Рішення

від 07.02.2024 по справі 160/32231/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Справа № 160/32231/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засіданняГрищенка І.В.

представника відповідача Пашко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2023 року № 0323442408, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 389228,75 грн, з яких 311383,00 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 77845, 75 грн. сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2023 року № 0323422408, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 20375,59 грн., з яких 20044,27 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 331,32 грн. сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2023 року № 0323402408, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 244 506,31 грн., з яких 240530,64 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 3975,67 грн. сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 № 0323012408, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 18,53 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 №0322992408, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати акцизу податку з реалізації підакцизних товарів у сумі 3341,46 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2023 року № 0323462408, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким застосовано штрафну санкцію за відсутність реєстрації податкових накладних у сумі 926,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0323492408 від 09.11.2023, винесену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в сумі 4466,51 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- рішення № 0323512408 від 09.11.2023, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2169,10 грн. штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення № 0324410708 від 09.11.2023, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, про застосування штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; за проведення розрахункових операцій з використанням РРО без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу встановленого зразка(форми) у розмірі 942279,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки контролюючого органу, що викладені в акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 09.10.2023 за №3491/04-36-24-08/2610420406, є безпідставними та незаконними. Звернув увагу на те, що акт документальної планової перевірки складено із порушеннями, а саме, акт не підписано головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Марганцем О.Є., про що було вказано у змісті заперечень на акт перевірки, однак, контролюючим органом не було надано правову оцінку такому порушенню. На думку позивача, вдсутність підпису посадової особи-контролюючого органу у акті перевірки, яку її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Також позивачем було зауважено, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності, а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні. На думку позивача, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Отже, позивач вважає, що позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних рішень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 13.12.2023 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду оформленого належним чином документу про повноваження особи, якою підписано позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

22.01.2024 року відповідачем надано відзив на позов, в якому він, з посиланням на норми чинного законодавства, просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що відповідачем була проведена перевірка позивача, в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та прийнято оскаржувані рішення. Відповідач вважає рішення правомірними та таким, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

05.02.2024 року від представника відповідача до суду надішли додаткові пояснення по справі, в яких зауважено, що твердження позивача про те, що акт документальної планової перевірки складено із порушеннями, а саме, акт не підписано головним державним інспектором відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Мартинцем О.С. не заслуговує на увагу, оскільки останній на момент складення Акту перебував у відпустці, а тому не міг підписати його.

05.02.2024 року до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та представника позивача по справі. В клопотанні зазначено про підтримання позовних вимог.

В судовому засіданні 07.02.2024 року представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) перебуває на загальній системі оподаткування, 15.07.2002, отримала свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису про державну реєстрацію 0010491 код основного виду економічної діяльності - 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, є платником податку на додану вартість. З 15.07.2002 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Придніпровська ДПІ).

У період з 01.01.2018 по 31.12.2022 ФОП ОСОБА_1 отримувала дохід від надання послуг громадського харчування, виготовлення кулінарних та інших виробів через діяльність ресторанів, надавала послуги з просування та стимулювання реалізації продукції, послуги з надання в оренду приміщення.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на підставі п.19-1.1 ст.19-1, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.77.1 п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82, п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.08.2023 № 3966-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 » та наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.09.2023 № 4307-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2022.

За результатами документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 09.10.2023 року за №3491/04-36-24- 08/ НОМЕР_1 .

В Акті перевірки перевіряючими, зокрема, було зазначено наступне.

В ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 перевіряючими було встановлено, що по Договору про надання агентських послуг від 05.05.2020 №R-1738 з ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (код ЄДРПОУ 43146904), де ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» - агент, а ФОП ОСОБА_1 - Принципал, предметом є укладання агентом договорів купівлі-продажу товарів (їжі, харчових продуктів) Принципала через комп`ютерну програму (додаток у вигляді онлайн-сервіс) агента ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ». На виконання умов Договору ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» надає за винагороду послуги, а ФОП ОСОБА_1 приймає їх і сплачує. За даними електронних копій фіскальних звітних чеків, що були передані до ДПС України дротових або бездротових каналах зв`язку, фіскальні чеки не містять інформації щодо продажу продукції громадського харчування через Додаток Агента - ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (43146904). Первинні документи, що містять інформацію про Товари Принципала ( ОСОБА_1 ), які були реалізовані безпосередньо через Додаток Агента ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (43146904) у розрізі найменувань, кількості, ціни за одиницю, ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надані. Також до перевірки не надано розрахункові документи, які згідно з умовами Агентського договору повинні видаватися Принципалом при видачі замовлення в його закладі, а саме: кватанції про придбання (товарні/ фіскальні чеки). В додатках до актів надання послуг відсутній детальний опис наданих послуг за Договором R -1738 від 05.05.2020, за які була нарахована винагорода, а зазначено лише дата та номер замовлень, сума замовлень, сума та відсоток винагороди. Перевіряючі дійшли висновків про неможливість пов`язати витрати на винагороду за дання ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (43146904) посередницьких послуг з отриманим доходом ФОП ОСОБА_1 та неможливо ідентифікувати реалізацію товару в рамках цього Договору. Отже, ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 44.1 ст. 44 ПКУ до перевірки не надано документів, які підтверджують зміст операцій та суть агентських послуг, в результаті чого не можливо придбання таких послуг у ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» пов`язати з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 . Контролюючий орган дійшов висновків, що із наданих платником документів не вбачається, які критерії використовувалися для визначення вартості послуг. Платником не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв`язку між придбаними послугами й отриманням економічної вигоди.

Також, під час перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 при проведені розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій фіскальний номер 3000106372, 300368435, 3000415402, 3000853273, 3000970605 сформовані касові чеки, які містять перелік реалізованих товарів (готові справи), у тому числі напої, але вартість напоїв не врахована в загальній сумі по чеку. До перевірки ФОП ОСОБА_1 були надані накази від 20.12.2017 №20/12/17, від 15.04.2018 року №15/04/18, від 20.10.2018 №20/10/18, в яких зазначено, що метою збільшення потоку відувачів та росту обсягу продаж в ресторанах, необхідно здійснювати рекламні заходи. Проте, пояснення та Накази, які були надані ФОП ОСОБА_1 не спростовують факт, який зафіксовано в електронних чеках про те, що сума вартості напоїв не була врахована в загальній сумі по чеку та в сумі податку на додану вартість.

Щодо порушень позивачем порядку програмування РРО в частинні УКТ ЗЕД в Акті зазначено: в ході перевірки згідно з інформацією, що міститься в ІТС «Податковий блок», почекова звітність РРО за 04.03.2021 року РРО ф.н. 3000106372 встановлено проведення розрахункової операції з продажу « 22080501100#Біфітер Джин 100мл» з видачею розрахункового документа, чека РРО №57336, в якому зазначено одинадцятизначний код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та за 01.01.2022 року РРО ф.н. 3000853273 встановлено проведення розрахункової операції з продажу « 203001000# Львівське Білий лев Пиво 0,33л» з видачею розрахункового документа, чека РРО №24310, в якому зазначено дев`ятизначний код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим було порушено вимоги п. 11 ст.3 Закону №265, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ст. 17 зазначеного Закону.

Щодо відсутності обов`язкового реквізиту в розрахункових документах перевіояючими в Акті було зазначено, що згідно з баз даних ДПС України, (СОД РРО) через РРО ф.н. 3000106372, ф.н. 3000853273, ф.н. НОМЕР_2 , ф.н. НОМЕР_3 проведено розрахункові операції без роздрукування відповідного розрахункового документу встановленої форми на загальну суму 618 052,69 грн. В зазначених розрахункових документах відсутній обов`язкові реквізити - «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», які реалізовані в період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Також перевіряючими зазначено, що ФОП ОСОБА_1 були надані первинні документи, електронні чеки, з яких встановлено, що напої Чай «Альпійський луг 200 мл.», чай «Ассам 200мл.», чай «Будда 200мл.», чай «Зелений з жасмином 200 мл.», чай «Нахабний Фрукт 200 мл.», чай «Солодкі сни 200 мл.», чай « 1001 ніч 200мл.», кава «Американо 60мл.», кава «Еспрессо 30 мл.», компот 250 мл, сік «Мультивітамін 250 мл.», сік «Апельсин 250 мл.», сік «Яблуко 250 мл.», сік «Томат 250 мл.», сік «Ананас 250 мл.», сік «Вишня 250 мл.» на загальну суму 321 577 грн. (у т.ч. ПДВ 53 596,17), у тому числі по періодам: 2020 рік 19 850 грн., 2021 рік 283 951,0 грн., 2022 рік 17 776,0 грн., були реалізовані безоплатно, дохід від реалізації напоїв не було отримано, вартість яких з ПДВ не включалась до складу вартості оподатковуваних операцій з продажу товару, яка є об`єктом оподаткування ПДВ.

В ході перевірки було також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу витрат, які враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу включила витрати на виплату роялті в адресу ПО "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ" (код 37396233) у 2018 році на суму 16344,0 грн. (без ПДВ) та виплати за користування правом використання товарним знаком в адресу ТОВ "РЕСТОРАНТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУПП у сумі 3958,34 грн. (без ПДВ) , у тому числі по періодам: 2018 рік - 1041,67 грн. (без ПДВ), 2019 рік - 2916,67 грн. (без ПДВ) загальна сума виплат, згідно з даними книги обліку та витрат та виписок банку склала 20302,34 грн. (без ПДВ), у тому числі по періодам: 2018 рік - 17385,67 грн. (без ПДВ), 2019 рік - 2916,67 грн. Таким чином, в порушення п. 177.2, п. 177.4, п.177.10 ст. 177 ПКУ, п. 1 розділу II Порядку № 261 ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 було завищено витрати, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу, на суму 1 336 281,30 грн.

В Акті зазначено, що перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 було встановлено порушення п.201.1. ст. 201 ПК України в частині не складання податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством усього на суму ПДВ 311 383 грн.

Перевіркою з питань щодо сплати земельного податку встановлено несвоєчасну сплату нарахованих сум за період 01.03.2022 по 31.05.2022 року в сумі 154,07 грн., чим порушено п. 287.5 ст.287 ПК України.

Перевіряючими в Акті було зазначено, що надані ФОП ОСОБА_1 на запити пояснення не спростовують встановлених порушень, а допущене порушення ФОП ОСОБА_1 визначено перевіркою, як триваюче, а саме: 01.01.2018 - 31.12.2022. До виявлення порушення контролюючим органом, ФОП ОСОБА_1 не вчиняла певні дії для його усунення. Таким чином, перевіряючими визначено, що платник податків створив такі умови, за яких стало можливе вчинення податкового правопорушення, при цьому він мав можливість дотримуватись вимог ПКУ. Отже, дії платника податку перевіряючими вважаються як умисні.

Згідно з висновками акту первірки, встановлені наступні порушення:

- п. 177.2, п. 177.4, п.177.10 ст. 177 ПКУ, п. 1 розділу II Порядку № 261, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 240531,23 грн., у тому числі по періодам: 2018 рік - 3 129,42 грн., 2019 рік - 525,00 грн., 2020 рік - 59 148,22 грн., 2021 рік - 165480,35 грн., 2022 рік - 12 248,24 грн.;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного , внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VІ, в частині не нарахування єдиного соціального внеску у сумі 4466,51 грн., у т.ч. по періодам: 2018 рік - 3824,85 грн., 2019 рік - 641,67 грн.;

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п.188.1 ст.188, п. 184.7 ст. 184, п.187.1 ст.187 п.198.5 ст.198 ПК У, в частині заниження податку на додану вартість у ПДВ 311 987 грн., у т.ч. по періодам: квітень 2020 - 3732 грн., травень 2020 - 10880 грн., червень 2020 - 2598 грн., липень 2020 - 5391 грн., серпень 4583 грн., вересень 2020 - 7921 грн., жовтень 2020 - 12335 грн., листопад 2020 - 12787 грн., грудень 2020 - 17441 грн., січень 2021 - 11670 грн., лютий 2021 - 20238 грн., березень 2021 - 25248 грн., квітень 2021 - 22107 грн., травень 2021 - 22836 грн., червень 2021 - 24453 грн., липень 2021 - 25328 грн., серпень 2021 - 20889 грн., вересень 2021 - 17782 грн., жовтень 2021 - 15137 грн., листопад 2021 - 11406 грн., грудень 2021 - 92289 грн., січень 2022 - 2708 грн., лютий 2022 - 3457 грн., серпень 2022 - 9 грн., вересень 2022 грн., жовтень 2022 - 384 грн., листопад 2022 - 454 грн., грудень 2022 - 555 грн.;

- п.201.1. ст. 201 ПК України, в частині не складання податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством усього на суму ПДВ 311 987 грн., у т.ч. по періодам: квітень 2020 - 3732 грн., травень 2020 - 10880 грн., червень 2020 - 2598 грн., липень 2020 - 5391 грн., серпень 4583 грн., вересень 2020 - 7921 грн., жовтень 2020 - 12335 грн., листопад 2020 - 12787 грн., грудень 2020 - 17441 грн., січень 2021 - 11670 грн., лютий 2021 - 20238 грн., березень 2021 - 25248 грн., квітень 2021 - 22107 грн., травень 2021 - 22836 грн., червень 2021 - 24453 грн., липень 2021 - 25328 грн., серпень 2021 - 20889 грн, вересень 2021 - 7782 грн., жовтень; 2021 - 15137 грн., листопад 2021 - 11406 грн., грудень 2021 - 92289 грн., січень 2022 - 2708 грн., лютий 2022 - 3457 грн., серпень 2022 - 9 грн., вересень 2022 грн., жовтень 2022 - 384 грн., листопад 2022 - 454 грн., грудень 2022 555 грн.;

- п.п.1.2, п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п. 164.1.3 п.164.1 ст. 164, п. 177.2, ст. 177 ПКУ, в частині не нарахування та не сплати військового збору у сумі 20 044,27 грн., у тому числі по періодам: 2018 рік - 260,79 грн.; 2019 рік - 43,75 грн.; 2020 рік - 4 929,02 грн.; 2021 рік - 13790,03 грн.; 2022 рік - 1020,69 грн.;

- вимоги Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер, торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфер, торгівлі; громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) на загальну суму 618 052,69 грн. п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) на загальну суму 15 300,00 грн.;

- п.п.222.1 1п. 222.1 ст. 222 ПКУ, в частині не своєчасної сплати нарахованих сум акцизного податку за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 у сумі 8851,69 грн, чим порушено п.п.222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, а саме, п. 203.2 ст.203 ПК України, в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість за період 01.01.2018 по 31.122023 року в сумі 50 509,06 грн.; п. 287.5 ст.287 ПК України, в частині несвоєчасної сплати земельного податку за період 01.03.2022 по 31.05.2022 року в сумі 154,07 грн.

19.10.2023 року на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області позивачем направлено заперечення до акту перевірки.

Листом за №75030/6/04-36-24-08 від 09.11.2023 року Головним управлінням ДПС у було повідомлено позивача, що за результатами перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечення від 19.10.2023 № 19/10 (вх. ГУ ДПС № 107453/6 від 19.10.2023), встановлені порушення, у тому числі:

- п.п.222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі ПКУ): в частині не своєчасної сплати нарахованих сум акцизного податку за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 у сумі 8851,69 грн.

Зазначено, що в ході обрахунку несвоєчасної сплати допущено технічну помилку в підпункті 2.5.1. «Акцизний податок» Акту, а саме: в таблиці в колонці «Сума боргу» вказано суму у розмірі 56,45 грн., у той час коли згідно з даними електронного кабінету платника значиться сума 5645 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, внесено зміни до акта № 3491/04-36-24-08/2610420406 від 09.10.2023:

1) абзац восьмий пункту 2.5.1. «Акцизний податок» Акту перевірки на сторінці 70, необхідно викладено у наступній редакції: «Перевіркою питань щодо повноти сплати акцизного збору встановлено не сплату нарахованих сум акцизного податку за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 у сумі 14440,24 грн, чим порушено п.п.222.1.1п. 222.1 ст. 222 ПКУ. 2) пункт 7 Висновку викладено у наступній редакції:

« 7) п.п.222.1.1л. 222.1 ст. 222 ПКУ, в частині не своєчасної сплати нарахованих сум акцизного податку за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 у сумі 14440,24 грн.»

Додатково повідомлено, що податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0322992408 від 09.11.2023 року про застосування штрафної санкції 25 % було прийняте на борг у сумі 13365,84 грн. (Детально наведено у розрахунку до ППР від 09.11.2023 № 0322992408), до боргу у сумі 1074,40 грн., штрафна санкція не застосовується відповідно до п.п.69.1 п.69 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, яким визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

На підставі акту від 09.10.2023 року відповідачем було прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323442408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 389228,75 грн, з яких 311383,00 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 77845,75 грн. сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323422408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 20375,59 грн., з яких 20044,27 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 331,32 грн. сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323402408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 244 506,31 грн., з яких 240530,64 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 3975,67 грн. сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323012408, яким застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 18,53 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 року №0322992408, яким застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати акцизу податку з реалізації підакцизних товарів у сумі 3341,46 грн.; податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323462408, яким застосовано штрафну санкцію за відсутність реєстрації податкових накладних у сумі 926,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0323492408 від 09.11.2023 року в сумі 4466,51 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- рішення № 0323512408 від 09.11.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2169,10 грн. штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0324410708, яким застосовано штрафну санкцію за проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та за проведення позивачем розрахункових операцій з використанням РРО без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу встановленого зразка(форми) у розмірі 942279,04 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно того, що акт документальної планової перевірки складено із порушеннями, а саме, акт не підписано головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Марганцем О.Є., суд щодо правового (доказового) значення акта перевірки, непідписаного всіма перевіряючими, та правомірності прийнятих на його підставі рішень, зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого, відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта. Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обовязку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

Отже, у цій справі Акт перевірки слід розцінювати як такий, що містить недолік, який не змінює суті як виявлених порушень, так і прийнятих за наслідками перевірки рішень.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, врегульовано статтею 177 Податкового кодексу України.

Так, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (п.177.1 ст.177 ПК України).

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).

Пунктом 177.4 ст.177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Відповідно до пп. 177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України до інших витрат відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пп.177.4.5. п.177.4 ст.177 ПК України до складу витрат підприємця не включаються: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Отже, до витрат, які враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця, включаються безпосередньо пов`язані з отриманням доходів витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності такої особи.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цьогоКодексу).

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно зі ст. 3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти таких висновків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Спірним питанням у даній справі є правомірність висновків контролюючого органу з приводу отримання позивачем послуг у ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ».

Так у періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_1 мала господарські взаємовідносини з ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ».

05.05.2020 між ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (Агент) та ФОП ОСОБА_1 (Принципал) було укладено Договір про надання агентських послуг №К-1738.

Предметом Договору є укладання агентом договорів купівлі-продажу товарів (їжі, харчових продуктів) Принципала через комп`ютерну програму (додаток у вигляді онлайн-сервісу) агента ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ».

На виконання умов Договору №К-1738 ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» надає за винагороду послуги, а ФОП ОСОБА_1 приймає їх і сплачує.

Базою нарахування винагороди агента, відповідно до Договору, є усі суми, отримані від продажу Товарів (їжі, харчових продуктів). Розмір винагороди агента розраховується у відсотках від вартості замовлень, здійснених Споживачами у Закладі харчування Принципала (ФОП ОСОБА_1 ) за допомогою інтернет-сайту (додатку агента) від бази нарахування, крім того ПДВ.

Встановлено, що загальна сума доходів, отриманих ФОП ОСОБА_1 по агентському Договору №К-1738 від 05.05.2020 за участю ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ», складає - 4383631,52 грн. з ПДВ, у тому числі: на поточний рахунок - 2723053,02 грн., готівкою через РРО- 1660578,50 грн., про що Сторонами були складені і підписані відповідні акти наданих послуг.

Безготівкові кошти - отримані на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ», готівкові - оприбутковані через РРО шляхом видачі для покупця фіскального чеку.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що фіскальні/товарні чеки, видані покупцям (кінцевим споживачам їжі) разом із замовленими блюдами, обов`язково містять усі реквізити, які повинні містити первині документи у тому числі найменування їжі, кількість, ціну і суму. Суд зауважує, що фіскальний/товарний чек, виданий ФОП ОСОБА_1 покупцю (кінцевому споживачу їжі), не містить і не повинен містити найменування агента ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ».

Матеріалами справи підтверджується, що загальна сума, яка сплачена агенту за надання вказаних послуг (винагорода агента) на підставі договору і складених та підписаних сторонами актів, за 2020-2022 роки становить - 1532997,7 грн. з ПДВ. Винагорода агента узгоджувалась у актах наданих послуг. Акти наданих послуг мають посилання на укладений Договір про надання агентських послуг від 05.05.2020 року № К-1738, складені відповідно до вимог діючого законодавства України про документальне забезпечення, містять всю необхідну для визнання факту наданих послуг інформацію. Акти наданих послуг мають усі обов`язкові реквізити, передбачені п. 2.3 Положення про документальне забезпечення, затвердженого наказом МФ України від 24.05.1995р. № 88 (дата, номер, вартість (сума чеку) замовлення, найменування ресторану Принципала, відсоток винагороди, сума винагороди).

На підтвердження виконання договору позивачем були надані до суду документи, які були досліджені судом, а саме: Договір про надання агентських послуг № К-1738, акти наданих послуг, додатки до актів наданих послуг, платіжні документи банку, звіти РРО, книги обліку доходів і витрат.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій з надання послуг за агентським договором в податковому обліку підприємця матеріали справи не містять та відповідачем під час судового розгляду не надано.

Також, під час судового розгляду справи представником відповідача з приводу правильності складення та повноти зазначених документів зауважень не надано, будь-які відомості щодо недоліків цих документів в акті перевірки відсутні.

Відтак, матеріалами справи підтверджено відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та оплату за вказані послуги. ФОП ОСОБА_1 було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій та існування зв`язку між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем робіт.

При цьому, суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2023 року у справі №360/1283/20, та від 03.03.2023 року у справі № 804/644/16.

Крім того, доводи контролюючого органу з приводу змісту актів надання послуг суд вважає такими, що не грунтуються на приписах чинного законодавства через відсутність законодавчо визначеної форми актів передачі-приймання робіт (надання послуг) та звітів про надання послуг і встановлених правил та вимог щодо їх складення і змісту.

Також слід зазначити, що на момент укладення ФОП ОСОБА_1 та реалізації договору від 05.05.2020 року № К-1738 контрагент - ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (код ЄДРПОУ 43146904) мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем під час судового розгляду справи не наведені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з надання агентських послуг меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Отже, приймаючи до уваги, що факт надання агентських послуг підтверджений позивачем належними первинними документами, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства.

З цих же підстав суд зазначає і про помилковість висновку відповідача про заниження позивачем суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що ресторанний бізнес - є бізнесом у сфері дозвілля, прибутковість якого насамперед залежить від платоспроможності населення.

Як було зазначено представником позивача, з метою збільшення продажів товарів в ресторанах, ФОП ОСОБА_1 було впроваджено систему знижок. Надаючи знижки на одні блюда, напої, ФОП ОСОБА_1 отримує вигоди при продажу інших. Знижки надавались на загальну суму чека (у сумі або у процентах), в розмірах, не перевищуючих загальну суму націнки по чеку. Блюда і напої в закладах не відпускались споживачам нижче їх собівартості. Це також стосувалось напоїв, які були реалізовані в закладах громадського харчування у складі бізнес ланчу, а саме: чаї, кава, компоти, соки. Представником позивача було зауважено, що у фіскальних чеках, виданих споживачам при продажу блюд бізнес-ланчу, знижка застосовувалась до блюд бізнес-ланчу (з позначкою «БЛ»), у сумі до повної вартості блюд у чеку, а ціни на блюда відповідають звичайним цінам згідно з вимогами пп. 14.1.71. п.14.1 ст. 14 ПКУ. Акція проводилась з метою збільшення відвідувачів у будні дні, збільшення обсягів продажів бізнес-ланчів в обідній час відповідно до Наказу ФОП від 02.01.2018 № 02/01/18.

Відтак, враховуючи наведене, на думку суду, відсутні підстав вважати продаж зазначених у акті перевірки напоїв - безоплатно реалізованими.

З цих же підстав суд приходить до висновку про помилковість висновків відповідача про заниження позивачем суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Щодо встановленого контролюючим органом заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці.

В абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2464, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

В свою чергу, відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Отже, фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску, який нараховується з суми оподатковуваного доходу, і за не нарахування цього внеску для платника передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми.

Щодо військового збору, суд зазначає, що відповідно п.п. 1.1-1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Приймаючи до уваги те, що розмір єдиного внеску і військового збору для фізичної особи-підприємця прямо залежить від суми його оподатковуваного доходу, а за встановлених вище обставин суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про заниження позивачем оподаткованого чистого доходу по операціям з отримання агентських послуг у ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (код ЄДРПОУ 43146904), як наслідок, безпідставним є донарахування відповідачем сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військового збору, нарахованих з цього доходу, а також застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Що стосується нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату позивачем акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в період з 01.01.2018 по 31.12.2022 у сумі 14440,24 грн., суд зазначає, що, як було з`ясовано під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, суми акцизного податку за листопад-грудень 2021 року були сплачені до бюджету своєчасно, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії декларацій акцизного податку та платіжних інструкцій про сплату податку, які були досліджені судом.

Щодо відсутності реєстрації позивачем податкових накладних на суму ПДВ 311987 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Зазначена норма права встановлює загальне правило, відповідно до якого платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також Податковий кодекс України передбачає кілька підстав для складення податкових накладних: за операціями з постачання товарів/послуг, які підлягають реєстрації за правилами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо вони призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, передбачених п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

Виключенням із загального правила у п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України є податкові накладні, складені саме за операціями з постачання товарів/послуг.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом вказаної норми за операціями з постачання товарів/послуг складається податкова накладна, яка надається у покупцю не у кожному випадку.

У п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України йде мова саме про податкову накладну, складену за операціями з постачання товарів/послуг, яка не надається покупцю.

Податковий кодекс України не містить переліку податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, яка не надається покупцю.

У свою чергу Порядок заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок), визначає перелік податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), який не є виключним (До переліку включені лише ті випадку, в яких належить зазначати тип причини ненадання податкової накладної). Такий перелік включає податкові накладні, реєстрацію яких передбачено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (складені за операціями з постачання товарів/послуг) та податкові накладні, реєстрацію яких передбачено п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо вони призначаються для використання або починають використовуватися в операціях певних видів).

Так, відповідно до п. 8 Порядку при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання агентських послуг від 05.05.2020 року №R-1738 ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (ІПН 431469026566, платник ПДВ) було виписано та зареєстровано відповідно до вимог діючого податкового законодавства податкові накладні на загальну суму ПДВ 258391 грн.

ФОП ОСОБА_1 на підставі п. 198.1 ст. 198 ПКУ було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, які сплачені/нараховані по операціям з придбання агентських послуг ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» (ІПН 431469026566, платник ПДВ), на підставі п. 198.3 ст. 198 ПКУ визначено у складі податкового кредиту, виходячи з вартості вказаних послуг.

Як вже було встановлено, отримані від агента ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ» агентські послуги використовувались ФОП ОСОБА_1 в оподатковуваних операціях у межах її господарської діяльності, а саме: надання послуг громадського харчування (продаж їжі) через комп`ютерну програму (додаток) агента по Договору про надання агентських послуг від 05.05.2020 року №R-1738. Загальна сума доходів, отриманих ФОП ОСОБА_2 в межах господарської діяльності, по агентському Договору від 05.05.2020 року № R-1738 за участю ТОВ «РОКЕТ ДЕЛІВЕРІ», у розмірі 4383631,52 грн. з ПДВ була задекларована, включена до складу вартості оподатковуваних операцій, відображена ФОП ОСОБА_1 у складі податкових зобов`язань з ПДВ своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, слід дійти висновку про безпідставність висновків контролюючого органу в частині не складання позивачем додаткових податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством усього на суму ПДВ 311987 грн.

Стосовно прийнятих рішень контролюючого органу за висновками про проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а саме, чеки: РРО- 3000106372 № 57366 від 04.03.2021р.; РРО-3000853273 № 24310 від 01.01.2022 року; РРО- 3000970605 № 51633 від 28.02.2022 року, чим було порушено п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) на загальну суму 15300 грн., та проведення позивачем розрахункових операцій з використанням РРО без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу, встановленого зразка (форми), а саме, щодо відсутності в розрахункових документах обов`язкового реквізиту «марка акцизного податку» на загальну суму 618052,69 грн., чим порушено п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.

Форма та зміст фіскального чека та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов`язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350; далі - Положення №13).

Відповідно до п.1 розділу 1 Положення №13, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до п.3 розділу 1 Положення №13, установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до п.1 розділу 2 Положення №13, у фіскальному чеку зазначаються обов`язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) та акцизного податку.

Судом під час судового розгляду справи з`ясовано та не спростовано представником відповідача, що контролюючим органом вищезазначені висновки зроблено виключно на підставі витягів з баз даних ДПС, тобто без фактичного дослідження розрахункових документів.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні докази того, що розрахункові документи не містять відповідну інформацію про товар, суму, дату, час та коди УКТ ЗЕД товару.

Суд звертає увагу, що сама по собі інформація (витяги з баз даних ДПС) не є достатньою підставою для висновку про: проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості та про проведення позивачем розрахункових операцій з використанням РРО без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу встановленого зразка (форми).

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 року у справі №804/1984/16.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу частково не знайшли своє підтвердження в ході з`ясування обставин у справі по суті, а тому, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323442408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 389228,75 грн., з яких 311383,00 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 77845, 75 грн. сума штрафної санкції, від 09.11.2023 року № 0323422408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 20375,59 грн., з яких 20044,27 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 331,32 грн. сума штрафної санкції, від 09.11.2023 року № 0323402408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 244 506,31 грн., з яких 240530,64 грн. сума за податковими зобов`язаннями, 3975,67 грн. сума штрафної санкції, від 09.10.2023 року №0322992408, яким застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати акцизу податку з реалізації підакцизних товарів у сумі 3341,46 грн., від 09.11.2023 року № 0323462408, яким застосовано штрафну санкцію за відсутність реєстрації податкових накладних у сумі 926,00 грн., від 09.11.2023 року № 0324410708 про застосування штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; за проведення розрахункових операцій з використанням РРО без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу встановленого зразка(форми) у розмірі 942279,04 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0323492408 від 09.11.2023 року в сумі 4466,51 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, рішення № 0323512408 від 09.11.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2169,10 грн. штрафної санкції, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Разом з цим, під час судового розгляду справи позивачем не спростовано порушення строків сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 18,53 грн., як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323012408, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 18,53 грн., є правомірним та скасуванню не підлягає.

За викладених обставин, адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323442408.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323422408.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323402408.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 року № 0322992408.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2023 року № 0323462408.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0323492408 від 09.11.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0323512408 від 09.11.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0324410708 від 09.11.2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати в сумі 16 072,81 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 17.02.2024 року.

Суддя В.В. Кальник