Рішення

від 20.02.2024 по справі 380/29541/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/29541/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м. Львові справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (далі також СГ ТзОВ «Зоря», відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених на підставі п.п.б-з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період липень серпень 2015 та станом на 01.12.2023 в сумі 1532,54 грн.

Посилається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню, за період з липень-серпень 2015 в сумі 1532,54 грн. Оскільки відповідач зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодував, позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали судді від 20.12.2023 надіслана рекомендованим листом на зареєстровану адресу відповідача с. Жулин Стрийського району Львівської області, 82470.

Однак, конверт з судовою кореспонденцією повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.

Ухвалою суду від 06.02.2024 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) розрахунок заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.02.2024 позивачем клопотанням від 19.02.2024 (вхідний №13063) надано суду витребувані докази.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заяви по суті спору, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Вирішуючи питання про дотримання строків звернення до суду з цим позовом суд враховує усталену практику касаційного суду: Верховний Суд України у постанові від 25.11.2015 у справі №803/2199/14, а надалі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 20.03.2018 №804/18891/14, від 25.05.2018 №809/1756/15, від 26.06.2018 №804/8277/14 висловив правовий висновок, відповідно до якого у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), що передбачені КАС України, не застосовуються. Верховний Суд в постанові №806/1240/16 від 20.12.2019 не вбачав необхідності відступати від цього висновку, зазначивши, що термін недоїмка вжито в широкому розумінні заборгованості, - тобто в розумінні суми фінансових зобов`язань (грошових боргів), що підлягає погашенню, поверненню в певний термін. Верховний Суд вказав, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України, не застосовуються. Отже, позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 цього Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів бз статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі список №1);

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список №2).

Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі Інструкція №21-1).

Відповідно до п.п.6.4, 6.5, 6.8 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а відповідач - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

При цьому, суд враховує, що відшкодуванню підлягають саме фактичні витрати, здійснені Пенсійним фондом із виплати та доставки пільгових пенсій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №813/1375/17 та від 29.09.2020 року у справі №820/1957/18.

СГ ТзОВ «Зоря» відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання вимог Інструкції №21-1 позивачем направлений СГ ТзОВ «Зоря» розрахунок фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.б-з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», копія якого наявна у матеріалах справи. Відповідач не оскаржив такий розрахунок у судовому порядку, а отже фактично погодився з сумою, вказаною у ньому.

Згідно з даними цього розрахунку та розрахунку заборгованості підприємства за період липень - серпень 2015 року, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 становить 1532,54 грн.

Враховуючи що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України у розмірі 1532,54 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (код ЄДРПОУ 03763419, місцезнаходження: 82470, Львівська область, Стрийський район, с. Жулин) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період липня серпня 2015 року в сумі 1532 (одна тисяча п`ятсот тридцять дві) гривень 54 копійок.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.