Постанова

від 21.02.2024 по справі 640/19513/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19513/22 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Толока М" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Толока М" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2021 №777760416 та №777750416.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані наявністю поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки внаслідок ракетних обстрілів м.Києва 10.10.2022 директор позивача був змушений залишити межі міста та відвести свою сім`ю до Закарпатської області, а в подальшому протягом жовтня-листопада 2022 року відбувся ряд масованих ракетних обстрілів, внаслідок чого відбувались часті повітряні тривоги, аварійні та екстрені відключення електроенергії, зникав інтернет та зв`язок, були обмеження у відправці поштової кореспонденції.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а наведені причини пропуску такого строку не є поважними.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки позивача від 15.11.2021 №79523/Ж5/26-15-04-16-18 ГУ ДПС у м.Києві винесено податкові повідомлення рішення від 01.11.2021 №777760416, яким до позивача застосовано штраф у сумі 35,66 грн та №777750416, яким до позивача застосовано штраф у сумі 2169,19 грн (а.с.7-14).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 10.08.2022 №8945/6/99-00-06-03-01-06 податкові повідомлення-рішення від 01.11.2021 №777760416 та №777750416 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.18-23).

Вказане рішення направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку 10.08.2022 та отримано останнім 12.09.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією конверту та відстеженням пересилань поштових відправлень за штриховим ідентифікатором 0405352104116 (а.с.24-25).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення його засобами поштового зв`язку 08.11.2022, що підтверджується поштовою накладною УДППЗ «Укрпошта (а.с.31).

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1-4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри для встановлення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Під таку оцінку можуть потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

За змістом п.56.17.3 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Отже, в силу ст.122 КАС України та ст.56 ПК України з 13.09.2022 розпочався перебіг місячного строку на оскарження податкових повідомлень-рішень від 01.11.2021 №777760416 та №777750416, який завершився 12.10.2022, в той час, як з даним позовом ТОВ «Толока М» звернулось до суду 08.11.2022 (а.с.31).

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За змістом п.56.2, 56.3, 56.18 ст.56, п.57.3 ст.57 ПК України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, що передбачені пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року в справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Так, встановлений строк для оскарження протягом місяця, який настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі об`єднаної судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 січня 2022 року в справі №160/11673/20 наголосив, що новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; наявність або відсутність підстав вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

Отже, на час подання позивачем до ДПС України скарги (датована 29.11.2021) та звернення до суду з цим позовом (08.11.2022) Верховним Судом вже було сформовано нову судову практику щодо строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, а саме - протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №300/1560/21, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали, шляхом подання заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом і доказами поважності причин його пропуску (а.с.33-35).

Вказана ухвала направлена на електронну поштову адресу позивача 18.11.2022, що підтверджується звітом про відправку (а.с.36).

28.11.2022 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, мотивовану тим, що внаслідок ракетних обстрілів м.Києва 10.10.2022 директор позивача був змушений залишити межі міста та відвезти свою сім`ю до Закарпатської області, а в подальшому протягом жовтня-листопада 2022 року відбувся ряд масованих ракетних обстрілів, внаслідок чого відбувались часті повітряні тривоги, аварійні та екстрені відключення електроенергії, зникав інтернет та зв`язок, були обмеження у відправці поштової кореспонденції (а.с.37-39).

В той же час, жодних доказів на підтвердження обставин щодо переїзду до Закарпатської області та періоду перебування там директора ТОВ «Толока М» ОСОБА_1 до заяви додано не було.

Твердження заявника щодо відсутності інтернету та ненадання поштовими відділеннями послуг з відправки поштової кореспонденції не відповідають дійсності, оскільки відповідні обмеження діяли виключно під час планових відключень світла, які не могли унеможливити подання позовної заяви у визначений законодавством строк.

Жодних доказів, що ТОВ «Толока М» не працювало та не провадило господарську діяльність в період з 10.10.2022 по 07.11.2022 (наказів про оголошення простою в роботі із визначенням його періоду, чи про переведення працівників на дистанційну роботу в результаті надзвичайних подій) до суду надано не було.

Крім того, позивачем не надано жодних обґрунтувань щодо наявності поважних причин, які не дозволили подати позовну заяву про скасування спірних податкових повідомлень рішень в період з 13.09.2022 по 09.10.2022.

Колегія суддів враховує обставини щодо введення в Україні воєнного стану та наявності загрози ракетних ударів чи іншої небезпеки, пов`язаної з військовою агресією, необхідність реагування на повітряні тривоги, відсутність електроживлення тощо, однак неможливість подання позовної заяви у встановлений законодавством строк в результаті дії таких обставин має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджена відповідними доказами, які скаржником надані не були.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом не підтверджені належними та допустимими доказами і не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, надав належну оцінку кожному аргументу позивача щодо пропуску строку звернення до суду, зазначивши, всупереч ч.1 ст.77 КАС України, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву в місячний строк з моменту отримання рішення ДПС України від 10.08.2022 №8945/6/99-00-06-03-01-06.

З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, щодо оскільки наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а з матеріалів справи не вбачається поважних причин пропуску такого строку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст.123, п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Толока М" - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 21 лютого 2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма