Ухвала

від 21.02.2024 по справі 520/5783/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 лютого 2024 р. Справа № 520/5783/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. по справі № 520/5783/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газове обладнання України»

до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газове обладнання України» до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

03.01.2024 р. на зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 р. апеляційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. залишена без руху, у зв`язку з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою до суду та наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих причин.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та визнано неповажними, зазначені в клопотанні причини пропуску відповідачем строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р., з огляду на неповажність зазначених підстав; апеляційна скарга залишена без руху, у зв`язку з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою, наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих причин.

Згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа апелянтом отримано копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 08.02.2024 р. о 23:32, у зв`язку з чим ухвала вважається врученою 09.02.2024 р.

15.02.2024 р. на виконання вищезазначеної ухвали суду від 08.02.2024 р., апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. у якому заявник зазначає, що первинну апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано в межах строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику через несплату судового збору, який ним не був сплачений, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та відсутністю коштів для сплати судового збору.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду від 13.06.2023 р. направлено Харківським окружним адміністративним судом Головному управлінню ДПС у Рівненській області та отримано 13.06.2023 р. о 16:44, що підтверджується довідкою Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 14.06.2023 р., у зв`язку з чим рішення суду вважається врученим 13.06.2023 р.

Із апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду лише 03.01.2024 р., тобто, з порушенням строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Доводи Головного управління ДПС у Рівненській області, що строк ним пропущено з поважних причин, оскільки з первісною апеляційною скаргою апелянт звернувся в межах строку апеляційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р., суд вважає такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав.

11.07.2023 р. на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

13.11.2023 р. на зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р.

Тобто, судом встановлено, що до 03.01.2024 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. оскаржувалося іншим апелянтом - Головним управлінням ДПС у Харківській області, чим спростовуються доводи Головного управління ДПС у Рівненській області, що ним раніше подавалася апеляційна скарга в межах строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги посилається на Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р., яким з 24.02.2022 р. був введений воєнний стан на території України.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, наведених апелянтом.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, а доводи про відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою є безпідставними, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 р. по справі № 2а-10491/11/1270, від 23.04.2019 р. по справі № 826/17676/17, від 03.11.2022 р. по справі № 560/15534/21, від 24.07.2023 р. по справі № 200/3692/21.

Таким чином, вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Із врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Крім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 р. надана оцінка аналогічним доводам апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р., визнано їх не поважними та відмовлено в задоволенні цього клопотання, інших доказів, які б підтвердили поважність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження до суду не надано.

Із врахуванням вищевикладеного, оскільки причини зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку апелянтом не зазначено та відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином вимоги ухвали суду від 08.02.2024 р., яка є чинною, не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 р. по справі № 520/5783/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газове обладнання України» до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін