Ухвала

від 13.02.2024 по справі 380/23813/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/23813/23

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ ТА

ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ З ПОЗОВОМ ДО СУДУ

13 лютого 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Стець Р.Я.

відповідача: представник Чабан О.С.

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача від 26 жовтня 2023 року про поновлення строку звернення з позовом до суду за захистом своїх прав та заяву представника відповідача від 22 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/23813/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7886 від 05 лютого 2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

- стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» судові витрати.

Ухвалою судді від 17 жовтня 2023 року визнано неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які наведені у заяві від 05 жовтня 2023 року; позовну заяву залишено без руху та особі, що звернулася із позовною заявою, встановлено в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду, зокрема заяви про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та поданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, яка мотивована тим, що 05 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Львівській області прийняло рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 7886, згідно з яким встановлено відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» критеріям ризиковості платника податку. Вказане рішення мало б бути надіслане контролюючим органом в електронний кабінет платника податку, однак Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» в цей період не здійснювало жодної господарської діяльності, в нього були відсутні працівники та основні засоби у зв`язку з арештом лімітів ПДВ та банківських рахунків відповідно до ухвал суду від 02 травня 2019 року, виконавцем яких було ДФС, а тому зважаючи на нездійснення господарської діяльності позивач не користувався електронним кабінетом, оскільки його діяльність була заблокована. Податкова звітність подавалася з відомостями про відсутність діяльності не з використанням електронного кабінету, а з використанням комерційної програми «МЕДОК». У зв`язку з наведеним, 22 травня 2020 року відповідач анулював реєстрацію свідоцтва платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН», рішення про що було надіслано поштою на юридичну адресу товариства та до електронного кабінету платника не надсилалося. Отже, позивач у зв`язку об`єктивними обставинами, а не внаслідок власного волевиявлення не міг належним чином здійснювати фінансову та статутну діяльність, сплачувати податки, зокрема й використовувати свій електронний кабінет з причини блокування його господарської діяльності. Про наявність оскаржуваного рішення позивач дізнався з відповіді на адвокатський запит у квітні 2023 року, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Львівській області від 10 квітня 2023 року № 11538/6/13-01-18-02. Зважаючи на викладене, просить суд визнати причини пропуску ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» строку для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів поважними та поновити цей строк.

Ухвалою судді від 06 листопада 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

В цій ухвалі суд відзначив, що заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду суд вирішуватиме у судовому засіданні.

23 січня 2024 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав до суду заяву від 21 листопада 2023 року про залишення позову без розгляду, яка мотивована тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення з цим позовом до суду. Посилання позивача на запровадження в Україні правового режиму воєнного стану є безпідставними, оскільки воєнний стан в Україні запроваджений з 24 лютого 2022 року, а строк звернення з цим позовом до суду закінчився 05 серпня 2020 року. Твердження позивача про відсутність доступу до електронного кабінету платника податку не відповідає дійсності, оскільки витягом з бази даних АІС «Податковий блок» підтверджується, що позивач подав звітність, з якої вбачається, що після прийняття оскаржуваного у цій справі рішення, позивач подавав різноманітну податкову звітність до податкового органу, у тому числі звітність з ПДВ, яка відповідно до вимог ПК України подається виключно в електронній формі. Отож, позивач успішно користувався електронним кабінетом, а у позовній заяві зазначає, що подавав декларації з ПДВ з травня 2019 року по травень 2020 року, тому, на думку представника відповідача, позивач вводить суд в оману щодо необізнаності з оскаржуваним рішенням. Стосовно твердження позивача про те, що він дізнався про оскаржуване рішення з відповіді на адвокатський запит, представник відповідача зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття відповідного рішення. Тож оскаржуване рішення від 05 лютого 2020 року № 7886 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» отримало через електронний кабінет 05 лютого 2020 року. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обмежень у доступі до електронного кабінету платника податку позивачем не надано. Представник відповідача зауважує, що платник податку має безперешкодний доступ до електронного кабінету та можливість перевірити направлені податковим органом документи, а тому позивач дізнався про порушення своїх прав ще у лютому 2020 року, але не обґрунтував наявність об`єктивних перешкод своєчасно звернутися до суду за їх захистом. Також представник відповідача звертає увагу на те, що позивач вже звертався до суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 05 лютого 2020 року № 7886, однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 380/8309/23 позов залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Представник відповідача резюмує, що лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин. Зважаючи на викладене, просить суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» залишити без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Представник позивача подав через систему «Електронний суд» заперечення на заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в якій вказує, що доводи представника відповідача про необхідність залишення позовної заяви без розгляду є безпідставними, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин.

У судовому засіданні, яке відбулося 13 лютого 2024 року, представник позивача заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав підтримав, просив її задовольнити; проти задоволення заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду заперечив, просив у її задоволенні відмовити.

Представник відповідача заяву про залишення позову без розгляду підтримав, просив її задовольнити; проти задоволення заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав заперечив, просив у її задоволенні відмовити.

Вирішуючи заяву представника позивача від 26 жовтня 2023 року про поновлення строку звернення з позовом до суду за захистом своїх прав та заяву представника відповідача від 22 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Строки звернення до адміністративного суду визначено статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом, установленим статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у цій справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7886 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» критеріям ризиковості платника податку.

Указане рішення прийняте відповідачем 05 лютого 2020 року.

З цим позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» звернулося (здало на пошту для скерування в суд, що підтверджується конвертом) 05 жовтня 2023 року, тобто з пропуском установленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, що не заперечується позивачем.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та наявність підстав для його поновлення, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог абзацу п`ятого пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Як слідує з матеріалів справи оскаржуване рішення від 05 лютого 2020 року № 7886 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» критеріям ризиковості платника податку контролюючий орган скерував позивачу через електронний кабінет.

Докази надіслання зазначеного рішення іншими способами, які передбачені статтею 42 Податкового кодексу України, відповідач суду не надав.

У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача стверджує, що у період надсилання оскаржуваного рішення через електронний кабінет, а також і надалі Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» не здійснювало господарської діяльності внаслідок її блокування, не користувалося електронним кабінетом, у зв`язку з чим йому не було відомо про наявність такого рішення відповідача.

Суд враховує такі доводи представника позивача, зважаючи на таке.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року у справі № 463/3239/19 накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН», на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати це майно, починаючи з дня постановлення ухвали.

Арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН», накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року у справі № 463/3239/19, скасований ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2020 року.

Крім цього, суд встановив, що в період дії ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року у справі № 463/3239/19 про арешт сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН», а саме 22 травня 2020 року, контролюючий орган анулював реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» платником податку на додану вартість, про що прийняв рішення № 2795.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 380/8766/20 визнано протиправним та скасовано рішення № 2795 від 22 травня 2020 року Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» за індивідуальним податковим номером 415181713255, зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» за індивідуальним податковим номером 415181713255 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (У°Накл) в розмірі 2706199,90 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН».

Суд встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 380/8766/20, яке набрало законної сили, тривалий час не виконувалося контролюючим органом.

Зазначене рішення суду контролюючий орган виконав у повному обсязі лише 05 квітня 2023 року, що підтверджується ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 380/8766/20.

Отож, на переконання суду, викладені вище обставини перешкоджали позивачу здійснювати господарську діяльність.

Твердження відповідача про те, що позивач подавав різноманітну податкову звітність до податкового органу, у тому числі звітність з ПДВ, яка відповідно до вимог ПК України подається виключно в електронній формі, а отже успішно користувався електронним кабінетом, суд відхиляє, оскільки відповідно до листа Державної податкової служби України від 23 червня 2023 року № 16642/6/99-00-12-02-01-06, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 09 червня 2023 року, за даними ДПС для подання податкової звітності за 2020 рік ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» використовувало комерційне програмне забезпечення; засобами ІКС «Електронний кабінет» податкова звітність за вказаний період не подавалася.

Твердження представника відповідача на те, що посилання позивача на запровадження в Україні правового режиму воєнного стану є безпідставними, оскільки воєнний стан в Україні запроваджений з 24 лютого 2022 року, а строк звернення з цим позовом до суду закінчився 05 серпня 2020 року, суд оцінює критично, оскільки у своїй заяві позивач не посилається на запроваджений у державі правовий режим воєнного стану як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду.

Щодо покликань представника відповідача на те, що позивач вже звертався до суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 05 лютого 2020 року № 7886, однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 380/8309/23 позов залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

У справі № 380/8309/23 суд не оцінював ті обставини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, які наведені представником позивача у заяві, що є предметом розгляду у цій справі. Тому покликання представника відповідача на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 380/8309/23 є безпідставним.

Суд підсумовує, що доводи представника позивача про те, що у період надсилання оскаржуваного рішення через електронний кабінет, а також і надалі Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» не здійснювало господарської діяльності внаслідок її блокування, не користувалося електронним кабінетом, у зв`язку з чим йому не було відомо про наявність такого рішення відповідача, належним чином підтверджені та відповідачем не спростовані.

Доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним рішенням у інший спосіб, окрім як надіслання його через електронний кабінет, відповідач суду не надав.

Зважаючи на те, що позивач не був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення відповідача, відтак пропустив строк звернення з цим позовом до суду з поважних причин, а тому його належить поновити.

Відповідно до частин першої-третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача від 22 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду належить відмовити. Водночас заяву представника позивача від 26 жовтня 2023 року про поновлення строку звернення з позовом до суду за захистом своїх прав потрібно задовольнити, визнавши поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновивши його.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача від 22 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Заяву представника позивача від 26 жовтня 2023 року про поновлення строку звернення з позовом до суду за захистом своїх прав задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Повний текст ухвали складено 19 лютого 2024 року.

Суддя Клименко О.М.