Рішення

від 21.02.2024 по справі 460/22175/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2024 року м. Рівне№460/22175/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток» до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток» (далі позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.07.2023 №023810.

Виклад позиції позивача.

За результатами рейдової перевірки інспекторами складений акт про порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, перевезення вантажу без оформлених документів передбачених законодавством не надано тахокарти за 20.04.2023. На підставі акта перевірки винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.07.2023 №023810, якою постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток» у спірному випадку не являлося автомобільним перевізником у розумінні норм Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується відповідною ТТН. Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з процедурним порушенням винесена з порушенням двомісячного строку. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Виклад заперечень відповідача.

Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначає, що під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, перевезення вантажу без оформлених документів передбачених законодавством. При розгляді справи про порушення норм законодавства у сфері автомобільного транспорту установлено, що автомобільним перевізником був саме позивач, що підтверджується отриманими відповідними документами. Тому притягнення позивача до відповідальності, як автомобільного перевізника, є правомірним. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 27.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області зупинено транспортний засіб марки Mercedes-Benz Atego номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.04.2023 №030219 (далі Акт перевірки), яким установлено порушення вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, на момент проведення перевірки документів у водія відсутня тахокарта за 20.04.2023.

В Акті перевірки зазначено, що відповідальність за таке порушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В графі «Пояснення водія про причини порушень» Акта перевірки зазначено: «забув поміняти карту».

На підставі Акта перевірки винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.07.2023 №023810 (далі Постанова №023810), якою постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення Постанови №023810, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі Закон №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону №2344-III).

За визначенням статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Вказане свідчить про те, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються виключно щодо автомобільних перевізників.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що він у даному випадку не являється автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону №2344-III, оскільки відповідно до ТТН від 20.04.2023 автомобільним перевізником є Приватне підприємство «Транснет Т».

Так, в матеріалах справи міститься ТТН від 20.04.2023 №ТЕ-398170, де зазначено:

автомобіль Mercedes-Benz Atego Спеціалізований вантажний фургон НОМЕР_1 ;

автомобільний перевізник Приватне підприємство «Транснет Т» код ЄДРПОУ 39866042;

замовник (платник) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» код ЄДРПОУ 43106699;

вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» код ЄДРПОУ 43106699;

вантажоодержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Ленд» код ЄДРПОУ 36617601.

За приписами статті 33 Закону №2344-III, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Матеріали справи свідчать про те, що транспортний засіб Mercedes-Benz Atego Спеціалізований вантажний фургон НОМЕР_1 належить ТОВ «Нова-Пак», що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Згідно ТТН від 20.04.2023 №ТЕ-398170 ТЗ використовує ПП «Транснет Т», який зазначений у такому документі як автомобільний перевізник.

Листом від 16.06.2023 №16/06/23 ПП «Транснет Т» повідомило контролюючий орган про те, що:

підприємство не є автомобільним перевізником згідно ТТН;

ПП «Транснет Т» займається лише організацією перевезень;

в ПП «Транснет Т» не працює водій ОСОБА_1 , зазначений а Акті перевірки від 20.04.2023 №030219 та ніколи не працював;

ПП «Транснет Т» не має на своєму балансі ТЗ Mercedes-Benz Atego Спеціалізований вантажний фургон НОМЕР_1 та ніколи не мав;

ПП «Транснет Т» не отримувало ТЗ в оренду або лізинг;

на підприємстві взагалі відсутній вантажний автомобільний транспорт;

перевізник, який виконував перевезення, є ТОВ «ТД Любисток» (відомо про наявність договору оренди АТЗ з ТОВ «Нова-Пак» та ТОВ «ТД Любисток»); ЄДРПОУ 33618885, директор Сидорчук Вадим Васильович; водій ОСОБА_1 зазначений в Рахунку, Акті надання послуг, Замовленні, та є працівником ТОВ «ТД Любисток».

На підтвердження вказаного ПП «Транснет Т» надало контролюючому органу документи: договір №5441 від 20.04.2023, Замовлення на ТЗ від 20.04.2023 №10051, Акт надання послуг №121 від 21.04.2023, Рахунок №21 від 21.04.2023, сплачений платіжним дорученням №7719 від 11.05.2023 та ТТН №ТЕ-398170 від 20.04.2023, з яких вбачається, що перевезення виконувалися автомобілем Mercedes-Benz Atego Спеціалізований вантажний фургон НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

У матеріалах адміністративної справи містяться документи з наступними відомостями:

відповідно до відомостей ЄДРЮОФОПГФ ПП «Транснет Т» код ЄДРПОУ 39866042.

відповідно до відомостей ЄДРЮОФОПГФ ТОВ «ТД Любисток» - код ЄДРПОУ 33618885;

Договір транспортно-експедиційного обслуговування на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 5441 від 20.04.2023: ТОВ «ТД Любисток» - «Виконавець» ПП «Транснет Т» «Замовник», предметом договору є перевезення вантажів; згідно договору виконавець зобов`язується прийняти та доставити автомобільним транспортом вантаж, згідно з товарно-транспортною накладною, видатковою накладною;

Додаток №1 до Договору №544 від 20.04.2023 замовлення прийняв ТОВ «ТД Любисток», дата 20.04.2023 час 11.28;

Рахунок на оплату від 21.04.2023 № 21 постачальник - ТОВ «ТД Любисток»;

Акт виконаних робіт №151 від 21.04.2023 Виконавець ТОВ «ТД Любисток».

В Акті перевірки №030219 зазначені дата і час перевірки 20.04.2023 12.40, а час прийняття замовлення (Додаток № 1 до договору) 20.04.2023 час 11.28.

Тобто перелічені вище документи (докази) свідчать про те, що у даному випадку автомобільним перевізником було саме ТОВ «ТД Любисток».

Зазначення в ТТН від 20.04.2023 №ТЕ-398170 ПП «Транснет Т», як автомобільного перевізника, не свідчить у даному випадку про наявність в нього статусу перевізника, якого може бути притягнуто до відповідальності, оскільки наявні в матеріалах справи докази спростовують цей факт та свідчать про те, що автомобільним перевізником було саме ТОВ «ТД Любисток» на підставі договору.

Тому суд відхиляє доводи позивача про те, що він не є автомобільним перевізником у спірному випадку.

По суті виявленого порушення суд зазначає таке.

За правилами статті 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто, перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48Законудокументів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59Закону;

додержання водієм вимогЄвропейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)(далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимогПравил надання послуг пасажирського автомобільного транспортутаПравил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За правилами статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 6.3. Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу

цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, транспортний засіб, яким здійснюється перевезення вантажів, повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Надання до рейдової перевірки документів, визначених вказаними вище нормативними актами, є обов`язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював вантажне перевезення на ТЗ, який обладнано аналоговим контрольним пристроєм (тахографом), а тому водій ТЗ був зобов`язаний надати інспекторам тахокарту за 20.04.2023 бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Доказів виконання вимог законодавства щодо надання інспекторам тахокарти за 20.04.2023 позивачем, як автомобільним перевізником, не надано.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому, оскаржувана Постанова №023810 по суті виявленого порушення є правомірною та обґрунтованою.

В обґрунтування позову позивач також зазначає про порушення контролюючим органом процедури прийняття оскаржуваного рішення Постанови №023810, оскільки оскаржуване рішення прийняте не у строки, установлені законом.

За правилами пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Так, контролюючим органом сформоване Повідомлення про розгляд справи на 06.06.2023.

Вказане повідомлення про розгляд справи отримане позивачем, який 05.06.2023 надіслав контролюючому органу пояснення по суті правопорушення та просив закрити справу за відсутністю складу адміністративно-господарського порушення.

Контролюючим органом сформоване повторне Повідомлення про розгляд справи на 11.07.2023, на яке позивач не прибув.

Позивач вказує, що справа розглянута з порушенням двомісячного строку, визначено пунктом 25 Порядку №1567, що є підставою для скасування такого рішення.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що сам по собі факт відсутності особи на час розгляду такої справи не позбавляє особу права спростовувати вину в суді та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень (у даному випадку порушення строку прийняття рішення) саме по собі не є та не може бути підставою для визнання його протиправним і скасування, оскільки таке порушення не впливало б на суть прийнятого рішення та суть виявленого порушення, яке підтверджене матеріалами справи.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем у повній мірі доведено правомірність оскаржуваного рішення Постанови №023810 в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любисток» (вулиця Соборна, 444А, місто Рівне, 33024; код ЄДРПОУ 33618885) до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вулиця Відінська, 8, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2024 року

Суддя К.М. Недашківська