Ухвала

від 20.02.2024 по справі 381/1189/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 381/1189/23

провадження № 61-2254ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТОВ «Зоря» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до СТОВ «Зоря» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 25 січня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Зоря». Стягнуто з СТОВ «Зоря» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за оренду земельної ділянки за 2021 рік у розмірі 2 229,08 грн, інфляційне збільшення у розмірі 474,30 грн, штрафні санкції в розмірі 81,58 грн, а всього - 2 784,96 грн. Стягнуто з СТОВ «Зоря» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за оренду земельної ділянки за 2022 рік в розмірі 2 229,08 грн, інфляційне збільшення в розмірі 33,56 грн, штрафні санкції в розмірі 9,36 грн, а всього - 2 272,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу СТОВ «Зоря» задоволено частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 29 серпня 2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків задоволено частково. Стягнуто з СТОВ «Зоря» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 37,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 72,13 грн та три проценти річних у розмірі 31,12 грн за прострочення сплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди землі від 25 січня 2021 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до СТОВ «Зоря» відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі, поданій 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову, а саме: розірвати договір оренди від 25 січня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Зоря»; стягнути з СТОВ «Зоря» пеню у розмірі 37,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 72,13 грн та три проценти річних у розмірі 31,12 грн за прострочення сплати орендної плати за 2022 рік, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomez de la Torre v. Spain»), § 36; рішення у справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати належний розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.

Предметом позову у цій справі є розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків за прострочення сплати орендної плати (заборгованість за 2021-2022 роки у розмірі 4 458,16 грн (2 229,08 грн + 2 229,08 грн), пеня у розмірі 9 005,48 грн (8 136,14 грн + 869,34 грн), інфляційне збільшення у розмірі 505,43 грн (415,83 грн + 89,60 грн), штрафні санкції у розмірі 105,72 (67,06 грн + 38,66 грн), пеня за прострочення повної суми оренди за 2022 рік у розмірі 5 040,00 грн), а отже ціна позову у цій справі (пункти 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України) не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000,00 грн).

В ухвалі Макарівського районного суду Київської області від 16 травня 2023 року зазначено, що ця справа є справою незначної складності, відноситься до малозначних, предмет позовних вимог не підпадає під обмеження, які визначені частиною четвертою статті 274 ЦПК України, а тому вказана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Заперечень щодо цього заявницею у касаційній скарзі не висловлено.

Отже судове рішення суду апеляційної інстанції по суті спору у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Колегія суддів враховує мотиви судового рішення і доводи касаційної скарги та вважає, що з огляду на оцінку всіх доказів й встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи незгода заявниці з ухваленим судовим рішенням у цій справі не свідчить про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на ціну, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягаютькасаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович