Рішення
від 07.02.2024 по справі 380/20822/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 рокусправа № 380/20822/23Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лизак Д.А.,

за участі:

представника позивача Чирика А.І., згідно договору,

представника відповідача Дунас Р.Ю., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Торговий Дім «Львівські пропозиції» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

приватне підприємство «Торговий Дім «Львівські пропозиції» (далі ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі Львівська митниця, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів:

№UA209000/2023/l00229/2 від 12.05.2023;

№UA209000/2023/100231/2 від 15.05.2023;

№UA209000/2023/100242/2 від 18.05.2023;

№UA209000/2023/l00243/2 від 18.05.2023;

№UA209000/2023/l00268/2 від 29.05.2023.

При обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що між ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції» (Україна, надалі - «покупець») та фабрикою SPANISH TILE FROM NULES, S.A.U. (Іспанія, надалі - «STN Ceramica S.A.U.», «Фабрика», «продавець») укладено контракт №15/11 від 15.11.2022 (надалі - контракт), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар - керамічну плитку, та зобов`язується прийняти й оплатити його на умовах даного контракту. Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у специфікаціях. Якщо в інвойсах (проформах), які надаються разом з товаром, вказані найменування товару, його кількість, ціни, і терміни поставки, - можлива поставка товару згідно інвойсів замість специфікації. Поставки товару здійснюються на умовах EWC, Spain. Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. контракту оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок продавця у євро протягом 120 днів з дати відвантаження товару. А також оплата може здійснюватись як авансовий платіж згідно проформи. Днем відвантаження вважається дата інвойсу. У зв`язку із придбанням позивачем плитки керамічної в асортименті згідно інвойсів за вищевказаним контрактом та її ввезенням в Україну з метою здійснення митного контролю та митного оформлення працівником позивача, начальником відділу зовнішньоекономічної діяльності ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції», митним брокером Затурським В.М із застосуванням процедури електронного декларування до подано до митного органу Львівської митниці наступні митні декларації: №23UA209230048101U5 від 09.05.2023; №23UA209230049593U7 від 12.05.2023; №23UA209230051734U6 від 18.05.2023; №23UA209230051735U5 від 18.05.2023; №23UA209230056184U3 від 29.05.2023, в яких митна вартість товару визначена за основним методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються. У подальшому від відповідача надійшло повідомлення з пропозицією надати додаткові документи, що підтверджують числові значення митної вартості товару, у відповідь на яке позивач надав всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом документи, які підтверджують числові значення митної вартості товару. Проте Львівською митницею за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, якими визначено митну вартість товарів, що імпортуються за останнім з другорядних методів - за підпунктом ґ) п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, а саме за резервним методом передбаченим ст. 64 Митного кодексу України:

1) №UA209000/2023/100229/2 від 12.05.2023, за яким збільшено митну вартість товару №1/1 з 6940,20 євро до 13615,52 євро; сума донарахованих митних платежів за вказаним рішенням становить 53111,86 грн.;

2) №UA209000/2023/100231/2 від 15.05.2023, за яким збільшено митну вартість товару №1/1 з 5071,20 євро до 8726,49 євро, товару № 2/1 з 1141,67 євро до 2005,99 євро; сума донарахованих митних платежів за вказаним рішенням становить 42505,69 грн.;

3) №UA209000/2023/100242/2 від 18.05.2023, за яким збільшено митну вартість товару № 1/1 з 2652,71 євро до 5215,60 євро, товару № 2/1 з 5154,28 євро до 8267,31 євро; сума донарахованих митних платежів за вказаним рішенням становить 73369,13 грн.;

4) №UA209000/2023/100243/2 від 18.05.2023, за яким збільшено митну вартість товару №1/1 з 265,21 євро до 564,11 євро, товару № 2/1 з 1285,77 євро до 2482,01 євро, товару №3/1 з 6254,06 євро до 10530,56 євро; сума донарахованих митних платежів за вказаним рішенням становить 42022,19 грн.;

5) № UA209000/2023/й00268/2 від 29.05.2023, за яким збільшено митну вартість товару №1/1 з 3637,79 євро до 7836,58 євро, товару № 2/1 з 5177,25 євро до 7406,27 євро; сума донарахованих митних платежів за вказаним рішенням становить 42166,28 грн. Позивач вважає прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Львівською митницею протиправно не враховано наданих документів на імпортований товар та не обґрунтовано наявні сумніви щодо митної вартості товару за основним методом.

Ухвалою від 11.09.2023 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 19.09.2023 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду правилами загального позовного провадження.

Відповідач позову не визнав. 31.10.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 82735), у якому зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право впевнюватися у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з тих причин, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, оскільки надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що обов`язок доведення заявленої у митній декларації митної вартості лежить на декларантові. При цьому для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України). За результатами опрацювання поданих декларантом до митного оформлення деклараціями встановлено розбіжності (наведені в другій частині відзиву). По-друге, у даному документи, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та документи, що містять відомості про вартість перевезення, є тим документами, що мали би містити дані щодо складових вартості товару, подання яких є передбачене п. 2 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Отже, основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо. Тому, вимога митного органу про надання додаткових документів була скерована у зв`язку із наявністю підстав, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Так, ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України чітко обумовлює право митного органу на витребування додаткових документів за наявності відповідних умов: 1. наявність розбіжностей; 2. наявність підробки; 3. відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 4.відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки даних щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріплене право митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов`язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об`єктивних даних, та піддаватися обчисленню. Однак, позивач не надав повний перелік витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості. У зв`язку з наведеним відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.

02.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 83941). Позивач зазначив, що доводи відзиву зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Митного кодексу України, цитування загальних правових позицій Верховного суду безвідносно до обставин даної справи та доводів позовної заяви. У відзиві відповідач наводить загальні витяги норм із чинного законодавства та судової практики щодо наявності у відповідача прав та повноважень запитувати від декларанта додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для визначення митної вартості, якщо наявні розбіжності чи відсутності усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Однак позивач зазначає про те, що ним подані митному органу документи в своїй сукупності не містять розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товарів та в таких документах наявні усі відомості, що в сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивачем не заперечується загальне існування таких прав та повноважень відповідача, однак зазначається про відсутність у відповідача у конкретних обставинах законних та обґрунтованих підстав саме для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у митному оформленні товарів. Доводи відповідача щодо наявності, на його переконання, суперечностей в документах, що підтверджують митну вартість товару, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Протокольною ухвалою від 07.11.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15.11.2022 між ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції» (надалі - «покупець») та фабрикою SPANISH TILE FROM NULES, S.A.U. (надалі - «продавець») укладено контракт № 15/11 від 15.11.2022.

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець продає, а покупець купує товар - керамічну плитку відповідно до специфікацій до даного контракту у вигляді додатків на кожну окрему поставку, підписаними у двосторонньому порядку, відповідно до замовлення покупця. Якщо в інвойсах (проформах), які надаються разом з товаром, вказані найменування товару, його кількість, ціни, і терміни поставки - можлива поставка товару згідно інвойсів замість специфікації.

Відповідно до п. 1.2 контракту продавець зобов`язується поставити на безоплатній основі взірці плитки керамічної. Ціни на взірці вказуються у проформі-інвойсі не для оплати, а виключно для митних цілей.

Згідно з п. 2.2 контракту ціна на товар встановлюється на умовах Ex Works Castellon і буде вказана в інвойсах (проформа) на кожну партію окремо. Дані інвойси (проформи) є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з п. 3.1 контракту ціни на товар відповідають існуючим прайс-листам заводу-виробника і знижкам, і включають в себе вартість експортної упаковки і маркування. Продавець зобов`язується завчасно сповіщати покупця про всі зміни

Поставка товару здійснюються на умовах Ex Works Castellon, Spain.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 контракту оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок продавця у євро протягом 120 днів з дати відвантаження товару. А також оплата може здійснюватись як авансовий платіж згідно проформи. Днем відвантаження вважається дата інвойсу.

Відповідно до п. 3.5 контракту відвантаження товару здійснюється на умовах Ex Works Castellon.

У зв`язку з виконанням договірних зобов`язань за контрактом від № 15/11 від 15.11.2022 та з метою оформлення товару уповноважена особа позивача ОСОБА_1 подав до Львівської митниці декларацію № 23UA209230048101U5 від 09.05.2023, у розділі 31 якої вказала опис товару: плитка керамічна глазурована зі звичайної (грубої) кераміки, прямокутної форми для внутрішнього облицювання стін в асортименті: CHARLY BEIGE 25*40 1A AZULMED BLANCA, 216222 CLUB IVORY MT 25*50 1A NEWKER, G.DANAE MARRON 25*50 1A KTL.

Задекларована вартість товару становить 6940,200 євро, що згідно з офіційним курсом валюти 40,348 за 1 євро становить 280023,3700 грн.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001279, на підтвердження заявленої митної вартості ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як: комерційний інвойс SFE № 23.015.672 від 02.05.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б.н. від 02.05.2023, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 2023/0205 від 02.05.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №15/11 від 15.11.2022, договір № 2022/0102 на надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2022, лист фабрики-постачальника від 09.05.2023, вимогу митного органу від 12.05.2023 з переліком наданих додатково документів, копію митної декларації країни відправлення № 23ES00174110638557 від 03.05.2023.

На виконання вимоги митного органу по даній митній декларації декларантом також було надано: проформи постачальника №23012867 та №23018147 від 20.04.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті №1573 від 24.04.2023 про повну оплату вказаних проформ, довідку експедитора №1 від 09.05.2023 про транспортні витрати, прайс-лист фабрики від 02.05.2023, договір-заявку №27/04 від 27.04.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

12.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA20900/2023/100229/2.

Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься всіх відомостей щодо ціни до митного оформлення товаросупровідних документах:

- відповідно до положень Інкотермс 2010, термін EXW Франко завод (… назва місця) означає,, що продавець надасть товар на підприємстві;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.05.2023 №2023/0205 не містить відомостей щодо згаданих складових, таким чином відомості щодо складових митної вартості (обробка оцінюваних товарів, митні формальності, тощо) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України;

- згідно наданої до митного контролю CMR від 02.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є TITAN TRANS Sp Z.O.O., проте за зазначеним маршрутом згідно договору №1.02.2022 № 2022/0102 декларантом не надано, платіжні комерційні документи, заявку перевезення, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;

- у гр. 5 CMR від 02.05.2023 б/н вказано товаросупровідний документ № SXE 23.020.365. Документ з таким номером до митного оформлення не надано, унеможливлює повноту перевірку декларування митної вартості товару що оцінюється, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості.

На вимогу митного органу документів які спростовують виявлені раніше розбіжності декларантом не надано документів. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів і та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну но консультації з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу (2а ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (с. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної слугувала митна декларація від 03.03.2023. № UA100380/2023/602806, де вартість подібного товару становить 0,6705 дол. США за кг.

Крім того, узв`язку з виконанням договірних зобов`язань за контрактом від № 15/11 від 15.11.2022 та з метою оформлення товару уповноважена особа позивача ОСОБА_1 подав до Львівської митниці декларацію № 23UA209230049593U7. у розділі 31 якої вказала опис товару: плитка керамічна, глазурована для покриття підлоги та стін, для внутрішніх робіт, коефіцієнт водопоглинання перевищує 10% від маси в асортименті; плитка керамічна глазурована із кам`яної кераміки для покриття, плитка керамічна, глазурована для покриття підлоги. Задекларована вартість щодо товару 1/1 становить 5071 євро, що за офіційним курсом валюти 39,9713 за 1 євро становить 202729,04 грн. Щодо товару 2/1 становить 1141,670 євро, що за офіційним курсом валюти 39,9713 за 1 євро становить 45634,190 грн. Щодо товару 3/1 становить 1674,280 євро, що за офіційним курсом валюти 39,9713 за 1 євро становить 66923,320 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як: пакувальний лист від 04.05.2023, комерційний інвойс SFE 23.016.051 від 04.05.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б.н. від 04.05.2023, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №2023/0305 від 03.05.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №15/11 від 15.11.2022, лист фабрики-постачальника від 15.05.2023, вимогу митного органу від 15.05.2023 з переліком наданих додатково документів, копію митної декларації країни відправлення № 23ES001741102216В0 від 05.05.2023.

На виконання вимоги митного органу по даній митній декларації декларантом також було надано: проформи постачальника № 23012867 та № 23018147 від 20.04.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті №1573 від 24.04.2023 про повну оплату вказаних проформ, довідку експедитора №1 від 12.05.2023 про транспортні витрати, прайс-лист фабрики від 04.05.2023, договір-заявку №01/05 від 01.05.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, договір №2022/0502 від 05.02.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарну квитанцію фабрики SXE-23.020.949 від 04.05.2023;

15.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA20900/2023/100231/2.

Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення,відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін EXW Франко завод (… назва місця) означає, що продавець надасть товар на підприємстві.

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.05.2023 № 2023/0305 не містить відомостей щодо згаданих складових (обробка оцінюваних товарів, митні формальності, тощо), таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України;

- згідно наданої до митного контролю CMR від 02.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є ТзОВ «Тріанекс Агро», проте за зазначеним маршрутом згідно договору перевезення від 05.02.2022 № 2022/0502 декларантом не надано, платіжні комерційні документи; заяву перевезення та ін.,що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;

- відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного договору від 15.11.2022 № 15/11 на кожну окрему поставку надається окрема специфікація на товар (у вигляді додатку до контракту), однак даний документ декларантом не надано.

На вимогу митного органу документів які спростовують виявлені раніше розбіжності декларантом не надано документів. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів і та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість, заявлену декларантом. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу (2а ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (с. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:

- товару № 1 - митна декларація від 15.03.2023 № UA209140/2023/006292,де вартість подібного товару становить 0,6801 дол. США за кг;

- товару № 2 - митна декларація від 15.03.2023 № UA209140/2023/006292, де вартість подібного товару становить 0,6801 дол. США за кг;

- товару № 3 - митна декларація від 21.04.2023 № UA209140/2023/009932, де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг.

Крім того, у зв`язку з виконанням договірних зобов`язань за контрактом від № 15/11 від 15.11.2022 та з метою оформлення товару уповноважена особа позивача ОСОБА_1 подав до Львівської митниці декларацію № 23UA209230051734U6, у розділі 31 якої вказала опис товару: плитка керамічна глазурована із звичайної (грубої) кераміки, прямокутної форми для внутрішнього облицювання стін в асортименті: DANAE MARRON 25*50 1A KTL, MULQUEEN MIST 25*50 MATE 1A ALAPLANA; плитка керамічна, глазурована для покриття підлоги, для внутрішніх та зовнішніх робіт, коефіцієнт водопоглинання не перевищує 0,5 % від маси в асортименті: P.E.BARNWOOD BRONZE MT 15*90 1A STN; M.C. TEMPER FANHGO MT 60*60 RECT 1A STN.

Задекларована вартість щодо товару 1/1 становить 2652,710 євро, що за офіційним курсом валюти 39,5947 грн. за 1 євро становить 105033,44 грн. Щодо товару 2/1 становить 5154,280 євро, що за офіційним курсом валюти 39,5947 грн. за 1 євро становить 204082,09 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як: комерційний інвойс SFE 23.016.978 від 10.05.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б.н. від 10.05.2023, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №2023/0905 від 09.05.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №15/11 від 15.11.2022, рахунок-фактуру перевізника №FS/23/05/2023 від 18.05.2023, вимогу митного органу від 18.05.2023 з переліком наданих додатково документів, копію митної декларації країни відправлення №23ES001741105103В1 від 1 1.05.2023.

На виконання вимоги митного органу по даній митній декларації декларантом також було надано: проформи постачальника №23021788 від 03.05.23 та №23021787 від 05.05.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті №1583 від 08.05.2023 про повну оплату вказаних проформ, довідку експедитора №1 від 18.05.2023 про транспортні витрати, прайс-лист фабрики від 10.05.2023, договір-заявку №09/05 від 09.05.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, договір №2022/0102 на надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2022, лист фабрики від 15.05.2023, товарну квитанцію фабрики SXE-23.022.142 від 10.05.2023.

18.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA20900/2023/100231/2.

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.05.2023 № 2023/0905 не містить відомостей щодо згаданих складових (навантаження, обробка оцінюваних товарів, тощо). Згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 15/11 зазначено, що ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування. Таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України;

- згідно наданої до митного контролю CMR від 10.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є TITAN LOGISTICS Sp. Z.O.O., проте за зазначеним маршрутом згідно договору перевезення від 01.02.2022 № 2022/0102 декларантом не надано заяву перевезення та ін.,що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;

- відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного договору від 15.11.2022 № 15/11 на кожну окрему поставку надається окрема специфікація на товар (у вигляді додатку до контракту), одна даний документ декларантом не надано.

На вимогу митного органу документів, які спростовують виявлені раніше розбіжності, декларантом не надано документів. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів і та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу (2а ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (с. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:

- товару № 1 - митна декларація від 03.03.2023 № UA100380/2023/602806,де вартість подібного товару становить 0,6705 дол. США за кг;

- товару № 2 - митна декларація від 01.03.2023 №UA209230/2023/020864, де вартість подібного товару становить 0,67 дол. США за кг.

Крім того, у зв`язку з виконанням договірних зобов`язань за контрактом від № 15/11 від 15.11.2022 та з метою оформлення товару уповноважена особа позивача ОСОБА_1 подав до Львівської митниці декларацію № 23UA209230051735U5, у розділі 31 якої вказала опис товару: плитка керамічна, глазурована для покриття підлоги та стін, для внутрішніх робіт, коефіцієнт водопоглинання перевищує 10% від маси в асортименті; плитка керамічна глазурована із кам`яної кераміки для покриття підлоги та стін, коефіцієнт водопоглинання перевищує 0,5 %, але не більше 10% від маси в асортименті; плитка керамічна, глазурована для покриття підлоги, для внутрішніх та зовнішніх робіт, коефіцієнт водопоглинання не перевищує 0,5 % від маси, в асортименті.

Задекларована вартість щодо товару 1/1 становить 265,2100 євро, що за офіційним курсом валюти 39,5947 грн. за 1 євро становить 10500,910 грн. Щодо товару 2/1 становить 1285,770 євро, що за офіційним курсом валюти 39,5947 грн. за 1 євро становить 50909,810 грн. Щодо товару 3/1 становить 6254,060 євро, що за офіційним курсом валюти 39,5947 грн. за 1 євро становить 247627,71 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як: пакувальний лист від 11.05.2023, комерційний інвойс SFE 23.017.245 від 11.05.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б.н. від 11.05.2023, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №2023/0905/4 від 09.05.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №15/11 від 15.11.2022, договір №2022/0102 на надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2022, лист фабрики - постачальника від 15.05.2023, вимогу митного органу від 18.05.2023 з переліком наданих додатково документів, рахунок-фактуру перевізника №FS/34/05/2023 від 18.05.2023, копію митної декларації країни відправлення №23ES001741106113В0 від 11.05.2023.

На виконання вимоги митного органу по даній митній декларації декларантом також було надано: проформи постачальника №23021788 від 03.05.2023 та №23021787 від 05.05.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті №1583 від 08.05.2023 про повну оплату вказаних проформ, довідку експедитора №2 від 18.05.2023 про транспортні витрати, прайс-лист фабрики від 11.05.2023, договір-заявку №09/05/2 від 09.05.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, товарну квитанцію фабрики SXE-23.022.458 від 11.05.2023.

18.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA20900/2023/100243/2.

За результатами встановлено наступне:

- у договорі перевезення від 01.02.2022 № 2022/0102 у п.2.1.2 передбачено надання Заявки на перевезення, яка містить відомості щодо істотних умов перевезення. Посилання на Заявку від 09/05/2 від 09.05.2023 міститься у рахунку на оплату перевезення. Заявку до митного оформлення не надано;

- у розділі 4 ЦМР місце та дата завантаження зазначено місце -Vila-real -Castelon, тоді як у МД зазначено умови поставки-EXW - NULES (Castellon);

- рахунок на оплату перевезення датований 09.05.2023 №2023/0905/4, проте комерційний інвойс, CMR, пакувальний лист складені 11.05.2023. Зазначене ставить під сумнів повноту включення усіх витрат, що пов`язані із транспортуванням та унеможливлює перевірку вартості таких послуг; складових вартості перевезення у рахунку від 09.05.2023 № 2023/0905/4, не відповідає підсумку - 118717,00+5800 разом 142527,00 грн. (натомість 124517 грн.);

- відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного договору від 15.11.2022 №15/11 на кожну окрему поставку товару надається окрема специфікація на товар (у вигляді додатку до контракту), однак даний документ декларантом не надано;

- у рахунку-фактурі міститься вказівка щодо умов розрахунків за товар «transferencia anticipada» перекладач Googlе здійснює наступний переклад даного виразу: «дочасний трансфер - попередня оплата». Платіжні документи до митного оформлення не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують і числові значення митної вартості.

На вимогу митного органу документів, які спростовують виявлені раніше розбіжності, декларантом не надано документів. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів і та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу (2а ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (с. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:

- товару № 1 - митна декларація від 15.03.2023 № UA209140/2023/006292,де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг;

- товару № 2 - митна декларація від 15.03.2023 №UA209140/2023/006292, де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг.

- товару № 3 - митна декларація від21.04.2023 №UA209140/2023/009932, де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг.

На виконання вимоги митного органу по даній митній декларації декларантом також було надано: пакувальний лист від 23.05.2023, комерційний інвойс SFE 23.018.851 від 23.05.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR б.н. від 23.05.2023, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №2023/2305 від 23.05.2023, довідку експедитора №1 від 18.05.2023 про транспортні витрати, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №15/11 від 15.11.2022, лист фабрики від 15.05.2023, вимогу митного органу від 29.05.2023 з переліком наданих додатково документів;

На виконання вимоги митного органу по даній митній декларації декларантом також було надано: проформу постачальника №23023983 від 16.05.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті №1592 від 19.05.2023 про повну оплату вказаної проформи, прайс-лист фабрики від 23.05.2023, договір-заявку №22/05 від 22.05.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, договір №2023/08/05 на надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.05.2023, товарну квитанцію фабрики SXE- 23.024.45 8 від 23.05.2023, копію митної декларації країни відправлення №23ES001741111927В2 від 24.05.2023.

29.05.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA20900/2023/100268/2.

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах:- відповідно до положень Інкотермс 2010, термін EXW Франко завод;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.05.2023 № 2023/2305 не містить відомостей щодо згаданих складових, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України;

- згідно наданої до митного контролю CMR від 23.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є PEZAN V.V, проте рахунок на транспортно-експедиторські послуги видано ФОП ОСОБА_2 ;

- договір між експедитором і перевізником відсутні, натомість додатково надано договір між ФОП ОСОБА_2 та TITAN TRAS;

- у CMR від 23.05.2023 б/н графа 1 зіскановано та встановлено символ у відправника.

На вимогу митного органу документів які спростовують виявлені раніше розбіжності декларантом не надано документів. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів і та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу (2а ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (с. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:

- товару № 1 - МД від 20.04.2023 23UA500020005234U0, де вартість товару становить 0,69 дол. США за кг;

- товару № 2 - МД від 04.05.2023 23UA209230046138U5, де вартість товару становить 0,68 дол. США за кг.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі суд встановив, що позивач, подав п`ять митних декларацій та визначив митну вартість товарів в кожній за ціною договору.

Проте, відповідач всупереч поданих позивачем на вимогу митного органу документів, а також додаткових документів, застосував резервний метод визначення вартості товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2023 № UA20900/2023/100229/2, від 15.05.2023 № UA20900/2023/100231/2, від 18.05.2023 № UA20900/2023/100231/2, від 18.05.2023 № UA20900/2023/100243/2, від 29.05.2023 № UA20900/2023/100268/2.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2023 № UA20900/2023/100229/2, а саме з приводу того, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.05.2023 №2023/0205 не містить відомостей щодо згаданих складових, таким чином, відомості щодо складових митної вартості (страхування) не підтверджено документально та так не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 cт. 58 МК України; з приводу зазначення у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2023 № UA209000/2023/10023/2 того, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.05.2023 № 2023/0305 того, не містить відомостей щодо згаданих складових (обробка оцінюваних товарів, митні формальності, тощо), таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально в повному обсязі та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 cт. 58 МК України; з приводу зазначення у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA209000/2023/100242/2 того, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.05.2023 № 2023/0905 не містить відомостей щодо згаданих складових (навантаження, обробка оцінюваних товарів тощо) ; з приводу зазначення у п. 3 рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA20900/2023/100231/2 того, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.05.2023 № 2023/0905 не містить відомостей щодо згаданих складових (навантаження, обробка оцінюваних товарів, тощо), а також того, що згідно з п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 15/11 ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування. Таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 МК України; з приводу зазначення у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №/2023/100268/2 того, що рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.05.2023 № 2023/2305 не містить відомостей щодо згаданих складових, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МК України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

З матеріалів справи суд встановив, що на підтвердження вартості товару, позивач,крім інших документів, подав рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.05.2023 № 2023/0205, договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2022 № 2022/0102, довідку про транспортні витрати вих. № 1 від 09.05.2023, договір заяву № 27/04 від 27.04.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.05.2023 № 2023/0305, довідку про транспортні витрати вих. 3 1 від 12.05.2023, договір-заяву № 01/05 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.05.2023, договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2022/0502 від 05.02.2022, рахунок-фактуру від 09.05.2023 № 2023/0905 про надання транспортно-експедиційних послуг, довідку про транспортні витрати від 18.05.2023 № 1, договір-заяву № 09/05 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом 09.05.2023, рахунок-фактуру від 09.05.2023 № 2023/0905/4 про надання транспортно-експедиційних послуг, довідку про транспортні витрати вих. 3 2 від 18.05.2023, договір-заяву № 09/05/2 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 09.05.2023, рахунок-фактуру від 23.05.2023 № 2023/2305 про надання транспортно-експедиційних послуг, договір-заявку № 22/05 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Суд вважає, що у вищевказаних документах наявна чітка інформація щодо транспортних витрат, їх складових, що пов`язані із ввезенням товару до митного кордону України.

Суд також зазначає, що МК України не визначає вид доказів, якими підтверджувалась б вартість транспортно-експедиційного транспортування, а тому, на думку, суду, подані документи є належними і допустимими доказами на підтвердження витрат на транспортно-експедиційне транспортування.

Щодо посилань митного органу на те, що до митного контролю не було надано документів на підтвердження вартості страхування, суд зазначає, що умови постачання та доставки товару не передбачали обов`язкового страхування вантажу.

З пояснень представника позивача встановлено, що страхування товару не здійснювалось, а відповідно позивач не мав ані обов`язку, ані можливості, подати митному органу документи щодо страхування товару.

Щодо посилань митного органу на те, що до митного контролю не було надано документів на підтвердження навантаження товарів, суд встановив, що у довідках про транспортні витрати до вартості витрати на транспортування включено як вартість товару, так і вартість завантажувально-розвантажувальних робіт.

Аналізуючи інші доводи відповідача про те, що за приписами ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на обробку оцінюваних товарів.

Суд звертає увагу, що законодавець у ч. 10 ст. 58 МК України чітко визначає умову, за якої до митної вартості товарів необхідно додавати витрати, понесені на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товарів.

Проте, доказів що позивач не включив подані витрати до ціни товару відповідач не надав.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Щодо посилань митного органу, що згідно з п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 15/11 зазначено, що ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі та такі не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 МК України.

Відповідно до п. 3.1 контракту від 15.11.2022 № 15/11 ціни на товар відповідають існуючим прайс-листам заводу-виробника і знижкам, і включають у себе вартість експортної упаковки і маркування.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 №15/11, в якому зазначено що ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування.

Відтак, сторонами контракту було наперед обумовлено, що вартість упаковки та маркування входить у вартість товару, а тому за правилами ч. 10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Зазначена вище позиція стосовно включення вартості пакування до митної вартості також закріплена у рішеннях Верховного Суду у справах із подібними обставинами (постанова від 06.03.2018 у справі №815/3142/17, постанова від 22.01.2019 у справі №815/6794/17, постанова від 18.12.2019 у справі №160/8775/18, постанова від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, постанова від 16.07.2020 у справі № 804/3632/17, постанова від 17.01.2023 у справі №440/5532/18, постанова від 07.02.2023 у справі №815/6775/17, постанова від 21.03.2023 у справі 815/5817/17 тощо).

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що згідно наданої до митного контролю CMR від 02.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є TITAN TRANS Sp. Z.O.O., проте за зазначеним маршрутом згідно договору від 01.02.2022 № 2022/0102 декларантом не надано платіжні комерційні документи, заявку перевезення, та інше, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг; згідно наданої до митного контролю CMR від 02.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є ТзОВ «Тріанекс Агро», проте за зазначеним маршрутом згідно договору перевезення від 05.02.2022 № 2022/0502 декларантом не надано, платіжні комерційні документи; заяву перевезення та ін.,що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг; згідно наданої до митного контролю CMR від 10.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є TITAN LOGISTICS Sp. Z.O.O., проте за зазначеним маршрутом згідно договору перевезення від 01.02.2022 № 2022/0102 декларантом не надано заяву перевезення та інше, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг; у договорі перевезення від 01.02.2022 № 2022/0102 у п.2.1.2 передбачено надання заявки на перевезення, яка містить відомості щодо істотних умов перевезення. Посилання на заявку від 09/05/2 від 09.05.2023 міститься у рахунку на оплату перевезення. Заявку до митного оформлення не надано; згідно наданої до митного контролю CMR від 23.05.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є PEZAN V.V, проте рахунок на транспортно-експедиторські послуги видано ФОП ОСОБА_2 ; договір між експедитором і перевізником відсутні, натомість додатково надано договір між ФОП ОСОБА_2 та TITAN TRAS, то суд вказує таке.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені і в ст. 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договором перевезення. Умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару.

Матеріалами справи підтверджено надання ФОП ОСОБА_2 позивачу транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу шляхом залучення до їх виконання третіх осіб, що відповідає договірним умовам.

Щодо посилання відповідача на неподання декларантом заявки на перевезення №09/05/23 від 09.05.2023, то таке є безпідставним, оскільки на вимогу митного органу позивач подав відповідь 18.05.2023, де у п. 6 серед наданих документів міститься «договір-заявка».

Суд додатково зазначає, що для визначення митної вартості не має значення факт подання/не подання до митного органу заявки на перевезення, оскільки зазначений документ не визначений як обов`язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару.

Стосовно ненадання декларантом платіжних комерційних документів щодо перевезення, то суд враховує пояснення позивача, що згідно умов договорів-заявок умови оплати визначені як післяплата через 14 днів після отримання оригіналів документів щодо перевезення.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, про те, що у гр. 5 CMR від 02.05.2023 б/н вказано товаросупровідний документ № SXE 23.020.365, водночас, документ з таким номером до митного оформлення не надано, унеможливлює повноту перевірку декларування митної вартості товару що оцінюється, то суд враховує, що свого роду товаросупровідний документ №SXE23/020/365 є аналогом пакувального листа та не визначає митну вартість товару чи її складові. Вказаний документ не впливає на числові значення митної вартості товару та правильність її визначення.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, про те, що відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного договору від 15.11.2022 № 15/11 на кожну окрему поставку надається окрема специфікація на товар (у вигляді додатку до контракту), одна даний документ декларантом не надано, то слід зазначити, що відповідно до п. 1.1 контракту від 15.11.2022 № 15/11 продавець продає, а покупець купує керамічну плитку відповідно до специфікацій до даного контракту у вигляді додатків на кожну окрему поставку, підписаними в двосторонньому порядку, відповідно до замовлення покупця. Якщо в інвойсах (проформа), які надаються разом з товаром, вказані найменування товару, його кількість, ціни і терміни поставки, можлива поставка товару згідно інвойсів замість специфікації. Інвойси є невід`ємною частиною даного контракту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав митному органу інвойси та проформи на кожну окрему заявлену декларантом партію товарів, на підставі яких здійснювались поставки та які містять всі необхідні реквізити, що сторони обумовили згідно умов контракту (кількість, ціни, терміни поставки).

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, про те, що у рахунку-фактурі міститься вказівка щодо умов розрахунків за товар «transferencia anticipada» перекладач Googlе здійснює переклад даного виразу, як «дочасний трансфер-попередня оплата», та те, що платіжні документи до митного оформлення не надано, слід зазначити таке.

Як пояснив позивач, і з його поясненнями погодився суд, на кожну партію товару декларантом надано митному органу відповідні платіжні інструкції в іноземній валюті, про повну оплату вказаних проформ згідно їх номерів, в тому числі й тих, що стосуються задекларованого товару. Зокрема, одним платежем могли оплачуватись декілька проформ, номера яких вказані в платіжному документі: платіжна інструкція в іноземній валюті №1573 від 24.04.2023 підтверджує оплату щодо проформ постачальника №23012867 та №230181 від 20.04.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті № 1583 від 08.05.2023 підтверджує оплату щодо проформ постачальника № 230217888 від 03.05.2023 та № 23021787 від 05.05.2023, оплату проформи постачальника №23023983 від 16.05.2023 підтверджує платіжна інструкція в іноземній валюті № 1592 від 19.05.2023.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, про те, що у розділі 4 CMR місце та дата завантаження зазначено - Vila-real Castelon, тоді як у МД зазначено умови поставки - EXW - NULES (Castellon), то з наявних в матеріалах справи доказів щодо даної поставки, у митній декларації позивачем вказано помилково умови поставки EXW - ES NULES (Castellon, Іспанія), в той час як у всіх транспортних документах зазначено EXW - Vila-real (Castellon, Іспанія). Зокрема у рахунку фактурі №2023/0905/4 від 09.05.2023, договорі-заявці від 09/05/2 від 09.05.2023, рахунку перевізника №FS/34/05/2023, довідці про транспортні витрати №2 від 18.05.2023 зазначено маршрут транспортування товару: 12540, Vila-real (Castellon, Іспанія) - пп Рава Руська Львівська обл., авто RZ039AM/RZ9327P.

Так, позивач пояснив, що вказані розбіжності наявні не в поданих митному органу транспортних документах, а фактично є помилковим зазначенням декларантом адреси однієї з фабрик постачальника, що відповідає умовам контракту за яким умови поставки - Ex Works Castellon, Spain - визначають, що місцем завантаження може бути будь-де на території всієї провінції Кастельйон (Castellon). NULES та Vila-real - це назви муніципалітетів в Іспанії, в яких знаходяться фабрики продавця в межах однієї провінції Кастельйон (Castellon) у складі автономної області Валенсія. Всі подані декларантом документи засвідчують, що завантаження цієї партії товару здійснювалось саме на фабриці в муніципалітеті Vila-real провінції Кастельйон (Castellon) та саме з цих умов були сплачені витрати на транспортування зазначеного товару, саме ці витрати враховував декларант при визначенні його митної вартості, тож це вплинуло на правильність визначення митної вартості товару.

Відтак, така технічна помилка у заповненні митній декларації щодо розбіжностей місця завантаження товару, не стосується ціни товару, не впливає на числові значення митної вартості та правильність її визначення, а відповідну інформацію орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, з інших документів, пов`язаних із цим документом. Зміст інформації, яка помилково вказана у митній декларації, може бути встановлена на основі відомостей з інших документів, поданих до митного контролю, а саме: рахунку фактурі № 2023/0905/4 від 09.05.2023, договорі-заявці від 09/05/2 від 09.05.2023, рахунку перевізника №FS/34/05/2023, довідці про транспортні витрати №2 від 18.05.2023. Відповідно наявність технічної помилки у митній декларації не впливає на його доказову силу. Отже, наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, про те, що викликає сумнів повнота включення усіх витрат, що пов`язані із транспортуванням та унеможливлює перевірку вартості таких послуг. Вартість складових перевезення у рахунку 09.05.2023 № 2023/0905/4 не відповідає підсумку - 118717,00 + 5800 = 142527,00 грн. (натомість 124517 грн.).

Такі твердження відповідача, на переконання суду, є помилковими та спростовуються змістом рахунку від 09.05.2023 № 2023/0905/4, у якому зазначено, що вартість послуги: міжнародні транспортно-експедиційні послуги за маршрутом 12450 Vila-real Castellon Latitud Іспанія - пп Рава-Руська, Львівська область, становить 136717,00 грн. а не 118717,00 грн.

Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за МД від 03.03.2023 № UA100380/2023/602806, де вартість подібного товару становить 0,6705 дол. США за кг; щодо товару № 1 - митна декларація від 15.03.2023 № UA209140/2023/006292, де вартість подібного товару становить 0,6801 дол. США за кг; щодо товару № 2 - митна декларація від 15.03.2023 № UA209140/2023/006292, де вартість подібного товару становить 0,6801 дол. США за кг; щодо товару № 3 - митна декларація від 21.04.2023 № UA209140/2023/009932, де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг; щодо товару № 1 - митна декларація від 03.03.2023 № UA100380/2023/602806, де вартість подібного товару становить 0,6705 дол. США за кг; щодо товару № 2 - митна декларація від 01.03.2023 №UA209230/2023/020864, де вартість подібного товару становить 0,67 дол. США за кг; щодо товару № 1 - митна декларація від 15.03.2023 № UA209140/2023/006292, де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг; щодо товару № 2 - митна декларація від 15.03.2023 №UA209140/2023/006292, де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг; щодо товару № 3 - митна декларація від21.04.2023 №UA209140/2023/009932, де вартість подібного товару становить 0,6701 дол. США за кг; щодо товару №1 митна декларація від 20.04.2023 23UA500020005234U0, де вартість товару становить 0,69 дол. США за кг; щодо товару №2 митна декларація від 04.05.2023 23UA209230046138U5, де вартість товару становить 0,68 дол. США за кг.

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами по МД, як слугували джерелом інформації для коригування митної вартості товарів.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття карток відмови і коригування митної вартості товару, не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.

Як вже було зазначено вище, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100229/2 від 12.05.2023, № UA209000/2023/100231/2 від 15.05.2023, № UA209000/2023/100242/2 від 18.05.2023, № UA209000/2023/100242/2 від 18.05.2023, № UA209000/2023/100268/2 від 29.05.2023 є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії:

- договору про надання адвокатських послуг від 03.08.2023 № 03/08/23;

- ордеру серії ВС № 1213088 від 07.08.2023 № 1213088;

- акта приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2023 № 1;

- платіжної інструкції № 112496212 від 08.08.2023.

Відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг від 03.08.2023 № 03/08/23, укладеного між адвокатським об`єднанням «Західноукраїнська юридична колегія» (надалі - виконавець) та ПП «Торговий Дім «Львівські пропозиції» (надалі - замовник), замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок надавати адвокатські послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 07.08.2023 адвокатське об`єднання надало адвокатські послуги, із зазначенням затраченого часу та вартості наданої послуги:

- правовий аналіз норм законодавства, що регулюють виниклі правовідносини, дослідження судової практики 0,75 год.; вартість 1500 грн.;

- підготовка позовної заяви щодо оскарження 5-ти рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів 5 год.; вартість 10000 грн.;

- формування пакету документів для подачі до суду (належне оформлення доказів, що додаються до позовної заяви, засвідчення копій, тощо) 0,5 год.; вартість -1000 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 12500,00 грн.

Вказані послуги адвоката позивачем оплачено в повному обсязі, а саме в сумі 12500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 08.08.2023 № 112496212.

Отже, витрати в розмірі 12500,00 грн. на професійну правничу допомогу адвоката дійсно понесені позивачем та підтверджено належними і допустимим доказами.

17.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Відповідач вважає, що заявлена до відшкодування вартість наданої позивачу послуги є значно завищеною та не співмірною зі складністю справи. Написання позовної заяви не вимагало значної юридичної і технічної роботи для такого високого розміру гонорару. Предмет спору у цій категорії справи не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, предметом оскарження у цій справі є п`ять однотипних рішень про коригування митної вартості, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність процесуальних документів не є важким.

Дослідивши вказані вище письмові докази суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказана справа не відноситься до категорії складних. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 10000,00 грн., з розрахунку по 2000,00 грн. за кожне оскаржуване рішення.

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу, то їх повинен понести позивач.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100229/2 від 12.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100231/2 від 15.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100242/2 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100268/2 від 29.05.2023 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь приватного підприємства «Торговий Дім «Львівські пропозиції» (код ЄДРПОУ 30275866; місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 164 А, кв. 49) судовий збір у сумі 3797 (три тисячі сімсот дев`яносто сім) гривень 63 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь приватного підприємства «Торговий Дім «Львівські пропозиції» (код ЄДРПОУ 30275866; місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 164 А, кв. 49) 10000 (десять тисяч) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.02.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	07.02.2024
Оприлюднено	23.02.2024
Номер документу	117148636
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/20822/23

Ухвала від 18.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 05.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 17.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 08.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Потабенко Варвара Анатоліївна

Рішення від 07.02.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Потабенко Варвара Анатоліївна

Ухвала від 19.09.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Потабенко Варвара Анатоліївна

Ухвала від 11.09.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Потабенко Варвара Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.02.2024 по справі 380/20822/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/20822/23

Ухвала від 18.06.2024

Ухвала від 05.06.2024

Ухвала від 17.05.2024

Ухвала від 08.04.2024

Ухвала від 04.03.2024

Рішення від 07.02.2024

Ухвала від 19.09.2023

Ухвала від 11.09.2023

Рішення
від 07.02.2024 по справі 380/20822/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД