Рішення

від 14.02.2024 по справі 902/1334/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2024 р. Cправа № 902/1334/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Сектор" (вул. Лейпцизька, буд. 5, літера А, офіс 7, м. Київ, 01015)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Бум" (вул. Гонти, буд. 24, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 233406,64 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Старий М.М.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

25.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Сектор" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Бум" про стягнення 233 406,64 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.10.2023 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 30.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Сектор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Бум" про стягнення 233 406,64 грн - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Сектор" надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви, яка подана у строк встановлений ухвалою суду від 30.10.2023.

Ухвалою суду від 15.11.2023 відкрито провадження у справі № 902/1334/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження. Судове засідання у справі № 902/1334/23 призначено на 05.12.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився ухвалу суду про відкриття провадження не отримував, згідно відстеження трекінгу поштових відправлень, ухвала знаходиться у точці видачі з 17.11.2023 року та не отримана відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідно до запиту, вказана в позові адреса, є єдиною відомою адресою реєстрації юридичної особи.

За результатами проведеного судового засідання, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання, з метою належного повідомлення відповідача про наступне судове засідання.

Ухвалою суду від 11.12.2023 підготовче судове засідання призначено на 10.01.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, всі документи обґрунтування та докази суду надані.

За результатами проведеного судового засідання, вислухавши позицію сторони суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 15.01.2024 повідомлено учасників справи про судове засідання по суті, що відбудеться 13.02.2024.

На визначену дату в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача правом участі у судовому засіданні не скористався. При цьому адресовані відповідачу ухвала суду від 15.01.2024 за адресою місцезнаходження, що міститься в ЄДРЮОФОП.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка на даний час є чинною).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/1334/23 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про судове провадження у даній справі.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання на 13.02.2024 не з`явився, проте, ухвалою суду від 15.01.2024 повідомлявся про судове засідання. На адресу суду повернувся конверт із ухвалою суду від 15.01.2024 із зазначенням "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юга-Бум» та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Сектор" укладено договір поставки №0101/22-1 від 01.01.2022 на умовах 100% передоплати.

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у Заявках - Замовлення (далі Заявках) Покупця, що є невід`ємними частинами даного договору (п.1.2. договору).

Згідно із п.1.3. договору загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Ціна, кількість та асортимент продукції, що поставляється за цим договором, вказані в супровідних документах, які додаються до продукції Постачальником (п.2.1. договору).

Між сторонами було погоджено, що Постачальник поставляє продукцію на умовах самовивозу зі складу Постачальника, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 24., за погодженням Сторін поставка товару Покупцю, в окремих випадках, може бути здійснена транспортом Постачальника, що буде враховуватись в вартості товару (п.4.1. договору).

Крім того у відповідності до погоджених умов договору п.п. 4.2.,4.3.,4.4. - поставка здійснюється на підставі заявки Покупця. Заявка оформлюється Покупцем в електронному вигляді та передається засобом електронної пошти. Покупець у заявці вказує: - найменування продукції; асортимент; кількість та умови поставки; місце та строк доставки; час вивантаження транспортного засобу; особа, відповідальна за вивантаження.

Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом одного робочого дня після її одержання, Постачальник виставив рахунок на оплату продукції. Без зазначення у заявці інформації, передбаченої п.4.1. Договору

Постачальник має право відмовитись від розгляду заявки.

Дата поставки продукції узгоджується Сторонами додатково.

Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом одного робочого дня після її одержання, Постачальник виставив рахунок на оплату продукції. Без зазначення у заявці інформації, передбаченої п. 4.1. договору Постачальник має право відмовитись від розгляду заявки (п.4.3. договору).

Поставка Постачальником продукції здійснюється на підставі 100% передоплати партії продукції, зазначеної в рахунку Постачальника, виставленому Покупцеві (п.5.3. договору).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що Покупець зобов`язаний: прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного Договору; забезпечувати Постачальника копіями документів та інформацією, необхідними для виконання Договору, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ; при виконанні своїх зобов`язань керуватися даним Договором та вимогами чинного законодавства України.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 (п.8.1. договору).

Як слідує із матеріалів справи, ТОВ «Юга-Бум» було виставлено ТОВ «Будівельна компанія «Сектор» рахунок-фактуру №Ю-0000045 від 30.06.2022 на оплату за продукцію (вікна), який ТОВ «Будівельна компанія «Сектор» оплачено в повному обсязі в сумі 233 406,64 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1556 від 29.07.2022.

Натомість матеріали справи не містять доказів виконання Постачальником ТОВ «Юга-Бум» своїх зобов`язань, а саме поставки продукції (вікон).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 21.07.2023 було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Юга-Бум» вимогу №67 від 19.07.2023 про повернення коштів, цінним листом, на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Вимогу №67 від 19.07.2023 не вручено та повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання.

Так, за доводами позивача, ТОВ «Юга-Бум» отримавши як попередню оплату грошові кошти в сумі 233 406,64 грн не поставив продукцію (вікна), з нього підлягають стягненню 233 406,64 грн попередньої оплати, що і стало підставою позову.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов до таких висновків.

Спір між сторонами у справі виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки №0101/22-1 від 01.01.2022 в частині поставки продукції (вікон).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки продукції (вікон), внаслідок чого за ним рахується загальна заборгованість за договором у розмірі 233 406,64 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (ст. рок) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №0101/22-1 від 01.01.2022, на підставі рахунка-замовлення ТОВ Будівельна компанія «Сектор» оплачено в повному обсязі попередню оплату в сумі 233 406,64 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1556 від 29.07.2022.

Проте, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, продукцію (вікна) не поставив, іншого матеріали справи не містять.

У зв`язку з порушенням умов договору, позивач направив відповідачу вимогу № 67 від 19.07.2023 у якій просив ТОВ «Юга - Бум» повернути кошти попередню оплату на суму непоставленої на той час продукції в розмірі 233 406,64 грн, однак, відповіді не отримав.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту наведеної норми слідує, що право вимагати повернення суми попередньої оплати виникає у покупця за умови неналежного виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, оскільки відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про поставку позивачу продукції у строк або про повернення грошових коштів за оплачений і непоставлений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 233 406,64 грн є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача також покладається відшкодування судового збору.

Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Бум" (вул. Гонти, буд. 24, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 33911597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Сектор" (вул. Лейпцизька, буд. 5, літера А, офіс 7, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 42302655) 233 406,64 грн попередньої оплати та 3 501,10 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси позивача - sektorbk997@gmail.com; відповідача - yuga-boom@ukr.net. та до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 21 лютого 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Лейпцизька, буд. 5, літера А, офіс 7, м. Київ, 01015)

3 - відповідачу (вул. Гонти, буд. 24, м. Вінниця, 21000)