Рішення

від 20.02.2024 по справі 916/5561/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5561/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 6146/23 за позовом Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"; (вул. Одарія, 1,Одеса,Одеська область,65003) до відповідача: Приватне підприємство "РЕГУЛ-АВТО" ( 67562, Одеська обл., Лиманський р-н, село Крижанівка(з), вул.Паустовського, будинок 12) про стягнення 16816,24 грн.;

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "РЕГУЛ-АВТО" 16816,24 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору розподілу природного газу №005646

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5561/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "за закінченням терміну зберігання"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Між Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» (далі- Заявник, Оператор ГРМ) та Приватним підприємством «РЕГУЛ-АВТО" (далі - Відповідач, Споживач) було укладено договір розподілу природного газу № 005646 (далі - Договір), на підставі заяви-приєднання Відповідача.

Текст типового договору розподілу природного газу затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» № 2498 від 30.09.2015 р.

Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 до цього Договору, що і було зроблено Споживачем .

В розділі 2, п. 2.3 вищевказаного Договору закріплено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до умов передачі природного газу споживачу, вказаних у розділі З Договору споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до реєстру споживачів будь- якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується Оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його Постачальником. За відсутності у Споживача Договору постачання природного газу та/або виділених його Постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п. 3.1 Договору).

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм Постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов Договору постачання природного газу (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Як зазначено в п. 5.6 Договору визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до п. п. 5 п. 7.4 Договору споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

За даними інформаційної платформи, функціонування та керування якою згідно діючого Кодексу газотранспортних систем забезпечується ТОВ «Оператором газотранспортної системи України» (далі «Оператор ГТС») Відповідач у період з 25.01.2022р. не був включений до реєстру споживачів природного газу будь-якого постачальника., що підтверджується витягом з інформаційної платформи №Ф9-0000109035 дата подання: 28.02.2022р.

Ціна закупівлі природного газу для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ в лютому 2022 року за тисячу кубічних метрів складає 37726,67грн, з урахуванням коефіцієнту компенсації ціна складає 56590,01 грн з пдв.

Вартість компенсації за лютий 2022 року складає 0.455тис.м3 х 56590,01 грн + 0.455тис.м3 х 148,99грн транспортування= 25816,24 грн.

Відповідачем було частково сплачено борг за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 9000грн.

Обсяги природного газу в загальному обсязі 855 куб.м, за розрахунковий період лютий 2022р. не було врегульовано Відповідачем із жодним постачальником, томуцей обсяг газу був віднесений Оператором TTC на неврегульовані обсягинебалансу AT «ОДЕСАГАЗ». У Акті врегулювання щодобових небалансів №02-2022-1910056460, відображена загальна сума щодобових небалансів віднесенихОператором TTC наAT «ОДЕСАГАЗ» за розрахунковий місяць лютий 2022р.

Вищезазначені акти врегулювання щодобових небалансів були складені відповідно до Договору транспортування природного газу №1910056460 (далі - -Договір транспортування), якийбуло укладено міжAT «ОДЕСАГАЗ»та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Відповідно до умов Договору транспортування Оператор ГТС надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору ГТС встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до п.п.9.1., 9.2. зазначеного Договору транпортування сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю-продаж природного газу у Замовника в обсягу добового небаланса. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор ГТС здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора ГТС природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

Згідно до п.11.4. Договору транспортування врегулювання щодобового небалансу оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора ГТС на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси ( у розмірі кожної доби).

Споживання природного газу в загальному обсязі 894 куб.м, за розрахунковий період лютий 2022р. було визначено на підставі показників лічильника газу встановленого на об`єкті Відповідача та складено акт гіриймання- передачі природного газу у відповідності до вимог Кодексу ГРМ.

Позивач вказує, що станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед АТ «ОДЕСАГАЗ» за несанкціонований відбір природного газу складає 16816,24 грн.

Враховуючи, що відповідач заборгованість за несанкціонований відбір природного газу не сплатив, відповіді на претензію не надав, обсяг природного газу визначений актом приймання-передачі природного газу за лютий 2022р. не оскаржував, що стало підставою для звернення Позивача до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 16816 грн. 24 коп..

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до норм законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, судом встановлено, що між Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» та Приватним Акціонерним товариством «ІСРЗ» було укладено договір розподілу природного газу № 007036, на підставі заяви-приєднання Відповідача.

Відповідно до п. п. 5 п. 7.4 Договору споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

За даними інформаційної платформи, функціонування та керування якою згідно діючого Кодексу газотранспортних систем забезпечується ТОВ «Оператором газотранспортної системи України» (далі «Оператор ГТС») Відповідач у період з 25.01.2022р. не був включений до реєстру споживачів природного газу будь-якого постачальника., що підтверджується витягом з інформаційної платформи №Ф9-0000109035 дата подання: 28.02.2022р.

Згідно пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ (редакція, що діяла на момент виникнення спірних відносин) за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не мас права здійснювати відбір/сноживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідних письмових заяв від Відповідача про припинення розподілу природного газу на адресу АТ «ОДЕСАГАЗ» не надходило.

За таких обставин, відповідно п. 4 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ (редакція що діяла на момент виникнення спірних відносин) за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, годі споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою В = Vф X Ц X К.

Ціна закупівлі природного газу для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ в лютому 2022 року за тисячу кубічних метрів складає 37726,67грн, з урахуванням коефіцієнту компенсації ціна складає 56590,01 грн з пдв.

Вартість компенсації за лютий 2022 року складає 0.455тис.м3 х 56590,01 грн + 0.455тис.м3 х 148,99грн транспортування= 25816,24 грн.

Відповідачем було частково сплачено борг за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 9000грн.

Обсяги природного газу в загальному обсязі 855 куб.м, за розрахунковий період лютий 2022р. не було врегульовано Відповідачем із жодним постачальником, томуцей обсяг газу був віднесений Оператором TTC на неврегульовані обсягинебалансу AT «ОДЕСАГАЗ». У Акті врегулювання щодобових небалансів №02-2022-1910056460, відображена загальна сума щодобових небалансів віднесенихОператором TTC наAT «ОДЕСАГАЗ» за розрахунковий місяць лютий 2022р.

Таким чином, судом встановлено, що станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед АТ «ОДЕСАГАЗ» за несанкціонований відбір природного газу складає 16816,24грн., у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватне підприємство "РЕГУЛ-АВТО" (67562, Одеська обл., Лиманський р-н, село Крижанівка(з), вул.Паустовського, будинок 12, код 33081097) на користь Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, 1, Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03351208) заборгованість за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 16 816,24 грн. та 2684 грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов