Рішення

від 20.02.2024 по справі 320/10817/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року № 320/10817/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області до Північного офісу Державної аудиторської служби України, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничий центр «Дорбудтехнологія» про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Виконавчий комітет Калинівської селищної ради Броварського району Київської області з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-06-006296-а від 13.08.2021 за предметом Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Шевченко в с. Красилівка Броварського району Київської області (ДСТУ Б Д.1.1-1-2013, код ДК 021:2015 45233000-9 Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг).

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного висновку.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

Третя особа подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 09.08.2021 №457 «Про початок моніторингу закупівлі» відповідачем оприлюднено повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-04-06-006296-а за предметом закупівлі згідно ДК 021:2015 45233000-9 Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Шевченко в с. Красилівка Броварського району Київської області), яка оголошена Виконавчим комітетом Калинівської селищної ради Броварського району Київської області.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі.

Державною аудиторською службою України в електронній системі закупівель 13.08.2021 оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-04-06-006296-а (далі - Висновок), за результатами якого установлено порушення вимог п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 5, п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі, відповідач зобов`язав розірвати договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-XII (далі- Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

У той же час, відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону №922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено частиною другою статті 7-1 Закону №922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону №922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно частин шостої-сьомої статті 7-1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 10 статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі, передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Форма висновку та порядок його заповнення передбачено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 № 86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за №654/32106.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за результатами проведеного моніторингу відповідачем встановлено, що відповідно до пункту 17 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію, зокрема, про прізвище, ім`я та по батькові, посаду однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

При цьому, відповідачем встановлено, що підпункт 2.3 пункту 2 Розділу І «Загальні положення» ТД не містить інформації про посаду ОСОБА_1 - особи, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками, чим порушено вимоги пункту 17 частини 2 статті 22 Закону.

Крім того, під час моніторингу встановлено, що Замовник згідно з протоколом уповноваженої особи від 27.04.2021 № 152 неправомірно відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ - ВР» у зв`язку з тим, що у складі його пропозиції надано банківську гарантію від 21.04.2021 № 4694-21 AT «БАНКАЛЬЯНС», в якій помилково вказано ідентифікаційний код цього учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 380113854 замість 38013854, оскільки ця інформація є відкритою для доступу та замовник може її перевірити самостійно. До того ж, інформація щодо коду ЄДРПОУ міститься і в інших документах тендерної пропозиції ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ - ВР».

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону формальними (несуттєвими) вважаються технічні помилки та описки.

У п. п. 2.1,2.2 п. 2 Розділу V ТД зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону Замовник не відхиляє тендерну пропозицію через допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок. Формальними (несуттєвими) помилками у розумінні цієї тендерної документації є формальні помилки, затверджені наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (далі - наказ № 710).

Разом з тим, відповідно до наказу № 710 заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр) вважаються формальними помилками.

Таким чином, Замовником всупереч вимогам ч. 1 ст. 31 Закону відхилено пропозицію учасника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ - ВР», яка відповідала вимогам ТД та цінова пропозиція якої була нижче від пропозиції Переможця на суму 510 001,40 грн, чим порушено норми п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 5 Закону, а саме принципи максимальної економії, ефективності і об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та може призвести до неефективного та нераціонального використання бюджетних коштів на вказану суму.

За результатами моніторингу встановлено порушення п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 5, п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, оприлюдненні інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ, Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав розірвати договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно ст. 8 Закону України моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Так, згідно п.16.1 договору підряду від 20.05.2021 № 273, укладеного Виконавчим комітетом Калинівської сільської ради Броварського району з ТОВ «НВЦ «Дорбудтехнологія» договір діє до 31.12.2021 року.

Також початок моніторингу припадає на 10.08.2021, а дата закінчення моніторингу -11.08.2021. Звіт про виконання договору сформовано 11 серпня 2021.

Отже, Північний офіс Держаудитслужби у відповідності до Закону України Про публічні закупівлі здійснив моніторинг процедури закупівлі.

Відповідно до п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції», строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.

У п. 3 додатку 6 до тендерної документації зазначено: «За цією гарантією гарант безвідклично зобов`язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога)».

У банківській гарантії учасника ТОВ «Будівельна компанія-ВР» зазначено: «За цією гарантією гарант безвідклично зобов`язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих/банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога)».

Тобто, зазначено саме так, як вимагається у відповідності до наказу від 14.12.2020 №2628 та тендерної документації, а також у відповідності до Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.09.2009 № 580.

БАНКІВСЬКИЙ день - робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції у системі електронних платежів національного банку України, б.д. позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів національного банку України, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Тобто, ТОВ «Будівельна компанія-ВР» повністю виконала умови в частині надання банківської гарантії, адже поняття банківський день та робочий день є однаковими, а отже порушення в частині помилки взагалі не було.

Перевіркою відповідності умов ТД вимогам закону встановлено, що відповідно до пункту 17 частини 2 статті 22 Закону ТД повинна містити інформацію, зокрема про прізвище, ім`я та по батькові, посаду однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками. При цьому, аналізом встановлено, що підпункт 2.3 пункту 2 Розділу І «Загальні положення» ТД не містить інформації про посаду ОСОБА_1 - особи, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками, чим порушено вимоги пункту 17 частини 2 статті 22 Закону.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно- правових актів закріплені в Конституції України

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.

Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N17-pп (щодо повноважень Верховної Ради України), визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.

Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Варто зазначити, що вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Крім того, під час моніторингу встановлено, що Замовник згідно з протоколом уповноваженої особи від 27.04.2021 № 152 неправомірно відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ - ВР» у зв`язку з тим, що у складі його пропозиції надано банківську гарантію від 21.04.2021 № 4694-21 AT «БАНКАЛЬЯНС», в якій помилково вказано ідентифікаційний код цього учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 380113854 замість 38013854, оскільки ця інформація є відкритою для доступу та замовник може її перевірити самостійно.

Відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2015 р. № 5 "Про Стратегію сталого розвитку "Україна-2020" та Розпорядження КМУ від 20 вересня 2017 р. № 649-р «Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні», Електронне урядування - форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

До того ж, інформація щодо коду ЄДРПОУ міститься і в інших документах тендерної пропозиції ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ - ВР».

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону, формальними (несуттєвими) вважаються технічні помилки та описки.

У п. п. 2.1, 2.2 п. 2 Розділу V ТД зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону Замовник не відхиляє тендерну пропозицію через допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок. Формальними (несуттєвими) помилками у розумінні цієї тендерної документації є формальні помилки, затверджені наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (далі - наказ № 710). Разом з тим, відповідно до наказу № 710 заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр) вважаються формальними помилками.

Таким чином, Замовником всупереч вимогам ч. 1 ст. 31 Закону відхилено пропозицію учасника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ - ВР», яка відповідала вимогам ТД та цінова пропозиція якої була нижче від пропозиції Переможця на суму 510 001,40 грн, чим порушено норми п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 5 Закону, а саме принципи максимальної економії, ефективності і об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та може призвести до неефективного та нераціонального використання бюджетних коштів на вказану суму.

Згідно ч. 9 ст. 26 Закону України Про публічні закупівлі учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.

Тобто після відкриття тендерних пропозицій позивач повинен вимагати усунути виявлені невідповідності від учасників, зокрема невідповідностей щодо коду ЄДРПОУ, а не відхиляти відразу пропозицію.

І лише після спливу 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі повідомлення, розглянути тендерні пропозиції та прийняти рішення.

Однак, позивач вирішив вимагати у ТОВ «НВЦ «Дорбудтехнологія» усунення невідповідностей, проте у ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -BP" усунення невідповідностей не вимагав, а відхилив пропозицію учасника відразу після відкриття тендерної пропозиції.

Варто зазначити, що позивач у позовній заяві не викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, щодо визнання протиправним та скасування висновку в цій частині, а отже погоджується з Північним офісом Держаудитслужби, що позивач всупереч вимогам ч. 1 ст. 31 Закону відхилив пропозицію учасника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-BP», яка відповідала вимогам ТД та цінова пропозиція якої була нижче від пропозиції Переможця на суму 510 001,40 грн. чим порушив норми п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 5 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Метою Закону «Про публічні закупівлі» є:

- підвищення рівня конкуренції у сфері державних закупівель та зниження рівня корупції, шляхом запровадження системи електронних закупівель та електронної системи оскарження; здійснення процедур закупівлі, обмін інформацією, документами та подання роз`яснень в електронній системі закупівель;

- сприяння прозорості використання бюджетних коштів, шляхом урегулювання здійснення закупівель, що здійснюються від 50 тис. гривень до порогів застосування процедур закупівель;

- підвищення професійності закупівельників, шляхом надання можливості здійснювати закупівлі не лише тендерним комітетом, але й уповноваженою особою Замовника.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

За результатами здійсненого моніторингу встановлено: порушення п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 5, п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі.

Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому укладення договору без урахування особливостей та з порушенням Закону України Про публічні закупівлі є підставою для розірвання такого договору.

Крім того, слід зазначити, що позивач не визнає, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, оприлюдненні інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю - порушень не встановлено, адже просить скасувати висновок моніторингу повністю.

Проте доводів та підстав для скасування висновку в частині, в якій порушень не встановлено, не зазначає.

Північний офіс Держаудитслужби у відзиві на позов також стверджує, що в частині за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, оприлюдненні інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю - порушень не встановлено.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАСУ, суд при вирішенні справи повноважний визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення.

Однак, повністю визнати протиправним та скасувати оспорюваний висновок неможливо, оскільки позивач не наводить підстав для скасування висновку в частині, в якій встановлено відсутність порушень.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення є правомірним, а тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.