Рішення

від 31.10.2007 по справі 20/492/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/492/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.07                                                                                        Справа №  20/492/07

Суддя   Гандюкова  Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Європласт”, м.Запоріжжя  

до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція”, Запорізька область, м.Енергодар      

про стягнення 1 210 000  грн.                 

                                                                                                           Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Чмут С.В. (довіреність  б/н від 16.08.2007р.);

Від відповідача-  –Татаренко А.М. (довіреність ВЕМ №283278 від 06.02.2007р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 1210000 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2006р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/492/07,  судове засідання  призначено на 06.09.2007р. Ухвалою суду від 06.09.2007р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31.10.2007р. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць –до 17.11.2007р.  

31.10.2007р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позові, просить позов задовольнити  на підставі  ст.ст. 257,264,512,514,526,15,526 ЦК України.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи наступним. В рамках провадження по справі №9/181 господарськими судами вже розглядалися вимоги ТОВ “Європласт” про стягнення з ВП ЗАЕС суми заборгованості по договору №5 від 01.09.2000р. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від 20.12.2005р.  по справі №9/181 позовні вимоги  ТОВ“Європласт” про стягнення з ВП ЗАЕС суми заборгованості по договору №5 від 01.09.2000р. задоволені у повному обсязі. Враховуючи, що  господарським судом   вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет  і з тих же підстав, вважає, що у позивача відсутнє право повторного звернення до суду за захистом права.  Просить припинити провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  суд

ВСТАНОВИВ:

         01.09.2000р. між Товариством з обмеженою відповідальністю RE Енергобуд” (Підрядник) і Державним підприємством “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”  (Замовник, відповідач) укладено договір №5 на виконання спеціальних робіт по антикорозійному захисту обладнання ЕЦ СНСТ.  

         На виконання умов договору підрядником у період з січня по грудень 2001р. проведені роботи, передбачені кошторисами (додатки №1 і 2 до договору) на загальну суму 1.956.848,02 грн. Станом на 01.01.2002р. вартість виконаних робіт   не сплачена на суму 1.381.307,44 грн., що підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків №5 між  ТОВ RE “Енергобуд” і ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”.

         03.01.2002р. між ТОВ “RE  Енергобуд” (Кредитор-1) і ТОВ “Європласт” (Кредитор-2) укладено договір №01/02, відповідно до якого Кредитор-1 уступив Кредитору-2 право вимоги з  ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” заборгованості за договором №5 від 01.09.2000р. у сумі 1.380.000,00 грн., про що ТОВ RE “Енергобуд” направило на адресу боржника Повідомлення №27 від 16.01.2002р.

         28.07.2004р., 11.03.2005р. ТОВ “Європласт” (позивач у справі) зверталось до відповідача  з вимогами сплатити заборгованість. Оскільки вимоги задоволені не були, позивач, посилаючись на ст. ст. 512,514 і 526 ЦК України, звернувся в господарський суд з позовом про стягнення з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС 170.000,00 грн. основного боргу (частини переданого  за договором №01/02 від 03.01.2002р. боргу).

          Постановою  Запорізького апеляційного господарського суду від 20.12.2005р. у справі №9/181 стягнуто з відповідача на користь позивача суму 170 000 грн. боргу. При цьому в постанові суд встановив, що ця  сума є частиною переданого за договором №01/02 від 03.01.2002р. боргу. На виконання постанови видано наказ.

          Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

           06.08.2007р. ТОВ “Європласт” направило відповідачу лист вх.№123/1 з вимогою сплатити  залишок заборгованості у сумі 1210000грн.

           17.08.2007р. Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути залишок боргу у розмірі 1210000грн., що і є предметом даного спору.

           Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Оскільки відносини щодо оплати заборгованості продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України (з 01.01.2004р), відповідач не надав доказів погашення цієї заборгованості у повному обсязі, до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. та норми Господарського кодексу України, відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

         Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

         Відповідач не надав суду доказів погашення боргу 1 210 000грн. ні первісному, ні новому кредиторам, тому вимоги про стягнення частини переданого за договором №01/02 від 03.01.2002р.  боргу  в сумі 1 210.000,00 грн. підтверджені документально, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Суд також звертає увагу, що згідно з випискою №167 із реєстру аналітичного обліку між ВП “Запорізька АЕС” і ТОВ “Євро пласт” станом на 01.03.2007р. по даним бухгалтерського обліку відповідача є заборгованість у розмірі 1 383 075,44 грн. перед ТОВ “Європласт”.

            На підставі викладеного, спростовуються заперечення відповідача. При цьому суд бере до уваги також, що у постанові  Запорізького апеляційного господарського суду від 20.12.2005р. у справі №9/181, якою стягнуто з відповідача на користь позивача суму 170 000 грн. боргу, чітко суд встановив, що стягується сума, яка  є частиною переданого за договором №01/02 від 03.01.2002р. боргу.  Таким чином, предмет  позову у справі  №20/492/07  та справі №9/181 різний, відсутні підстави для припинення провадження відповідно до ст.80 ГПК України..   

Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги задовольнити повністю.

            Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул..Вєтрова,3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція” (71500,Запорізька область, м.Енергодар, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Європласт” (69001,  м.Запоріжжя, бул.Шевченко,42/28, код ЄДРПОУ 30016072) суму  1210000 грн. боргу, суму 12 100 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

            Суддя                                         Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано  у повному обсязі  16.11.2007р.