Рішення

від 14.02.2024 по справі 465/4655/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4655/23

2/465/821/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2024 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Мартинишин М.О.

з участю секретаря судового засідання Кондрашин В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , з участю третьої особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-6» про відшкодування шкоди заподіяної пожежею

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної пожежею, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 10 383 гривень матеріальної шкоди; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 5 000 гривень моральної шкоди; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 5 000 гривень моральної шкоди; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 5 000 гривень моральної шкоди; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 і яка діє в інтересах ОСОБА_4 5 000 гривень моральної шкоди; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 9 000 гривень витрат за проведення експертизи та судові витрати стягнути з відповідача у користь позивачів.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою проживають позивача

04.03.2023 року у квартирі АДРЕСА_2 сталася пожежа з вини відповідача ОСОБА_5 , який у такій квартирі проживає та зареєстрований, внаслідок чого квартирі АДРЕСА_1 завдано пошкоджень, а позивачам матеріальних та моральних збитків. Даний факт підтверджується актом про пожежу від 04.03.2023 року та актом про наслідки залиття квартири від 07.03.2023 року.

Згідно з висновку експерта №16-23Д від 23.05.2023 року вартість відшкодування майнових збитків власникам квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиттю водою становить 10 383 гривень

Крім цього, неправомірними діями відповідача, позивачам завдано моральну шкоду, яка виразилась душевних стражданнях, знищенням, ушкодженням їх майна, незручностях та витраченні їх часу, порушення життєвих зв`язків, виникнення непрацездатності, у зв`язку з задимленням приміщень у яких позивачі знаходились, що зумовило докладання зусиль для відновлення їхнього здоров`я. Моральну шкоду оцінюють для стягнення з відповідачів у сумі по 5 000 гривень кожному, що відповідає критерію глибини їх тривалості страждань та буде відповідати вимогам розумності і справедливості. Просить позов задоволити.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, втім представник позивача заяву про заслухання справи у відсутності позивачів та їх уповноваженого представника на підставі наявних документів та позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак подав письмові пояснення щодо позовної заяви, до яких вказав, що проти позову не заперечують, оскільки дійсно пожежа, що мала місце у даній справі виникла з безпосередньої вини ОСОБА_5 , тому наявні підстави для відшкодування шкоди. Просить справу слухати у відсутності їх представника на підставі наявних документів.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності №216552301 від 16.07.2020 року(а.с.10), свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.07.2020 року(а.с.11), свідоцтвом про право власності на квартиру(будинку) № НОМЕР_1 від 10.07.1996 року(а.с.12) та рішенням Франківського районного суду м.Львова від 27.04.2020 року у справі №465/6968/19(а.с.17-18).

Відповідно до довідки виданої Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-6» від 06.03.2023 року(а.с.16) ОСОБА_5 дійсно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

З акту про пожежу від 04.03.2023р.(а.с.19) вбачається, що 04.03.2023р. о 17 год. 10 хв. у квартирі АДРЕСА_2 власником якого є гр. ОСОБА_5 виникла пожежа, місце виникнення пожежі ліжко в житловій кімнаті та причина виникнення пожежі (імовірна) необережне поводження з вогнем, куріння

З акту №1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.20)вбачається, що комісією Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-6» було обстежено квартиру АДРЕСА_1 та встановила, що внаслідок пожежі у квартирі АДРЕСА_5 (мешканець ОСОБА_5 ), яка сталася 04.03.2023 року о 17:00 год. залито було квартиру АДРЕСА_6 та пошкоджено її кімнату, коридор, кухню та ванну даної кімнати, що призвело до матеріальних збитків мешканцям АДРЕСА_1 та долучено відповідно фото до такого акту пошкоджень таких приміщень(а.с.21-23).

Згідно з висновку експерта №16-23Д від 23.05.2023 року вартість відшкодування майнових збитків власникам квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиттю водою становить 10 383 гривень(а.с.24-30).

Витрати позивача ОСОБА_1 на складання даного висновку експерта становить у сумі 9 000 гривень, що підтверджується квитанцією №7 від 08.05.2023 року(а.с.30).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннямист. 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положеньЦК Україниз відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 1192 ЦК Українипередбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частиною першоюстатті 177 ЖК УРСРгромадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Статтею 177 ЖК УРСРпередбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до такого, акт повинен містити інформацію про подію, яка відбулася, наслідки такої, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.

У пункті 3.7.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових території, затвердженихнаказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, забезпечення пожежної безпеки в жилих будинках покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи, а в жилих приміщеннях (квартирах) також і на їх власників, наймачів (орендарів). Взаємні зобов`язання власника будинку, власника, наймача (орендаря) жилого приміщення щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором.

Згідно з ч.6ст.55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Протиправність поведінки та вина відповідача ОСОБА_5 полягає в тому, що саме власник несе тягар утримання майна та відповідно до ст.10 ЖК України, громадянин зобов`язаний дбайливо ставитися до будинку, в якому він проживає, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватися правил користування жилим приміщенням.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що пошкодження, які виявлені у квартирі АДРЕСА_1 , виникли саме внаслідок залиття в ході ліквідації пожежі у квартирі АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище.

Доказів, які спростовують розмір відшкодування шкоди, чи підстав для звільнення від відповідальності, які передбачені ч. 2ст.1166 ЦК України, матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано.

Отже, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що залиття квартири позивачів відбулося не з його вини, та що розмір завданої шкоди не обґрунтований.

Згідно зст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що має місце заподіяної матеріальної шкоди, що визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, діянь особи та інших негативних наслідків, оскільки відповідач зобов`язаний використовувати житлове приміщення за призначення з дотриманням в тому числі правил пожежної безпеки, а тому зазначена шкода підлягає до відшкодування у розмірі 10 383 гривень, яку слід стягнути із відповідача на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» при заподіянні особі моральної шкоди обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Враховуючи положення вищевказаних статей, суд приходить до висновку про заподіяння протиправними діями відповідача моральної шкоди позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як власникам такого майна, яка полягала у душевних стражданнях, яких останні зазнали у зв`язку із пошкодженням їх майна, після нього і погіршенні її стану здоров`я, переживаннями, незручностями, пов`язаними із залиттям, порушенням звичного ритму життя, необхідністю звернення до суду.

Однак, виходячи з розміру заявлених позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що заявлені позивачами вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди в розмірі по 5 000 гривень кожному оцінені ними суб`єктивно і є завищеними, а також є необґрунтовані в частині стягнення такої моральної шкоди з відповідача на користь позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки такі не власниками пошкодженого майна та у зв`язку з недоведеністю представником позивача щодо завдання такої шкоди саме їм з боку відповідача.

За такихобставин,оскільки дійсновстановлено,що звини відповідачасаме позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 булозаподіяна моральнашкода,то слідстягнути звідповідача сумузавданої позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральнушкоду урозмірі 2000гривень.При призначенні розмірусуд враховуєхарактер таобсяг заподіянихфізичних таморальних стражданьїх тривалість,можливість відновленняпопереднього стану,ступінь винивідповідачів таінші обставинисправи,а такожвиходить ззасад розумності,виваженості та справедливості. В решті позову слід відмовити за безпідставністю.

Згідно з п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи

Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 9 000 гривень витрат за проведення експертизи, а також підлягає до стягненню з відповідача на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у розмірі по 536,80 гривень на кожного судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

позов частково задоволити.

Стягнути ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 10 383 гривень майнової шкоди та 2 000 гривень моральної шкоди, а всього разом 12 383(дванадцять триста вісімдесят три) гривень.

Стягнути ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 9 000(дев`ять тисяч) гривень витрат за проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 536,80 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 536,80 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Позивач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-6», код ЄДРПОУ: 25251884, місцезнаходження: м.Львів вул. Остроградських,6.

Дата складення повного судового рішення 19.02.2024 року.

Суддя Мартинишин М.О.