Ухвала

від 19.02.2024 по справі 380/3209/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2024 рокусправа № 380/3209/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вигода Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вигода Груп» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення № 70328/42016395/2 від 28.09.2023 року комісії ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних та рішення № 9507333/42016395 від 12.09.2023 року про відмову в реєстрації ПН № 15 від 21.07.2023 року на суму 150 000 грн. в т.н. ПДВ грн. (сума коригування 25 000 грн.) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН);

- зобов`язати ДПС України зареєструвати вищевказану податку накладну ПН № 15 від 21.07.2023 року на суму 150 000 грн. в т.ч. ПДВ грн. (сума коригування 25 000 грн.) в ЄРПН в день її направлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Так, за змістом позовних вимог позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення № 70328/42016395/2 від 28.09.2023 року комісії ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних та рішення № 9507333/42016395 від 12.09.2023 року про відмову в реєстрації ПН № 15 від 21.07.2023 року на суму 150 000 грн. в т.н. ПДВ грн. (сума коригування 25 000 грн.) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН);

Водночас, як видно із долучених до позовної заяви письмових доказів, рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 12.09.2023 № 9507333/42016395 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 21.07.2023 оскаржено ТзОВ «Будівельна компанія «Вигода Груп» в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. Тобто, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження даного рішення.

У свою чергу рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН ДПС України від 28.09.2023 № 70328/42016395/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 12.09.2023 - без змін.

Оскільки, як КАС України так і ПК України передбачено можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в цьому випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.

Про рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2023 № 703328/42016395/2 позивач повинен був дізнатися у день його прийняття з огляду на те, що такі рішення у вигляді електронних документів невідкладно надсилаються платникам податків.

Натомість, до суду позивач звернувся лише 07.02.2024, що свідчить про пропуск тримісячного строку звернення до суду з цим позовом у частині оскарження рішення № 9507333/42016395 від 12.09.2023 року про відмову в реєстрації ПН № 15 від 21.07.2023 року

Таким чином, звернувшись до суду 07.02.2024 з цим позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області № 9507333/42016395 від 12.09.2023, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України, при цьому не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір.

Згідно ст.1 Закону України Про судовий збір судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

За подання до адміністративного суду позовної суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем або фізичною особою-підприємцем немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено суддею, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати 2 (два) рішення, зокрема визнати протиправним та скасувати рішення № 70328/42016395/2 від 28.09.2023 року комісії ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних та рішення № 9507333/42016395 від 12.09.2023 року про відмову в реєстрації ПН № 15 від 21.07.2023 року на суму 150 000 грн. в т.н. ПДВ грн. (сума коригування 25 000 грн.) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та зобов`язати зареєструвати податкову накладну.

Тобто, позивачем подано позов з двома вимогами немайнового характеру - судовий збір становить 6056,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 вимоги).

Однак, до позовної заяви позивачем не долучено доказів сплати судового збору.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір.

Такими реквізитами є: отримувач коштів: одержувач ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; код ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Між тим, позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Разом з цим, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення адміністративного процесуального законодавства та законодавства про судовий збір свідчать про те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Заявляючи клопотання про відстрочення оплати судового збору позивачем не підтверджуються належними і допустимими доказами обставини щодо відсутності фінансових ресурсів і неможливості провести оплату судового збору.

Водночас, згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору,

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що наведені останнім обставини в якості підстави для задоволення поданого клопотання не є достатніми для відстрочення сплати судового, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Частиною 1 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач до позовної заяви додає її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Суддя зазначає, що позивач не долучив до позовної заяви копії позовної заяви з додатками для відповідачів.

З цього приводу суддя звертає увагу позивача, що цей позов було подано ним як невладним суб`єктом права до суб`єктів владних повноважень. Відтак, до позову підлягав долученню примірник цього документу для відповідачів.

Таким чином, з метою виконання вимог процесуального закону, позивачу необхідно долучити копію позовної заяви із належним чином завіреними копіями додатків для відповідачів .

Крім того, частиною 7 ст.161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору не дійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а уразі відсутності акта чи договору у позивача клопотання про його витребування.

З дослідженої позовної заяви видно, що позивач заявив вимогу про скасування рішення комісії № 957333/42016395 від 12.09.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної, проте позивачем не долучено до позовної заява оригіналу чи належно засвідченої копії оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Поряд з цим, позивачем до позовної заяви не долучено жодного письмового доказу, які підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не зазначив наявність підстав, що унеможливлюють подання таких доказів.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и л а:

залишити без руху позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вигода Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна