Ухвала

від 20.02.2024 по справі 909/747/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 909/747/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024

у справі позовом Керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська

до відповідача Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

до співвідповідачів: 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «РН-ІФ»

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки та скасування реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2024 (подана 25.01.2024 засобами поштового зв`язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 909/747/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Протокольною ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 у справі № 909/747/21 задоволено заяву прокурора (позивача у справі) про зміну предмета позову.

Не погоджуючись з вказаною протокольною ухвалою ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Західного апеляційного господарського суду на протокольну ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 909/747/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 повернуто скаржнику.

Постановляючи зазначену ухвалу від 17.01.2024, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про задоволено заяви про зміну предмета позову не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки не охоплюється переліком, визначеним частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України та жодною іншою нормою згаданого Кодексу не передбачено право на оскарження ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про зміну предмета позову, а тому дійшов висновку про повернення апеляційної скарги відповідача у цій справі на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись з касаційною скаргою, ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 17.01.2024 постановлена з порушенням норм процесуального права, а також положень статті 129 Конституції України, що позбавило скаржника права на оскарження судових рішень.

Дослідивши оскаржуване судове рішення та надавши оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі, Верховний суд зазначає, що твердження скаржника не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Приписами частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Оскільки ухвала суду першої інстанції (яка занесена до протоколу судового засідання), та якою задоволено заяву позивача про зміну предмета позову у цій справі, у наведеному переліку статті 255 Господарського процесуального кодексу України відсутня, то вона не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції (не залежно від мотивів такого оскарження).

Відповідно до частини 3 статті 255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена ухвала місцевого господарського суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції та правомірно повернув подану апеляційну скаргу відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши при цьому з посиланням на частину 3 статті 255 названого Кодексу, про можливість включення будь-яких заперечень на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пелевін проти України» від 20.05.2010 зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу.

Зазначеним спростовуються доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 129 Конституції України щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 з підстав передбачених частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 909/747/21.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак