Рішення

від 15.02.2024 по справі 910/15815/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2024Справа № 910/15815/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональний Український Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіс Оіл Україна" про вилучення предмета лізингу,

за участю представників:

позивача: Бабело С.Ю.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Персональний Український Лізинг" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіс Оіл Україна" (далі - Підприємство), у якому просило вилучити у відповідача предмет лізингу за укладеним між сторонами договором фінансового лізингу від 8 жовтня 2020 року № FL365-10/20, а саме: автомобіль "Toyota Land Cruiser 200", універсал, колір чорний, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

25 жовтня 2023 року на адресу суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 листопада 2023 року.

У підготовчому засідання 30 листопада 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 січня 2024 року.

У судовому засіданні 25 січня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 15 лютого 2024 року.

У судовому засіданні 15 лютого 2024 року позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, будь-яких клопотань на адресу суду не направив, заяв по суті спору не подав.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не визначено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 6 липня 2023 року в справі № 910/1586/23, яке набрало законної сили 8 серпня 2023 року, встановлено, що 8 жовтня 2020 року між Підприємством та Товариством було укладено договір фінансового лізингу № FL365-10/20, за умовами якого останнє на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов`язалося придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, загальна вартість та строк поставки якого зазначаються в специфікації, а Підприємство - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (пункт 1.1 даної угоди).

Згідно з пунктом 3.1. правочину (у редакції додаткової угоди від 13 жовтня 2020 року № 1) вартість предмета лізингу становить 2 345 315,00 грн, у тому числі ПДВ 390 885,83 грн.

За пунктом 4.1. договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію Товариства. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (пункт 4.2. даного правочину).

Відповідно до пунктів 5.1.- 5.3. загальних умов лізингу (додаток № 4 до договору) (далі - загальні умови) Підприємство зобов`язалося сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата його зарахування на поточний рахунок Товариства. Підприємство сплачує авансовий лізинговий платіж на підставі рахунку у визначені в ньому строки, який направляється останньому на вказану в договорі електронну адресу Підприємства або за допомогою факсимільного зв`язку. Товариство має право відмовитись від виконання цього договору в односторонньому порядку у випадку порушення Підприємством строку оплати авансового лізингового платежу. Підприємство сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі відповідного рахунку, а у разі його неотримання до 5 числа поточного місяця - останнє зобов`язане звернутися до Товариства та отримати відповідний рахунок самостійно. Підприємство зобов`язане оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків. Підприємство сплачує відсотки за фінансування лізингу на підставі рахунку до 8 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 5.4. загальних умов Підприємство сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу сплачується Підприємством авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку, а у разі його неотримання до 10 числа поточного місяця - Підприємство зобов`язане звернутися до Товариства та отримати відповідний рахунок самостійно.

1 липня 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, в якій Підприємство визнало в повному обсязі суму простроченої заборгованості за договором, яка станом на дату укладення вказаної угоди становила 241 447,82 грн. Пунктом 2 вищевказаної додаткової угоди сторонами було узгоджено графік погашення простроченої заборгованості, а також внесено зміни до графіку платежів (додаток № 1 до договору), виклавши його в новій редакції.

16 жовтня 2020 року між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі предмета лізингу, відповідно до якого на підставі договору від 8 жовтня 2020 року № FL365-10/20 Товариство передало, а Підприємство - прийняло в користування предмет лізингу: автомобіль "Toyota Land Cruiser 200", 2020 року випуску, № двигуна: НОМЕР_3 , державний номерний знак: НОМЕР_4 , з пробігом на момент передачі - 9 км, номер шасі/кузова: НОМЕР_1 . Вказані обставини підтверджуються видатковою накладною від 16 жовтня 2020 року на суму 2 345 315,00 грн, підписаною уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень.

Судом встановлено, що за цим актом приймання-передачі предмета лізингу Товариство разом із вищевказаним предметом лізингу також передало Підприємству такі документи та приналежності: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (1 шт.), номерні знаки (один комплект, два шт.), ключі (один комплект), поліс ОСЦПВ (оригінал, 1 шт.), поліс КАСКО (копія, 1 т.), поліс ДЦВ (1 шт.) та дорожній набір (1 шт.).

Вказаним рішенням встановлено, що відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, оплату чергових лізингових платежів № 17-№ 27 за період з березня 2022 року по січень 2023 року не здійснив.

Зазначеним рішенням позов Товариства задоволено, стягнуто з Підприємства на користь позивача 594 735,37 грн заборгованості за лізинговими платежами, 234 148,14 грн пені, 39 440,85 грн процентів річних, 251 950,74 грн інфляційних втрат та 19 488,13 грн судового збору.

Крім того, оскільки судом під час розгляду справи № 910/1586/23 був встановлений факт прострочення Підприємством сплати лізингових платежів за вищевказаним правочином більше 30 днів, рішенням Господарського суду міста Києва від 6 липня 2023 року було розірвано зазначений договір фінансового лізингу.

9 серпня 2023 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Пунктом 6.1.2. договору передбачено, що Товариство має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у Підприємства предмет лізингу в безспірному порядку у випадках несплати останнім лізингового платежу (частково або у повному обсязі) та прострочення його сплати більше 30 днів. У випадку одностороннього розірвання (дострокового припинення) договору або вилучення предмета лізингу раніше сплачені Підприємством лізингові платежі (у тому числі авансовий платіж) поверненню не підлягають. У разі дострокового припинення договору, всі витрати, пов`язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок відповідача або відшкодовуються останнім у повному обсязі (пункт 6.4. договору).

Відповідно до пункту 8.1.16. загальних умов, у разі дострокового припинення дії договору та/або прийняття Товариством рішення про повернення предмета лізингу, Підприємство зобов`язане здійснити за власний рахунок доставку предмета лізингу з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно з актом приймання-передачі у придатному для експлуатації стані. Предмет лізингу повинен бути повернутий у справному стані, а за ступенем зношеності - відповідати його зносу за час користування при нормальних умовах експлуатації.

Пунктом 10.3.1. загальних умов також передбачено обов`язок Підприємства повернути предмет лізингу Товариству за власний рахунок у визначені останнім строки та місце в межах території України. Незалежно від цього Товариство має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) такого предмета лізингу без будь-яких погоджень або дозволу відповідача з покладенням на нього понесених при цьому витрат.

Оскільки після дострокового розірвання укладеного між сторонами договору фінансового лізингу від 8 жовтня 2020 року № FL365-10/20 в судовому порядку Підприємство не повернуло позивачу обумовлений вказаним правочином предмет лізингу (з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно з актом приймання-передачі, у придатному для експлуатації стані (у тому числі свідоцтво про державну реєстрацію предмета лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів), Товариство пред`явило позов про його вилучення у відповідача.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За частиною 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (частина 3 статті 806 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про фінансовий лізинг" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктами 3, 7 частини 2 статті 11 Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 21 Закону лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що укладений між сторонами договір фінансового лізингу від 8 жовтня 2020 року № FL365-10/20 було розірвано в судовому порядку, а також те, що Підприємство на момент розгляду даної справи не надано документів, які свідчать про повернення Товариству в установленому цим договором та чинним законодавством порядку та строк предмета лізингу - автомобіля "Toyota Land Cruiser 200", універсал, колір чорний, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 , з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно з актом приймання-передачі від 16 жовтня 2020 року, у придатному для експлуатації стані (у тому числі свідоцтво про державну реєстрацію предмета лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів), суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства про вилучення у відповідача та передачу позивачу вказаного предмета лізингу.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Товариства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіс Оіл Україна" (01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 1, офіс 2; ідентифікаційний код 42371797) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Персональний Український Лізинг" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 41802323) предмет лізингу за договором фінансового лізингу від 8 жовтня 2020 року № FL365-10/20, а саме: автомобіль "Toyota Land Cruiser 200", універсал, колір чорний, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 , з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно акту приймання-передачі, у придатному для експлуатації стані (у тому числі свідоцтво про державну реєстрацію предмета лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіс Оіл Україна" (01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 1, офіс 2; ідентифікаційний код 42371797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональний Український Лізинг" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 41802323) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21 лютого 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко