Рішення

від 08.02.2024 по справі 953/18235/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/18235/21

н/п 2/953/277/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Губської Я.В.,

при секретарі -Мордухович К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради (м.Харків, м-н Конституції 7) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Харківська міська рада 23.09.2021 звернулась до суду з позовом, в якому просить суд: зобов`язати відповідача здійснити за власний рахунок перебудову бокового фасаду житлового будинку літ «А-4» по АДРЕСА_2 , де розміщуються нежитлові приміщення цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24, привівши фасад будинку у стан, що існував до самочинного будівництва, а також стягнути на користь Харківської міської ради судовий збір.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що Інспекцією з благоустрою Харківської міської ради, що забезпечує проведення рейдів та перевірок території міста Харкова щодо виявлення фактів самовільного виконання земляних, ремонтних, будівельних, монтажних робіт, огородження територій загального користування та/або вчинення інших дій, що супроводжуються порушенням об`єктів (елементів) благоустрою та/або погіршенням їх наявного стану, також було виявлено факт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Перевіркою встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_2 перебуває на державному обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Жилий будинок», прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 та занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883. охоронний № 7479-Ха.

Актом перевірки благоустрою міста Харкова № 629-А від 05.07.2021, встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Харкова, а саме: на земельній ділянці біля житлового будинку літ. «А-4» по АДРЕСА_2 . що є частиною території земельної ділянки комунальної форми власності (кадастровий номер 6310136600:01:030:0014), яка надана на підставі договору оренди № 66248/04 від 30.12.2004 ЗАТ «Верифікаційні проекти» для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку строком до 2052 року, проведені будівельні роботи з влаштування прибудови (орієнтовною площею забудови 60,0 кв.м) до бокового фасаду житлового будинку літ. «А-4» по АДРЕСА_2 , де розміщується нежитлові приміщення цокольного поверху І, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24, в яких розташований ресторан.

Під час проведення робіт з влаштування прибудови на земельній ділянці було проведено підготовчі роботи, також існуючі вікна в рівні цокольного поверху шляхом втручання в несуче-огороджувальні конструкції житлового будинку було реконструйовано під окремі входи (вхід з прибудови до нежитлових приміщень цокольного поверху).

В результаті самочинного влаштування прибудови та реконструкції фасаду будинку було змінено геометричні форми та змінено зовнішній вигляд пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення.

Позивач стверджує, що роботи проведено без декларативно-дозвільних документів, під час перевірки не представлено паспорт опорядження фасаду, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 5.7.1 Л., п. 5.7.1.2., п. 6.3.1.. 7.2.5.1. Правил благоустрою міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами та доповненнями).

Інспекцією з благоустрою за фактом виявлених порушень видано припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Правил благоустрою території міста Харкова №629-П від 23.06.2021 (строком усунення до 01.07.2021) відповідно до п. 8.4.7.3 Правил було закріплено на об`єкті благоустрою.

Під час виходу на місце 02.08.2021 щодо перевірки виконання вимог припису № 629-П встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано, інформація про результати розгляду припису до Інспекції не надходила. Вищевказані приписи, акт є чинними, у судовому порядку не оскаржувались.

В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України (www.dabi.gov.ua), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що надають право на виконання будівельних робіт та прийняття об`єкта в експлуатацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо вищезазначеного об`єкту.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлові приміщення цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24, першого поверху № 1 в житловому будинку літ. «А-4» по АДРЕСА_2 , загальною площею 237,5 кв.м на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 05.02.2019 № 463.

Перевіркою встановлено, що будівництво прибудови проведене на частині території земельної ділянки комунальної форми власності (кадастровий номер 6310136600:01:030:0014), яка надана Харківською міською радою на підставі договору оренди землі, зареєстрованому у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 30.12.2004 за № 66248/04, для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку строком до 01.08.2052 ЗАТ «Верифікаційні проекти».

Виходячи з наведеного, прибудова до багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 розташована на землі комунальної форми власності, власником якої є Харківська міська рада.

Таким чином, під час здійснення заходів самоврядного контролю Інспекцією з благоустрою було виявлено факт самочинного влаштування прибудови та проведення реконструкції фасаду будинку по АДРЕСА_2 , в результаті чого було змінено зовнішній вигляд будинку - пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення, який був спроектований за архітектурно-планувальним завданням, що не передбачає створення прибудови до цокольного поверху.

Позивач посилаєтьсяна те,що нимвбачається здодатків доакту №629-Авід 05.07.2021під часпроведення реконструкціїта новогобудівництва прибудовидо нежитловихприміщень багатоповерховогожитлового будинкуВідповідачем булопроведено підготовчіроботи,відбулося видаленнядерев,порушення благоустроюта виконанняземляних робітз підготовкиземельної ділянкидля влаштуванняфундаменту підопорні колони,влаштування огородженнябудівельного майданчика,складування будівельнихматеріалів тощо, без належного повідомлення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, що порушує встановлений порядок проведення таких робіт. З метою забезпечення додержання на території міста Харкова Правил благоустрою та містобудівного законодавства України, Харківська міська рада звернулся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 28.09.2021 відкрито загальне позовне провадження.

22.10.2022 відповідачем до суду направлено відзив на позовну заяву, в якій заперечує проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що вона є власником нежитлових приміщень цокольного поверху та першого поверху за адресою: АДРЕСА_2 з 19.03.2019, придбала ці приміщення вже збудованим і їй невідомо що проводилося попередніми власниками. Під час перевірки благоустрою ОСОБА_1 перебувала поза межами України, жодних документів про припис інспекції з благоустрою не отримувала і не була з ними ознайомлена, зазначає, що до позову не надано будь-які документи на підтвердження дати вчинення будівельних робіт, фіксації виходу 02.08.2021 перевірки вимог Припису. Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що у приписі №629-П від 23.06.2021 не зазначено яким чином відповідач повинен усунути виявлені недоліки, тобто в який спосіб та не встановлено, що відповідач відмовився від виконання таких робіт і в установлений у приписі строк його не виконав, або проведення такої перебудови є неможливим. Також відповідач посилається на те, що позивачем до позову надано фото, якими зафіксовано процес будівництва нежитлового приміщення попередніми власниками, проте представники відповідача не відреагували на це у законний спосіб своєчасно. Тому відповідач стверджує, що не міг виконати вимоги встановлені у приписі через те, що його вимоги не були доведені їй до відома та не мали конкретного характеру дій, які потрібно вчинити, оскільки відповідач участі в будівництві не приймав та не володіє інформацією яким це приміщення було у попередньому стані.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22.11.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, в подальшому подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, вказаних у відзиві, в подальшому подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши подані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін в залі суду, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що"стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24 першого поверху №1 в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею: 237,5кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Дата державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 19 березня 2019р. Підставою виникнення права власності є договір іпотеки, серія та номер: 463, виданий 05.02.2019.(а.с.33-39)

Інспекцією з благоустрою, що є виконавчим органом Харківської міської ради, в період з 17.06.2021 по 05.07.2021 проводилась перевірка благоустрою м. Харкова за адресою АДРЕСА_2 що підтверджується Направленням №629-Н від 17.06.2021 для проведення перевірки благоустрою міста Харкова, Приписом № 629-П від 23.06.2021р. про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова, Актом № 629-А від 05.07.2021 перевірки благоустрою міста Харкова.

Відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що вказана перевірка проводилася за її відсутності та з її висновками вона не ознайомлена, вказане придбала зазначене нежитлове приміщення вже збудованим. Будівельні роботи нежитлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 проводились попередніми власниками. Тому, відповідачу невідомо, що попередні власники порушували законодавство щодо будівництва, перебудови та відповідного оформлення нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно представлених до суду 21.11.2021 копій закордонного паспорту ОСОБА_2 вбачаються штампи про перетин кордону у м.Ларнака з 28.05.2021 та 24.07.2021.(а.с.93-94) Таким чином, суд вважає підтвердженим посилання відповідача на її відсутність в Україні на час вчинення припису та проведення позивачем перевірки. Крім того, з копії Припису № 629-П від 23.06.2021 не вбачається будь-яких відомостей в графі «відмітка про отримання припису», також відсутні будь-які відомості щодо направлення цього припису на адресу відповідача.

Приписом № 629-П від 23.06.2021р. про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова позивачем встановлено: порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а саме проведення робіт із самочинної зміни конфігурації житлового будинку літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_2 шляхом здійснення прибудови. Позивач, посилаючись на п.8.4.7. Правил, та з метою усунення виявлених порушень вимагав: добровільно, у 5 денний строк усунути вказане порушення; привести територію та фасад будівлі до попереднього стану.(а.с.34)

Суд погоджується з твердженням відповідача, що в зазначеному Приписі дійсно не вказано яким чином, в який спосіб слід привести територію та фасад будівлі до попереднього стану. Слід зазначити, що лише в прохальній частині своєї позовної заяви від 23.09.2021 позивач конкретизує свої вимоги до ОСОБА_1 шляхом знесення прибудови та одночасним відновленням раніше існуючих віконних отворів, привівши фасад будинку, який є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва. З представлених до суду доказів не вбачається доведення відповідачу до відома таких вимог в порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом дослідженодолучені допозову копії інформаційної довідкиз ДРПНМ,переліку пам`ятоккультурної спадщини,які відносятьсядо Державногореєстру нерухомихпам`яток Україниза категорієюмісцевого значення, листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради № 827/0/250-21 від 09.08.2021, відсутня інформаціящодо вищевказаногооб`єктабудівництва,стосовно об`єктабудівництва заадресою: АДРЕСА_2 ,листа №01-04/2432-2/1829від 13.09.2021Департаменту містобудуваннята архітектуриХарківської обласноїдержавної адміністрації в архівіДепартаменту паспортопорядження фасадувищезазначеної будівлівідсутній, листів Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради № 4825/0/605-21 від 22.07.2021 та № 5793/0/605-21 від 02.09.2021, будь-які проекти рішень Харківської міської ради з питань надання земельної ділянки у власність або користування для розміщення, здійснення будівництва,збереження зазначеногооб`єктапо АДРЕСА_3 неготувались, листа № 6177/0/553-21 від 13.08.2021 щодо інформації вУправлінні земельнихвідносин Департаментутериторіального контролюта земельнихвідносин Харківськоїміської ради, земельна ділянка комунальної форми власності (кадастровий номер 6310136600:01:030:0014), надана на підставі договору оренди землі укладеному Харківською міською радою з ЗАТ «Верифікаційні проекти», зареєстрованому у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 30.12.2004 за № 66248/04, для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку строком до 01.08.2052, копії договору іпотеки від 05.02.2019 за р.№463, технічного паспорту на нежитлові приміщення цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24 першого поверху №1 в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею: 237,5кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

З наданих позивачем до матеріалів справи Продовження додатку до акту № 629-А перевірки благоустрою міста Харкова від 05.07.2021 фото №1, фото №2, де зафіксований процес будівництва нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 не вбачається коли представниками позивача зафіксовано факт самочинного будівництва, однак зафіксовано стан приміщення «до» та «після». Вході судового розгляду позивачем не спростовано належними та допустимими доказами посилання відповідача, що це будівництво за адресою АДРЕСА_2 . вчинялося до набуття нею права власності на цю нерухомість.

В зазначеному Приписі позивач також не вказує, яким чином, в який спосіб слід привести територію та фасад будівлі до попереднього стану. Відповідач стверджує, що їй невідомо, якими була геометрія та фасад будівлі до перебудови, оскільки, ОСОБА_1 придбала нежитлове приміщення вже побудованим готовим до експлуатації об`єктом, що унеможливлює виконання вимог припису. Більш того, в позовній заяві вказано, що відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської державної адміністрації в архіві Департаменту паспорт опорядження фасаду вищевказаної будівлі відсутній.

В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 02 серпня 2021 року Інспекція виходила на місце для виконання вимог Припису, але зазначений вихід відбувався без участі відповідача, в матеріалах справи відсутні будь-які складені документи фіксації перевірки.

Слід також погодитися з тим посиланням, що в позові не має доказів того, що приміщення перебудовано, що воно мало інший вигляд до перебудови. Це ставить під сумнів твердження позивача про проведення відповідачем реконструкції взагалі.

Фотографії, (а.с.36-39) які позивач надав в додатках до позовної заяви судом не приймаються до уваги, оскільки невідомо ким і коли зроблені вказані фото, також їх не можна використати для встановлення геометричних розмірів об`єкта до перебудови. Позивачем також не надано технічного паспорту приміщення до перебудови, не надає документів на ці приміщення з іншою площею. За таких обставин встановити факт самовільного будівництва неможливо.

З представлених суду право встановлювальних документів на нежитлові приміщення цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24 першого поверху №1 в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею: 237,5кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . та технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_3 станом на 17.01.2019 (без наявності застережень щодо самовільних будівель) та фото-матеріалів, без застосування фахівців у відповідній галузі неможливо встановити відповідність або невідповідність геометричних форм приміщень їх зовнішньому вигляду, їх площі та місця розташування, однак суд зазначає, що площа приміщень, які вже придала відповідає є 237,5 кв.м. і інших даних позивачем про те, що це площа станом на теперішній час або до проведення переобладнання не надано.

Крім того,суд зазначає,що будь-якихклопотань відсторін зцього приводудо судуне надходило,а збираннядоказів уцивільних справахне єповноваженням суду,задля з`ясовування наявностіфакту зміниконфігурації приміщень.

За таких обставин, протягом розгляду справи будь-яких доказів, які б підтверджували факт перебудови нежитлових приміщень саме відповідачем ОСОБА_1 в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею: 237,5кв.м. за адресою АДРЕСА_2 Харківська міська рада до суду не надала.

Що стосується твердження позивача про незаконне використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності шляхом її незаконної забудови.

Як вказано в відзиві відповідач ОСОБА_1 придбала саме нежитлові приміщення цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24 першого поверху №1 загальною площею 237,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . відповідач стверджує, що незаконну забудову земельної ділянки не проводив. Дані доводи відповідача позивачем не спростовані.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість доводів обох сторін, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст.376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.13 ст.120 ЗКУкраїни у разі набуття права власності на об`єктнерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об`єкт зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118 ,123 або 128 цьогоКодексу.

Таким чином, суд вважає, що право власності ХМР на землю з боку відповідача не порушене. Тому підстави для застосування до спірних правовідносин вимог ч.7 ст.376ЦКУкраїни відсутні.

Відповідно до вимог частини сьомоїстатті 376 Цивільного кодексу Українидля задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч.1,2 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Згідно з частиною сьомоюстатті 376 ЦК Україниу разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою Кабінету МіністрівУкраїни від23травня 2011року№553 (далі-Порядок №553) передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (даліприпис).

Згідно із абзацом 3 пункту 21 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Даних про направлення рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача або отримання ОСОБА_1 припису від 23.06.2021 до суду не надано.

Отже, відповідно до вимог частини сьомоїстатті 376 Цивільного кодексу Українидля задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справах № 810/5680/15 та № 814/2645/15.

Положення частини першоїстатті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Зверненню суб`єкта владних повноважень з позовом про приведення у попередній стан нежитлових приміщень, тобто фактично про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

У постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

В силу приписів пунктів 17, 21 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, перевіряючий мав видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, який у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання припису, мав надіслати йому рекомендованим листом з повідомленням.

Не складення припису про усунення порушень за результатами проведеної перевірки, в ході якої було виявлено порушення дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є свідченням недотримання Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

На підставі вищезазначеного суд зазначає, що задоволення позовних вимог в частині приведення будівлі в попередній стан є передчасним, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити. Твердження позивача про незаконну забудову відповідачем земельної ділянки є недоведеним та безпідставним.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положеньстатті 376 Цивільного кодексу України,статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

З матеріалів зазначеної справи вбачається, що позивачем не доведено до відома відповідача ОСОБА_1 або уповноваженій нею особі припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів у відповідності згідно до пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011року №553. Адже цим Порядком передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (даліприпис).

Припис № 629-П від 23.06.2021 про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки складений позивачем не у відповідності до норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів.

Суд також погоджується з твердженням відповідача про те, що з представлених доказів не є зрозумілим, що таке прибудова, яку Харківська міська рада вимагає знести в цьому позові. Харківська міська рада не надала креслення вказаної прибудови, висновок профільних спеціалістів, розміри та креслення до яких необхідно привести нежитлові приміщення. Не заявив позивач і будь-яких клопотань про призначення експертиз на підтвердження доводів позивача та обставин, викладених у позові.

Отже, відсутні дві з обов`язкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду із позовом про приведення самочинного будівництва у попередній стан, а саме винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлення факту невиконання відповідачем вимог зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Оскільки відсутній як юридичний факт та як адресований відповідачу акт індивідуальної дії - припис зобов`язального характеру, невиконання якого надавало би позивачу підстави для звернення до суду, а відтак і підстави для прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача привести у попередній стан тобто такий, що існував до початку перебудови об`єкту.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 540/1808/19.

Згідно із частиною 1статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2статті 77 ЦПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає за недоведеністю, оскільки позивачем протягом розгляду справи не підтверджено належними та допустимими доказами наявність встановлення фактуневиконання відповідачемвимог зобов`язальногоприпису та протиправної перебудови з вини відповідача бокового фасаду житлового будинку літ «А-4» по АДРЕСА_2 , де розміщуються нежитлові приміщення цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24.

Враховуючи вищезазначене суд залишає позовні вимоги без задоволення.

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Харківської міської ради (м.Харків, м-н Конституції 7) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про зобов`язання здійснити за власний рахунок перебудову бокового фасаду житлового будинку літ «А-4» по АДРЕСА_2 , де розміщуються нежитлові приміщення цокольного поверху 1, 2, 2а, 3, 5, 6, 9, 10, 11, 11а, 12, 24, привівши фасад будинку у стан, що існував до самочинного будівництва відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Нарішення суду першої інстанції протягом30днівз дняйогопроголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: