Рішення

від 21.02.2024 по справі 911/3709/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3709/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветмаркет Груп», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Вет», с. Софіївська Борщагівка Київської області,

про стягнення 6 467,60 грн.,

без виклику представників;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветмаркет Груп», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області (далі за текстом ТОВ «Ветмаркет Груп») 08.12.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 04.12.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Вет» с. Софіївська Борщагівка Київської області (далі за текстом ТОВ «Профі-Вет»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6 467,60 грн. за товар, отриманий за видатковою накладною №3067 від 24.04.2023 на виконання Договору купівлі-продажу №4/07-2020:ВМ від 10.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 10.07.2020 між ТОВ «Ветмаркет Груп» (продавець) та ТОВ «Профі-Вет» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №4/07-2020:ВМ, за умовами якого продавець зобов`язується здійснювати продаж ветеринарних препаратів та засобів захисту тварин, в кількості згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до супровідних документів та оплатити його в термін, передбачених даною угодою.

ТОВ «Ветмаркет Груп» на виконання умов договору поставило, а ТОВ «Профі-Вет» отримало товар за видатковою накладною №3067 від 24.04.2023, який не був оплачений, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість на суму 6 467,60 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області 12.12.2023 позовну заяву ТОВ «Ветмаркет Груп» залишено без руху. Зобов`язано ТОВ «Ветмаркет Груп» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25.12.2023 представник позивача подав заяву від 19.12.2023 до якої долучено виправлену копію позовної заяви.

Ухвалою від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3709/23 у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Копію ухвали від 26.12.2023 про відкриття провадження було надіслано відповідачу ТОВ «Профі-Вет» засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0600073417721 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, буд. 27/70.

Крім того, копію ухвали про відкриття провадження у справі суд направив відповідачу на електронну адресу, зазначену у позовній заяві (profi-vet@ukr.net).

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 26.12.2023 отримав 20.01.2024. Гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив 06.02.2024.

17.01.2024 представник позивача подав заяву по судовим витратам від 11.01.2024, в якій просить суд включити до суми судових витрат за цим позовом 6 000,00 грн. витрат, понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 21.02.2024 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Ветмаркет Груп» до ТОВ «Профі-Вет» про стягнення 6 467,60 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

06.11.2020 між ТОВ «Ветмаркет Груп» (продавець) та ТОВ «Профі-Вет» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №4/07-2020:ВМ (далі Договір). За умовами Договору:

- продавець зобов`язується здійснювати продаж ветеринарних препаратів та засобів захисту тварин (товар), в кількості згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до супровідних документів та оплатити його в термін, передбачений даною угодою (п.1.1 Договору);

- продавець оформляє передачу товару видатковою накладною, яка є достатнім доказом передачі товару за даним договором. Поставка товару здійснюється на умовах франко-перевізник (ЕХW, Інкотермс 2010) на складі продавця. Приймання товару по кількості здійснюється представником Покупця на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданої покупцем, відповідно до видаткових накладних (п. 4.1 Договору);

- товар вважається прийнятим, якщо він фактично переданий покупцеві на складі продавця і представниками сторін підписана видаткова накладна (п.4.4. Договору);

- право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної (п.4.9 Договору);

- оплата за товар проводиться виключно по передоплаті - не пізніше 3 днів з дати виставлення рахунку-фактури (п.5.3 Договору);

- даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін, письмово не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на один календарний рік, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.2, 8.3 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання договору ТОВ «Ветмаркет Груп» поставив, а ТОВ «Профі-Вет» оплатило товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме

№1286 від 21.02.2023 на суму 3 949,00 грн., яка була оплачена платіжною інструкцією №1655 від 07.03.2023;

№1443 від 27.02.2023 на суму 2 409,00 грн., яка була оплачена платіжною інструкцією №1656 від 07.03.2023;

№2158 від 23.03.2023 на суму 4 645,00 грн., яка була оплачена платіжною інструкцією №1786 від 11.04.2023;

№2674 від 10.04.2023 на суму 2 912,00 грн., яка була оплачена платіжною інструкцією №1787 від 11.04.2023;

№2713 від 17.04.2023 на суму 3 900.00 грн., яка була оплачена платіжною інструкцією №1840 від 24.04.2023.

24.04.2023 ТОВ «Ветмаркет Груп» поставив ТОВ «Профі-Вет» товар, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №3067 на суму 6 467,60 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору, оплата за товар проводиться виключно по передоплаті - не пізніше 3 днів з дати виставлення рахунку-фактури.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виставлення рахунку-фактури, як і не містять доказів оплати товару за накладною від 24.04.2023 №3067.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №01-11/2023 від 01.11.2022 щодо сплати заборгованості за спірною видатковою накладною, до якої було долучено копію видаткової накладної №3067 від 24.04.2023 та акт звірки взаєморозрахунків від 01.11.2023. Разом з тим, відповіді на вказану претензію до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1, 4 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, суд встановив, що поставлений товар мав бути оплачений по факту поставки до 25.04.2023.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 74 ГПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

ТОВ «Профі-Вет» доказів оплати спірної заборгованості за видатковою накладною №3067 від 24.04.2023 у сумі 6 467,60 грн. не подало, у тому числі на вимогу пункту 4 ухвали від 26.12.2203 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6467,60 грн. за товар, отриманий за видатковою накладною №3067 від 24.04.2023 є обґрунтованою, доведеною належними письмовими доказами та належить до задоволення повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Ветмаркет Груп» та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Профі-Вет» 6 467,60 грн. основного боргу.

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі 2 684,00 грн. повністю.

Представник позивача у заяві по судовим витратам від 11.01.2024 просить суд включити до судових витрат та стягнути з відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 6 000,00 грн. Щодо вказаної заяви суд встановив таке.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для підтвердження факту понесених витрат на правову (правничу) допомогу представник позивача надав до матеріалів справи копії:

Договору №11-0262-23 від 20.11.2023 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Ветмаркет Груп» та адвокатом Линником Євгеном Васильовичем; розрахунок №1 від 20.11.2023 вартості послуг з надання правової допомоги, платіжну інструкцію №959 від 20.11.2023 на суму 6 000,00 грн.; ордер серії АІ №1504928 від 04.12.2023,

докази направлення на адресу відповідача вказаної заяви з додатками.

У позовній заяві позивач зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема на правову допомогу, становить 6 000,00 грн.

20.11.2023 між адвокатом Линником Євгеном Васильовичем (адвокат) та ТОВ «Ветмаркет Груп» (Клієнт) був укладений Договір №11-0262-23 про надання правової допомоги (Договір №1), за умовами якого:

- адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу з питань захисту, представництва прав та інтересів Клієнта, а також надати інші види правової допомоги, які витікають з доручень клієнта (п.1.1 Договору №1);

- клієнт бере на себе зобов`язання оплатити вартість наданої адвокатом правової допомоги, а також інших витрат, пов`язаних з виконанням умов Договору (п.1.2 Договору №1);

- правова допомога надається на підставі доручень клієнта. Доручення, за необхідності, може бути оформлено в письмовій формі, у тому числі шляхом укладення додаткової угоди (п.2.1 Договору №1);

- від імені клієнта, адвокат має повноваження в порядку та спосіб, визначений чинним законодавством, підписувати та подавати будь-які документи, які пов`язані з виконанням доручення клієнта, у тому числі процесуальні документи, передбачені відповідними законодавчими актами (п.2.6 Договору №1);

- клієнт зобов`язаний сплатити адвокату його гонорар та фактично понесені витрати, розмір та порядок сплати яких визначається за домовленістю сторін. Перелік послуг, які повинен надати чи надав адвокат на виконання умов цього договору та розмір гонорару за послуги, який повинен сплатити клієнт, фіксується шляхом складення адвокатом розрахунку вартості послуг з надання правової допомоги. Розрахунок послуг з надання правової допомоги є невід`ємною частиною цього договору, яким визначається види послуг з надання правової допомоги, які надає адвокат, розмір, порядок, строки сплати гонорару та фактичних видатків, які можуть бути понесені чи поніс адвокат (п.3.1-3.3 Договору №1);

- строк сплати послуг з надання правової допомоги становить 3 дні з дати складання розрахунку (п.3.10 Договору №1);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. В частині оплати гонорару та фактично понесених витрат договір діє до повної сплати цих платежі (п.5.1 Договору №1).

Також, 20.11.2023 сторони погодили та підписали додаток до договору №1 - розрахунок №1 вартості послуг з надання правової допомоги, відповідно до якого вартість послуг з надання правової допомоги становить:

підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості з ТОВ «Профі-Вет» - 6 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні - 3 000,00 грн.;

підготовка та подання відповіді на відзив відповідача - 4 000,00 грн. (сплачується у разі подання відзиву на позов відповідачем);

підготовка та подання клопотань, заяв, пояснень до суду в межах розгляду справи - 1 000,00 грн. за 1 годину роботи (сплачується у разі подання відзиву на позов відповідачем).

Відтак, сторони домовились, що попередній гонорар складає 6 000,00 грн., який повинен бути сплачений упродовж 3 днів з дати отримання розрахунку клієнтом.

На виконання Договору №1, ТОВ «Ветмаркет-Груп» 20.11.2023 сплатило 6 000,00 грн. за підготовку та подання позовної заяви за платіжною інструкцією №959.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував складного аналізу правових норм та судової практики, а також складних розрахунків; відтак підготовка процесуальних документів не становила складності та не потребувала багато часу адвоката; відтак, сума судових витрат на правову допомогу 6 000,00 грн. не є співмірною ані з ціною позову 6 467,60 грн., ані із складністю справи.

У даному випадку суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 2684,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветмаркет Груп» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Вет» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, буд. 27/70, ідентифікаційний код 38981370)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветмаркет Груп» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 13, ідентифікаційний код 41171078)

6 467,60 грн. (шість тисяч чотириста шістдесят сім гривень шістдесят копійок) основного боргу,

2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.

2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх