Ухвала

від 15.02.2024 по справі 910/290/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

15.02.2024Справа № 910/290/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»

до Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві

про стягнення 1 021 534,38 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс", позивач) до Територіального управління державної судової адміністрації України в м. Києві (далі - ТУ ДСА України в м. Києві, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 021 534, 38 грн. за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 33-23 від 09.02.2023.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов указаного договору в частині своєчасної сплати вартості поставленого газу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 1 021 534, 38 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.01.2024 зазначений позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.02.2024, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про відмову від позову у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості, а також про стягнення судових витрат, в тому числі понесених позивачем на правничу допомогу.

У судове засідання, призначене на 15.02.2024, представники позивача та відповідача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у якій було відмовлено ухвалою суду від 12.02.2024 з причин обмежених технічних можливостей на час розгляду справи.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач по справі має право відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Суд не приймає відмову позивача від позову, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Якщо відмову позивача від позову прийнято, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як вбачається з поданої заяви, вона підписана представником позивача ТОВ "Укр Газ Ресурс", який має право на відмову від позову, підстав для неприйняття відмови позивача від позовної заяви судом не встановлено.

Згідно зі ст. 231 ГПК України якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом господарський суд закриває провадження у справі. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За таких обставин, оскільки відмова від позову є формою реалізації прав позивача, відповідна заява підписана його уповноваженим представником, при цьому порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою не встановлено, суд приймає відмову ТОВ "Укр Газ Ресурс" від позову та закриває провадження у справі.

За змістом ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Також відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, керуючись положеннями ст. 129, 130 ГПК України, суд прийшов до висновку, що судовий збір, сплачений позивачем, платіжним дорученням № 25 від 05.01.2024 на суму 15 323,03 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, заявлених в сумі 30 000 грн., то суд керується ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження таких витрат заявник долучив наступні докази:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4409/10 від 23.12.2010, видане Невструєву Л.Б.;

- довіреність № 13-Ю1 від 02.01.2024, видану ТОВ «Укр Газ Ресурс» адвокату Невструєву Л.Б.

- договір № 13/5 про надання правничої допомоги від 20.05.2019, укладений між адвокатом Невструєвим Л.Б. та ТОВ «Укр Газ Ресурс», за яким адвокат бере на себе зобов`язання надати необхідну правничу допомогу клієнту;

- додаткову угоду № 19/23 від 01.11.2023 до вказаного договору, якою визначено гонорар адвоката у сумі 30 000 грн. та порядок його сплати;

- детальний опис наданої професійної допомоги;

- акт про прийняття-передачі наданих послуг № 1/19/23 від 01.04.2024 на суму 30 000,00 грн. із зазначенням переліку та вартості наданих адвокатом послуг.

Зазначені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як неодноразово зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі N 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: ціну позову; незначний ступінь складності справи; формування та викладення позиції представником позивача у спорі, який виник із договору постачання, що не викликає складнощів та не займає багато часу у кваліфікованого адвоката, при цьому судова практика у таких спорах є сталою; розгляд справи у загальному позовному провадженні, який закінчився у першому підготовчому засіданні у зв`язку з відмовою позивача від позову; відсутність будь-яких заперечень відповідача проти позову; сплату відповідачем заборгованості.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі N 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявлених судових витрат ТОВ "Укр Газ Ресурс" на професійну правничу допомогу та встановити їх в сумі 15 000,00 грн., поклавши їх на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" до Територіального управління державної судової адміністрації України в м. Києві про стягнення 1 021 534, 38 грн.

Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в м. Києві (01016, м. Київ, вул. Копиленка, буд. 6, ідентифікаційний код 26268059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25, літ. Б, офіс 5, ідентифікаційний код 41427817) судовий збір у сумі 15 323 (п`ятнадцять тисяч триста двадцять три) грн. 03 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 15 лютого 2024 року.

Повний текст ухвали підписаний 20 лютого 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Головіна К. І.