Рішення

від 20.02.2024 по справі 741/2180/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/136/24

Єдиний унікальний номер 741/2180/23

РІШЕННЯ

іменем України

20 лютого 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року представник позивача ОСОБА_2 , представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з цим позовом. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_3 , яка на момент смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після смерті дружини позивач спадщину прийняв, у приватного нотаріуса Носівського районного нотаріального округу Рекухи Р.Б. 08 серпня 2017 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,8099 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області та належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602858.

Позивач з`ясував, що, крім вищевказаної земельної ділянки, яку він уже переоформив на себе, ОСОБА_3 відповідно до розпорядження голови Носівської РДА № 355 від 24 грудня 2009 року мала право ще на одну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2383 га (сіножаті), кадастровий номер 7423810000:02:003:1751, що розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області. За життя ОСОБА_3 розпочала процедуру оформлення земельної ділянки, але у зв`язку зі смертю не отримала на вказану земельну ділянку державний акт і не здійснила за собою реєстрацію права власності. У видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку нотаріус відмовив, про що винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Тому представник позивача просив суд визнати за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2383 га (сіножаті), кадастровий номер 7423810000:02:003:1751, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області.

У підготовче судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, до початку розгляду справи по суті представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача (а. с. 84).

У судове засідання представник відповідача не з`явилася, але до початку розгляду справи по суті подала до суду заяву, у якій зазначила, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просила розгляд справи проводити без участі представника Носівської міської ради (а. с. 73).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області № 355 від 24 грудня 2009 року «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по кормових угіддях колишнього КСП імені Кірова на території Носівської міської ради та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки» ухвалено видати ОСОБА_3 державні акти на право власності на земельні ділянки відповідно до затвердженого проекту про їх розподіл площами 0,2383 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1504 та 3,8099 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:0984, які розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується копією архівного витягу з цього розпорядження (а. с. 10) та копією схеми розміщення земельної ділянки (викопіювання з ПКК України) (а. с. 11).

Відповідно до повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.2-161/2-24 від 10 січня 2024 року державний акт на право власності гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2383 га з кадастровим номером 7423810000:02:003:1504 не реєструвався та не видавався. Оскільки правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим номером 7423810000:02:003:1504 гр. ОСОБА_3 ніколи не видавалися та не вносилися до Державного земельного кадастру, а земельній ділянці площею 0,2383 га під час її державної реєстрації було присвоєно кадастровий номер 742381000:02:003:1751, то відсутній факт зміни кадастрового номеру в Державному земельному кадастрі, що підтверджується копією відповідного повідомлення (а. с. 83).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Носівським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області складено актовий запис від 27 грудня 2016 року за № 267, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 7).

Отже, ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства розпочато процес приватизації земельної ділянки площею 0,2383 га, але за життя не отримано правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та не зареєстровано право власності на неї.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 35). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що до майна померлої ОСОБА_3 приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Р.Б. заведено спадкову справу за № 39/2017 (а. с. 34).

Із копії спадкової справи (а. с. 36-72) убачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 , подавши в установлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Інші спадкоємці першої черги за законом відмовилися від прийняття спадщини, подавши до нотаріальної контори в установлений законодавством шестимісячний строк заяви про відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,8099 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Носівської міської ради Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602858.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом встановлено, що позивач звертався до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухи Р.Б. із заявою про видачу його свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2383 га, що знаходиться на території Носівської міської ради Чернігівської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 . Однак, нотаріус відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку, оскільки у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Рекухи Р.Б. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 64/02-31 від 27 жовтня 2023 року ОСОБА_4 (а. с. 18).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що: «Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно з п. 7 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Отже, це право переходить у спадок її спадкоємцю за законом ОСОБА_1 , який прийняв спадщину відповідно до норм чинного законодавства.

Судом установлено, що на земельну ділянку площею 0,2383 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423810000:02:003:1751, виготовлено технічну документацію із землеустрою та зареєстровано її в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6800414032023 від 08 червня 2023 року (а. с. 12-14).

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

А, отже, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до платіжної інструкції (а. с. 5).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 1216, 1218, 1225, 1261, 1266, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 142, 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2383 га (сіножаті) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423810000:02:003:1751, що розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку, на ім`я ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в АТ «Ощадбанк» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 24 від 06 листопада 2023 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Носівська ОТГ в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20 лютого 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА