Рішення

від 25.01.2024 по справі 910/15127/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2024Справа №910/15127/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс"доДержавної служби України з безпеки на транспортіпро стягнення безпідставно утриманих коштів у розмірі 34 000,00 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача: не з`явивсявід відповідача:Субота О.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача безпідставно утримані кошти у розмірі 34 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" вказує, що в межах виконавчих проваджень НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з примусового виконання постанов відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022 та №317820 від 30.06.2023 відповідно позивачем було сплачено на користь Державного бюджету України кошти у загальному розмірі 34 000,00 грн. Однак в подальшому вказані постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу були скасовані в судовому порядку, у зв`язку з чим кошти у розмірі 34 000,00 грн є такими, що безпідставно утримані, та підлягають стягненню на користь позивача згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 відкрито провадження у справі №910/15127/23 вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

16.10.2023 Державною службою України з безпеки на транспорті в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що для повернення стягнутих на підставі постанов відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022 та №317820 від 30.06.2023 коштів у розмірі 34 000,00 грн платник помилково чи надмірно сплачених коштів повинен скласти заяву про повернення коштів та звернутись із нею до органу, що контролює справляння надходжень до бюджету, в строгій послідовності, визначеній приписами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182. При цьому, відповідач зазначає, що позивачем як боржником у виконавчих провадженнях перераховано суми штрафів на депозитний рахунок органу ДВС, а в подальшому кошти з депозитного рахунку органу ДВС були перераховані до Державного бюджету України, а відтак платником сум штрафу у розмірі 34 000,00 грн, зарахованого до Державного бюджету України був Соборний відділ ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а тому саме останній повинен звернутись із відповідною заявою до Казначейства. Також відповідач звертає увагу суду, що не є набувачем коштів у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки кошти не надходили на рахунки Укртрансбезпеки, так як суми штрафу були перераховані спочатку на депозитний рахунок органу ДВС, а потім були перераховані до Державного бюджету України, тому перерахування сум штрафу не призвело до зміни майнового стану Укртрансбезпеки у вигляді приросту майна та збагачення за рахунок коштів позивача.

20.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" в системі "Електронний суд" сформовано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 Цивільного кодексу України). Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Укртрансбезпека. Позивач звертає увагу суду на те, що на момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - були чинними постанови про застосування штрафу та відкриті виконавчі провадження. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само з огляду на обставини справи немає підстав вважати, що він сплатив штрафи надміру, тобто у розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 призначено у справі №910/15127/23 судове засідання на 31.10.2023.

26.10.2023 через систему "Електронний суд" від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що позивачем було сплачено суми штрафу на рахунки Соборного відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а не на рахунки державного бюджету. Укртрансбезпека не є розпорядником зазначених рахунків, відкритих в Державній казначейській службі України й державному банку, а відтак не є органом, який здійснює контроль за справлянням платежів на ці рахунки.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 з огляду на надходження від позивача клопотання про відкладення судового засідання, відкладено судове засідання на 16.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 постановлено розгляд справи №910/15127/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочавши підготовче провадження; зупинено провадження у справі №910/15127/23 до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №160/10125/22; зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі №910/15127/23.

18.12.2023 через систему "Електронний суд" від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з усуненням обставини, яка була підставою для зупинено провадження у справі №910/15127/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 поновлено провадження у справі №910/15127/23; призначено підготовче засідання у справі №910/15127/23 на 09.01.2024; запропоновано учасникам справи надати пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №160/10125/22 - до початку засідання, яке призначено на 09.01.2024.

23.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" в системі "Електронний суд" сформовано заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

25.12.2023 Державною службою України з безпеки на транспорті в системі "Електронний суд" сформовано пояснення, в яких відповідач вказує, що Верховним Судом в межах справи №160/10125/23 встановлено, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022 прийнято у межах та спосіб, визначений законодавством України. Отже, відсутні будь-які правові підстави для повернення суми штрафу у розмірі 17 000, 00 грн, який було стягнуто на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 задоволено клопотання позивача про розгляд справи №910/15127/23 за відсутності його представника; закрито підготовче провадження у справі №910/15127/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/15127/23 по суті на 25.01.2024.

В судове засідання 25.01.2024 з`явилась представник відповідача, надала пояснення по суті спору, за змістом яких проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.

Позивач явку свого представника в судове засідання 25.01.2024 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, проте звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі представника позивача, яка була задоволена судом протокольною ухвалою суду від 09.01.2024.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 10.01.2024 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" 11.01.2024 о 01 год. 50 хв., про що судом було отримано інформацію 11.01.2024 о 09 год. 22 хв.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення позивачу ухвали суду від 10.01.2024 є 11.01.2024, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" було належним чином повідомлене про призначене на 25.01.2024 судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи надходження від позивача заяви про розгляд справи без участі його представника, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу №910/15127/23 за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс".

В судовому засіданні 25.01.2024 судом завершено розгляд справи №910/15127/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (надані в тому числі у попередніх засіданнях), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 посадовими особами відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті в м. Дніпрі було проведено перевірку транспортного засобу марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого було складено акт №326625 від 16.02.2022 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

30.06.2022 за наслідками розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" у липні 2022 року звернулось з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування даної постанови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022, (яке в подальшому було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023) у справі №160/10125/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022.

26.09.2023 головним державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черновою Людмилою Володимирівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з виконання постанови №317821 від 30.06.2022.

19.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" було сплачено адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15887 від 19.10.2022.

19.10.2022 головним державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черновою Людмилою Володимирівною було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 у зв`язку з фактичним повним виконанням.

03.06.2022 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті в м. Кривий Ріг була здійснена перевірка транспортного засобу марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", в результаті чого було складено акт №326915 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

30.06.2022 за наслідками розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317820, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №317820 від 30.06.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" у липні 2022 року звернулось з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування даної постанови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №160/10126/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" відмовлено.

26.09.2023 головним державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черновою Людмилою Володимирівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 з виконання постанови №317820 від 30.06.2022.

19.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" було сплачено адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15888 від 19.10.2022.

19.10.2022 головним державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черновою Людмилою Володимирівною було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_4 у зв`язку з фактичним повним виконанням.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі №160/10126/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 в адміністративній справі №160/10126/22 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено - визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317820 від 30.06.2022.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача безпідставно набутих коштів у розмірі 34 000,00 грн.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Одним із основних завдань Укртрансбезпеки є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (абзац другий пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 з подальшими змінами, у редакції, чинній на час винесення такої постанови щодо позивача).

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є актом індивідуальної дії (правозастосовним актом), який стосується прав, обов`язків та інтересів визначеного у постанові суб`єкта (за обставинами справи - позивача), є обов`язковою для нього, а її дія вичерпується виконанням. Правовідносини сторін спору щодо накладення та сплати цього штрафу є публічно-правовими. Оскарження такої постанови як акта суб`єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративного суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи (див. постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі №915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 15.01.2020 у справі №698/119/18 (пункт 21), від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункт 8.5), від 23.11.2022 у справі №359/3373/16-ц (пункт 80), від 15.02.2022 у справі №910/6175/19 (пункт 7.45), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (пункт 8.16) і №922/1830/19 (пункт 7.1), від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 (пункт 55), від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц (пункт 37)).

В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (пункт 8.17) і №922/1830/19 (пункт 7.2), від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 (пункт 55)). Це випливає, зокрема, з частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Тобто під час провадження у справі стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справі №923/199/21 (пункт 8.18) і №922/1830/19 (пункт 7.3), від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 (пункт 55), від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц (пункт 38)).

Отже, те, що позивач вказав відповідачем у справі щодо стягнення з Державного бюджету України коштів, які утримуються там без достатньої правової підстави, певний орган державної влади - Укртрансбезпеку - не означає, що у спірних правовідносинах відповідальним суб`єктом є не держава, а саме цей орган. Інакше кажучи, у кондикційних спірних правовідносинах орган держави є представником її інтересів, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції. Останні він реалізував тоді, коли виніс постанову про застосування штрафу та забезпечив стягнення останнього до бюджету. Подальше намагання позивача повернути з Державного бюджету України відповідну суму, заявивши вимогу про її стягнення, не пов`язане з виконанням органами державної влади, зокрема Укртрансбезпекою, публічно-владних управлінських функцій щодо позивача.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 Цивільного кодексу України).

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 Цивільного кодексу України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 Цивільного кодексу України).

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Укртрансбезпека.

За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (частина друга статті 45 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній на час звернення до суду).

Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності) (абзаци перший і восьмий пункту 5 розділу І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, у редакції, чинній на час звернення до суду).

У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 17 Цивільного кодексу України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частини перша та друга статті 1212 Цивільного кодексу України).

30.06.2022 Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" адміністративно-господарський штрафи на загальну суму 34 000,00 грн згідно з постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 та №317820.

19.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" сплатило ці штрафи у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №15887 від 19.10.2022 та №15888 від 19.10.2022.

06.12.2022 Третій апеляційний адміністративний суд у справі №160/10126/22 визнав протиправною та скасував постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №317820 від 30.06.2022. Дане рішення набрало законної сили.

На момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною постанова про застосування штрафу та відкрите виконавче провадження. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само з огляду на обставини справи немає підстав вважати, що він сплатив штраф надміру, тобто у розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням адміністративного суду у справі №160/10126/22 про визнання протиправною та скасування такої постанови відповідна юридична підстава відпала.

Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, застосовний до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету. Оскільки сума адміністративно-господарського штрафу, яку вніс до бюджету позивач, не є помилково чи надміру зарахованою, даний Порядок на спірні правовідносини не поширюється.

Після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави. Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі №911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі №922/614/19 (пункт 52), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 109)).

За змістом глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях, тоді як для кондикційних зобов`язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункти 45-46)). Інакше кажучи, у деліктних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе.

З огляду на наведене суд вважає, що на ці правовідносини поширюються приписи статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі №160/10126/22 постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №317820 від 30.06.2022 визнано протиправною та скасовано, то правові підстави утримання Державою сплачених позивачем на виконання даної постанови в якості адміністративно-господарського штрафу коштів в розмірі 17 000,00 грн відпали.

Доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 17 000,00 грн матеріали справи не містять, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Варто відзначити, що до аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі №910/5880/21, обставини якої є тотожними обставинам у справі №910/15127/23.

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому в господарському процесі згідно із частиною четвертою статті 56 Господарського процесуального України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

При цьому, судом враховано, що у постанові від 08.08.2023 у справі №910/5880/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, про те, що кошти слід стягнути на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з Укртрансбезпеки за рахунок її бюджетних асигнувань, відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16. Згідно з цим висновком Господарський процесуальний кодекс України не передбачає необхідності зазначення суб`єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення (пункти 6.21, 7.1, 7.2 відповідної постанови).

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.06.2018 у справі №910/23967/16, а також від 05.02.2020 у справі №910/15295/18.

Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 17 000,00 грн, сплачених позивачем на виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022, то суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині з огляду на наступне.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022, (яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023) у справі №160/10125/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" задоволено - визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями по справі №160/10125/22 Державна служба України з безпеки на транспорті у серпні 2023 року звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалені у справі судові рішення і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №160/10125/22 касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 скасовано; ухвалено у справі нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні вимог адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №317821 від 30.06.2022.

Таким чином, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №317821 від 30.06.2022 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн на час розгляду справи №910/15127/23 по суті є чинною, а відтак підстави для повернення з Державного бюджету України коштів в цій частині відсутні.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" підлягає частковому задоволенню, а з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача безпідставно набуті кошти у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Лоцманський узвіз, буд. 8; ідентифікаційний код 30548889) безпідставно сплачені кошти у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 21.02.2024.

Суддя Р.В. Бойко