Ухвала

від 20.02.2024 по справі 380/3697/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 лютого 2024 рокусправа №380/3697/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Н.А. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Печерського районного суду м. Києва про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернуся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з позовом до Печерського районного суду м. Києва (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 02896745) в якому просить суд:

- зобов`язати Печерський районний суд м. Києва видати виконавчі листи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за поставною від 15.11.2023 р. Київського апеляційного суду у справі №461/1180/20;

- зобов`язати Печерський районний суд м. Києва направити видати виконавчі листи цінними поштовими відправленнями з описом вкладеного на адресу стягувачів: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- стягнути із Печерського районного суду м. Києва три відсотки інфляційних річних з врахуванням індексу інфляції на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за невиконання постанови від 15.11.2023 р. Київського апеляційного суду у справі №461/1180/20.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначають, що за їх заявою відповідачем не було видано виконавчі листі у справі №461/1180/20, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення позивачів до суду стало те, що Печерським районним судом м. Києва не видано за їх заявою виконавчі листі у справі №461/1180/20.

З цього приводу суддя зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як встановлено судом, позивач оскаржує бездіяльність Печерського районного суду міста Києва щодо невидачі виконавчих листів у справі № 461/1180/20.

Так, положеннями частини першої статті 124 Конституції України регламентовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з нормами частин першої та третьої статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001, роз`яснено, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

З огляду на зазначене, оскарження дій судів щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, у якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Судом враховано аналогічний висновок, зазначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2020 року у справі №280/1334/19.

Оскільки предметом позову в цій справі є бездіяльність Печерського районного суду міста Києва щодо не видачі виконавчих листів, тобто позовні вимоги стосуються вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій, а отже, такі дії не можуть бути оскаржені поза межами порядку, передбаченого цивільним процесуальним законом.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд доходить висновку, що у відкритті провадження у цій справі належить відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Оскільки при поданні позовної заяви позивач не сплачував судовий збір, підстави для його повернення у суду відсутні.

Керуючись ст. 170, 241-243, 248 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Печерського районного суду м. Києва про зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи підлягає у порядку цивільного судочинства, а також роз`яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяКухар Наталія Андріївна