Ухвала

від 21.02.2024 по справі 913/32/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

21 лютого 2024 року м.Харків Справа № 913/32/24

Провадження № 4/913/32/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши в порядку наказного провадження заяву № 24_02-00004 від 02.02.2024

стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач», м. Київ

до боржника Комунального некомерційного підприємства «Старобільська багатопрофільна лікарня» Старобільської міської ради Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

про видачу судового наказу про стягнення 246883 грн 28 коп.

Без повідомлення (виклику) сторін,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» звернулося до Господарського суду Луганської області з заявою № 24_02-00004 від 02.02.2024 про видачу судового наказу про стягнення з боржника (Комунального некомерційного підприємства «Старобільська багатопрофільна лікарня» Старобільської міської ради Луганської області) заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 110122СБЛ від 11.01.2022 в сумі 246883 грн 28 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 заява передана на розгляд судді Голенко І.П.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пунктах 4, 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України).

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому обсяг наданих заявником доказів має бути достатнім для формування у суду переконання про реальність заявлених грошових вимог навіть без повноцінної перевірки їх обґрунтованості по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» про видачу судового наказу обґрунтована наявністю заборгованості Комунального некомерційного підприємства «Старобільська багатопрофільна лікарня» Старобільської міської ради Луганської області з оплати вартості поставленої електричної енергії у лютому 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 110122СБЛ від 11.01.2022.

Заявник у заяві зазначає, що згідно акту приймання-передачі електричної енергії № 41 від 31.01.2022 боржнику поставлено електричну енергію на суму 182534 грн 54 коп., згідно акту приймання-передачі електричної енергії № 81 від 28.02.2022 боржнику було поставлено електричну енергію на суму 254304 грн 98 коп., всього у період з січня по лютий 2022 року поставлено електричну енергію на загальну суму 436839 грн 52 коп.

Боржник здійснив оплату вартості поставленої електричної енергії за січень 2022 року у сумі 189956 грн 24 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №№ 7, 43 від 21.02.2022.

За твердженнями стягувача, заборгованість боржника за поставлену електричну енергію становить 246883 грн 28 коп.

Суд на підставі матеріалів справи з`ясував, що згідно акту приймання-передачі електричної енергії № 41 від 31.01.2022 поставлено електричну енергію на суму 189956 грн 24 коп., згідно акту приймання-передачі електричної енергії № 81 від 28.02.2022 поставлено електричну енергію на суму 254304 грн 98 коп., всього 444261 грн 22 коп.

Суд, враховуючи часткову оплату боржником вартості поставленої електричної енергії, дійшов висновку, що заборгованість боржника перед стягувачем становить 254304 грн 98 коп. (444261 грн 22 коп. 189956 грн 24 коп.).

Таким чином, заявлена до стягнення сума заборгованості вартості поставленої електричної енергії у розмірі 246883 грн 28 коп. не є підтвердженою, оскільки з матеріалів заяви не вбачається обставин несплати вартості поставленої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 110122СБЛ від 11.01.2022 споживачу саме в заявленому розмірі.

Отже, заявник не обґрунтував свої вимоги належними та достатніми доказами щодо суми заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 110122СБЛ від 11.01.2022 саме у розмірі 246883 грн 28 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що заявник не дотримався вимог, передбачених ст. 150 ГПК України, а саме: до заяви не додано доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (не підтверджено право грошової вимоги у заявленій сумі), суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Крім того, у поданій заяві про видачу судового наказу заявник зазначив попередній розрахунок судових витрат, який складається з суми сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.

Разом з тим, у прохальній частині заяви заявник заявив лише вимогу про стягнення з боржника судового збору, а вимогу про стягнення з боржника витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп. не заявив.

Керуючись ст.ст. 148, 151 153, 232 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.У видачі судового наказу за заявою № 24_02-00004 від 02.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Старобільська багатопрофільна лікарня» Старобільської міської ради Луганської області заборгованості з вартості поставленої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 110122СБЛ від 11.01.2022 в сумі 246883 грн 28 коп. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 21.02.2024 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО