Рішення

від 21.02.2024 по справі 909/944/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/944/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601 в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарства "Ліси України", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Тернопільська область, 47501

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Аскор", Бульвар Південний , 42, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення заборгованості у розмірі 28565,77 грн, з яких 28005,66 грн основний борг, 560,11 грн штрафу,

встановив: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарства "Ліси України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Аскор" про стягнення заборгованості у розмірі 28565,77 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Після усунення недоліків позовної заяви, Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 08.11.2023).

Враховуючи, що у відповідача є зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду від 08.11.2023 вручена йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету.

Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, відповідач є обізнаним про відкриття провадження у даній справі.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договорів купівлі-продажу необробленої деревини № 3/2/1 від 07.04.2021, №5/2 від 26.02.2021, не здійснив оплату за переданий позивачем товар, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 28005,66 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивачем на підставі п.5.2. договорів нараховано відповідачу 560,11 грн штрафу.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Згідно п. 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України №526 від 27.09.2021 "Про припинення Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення", припинено Державне підприємство "Бучацьке лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство". Згідно п. 8 даного наказу, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство".

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 474 від 20.06.2022 затверджено передавальний акт Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство". Вказаним актом безоплатно передано усі активи і пасиви, майно, усі права та обов`язки, в тому числі, згідно розділу акту "Розрахунки з вітчизняними покупцями заборгованість за лісопродукцію ТОВ "Торговий дім Аскор".

Згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ, Державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство" припинено, правонаступником Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Судом встановлено, що за результатами проведення додаткових аукціонів із продажу необробленеї деревини, між Державним підприємством "Бучацьке лісове господарство" (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Аскор" (як покупцем) укладено договори купівлі-продажу необробленої деревини № 3/2/1 від 07.04.2021, №5/2 від 26.02.2021, за умовами яких продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорах.

Згідно п.2.1 договорів, загальна вартість товару, що є предметом договорів становить 580590 грн.

Деталізована інформація про поставку лісопродукції зафіксована в додатку, що додається до цього договору та є його невід`ємною частиною. Аукціонне свідоцтво про результати аукціону обов`язково направляється біржею протягом 3 (трьох) робочих днів, по закінченню аукціону, на електронну пошту та оприлюднюється в персональних кабінетах продавця і покупця (п. 1.4. договорів).

Покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня відвантаженні товару залізничним транспортом, покупець додатково сплачує продавцю вартість послуг по перевезенню товару залізничним транспортом, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів (п. 2.4. договорів).

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 3.4. договору).

За несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2 % від вартості неоплаченої продукції. Якщо затримка в оплаті триває більше ніж 5 (п`ять) банківських днів, продавець має право відмовитись від цього договору з обов`язковим письмовим повідомленням покупця, що не звільняє останнього від сплати штрафу (п. 5.2. договору).

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, наявних в матеріалах справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар (необроблену деревину) на загальну суму 878005,66 грн, в тому числі на суму 580590 грн згідно умов договорів №3/2/1 від 07.04.2021, №5/2 від 26.02.2021.

Однак, відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі, здійснив часткову оплату в розмірі 850000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Таким чином, у відповідача утворився борг в сумі 28005, 66 грн.

За прострочення виконання зобов`язання позивачем на підставі п.5.2. договорів нараховано відповідачу 560,11 грн штрафу.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати за отриманий товар в сумі 28005, 66 грн підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2 % від вартості неоплаченої продукції.

Позивачем на підставі вказаного пункту договору нараховано відповідачу 560,11 грн штрафу.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару у встановлені строки не виконав, отже позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку (штраф).

Судом здійснено перевірку поданого позивачем та встановлено його вірність.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2684 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Аскор" про стягнення 28565,77 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Аскор", Бульвар Південний , 42, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 40919825) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул.Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601 (ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарства "Ліси України", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Тернопільська область, 47501 (ідентифікаційний код 44911987) 28005 (двадцять вісім тисяч п`ять) грн 66 коп. основного боргу, 560 (п`ятсот шістдесят) грн 11 коп. штрафу, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.02.2024

Суддя Неверовська Л.М.