Рішення

від 20.02.2024 по справі 380/9456/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 рокусправа № 380/9456/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8732 від 05.02.2020р. про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ (код ЄДРПОУ 41917106) критеріям ризиковості платникам податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ (код ЄДРПОУ 41917106) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.05.2019 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить ТОВ Мірта ТМ, що унеможливлювало здійснення позивачем господарської діяльність та зумовлювало подання ТОВ Мірта ТМ в період з травня 2019 по травень 2020 років декларації з ПДВ з відомостями про відсутність господарської діяльності. 26.05.2020 податковим органом прийнято рішення №2786, яким анульовано реєстрацію ТОВ Мірта ТМ платником податку на додану вартість. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2020 скасовано арешт на суми ліміту ПДВ платника податку з підстав тривалості накладеного арешту та відсутністю повідомлень посадовим особам ТОВ Мірта ТМ про підозру у вчинені злочину. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №380/8687/20 поновлено дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ (код ЄДРПОУ41917106) з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 6689634 грн. 92коп. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ. Однак навіть після виконання рішення суду від 17.05.2021 у справі №380/8687/20, яким відновлені порушені права позивача, Товариство не може здійснювати господарську діяльність, оскільки ГУ ДПС у Львівській області прийнято спірне рішення від 05.02.2020 №8732 про відповідність ТОВ Мірта ТМ критеріям ризиковості платника податку. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив. Вказав, що Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.05.2019 розглянуто питання щодо відповідності/ невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ «Мірта ТМ». На засіданні Комісії Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про включення ТОВ «Мірта ТМ» (ЄДРПОУ 41917106) до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку. Комісією, засідання якої відбулося 05.02.2020 року, розглянуто інформацію про втрату чинності постанови КМУ від 21.02.2018 №117 та набрання чинності постанови КМУ від 11.12.2019 №1165. За результатами обговорення, Комісією прийнято колегіальне рішення про перенесення ризикових суб`єктів господарювання до нового переліку ризикових суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, в тому числі ТОВ «Мірта ТМ» (ЄДРПОУ 41917106) - рішення від 05.02.2020 №8732. Звертає увагу, що позивач не звертався до ГУ ДПС у Львівській області з документами та поясненнями, необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якій вказав, що з відповіді на адвокатський запит слідує, що ТОВ «МІРТА ТМ» 13.05.2019 року було віднесено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. Вказаною постановою Кабінету Міністрів України №117 не була передбачена форма такого рішення, тобто контролюючим органом не приймався акт індивідуальної дії (акт правозастосування) щодо ТОВ «МІРТА ТМ», який повинен був бути належним чином обґрунтованим та вмотивованим. Відсутність чітко встановленої та прийнятої форми рішення щодо віднесення позивача в 2019 році до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ не породжувало жодних правових наслідків платника податків, не покладало будь яких прав чи обов`язків на нього, оскільки зазначена інформація була лише службовою та використовувалась податковими органами виключно для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Прийняття в 2019 році зазначеного рішення щодо відповідності позивача критеріям ризиковості, було одним із заходів зі збирання, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій і завдань. Окрім зазначеного, відповідачем так і не було обґрунтовано на підставі чого контролюючий орган прийняв рішення від 13.05.2019 про відповідність/невідповідність ПДВ критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Мірта ТМ». Зазначає, що у відповідача станом на дату проведення засідання Комісії 05.02.2020 була відсутня додаткова інформація, яка свідчить про ризиковість здійснення господарської операції ТОВ «МІРТА ТМ».

Ухвалою від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 11.01.2024 витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 20.02.2024 поновлено строк звернення до суду та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду .

Ухвалою суду від 20.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні та у порядку загального позовного провадження.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ТОВ Мірта Т.М., з 01.03.2018 зареєстроване за № 419171013063 як платник податку на додану вартість, та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.05.2019 розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ Мірта ТМ.

З Витягу з протоколу засідання Комісії № 10 від 15.01.2019, не слідує жодної підстави для включення ТОВ Мірта ТМ до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

Комісією, засідання якої відбулося 05.02.2020 року, розглянуто інформацію про втрату чинності постанови КМУ від 21.02.2018 №117 та набрання чинності постанови КМУ від 11.12.2019 №1165.

За результатами обговорення, Комісією прийнято колегіальне рішення про перенесення ризикових суб`єктів господарювання до нового переліку ризикових суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, в тому числі ТОВ «Мірта ТМ» (ЄДРПОУ 41917106) - рішення від 05.02.2020 №8732.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №8732 є предметом оскарження у даній справі.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість встановлено Додатком 1 до Порядку №1165, одним з яких відповідно до пункту 8 Порядку №1165 є наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Судом встановлено, що спірне рішення від 05.02.2020 №8732 відповідачем прийнято за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому у графі Податкова інформація, яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, спірного рішення не зазначено, яка саме інформація слугувала підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, не наведено фактичних та юридичних підстав та мотивів його прийняття.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно до додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстави для його прийняття: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 2019 р.№; відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку. У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація та заповнюється додатково графа податкова інформація (у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку).

На необхідність належного заповнення встановленої форми рішення звернув увагу Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах, згідно до правових висновків якого при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від р. № -. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом, у рішенні від 05.02.2020 №8732 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

Даючи оцінку протоколу засідання Комісії ГУДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 20 від 05.02.2020, суд встановив, що спірне було прийнято у зв`язку з втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 та набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та формальним перенесенням до нового переліку ризикових суб`єктів господарювання, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість 420 СПД (додаток 1), в т.ч. ТОВ Мірта ТМ.

Комісія прийняла оскаржуване рішення шляхом пакетного голосування щодо 420 СГД, не розглядала питання відповідності позивача станом на дату прийняття такого рішення Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість шляхом аналізу його господарської діяльності, складених податкових накладних, податкової інформації тощо.

Відповідач не обґрунтував правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема щодо права комісії здійснювати автоматичне включення (перенесення) СГД до переліків ризикових платників у зв`язку з зміною правового регулювання (законодавчих норм) без встановлення обставин чи отримання інформації щодо діяльності платників податку.

Окрім того, суд звертає увагу, що Порядок № 1165 не передбачає повноважень комісії регіонального рівня приймати одне рішення про включення у перелік підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість щодо декількох суб`єктів господарювання одночасно, а передбачає, що відповідні рішення приймаються індивідуально щодо певного платника податку.

Отже, рішення комісії від 05.02.2020 №8732 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що свідчить про необґрунтованість.

Доводи відповідача, що рішення від 05.02.2020 № 8732 приймалось з врахуванням того, що 15.01.2019 комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вже розглядалось питання про включення, зокрема ТОВ Мірта ТМ до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, судом до уваги не беруться з огляду на таке.

Аналіз змісту протоколу засідання Комісії №10 від 15.01.2019 дає підстави стверджувати, що остання не вирішувала питання про наявність підстав для включення чи виключення позивача з переліку ризикових платників, як на дату прийняття оскаржуваного рішення, так і в подальшому, незважаючи на те, що на відповідача покладено обов`язок проводити постійний моніторинг відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Протокол не містить жодних обставин чи інформації, що слугували підставою для включення ТОВ «Мірта ТМ» до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

Ба більше, постановою Кабінету Міністрів України №117 не передбачена форма рішення відповідність/невідповідність платника Критеріям ризиковості, тобто контролюючим органом не приймався акт індивідуальної дії (акт правозастосування) щодо ТОВ «МІРТА ТМ».

Згідно п.19 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Характерною особливістю такого індивідуального акту є їх виражений правозастосовний характер, тобто конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які вдають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб;виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами.

Отже, відсутність чітко встановленої та прийнятої форми рішення щодо внесення позивача у 2019 році до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника ПДВ не породжувало жодних правових наслідків платника податків, не покладало будь яких прав чи обов`язків на нього, оскільки зазначена інформація була лише службовою та використовувалась податковими органами виключно для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Прийняття в 2019 році зазначеного рішення щодо відповідності позивача критеріям ризиковості, було одним із заходів зі збирання, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій і завдань.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18.

Суд зауважує, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно становленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Отже, доводи позивача про бездіяльність відповідача щодо не виключення ТОВ Мірта ТМ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення №8732 від 05.02.2020 про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було, а відповідно відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п.8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.

Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Отже, відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відтак, Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків від 05.02.2020 №20 прийняте Комісією ГУДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із частинами 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Толдер проти Сполученого Королівства». Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

У даному випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ ( вул. Зелена, буд 115б, м. Львів, 79035; ЄДРПОУ 41917106) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 №8732 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ (код ЄДРПОУ 41917106) критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мірта ТМ (код ЄДРПОУ 41917106) судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна