Рішення

від 19.02.2024 по справі 127/23374/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23374/23

Провадження № 2/127/2939/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 лютого 2024 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Поперечної А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедіа» до Підприємства «Світязь-Вінниця», Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Відновлення», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Експедія» звернулось до суду з позовною заявою до Підприємства «Світязь-Вінниця», Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Відновлення», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у власності позивача перебуває комплекс нежитлових будівель та споруд будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 3277,1 кв. м. При проведенні реєстраційних дій 12.01.2023 року позивач отримав від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Євстратової О.О. інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 320100690, з якої довідався про те, що на вказаний комплекс нежитлових будівель здійснено обтяження у формі арешту за листом судді (без зазначення прізвища) Ленінського районного суду м. Вінниці та судового виконавця Медяного В.Г. від 07.12.1998 року № 1-3-Л, адресованого до Вінницької державної нотаріальної контори № 1 в м. Вінниці по вул.Хмельницьке шосе, 7, про що Першою вінницькою державною нотаріальною конторою вказані відомості 19.07.2007 року були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, дані з якого надалі були перенесені до діючого Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де це обтяження в формі арешту перебуває до цього часу за номером опису про обтяження 5504498 (реєстраційний номер архівного запису 5328222). Зі змісту листа Ленінського районного суду м.Вінниці від 07.12.1998 року № 1-3-Л вбачається, що обтяження стосується будинку АДРЕСА_1 і цей будинок названий у листі суду місцезнаходженням відповідачів, однак власником цього будинку є позивач, який не причетний ні до відповідачів, ні до обставин викладених у названому листі суду, але незважаючи на це, обтяження у формі арешту будинку, що належить позивачу, містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що в свою чергу виключає можливість позивача як власника вільно володіти і розпоряджатися цим будинком.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача Романченко Л.І. не з`явилася, просила суд провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала просила задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи. Судові витрати залишити за позивачем.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

На підставі ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що комплекс житлових будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3277,1 кв.м., належить ТОВ «Експедія» на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності Серія НОМЕР_1 (а.с.8).

Також, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ «Експедія» належить на праві приватної власності комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: адміністративна будівля з приміщеннями ресторанно-розважального комплексу з терасою літ. «А», загальною площею 3070,1 кв.м., будівля гаражу літ. «Б», загальною площею 205,0 кв.м., будинок охорони літ «В», загальною площею 0,0 кв.м.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349736005101 (а.с.9).

Однак, як відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру ззаборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 05101000000:02:053:0006, площею 0,1964 накладено Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі листа Ленінського районного суду м.Вінниці від 07.12.1998 року №1-3-Л номер запису про обтяження 5504498 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер архівного запису 5328222 арешт (а.с.10-15).

Згідно Листа 1-3-Л від 07.12.1998 року Ленінський районний суд м.Вінниці просив повідомити чи заключені договори на ім`я: « АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, 41/9, ОСОБА_2 , 1945 року народження, АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, 6/6 (а.с.16).

Позивач, звертаючись до суду, вказує на порушення його права як власника.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, зміна правовідношення, припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як установлено судом, обтяження у виді арешту на нерухоме майно в 19.07.2007 році накладено на комплекс нежитлових будівель та споруд будинку АДРЕСА_1 , як на майно яке нібито належне відповідачам по справі.

Як установлено судом Лист Ленінського районного суду м.Вінниці від 07.12.1998 року №1-3-Л, став підставою для обтяження та запис про яке наявний в Реєстрі. Накладений арешт був внесена до Реєстру для реєстрації заборон відчуження Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 19.07.2007 року та надалі перенесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У зв`язку із запровадженням Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна накладені арешти та заборони підлягали обов`язковій реєстрації в цьому Реєстрі в порядку, визначеному Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (п.136 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5).

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10 червня 1999 року за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 1 січня 2013 року відповідно до ст.8, 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 9 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що до компетенції нотаріусів належить накладення та зняття заборон щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості, що підлягають державній реєстрації.

В позивача як власника спірного майна наявні перешкоди у використанні та розпорядженні своє власністю, у зв`язку з встановленим обтяженням на майно, при цьому підстави встановленого даного обтяження відсутні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цієї статті полягає, серед іншого, в тому, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою та другою статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зважаючи на те, що позивач є власником нерухомого майна, наявне обтяження обмежує права власника - позивача по справі, підстави для його встановлення та перебування під забороною відсутні, тому такий захід не передбачає жодної мети, а відтак суд дійшов висновку, що право ТОВ «Експедія» на володіння, користування та розпорядження комплексу нежитлових будівель та споруд будинку АДРЕСА_1 , підлягає захисту.

Враховуючи заяву позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишити за останнім.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 12, 13, 15, 16, 48, 51, 76-81, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 3277,1 кв. м, накладений Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі листа Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.12.1998 року № 1-3-Л, номер запису про обтяження 5504498 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер архівного запису 5328222.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедіа», код ЄДРПОУ - 39110238, адреса: м.Вінниця, вул.Театральна, буд.20).

Відповідач: Підприємство «Світязь-Вінниця», адреса: м.Вінниця, вул.Соборна, буд.85.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТД «Відновлення», адреса: м.Вінниця, вул.Театральна, буд.20.

Відповідая: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_6 .

Повний текст судового рішення складений 21.02.2024 року.

Суддя: