Постанова

від 13.02.2024 по справі 902/118/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 902/118/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

позивача - Стадній О. І.,

відповідача - Куций О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтерпром"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 (судді: Філіпова Т. Л. - головуючий, Бучинська Г. Б., Василишин А. Р.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Інтерпром"

до Барської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання недійсними рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У лютому 2021 року Приватне підприємство "Інтерпром" (далі - ПП "Інтерпром") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Барської міської ради про: 1) визнання незаконним і скасування рішення Барської міської ради від 23.05.2019, прийнятого на 39 сесії 8 скликання, яким надано дозвіл Барській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,2663 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0035, та площею 0,9172 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0034, на АДРЕСА_1, в одну земельну ділянку площею 1,1835 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі з подальшою передачею частини земельної ділянки в користування (далі - рішення від 23.05.2019); 2) визнання незаконним і скасування рішення Барської міської ради від 20.06.2019, прийнятого на 41 сесії 8 скликання, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,2663 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0035, та площею 0,9172 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0034, на АДРЕСА_1, в одну земельну ділянку площею 1,1835 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0057, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, з подальшою передачею частини земельної ділянки в користування (далі - рішення від 20.06.2019); 3) визнання незаконним і скасування рішення Барської міської ради від 30.07.2020, прийнятого на 59 сесії 8 скликання, яким надано дозвіл Барській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,3236 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0061, на АДРЕСА_1, та площею 0,1590 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0030, на АДРЕСА_1, в одну земельну ділянку площею 0,4826 га на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування з подальшою передачею земельної ділянки у користування; 4) визнання незаконним і скасування рішення Барської міської ради від 03.09.2020, прийнятого на 61 сесії 8 скликання, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,3236 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0061, на АДРЕСА_1, та площею 0,1590 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0030, на АДРЕСА_1 , в одну земельну ділянку площею 0,4826 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0064, на АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування та передано громадянину ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в оренду земельну ділянку площею 0,4826 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0064, на АДРЕСА_1 , строком на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування із земель житлової та громадянської забудови.

1.2. Позов обґрунтовано незаконністю оспорюваних рішень міської ради, оскільки відповідач в порушення вимог земельного законодавства та прав позивача, на підставі цих рішень надав в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні позивача згідно з державним актом на право постійного користування землею від 13.03.1998 серії І-ВН № 001620 (далі - державний акт на право постійного користування землею І-ВН № 001620).

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.05.2023 позов задоволено.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорювані рішення прийняті неправомірно, з порушенням норм законодавства та прав позивача, який є землекористувачем земельних ділянок, кадастрові номери 0520210100:05:001:0035, 0520210100:05:001:0034 на АДРЕСА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею І-ВН № 001620 (з урахуванням розпорядження Барської районної державної адміністрації від 26.12.1999 № 347, якою змінено землекористувача та розмір земельної ділянки); позивач добровільно не відмовлявся від права користування цими земельними ділянками; згідно з висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 27.02.2023 № CE-19/102-22/2991-ЗТ земельна ділянка, кадастровий номер 05202210100:05:001:0064, площею 0,4826 га для будівництва та обслуговування об`єкта туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді громадянина ОСОБА_1 накладається на земельні ділянки, кадастровий номер 0520210100:05:001:0034, площею 0,9172 га, кадастровий номер 0520210100:05001:0035, площею 0,2663 га, за адресою: Вінницька обл., АДРЕСА_1, які перебували в користуванні Акціонерного товариства закритого типу "Інтерпром" (далі - АТЗТ "Інтерпром") на підставі державного акта на право постійного користування землею І-ВН № 001620.

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 08.05.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про непорушення прав позивача у наведеному випадку та виходив із недоведеності матеріалами справи того, що ПП "Інтерпром" у встановленому законом порядку набуло право постійного користування землею, яка була надана АТЗТ "Інтерпром" відповідно до державного акта на право постійного користування землею І-ВН № 001620. Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази переходу прав і обов`язків від АТЗТ "Інтерпром" до ПП "Інтерпром". Водночас ПП "Інтерпром" було зареєстровано як новостворене підприємство у 1999 році. Оскільки підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку, який лише посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення, то суд дійшов висновку, що при вирішенні питання набуття права постійного користування вирішальним є встановлення наявності рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, яким таке право було надано особі та в подальшому посвідчено державним актом. Проте, такого рішення суду не надано. Зважаючи на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ПП "Інтерпром" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 08.05.2023 у справі.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 в справі № 911/2701/17 (провадження № 12-258гс18), у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 545/1575/21, у постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 357/12524/18 (провадження № 61-18786св20), у постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 у справі № 6-33цс13, у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 686/10181/17, пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ". Також скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Зокрема скаржник наголошує на незаконності оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування і порушенні прав позивача як постійного землекористувача внаслідок їх прийняття. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 , яким підтверджено правомірність внесення ним записів щодо зміни землекористувача до державного акта на право постійного користування землею I-ВН № 001620 та до книги записів державних актів на право постійного користування землею за № 111.

3.2. Від Барської міської ради відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили та підтверджено матеріалами, що згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ВН № 001620 Гайсинською сільською радою народних депутатів Барського району Вінницької області було надано АТЗТ "Інтерпром" у постійне користування 0,2496 га землі в межах згідно з планом землекористування з цільовим призначенням - для будівництва автозаправної станції відповідно до рішення Барської районної ради народних депутатів від 18.04.1997, прийнятого на 11 сесії 22 скликання. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 2 за № 111.

У зазначеному державному акті на право постійного користування землею наявні наступні записи: згідно з записом 1-А - земельна ділянка відповідно до рішення Гаївської сільської ради від 29.10.1998 22 скликання була збільшена до 1,34 га; згідно з записом 1-1А - відбулась зміна користувача на ПП "Інтерпром" та збільшення розміру земельної ділянки до 1,5933 га, що зареєстрована 20.12.1999 № 21 на підставі розпорядження Барської районної державної адміністрації від 26.12.1999 № 347. Записи було здійснено 29.12.1999 за підписом начальника Барського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_2 та засвідчено печаткою цього відділу.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 28.03.2011 реєстрація ПП "Інтерпром" здійснена 20.12.1999.

ПП "Інтерпром" 17.06.2014 звернулось до ПП "ЛеВаДа" з проханням виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; земельна (ні) ділянки знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами виготовлення технічної документації було встановлено в натурі межі земельної ділянки в розмірі 1,1835 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0018, що відображено у витягу із державного земельного кадастру про земельні ділянки № НВ-0502479652014.

У подальшому ПП "Інтерпром" 03.03.2016 звернулось із клопотанням до ФОП Дікуна В. Б. про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; земельна (ні) ділянки знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами виготовлення технічної документації було проведено розподіл земельної ділянки, кадастровий номер 0520210100:05:001:0018, площею 1,1835 га та встановлено в натурі межі розділених земельних ділянок в розмірі 0,9172 га та 0,2663 га, що відображено у витягах із державного земельного кадастру про земельні ділянки, а саме витяг № НВ-0503987932016 (кадастровий номер земельної ділянки 0520210100:05:001:0034, площа земельної ділянки 0,9172 га, орган який зареєстрував земельну ділянку - відділ Держгеокадастру у Барському районі Вінницької області, дата державної реєстрації 03.03.2016); витяг № НВ-0503987982016 (кадастровий номер земельної ділянки 0520210100:05:001:0035, площа земельної ділянки 0,2663 га, орган який зареєстрував земельну ділянку - відділ Держгеокадастру у Барському районі Вінницької області, дата державної реєстрації 03.03.2016.

Відповідні дані про земельні ділянки з кадастровими номерами 0520210100:05:001:0034, 0520210100:05:001:0035 внесено до Поземельної книги відділу ДЗК у Барському районі Вінницької області.

Судами також встановлено, що 23.05.2019 Барською міською радою на 39 сесії 8 скликання прийнято рішення, яким надано дозвіл Барській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,2663 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0035, та площею 0,9172 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0034, на АДРЕСА_1, в одну земельну ділянку площею 1,1835 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі з подальшою передачею частини земельної ділянки в користування.

20.06.2019 Барською міською радою на 41 сесії 8 скликання прийнято рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,2663 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0035, та площею 0,9172 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:003, на АДРЕСА_1, в одну земельну ділянку площею 1,1835 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0057, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі з подальшою передачею частини земельної ділянки в користування.

30.07.2020 Барською міською радою на 59 сесії 8 скликання прийнято рішення, яким надано дозвіл Барській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,3236 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0061, на АДРЕСА_1, та площею 0, 1590 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0030, на АДРЕСА_1, в одну земельну ділянку площею 0,4826 га на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування з подальшою передачею земельної ділянки у користування.

03.09.2020 Барською міською радою від 03.09.2020 на 61 сесії 8 скликання прийнято рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема об`єднання двох земельних ділянок площею 0,3236 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0061, на АДРЕСА_1 та площею 0, 1590 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0030, на АДРЕСА_1 в одну земельну ділянку площею 0,4826 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0064, на АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

В подальшому передано громадянину ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,4826 га, кадастровий номер 0520210100:05:001:0064, на АДРЕСА_1 строком на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування із земель житлової та громадянської забудови.

У висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №CE-19/102-22/2991-ЗТ від 27.02.2023 (експертиза призначалася за ухвалою суду першої інстанції у цій справі) встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 05202210100:05:001:0064, площею 0,4826 га для будівництва та обслуговування об`єкта туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді громадянина ОСОБА_1 накладається на земельні ділянки, кадастровий номер 0520210100:05:001:0034, площею 0,9172 га, кадастровий номер 0520210100:05001:0035, площею 0,2663 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: Вінницька обл., АДРЕСА_1, які перебували в користуванні АТЗТ "Інтерпром" (ПП "Інтерпром") на підставі державного акта на право постійного користування землею І-ВН № 001620. Наявні місця накладення земельних ділянок площею 0,1830 га (1) та площею 0,1077 га (2) графічно відображено в додатку 5 до висновку експерта.

4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ПП "Інтерпром", заявлені до Барської міської ради, про визнання незаконними і скасування рішень Барської міської ради від 23.05.2019, від 30.07.2020 щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а також рішень від 20.06.2019, від 03.09.2020 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 .

4.4. Місцевий господарський суд задовольнив вказані вимоги. Натомість суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

4.5. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними та при цьому виходить із того, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458 цс18), справа за позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта узгодження меж земельних ділянок залежно від суб`єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Належними відповідачами у таких справах є особа, прав чи інтересів якої щодо відповідної земельної ділянки стосується оскаржене рішення органу місцевого самоврядування, а також цей орган.

Проте, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд викладеного не врахував; не звернув увагу та не надав оцінки тій обставині, що одне з оспорюваних рішень стосується прав та інтересів фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 , якому орган місцевого самоврядування (рішення від 03.09.2020) надав в оренду строком на 10 років земельну ділянку (яка, за доводами позивача, накладається на його землю), про що зазначено у самому рішенні ради; при цьому позивач формулює позовні вимоги через порушення його права землекористування внаслідок прийняття радою оспорюваних рішень, саме цією особою - ОСОБА_1 , якого залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Наведене свідчить про нез`ясування у наведеному випадку дійсних прав і обов`язків учасників справи стосовно предмета спору.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Слід ураховувати те, що встановлення обставин справи, зокрема тих, які стосуються спору по суті та надання їм правової оцінки, має бути зроблено в мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду з позовом з правильно визначеним ним суб`єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту відповідного права або законного інтересу, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

Водночас за змістом пункту 61 постанови Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 911/432/22, яку ухвалено після подання касаційної скарги у справі, що розглядається, та яка з огляду на положення частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України підлягає врахуванню у наведеному випадку, заявлені позивачем вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

У зв`язку з наведеним оскаржувану у справі постанову не можна визнати законною та обґрунтованою.

4.6. Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

5. Висновки Верховного Суду та розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до частин 1 - 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтерпром" задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 у справі № 902/118/21 скасувати, справу передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак