Ухвала

від 19.02.2024 по справі 916/566/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/566/24Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67701, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, буд. 39) про забезпечення позову вх. №2-245/24 від 15.02.2024 подану по справі №916/566/24

за позовом: Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67701, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, буд. 39) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585)

до відповідачів: 1. Приватного підприємства «АСТРА» (68163, Одеська область, Татарбунарський район, село Лебедівка(з); код ЄДРПОУ 32631292);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ АКВАКУЛЬТУРИ» (68163, Одеська область, Татарбунарський район, село Лебедівка; код ЄДРПОУ 39814336);

3. Державної інспекції архітектури та містобудування України (01113, м. Київ, бульвар Л.України, будинок 26; код ЄДРПОУ 44245840);

про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта експлуатації, скасування рішень держаних реєстраторів, знесення самочинного будівництва.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 15.02.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 591/24) Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до відповідачів - Приватного підприємства «АСТРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ АКВАКУЛЬТУРИ» та Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій просить суд:

1. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828 з будівництва приватним підприємством «АСТРА» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстровану 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області;

2. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної державної адміністрації Марущак Юлії Валеріївни від 11.08.2016 №30890847 про державну реєстрацію права власності за обслуговуючим кооперативом «Граніт-2» на будівлю №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка 3 кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 15856578).

3. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 22.06.2020 №52758035 про державну реєстрацію змін до права власності, на підставі якого визначено товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ АКВАКУЛЬТУРИ» власником будівлі №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 36100353).

4. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Приватного підприємства «АСТРА» знести будинок рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м., тип об?єкта: будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря, що розташований за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008.

Обґрунтовуючи звернення з відповідним позовом Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури зазначає, що вказаний об`єкт нерухомого майна збудований з порушенням вимог земельного, містобудівного та природоохоронного законодавства, оскільки розташований в межах прибережних захисних смуг озер та Чорного моря.

Водночас, разом із позовною заявою Керівником Білгород-Дністровської окружної прокуратури було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-245/24), в порядку ст.ст. 136-138 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури просить суд:

1. Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250);

2. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна - будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250).

Так, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що у разі, якщо під час розгляду справи, ТОВ «ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ АКВАКУЛЬТУРИ» здійснить відчуження спірного об`єкту нерухомого майна, проводитиме роботи з його реконструкції або здійснюватиме будівництво інших будівель та споруд, що в свою чергу зумовить зміни щодо об`єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у випадку задоволення позову вказані обставини нівелюють мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, виникне необхідність ініціювати інший позов, що потребуватиме тривалого часу та значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

За таких обставин прокурор зазначає, що реалізація вказаного ризику істотно ускладнить або взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки у випадку його фактичного виконання вимушений буде звертатись до суду з новими позовними вимогами про поновлення становища, яке існувало, що не відповідає засадам господарського судочинства щодо ефективного захисту порушеного права.

Розглянувши заяву (вх. ГСОО №2-245/24) про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення такої заяви з таких підстав:

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови, Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також суд зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор просить суд усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828 з будівництва приватним підприємством «АСТРА» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстровану 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області; усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної державної адміністрації Марущак Юлії Валеріївни від 11.08.2016 №30890847 про державну реєстрацію права власності за обслуговуючим кооперативом «Граніт-2» на будівлю №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка 3 кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 15856578), а також усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 22.06.2020 №52758035 про державну реєстрацію змін до права власності, на підставі якого визначено товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ АКВАКУЛЬТУРИ» власником будівлі №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 36100353). Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.

Оскільки Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в даному випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).

Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд зазначає, що у даному випадку невжиття визначеного заявником заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі. Адже, у разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи відповідачем буде відчужено або наданно у користування третім особам, будівлю №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 36100353), то позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за цим позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав.

При цьому, заявляючи вимогу про заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, прокурором чітко визначено майно, реєстраційні дії щодо якого слід заборонити, а саме: будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250).

Водночас, як зазначено у п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що майно щодо якого позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову є індивідуально визначеним та конкретизованим заявником.

Згідно п.1 та п. 4 ч.5 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору, а також здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

За таких обставин, враховуючи, що предметом спору у справі є усунення перешкод державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828; шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної державної адміністрації Марущак Юлії Валеріївни від 11.08.2016 №30890847, а також скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 22.06.2020 №52758035 про державну реєстрацію змін до права власності, на підставі якого визначено товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ АКВАКУЛЬТУРИ» власником будівлі №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 36100353), суд вважає, що визначені Керівником Білгород-Дністровської окружної прокуратури заходи забезпечення позову у даній справі прямо стосуються предмета спору та не суперечать приписам Господарського процесуального кодексу України.

Здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову є обґрунтованим та співмірним.

При цьому суд зазначає, що обрані заходи забезпечення лише тимчасово обмежать права відповідача щодо розпорядження будівлею №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250), проте такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд також зазначає, що вжитими заходами забезпечення позову не вирішено спір по суті, а необхідність їх застосування покликана насамперед наявністю судового спору, під час розгляду якого відповідачами та іншими особами можуть бути вчинені дії, які можуть призвести до відчуження спірного будинку чи земельної ділянки на користь третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Між тим, відповідно до ч.7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви (вх.№2-245/24) Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури про забезпечення позову та про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного стану правовідносин та статусу учасників правовідносин з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури про забезпечення позову за вх. №2-245/24 від 15.02.2024 по справі №916/566/24 задовольнити.

2. Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250);

2. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна - будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. «А» загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250).

Стягувачем за ухвалою є: Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67701, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, буд. 39).

Боржником за ухвалою є: Приватне підприємство «АСТРА» (68163, Одеська область, Татарбунарський район, село Лебедівка(з); код ЄДРПОУ 32631292);

Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ МОРСЬКОЇ АКВАКУЛЬТУРИ» (68163, Одеська область, Татарбунарський район, село Лебедівка; код ЄДРПОУ 39814336);

Ухвала набрала законної сили 19.02.2024.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її складання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна