Ухвала

від 20.02.2024 по справі 320/2566/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 лютого 2024 року Київ № 320/2566/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун Ріелт" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун Ріелт" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.01.2023 № 8100420/41170359 про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку податкову накладну від 17.11.2022 № 177;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.11.2022 № 177, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун Ріелт" датою фактичного подання.

Ухвалою суду від 26.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун Ріелт" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначено, що 18.01.2023 позивач отримав оскаржуване рішення № 8100420/41170359, Зазначено, що відмова в реєстрації була по багатьом податковим накладним позивача, а тому останній був вимушений здійснити комплекс заходів щодо звернення до відповідачів задля здійснення усіх можливих дій з метою реєстрації податкових накладних. Також зазначено, що у березні 2023 року позивач звернувся до відповідачів з поясненнями щодо діяльності та правосуб`єктності підприємства. 05.05.2023 представником позивача направлено адвокатський запит про надання письмового пояснення про конкретні та чіткі підстави відмови в реєстрації податкових накладних. 19.05.2023 позивач отримав квитанцію № 2 про не прийняття повідомлення про надання пояснень і копій документів щодо податкових накладних від 16.05.2023 № 12.

Розглянувши подану заяву про усунення недоліків, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Водночас згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що 18.01.2023 позивач отримав оскаржуване рішення, а до суду звернувся 08.08.2023.

Однак суд критично оцінює твердження позивача дотримання встановленого шестимісячного строку для звернення до суду через вжиття активних дій щодо отримання від відповідачів пояснень щодо конкретних і чітких підстав відмови в реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.

З огляду на те, що до суду позивач звернувся 08.08.2023, тобто поза межами шестимісячного строку після того, як міг / повинен був дізнатися про порушення свого права (після отримання оскаржуваного рішення від 18.01.2023). Разом з цим, позивач не обґрунтував своєї пасивної бездіяльності щодо своєчасного звернення до суду для оскарження оспорюваного рішення протягом визначеного процесуального строку.

Термін "повинен" необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У питаннях, пов`язаних із застосуванням строків давності, Європейський суд з прав людини висловив свою позицію, зокрема, в справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11 остаточне рішення від 27.05.2013, §137), вказавши, що "строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від суддів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень".

Таким чином, право особи на звернення до суду не є необмеженим. Позивачем пропущено строк звернення до суду, а поважних причин такого пропуску не зазначено.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач вимоги ухвали суду від 26.01.2024 виконав частково, проте не надав суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку звернення до суду.

Відповідно до частини п`ятої і шостої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи те, що позивач частково усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою суду від 26.01.2024, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Таун Ріелт" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

СуддяБасай О.В.