Рішення

від 21.02.2024 по справі 911/3501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3501/23

За позовом Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради

до Приватного підприємства «Сеул»

про стягнення 15 761, 55 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Комунальне підприємство «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Сеул» (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 15 761, 55 грн, з яких: 11 219, 69 грн основний борг, 684, 70 грн 3% річних та 3 857, 16 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання послуг з водопостачання і водовідведення №238 від 03.01.2012, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведення за період з червня 2017 року по січень 2022 року.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

08.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/3501/23 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС №439346.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Лінійна, будинок 32.

Ухвала Господарського Київської області від 13.12.2023 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт 20.02.2024 повернувся до суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з пунктами 3, 5, 6 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України в разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою Вручити особисто, рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8, 15 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку (п. 81 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (п. 83 Правил).

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №911/3501/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.01.2012 між позивачем (далі - водоканал) та відповідачем (далі - абонент) укладено договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення №238 (далі - договір), відповідно до п.1 якого предметом договору є послуги централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення. Водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з водопостачання та водовідведення. Абонент зобов`язується приймати ці послуги та своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору.

Згідно із п.2.1. договору сторони погодили найменування об`єктів водопостачання і водовідведення, а саме: ПП «Сеул» вулиця Лінійна, 32 та ціну з водопостачання та водовідведення.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що кількість використаної води та скинутих стоків абонентом визначається згідно показників госповірених та зареєстрованих у водоканалі лічильників холодної води.

Вся вода, яка пройшла через вузол обліку, рахується прийнятою абонентом (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору, розрахунок за надані послуги проводиться платіжним дорученням на рахунок водоканалу або за взаємним письмовим погодженням сторін іншими формами розрахунків, які не заборонено чинним законодавством.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що до 05 числа звітного місяця, водоканал виписує абоненту рахунок на оплату, де оформляється фактична вартість наданих послуг за звітний місяць. Цим рахунком підтверджується надання абоненту послуг (акт про надання послуг може складатись на вимогу абонента). Кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця.

У разі несвоєчасної або не повної оплати послуг, абонент сплачує водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу, за кожен день прострочування (пункт 4.4. договору).

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що абонент зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за послуги на умовах цього договору.

Договір діє з 15.10.2011 по 31.12.2012, а в фінансових питаннях - до повного розрахунку. Договір вважається щороку пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його терміну однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору (пп.9.1., 9.2. договору).

На виконання умов договору позивачем надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня 2017 року по січень 2022 року на суму 12 109, 20 грн та виставлено рахунки на оплату (а.с. 15-23).

У свою чергу відповідачем оплачено отримані послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня по травень 2017 року в загальному розмірі 889, 51 грн, що підтверджується виписками банку по рахунку позивача (а.с. 24-25).

10.01.2022 до позивача звернулось ТОВ «Віват плей» із проханням укласти договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, як з власником нежитлового приміщення за адресою: місто Боярка, вулиця Лінійна, 32 та надало додаток до акту прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Віват плей» від 12.11.2021, відповідно до якого на момент передачі вказаного нежитлового приміщення показники лічильника із водопостачання №5555756 складали 00469, 00 м куб.

Відповідно до акта обстеження № 44 від 17.01.2022 пломба на лічильнику № 5555756 не порушена та показники - 00469, 00 м куб.

14.07.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією про оплату протягом 20 днів заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення за договором у розмірі 11 219, 69 грн, що підтверджується поштовим відправленням № 0816100032643, яке 21.07.2022 повернулось на адресу відправника з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 219, 69 грн основного боргу, 684, 70 грн 3% річних та 3 857, 16 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч.1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

За змістом статті першої Закону України "Про питну воду та питне водопостачання» (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір діє з 15.10.2011 по 31.12.2012, а в фінансових питаннях - до повного розрахунку. Договір вважається щороку пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його терміну однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору (пп.9.1., 9.2. договору).

Доказів звернення відповідача до позивача із заявою про розірвання договору матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже є обов`язковим для сторін.

На виконання умов договору позивачем надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня 2017 року по січень 2022 року на суму 12 109, 20 грн та виставлено рахунки на оплату (а.с. 15-23).

10.01.2022 до позивача звернулось ТОВ «Віват плей» із проханням укласти договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, як з власником нежитлового приміщення за адресою: місто Боярка, вулиця Лінійна, 32 та надало додаток до акту прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Віват плей» від 12.11.2021, відповідно до якого на момент передачі вказаного нежитлового приміщення показники лічильника із водопостачання №5555756 складають 00469, 00 м куб.

Відповідно до акта обстеження № 44 від 17.01.2022 пломба на лічильнику № 5555756 не порушена та показники складають 00469, 00 м куб.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що кількість використаної води та скинутих стоків абонентом визначається згідно показників госповірених та зареєстрованих у водоканалі лічильників холодної води.

Вся вода, яка пройшла через вузол обліку, рахується прийнятою абонентом (п.3.2. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що до 05 числа звітного місяця, водоканал виписує абоненту рахунок на оплату, де оформляється фактична вартість наданих послуг за звітний місяць. Цим рахунком підтверджується надання абоненту послуг (акт про надання послуг може складатись на вимогу абонента). Кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця.

Умовами договору не передбачено обов`язку позивача направляти рахунки на оплату відповідачу, також матеріали справи не містять доказів звернення останнього про складання актів надання послуг.

Суд зазначає, що позивачем долучено до позову докази направлення відповідачу даного позову з усіма додатками, зокрема, серед яких рахунки на оплату послуг з водопостачання та водовідведення за період з січня 2017 року по січень 2022 року.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 4.2. договору строк оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведення є таким, що настав.

У свою чергу відповідачем оплачено отримані послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня по березень 2017 року в загальному розмірі 889, 51 грн, що підтверджується виписками банку по рахунку позивача (а.с. 24-25).

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за договором за отримані послуги в розмірі 11 219, 69 грн (12 109, 20 грн 889, 51 грн), доказів її погашення, в тому числі в строки встановлені в договорі матеріали справи не містять, відповідачем вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення суми основної заборгованості.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 3 010, 54 грн інфляційних втрати за період з червня 2017 року по вересень 2023 року та 489, 80 грн 3% річних за період з 11.06.2017 по 17.10.2023.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем за загальний період з червня 2017 року по вересень 2023 року в розмірі 3 857, 16 грн, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскілки при розрахунку сукупного індексу інфляції позивачем зазначено індекс інфляції за червень 2023 року в розмірі 103,1 тоді як вірним є 100,8, а тому судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за загальний період з червня 2017 року по вересень 2023 року, обмежуючись сумами та періодами визначеними позивачем, а саме наступним чином:

Рахунок №Сума боргу (грн)Період нарахування інфляціїСукупний індекс інфляціїІнфляція (грн)1231 від 20.04.2017355, 79червень 2017 року вересень 2023 року1,84087749299, 801857 від 20.06.2017210, 10серпень 2017 року вересень 2023 року1,80827075169, 822251 від 17.07.2017242, 28вересень 2017 року вересень 2023 року1,81008083196, 272547 від 17.08.2017242, 28жовтень 2017 року вересень 2023 року1,77558905187, 67185 від 21.01.202210 169, 24березень 2022 року вересень 20231,267130672 716, 52Всього3 570, 08За розрахунком суду розмір інфляції за загальний період з червня 2017 року по вересень 2023 року складає 3 570, 08 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Також перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем у сумі 684, 70 грн за загальний період з 11.06.2017 по 17.10.2023, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 11 219, 69 грн основного боргу, 684, 70 грн 3% річних та 3 570, 08 грн інфляційних втрат.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради до Приватного підприємства «Сеул» про стягнення 15 761, 55 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сеул» (08150, Київська область, Києво-Святошинський районн, місто Боярка, вулиця Лінійна, будинок 32, ідентифікаційний код 31783383) на користь Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» Боярської міської ради (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 19-Б ідентифікаційний код 30687118) 11 219 (одинадцять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 69 коп. основного боргу, 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн 70 коп. 3% річних, 3 570 (три тисячі п`ятсот сімдесят) грн 08 коп. інфляційних втрат та 2 635 (дві тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 11 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова