Ухвала

від 21.02.2024 по справі 920/184/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

21.02.2024м. СумиСправа № 920/184/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» про забезпечення позову від 20.02.2023 № 01-20/02/24-01 (вх. № 962 від 20.02.2024) по справі №920/184/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» (вул. Ковпака, 1, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 43613244)

до відповідача: Акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» (вул. Івана Сірка, 7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513)

про визнання укладеною додаткової угоди

УСТАНОВИВ:

20.02.2024 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи розподілу та виробником електричної енергії № 5В від 01.09.2021, укладеного Акціонерним товариством «СУМИОБЛЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» в редакції позивача; а також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 21.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/184/24.

20.02.2024 позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову від 20.02.2023 № 01-20/02/24-01 (вх. № 962 від 20.02.2024), відповідно до вимог якої просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» до Акціонерного товариствам «СУМИОБЛЕНЕРЕО» про визнання укладеною додаткової угоди до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи розподілу та виробником електричної енергії № 5В від 01.09.2021, укладеного між Акціонерним товариством «СУМИОБЛЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» шляхом заборони Акціонерному товариству «СУМИОБЛЕНЕРГО» вчиняти дії щодо припинення надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» з розподілу електричної енергії.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову.

Проте, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає зі змісту заяви не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов, та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду заявником суду не надано.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не доводять факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через неправомірні дії відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» про забезпечення позову від 20.02.2023 № 01-20/02/24-01 (вх. № 962 від 20.02.2024) - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

СуддяС.В. Заєць