Постанова

від 15.02.2024 по справі 910/12489/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2024 р. Справа№ 910/12489/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Лазоренко І.В.

від відповідача: Поляк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 (повне рішення складено 25.10.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 (повне рішення складено 20.11.2023)

у справі №910/12489/23 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 4 199 040,00 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (Україна, 01021, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 4 199 040,00 грн (чотири мільйони сто дев`яносто дев`ять тисяч сорок гривень 00 коп.) заборгованості, 62 985,60 грн (шістдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 60 коп.) судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало апеляційну скаргу, в якій просило з урахуванням п.1 ч.2 ст.256 ГПК України визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 та поновити відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23; прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 з урахуванням наведених відповідачем обставин; у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги щодо скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 в частині відмови щодо відстрочення виконання рішення суду першої інстанції та прийняти рішення щодо відстрочення його виконання на один рік з дати ухвалення рішення у справі судом першої інстанції; судові витрати понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що судом першої інстанції безпідставно не ураховано те, що брак коштів у відповідача пов`язаний не з власною виною та діяльністю, а внаслідок не розрахунку Гарантованого покупця з відповідачем, а оскільки він є монополістом-покупцем електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів, то інших варіантів реалізації електроенергії для забезпечення власного належного фінансово-економічного становища у відповідача не було, і як наслідок безвихідна ситуація (не розрахунок Гарантованого покупця) спричиняє заборгованість за іншими зобов`язаннями відповідача, тобто даний випадок через це є винятковим, оскільки процес регламентований державною. Брак коштів у відповідача пов`язаний з наявними обставинами непереборної сили та воєнний вторгненням рф на територію України, наслідками ракетних обстрілів та захопленням однієї з найбільших у Європі Запорізької атомної електростанції.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, та просив суд залишити її без задоволення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у справі №910/12489/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Апеляційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12489/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/12489/23.

27.11.2023 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, а саме відсутність реєстрації в електронному кабінеті.

Крім того колегія суддів зазначає що додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (Україна, 01021, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало апеляційну скаргу, в якій просило з урахуванням п.1 ч.2 ст.256 ГПК України визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 та поновити відповідачу строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/2; прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23, ухвалити нове рішення, яким зменшити ТОВ "Корнет Холдинг" витрати до розумного та справедливого розміру.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що зазначена справа не є справою значної складності, оскільки предметом спору є стягнення основного боргу за Договорами та не потребує значних зусиль у формуванні правової позиції, зібранню доказів, проведення експертиз, аналізу судової практики, незначною кількістю документів, а також інших процесуальних дій, які б потребували спеціальних знань та значного часу для оформлення процесуальних документів. Отже, на переконання відповідача, судом першої інстанції при прийнятті додаткового рішення неповно з`ясовано всі обставини справи, що мають значення для справи, а також було порушено процесуальні норми при розгляді питання щодо фактичності, неминучості, обґрунтованості, розумності заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, та просив суд залишити її без задоволення.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у справі №910/12489/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд апеляційних скарг Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" призначити на 31.01.2024.

03.01.2024 на адресу суду від позивача надішли відзиви на апеляційну скаргу відповідача.

23.01.2024 через електронний суд від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, а саме, замінити відповідача у справі № 910/12489/23 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

В обґрунтування своєї заяви АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зазначало, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29.12.2023 № 1420 (далі - Постанова) на підставі Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 06.02.2023 № 2896-IX (у подальшому - Закон) утворено Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661).

24.01.2024 та 30.01.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.01.2024, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і заяву відповідача про заміну відповідача у справі №910/12489/23 Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на його правонаступника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", при цьому колегія суддів керувалась наступним.

31.01.2024 у розгляді справи було оголошено перерву до 15.02.2024.

Також, 25.01.2024 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів та закриття провадження у справі №910/12489/23, у даному клопотанні відповідач просив суд долучити докази, а саме довідку взаємних розрахунків на 23.01.2021 між позивачем та відповідачем та платіжну інструкцію від 26.12.2023 на суму 4 199 040,00 грн. Задовольнити клопотання, закрити провадження у справі №9100/12489/23 у зв`язку із відсутністю предмету спору. Вирішити питання щодо повернення відповідачу з бюджету (у відповідній частині) судового збору за подачу апеляційної скарги. Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2024 не заперечував щодо клопотання відповідача та підтверджував оплату відповідачем розміру заборгованості у розмірі 4 199 040,00 грн.

У судове засідання, яке відбулося 15.02.2024 з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтвердив зарахування коштів у сумі 4 199 040,00 грн. У судових дебатах відповідач просив закрити провадження у частині сплачених коштів та задовольнити апеляційну скаргу на додаткове рішення, представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача вирішила оголосити постанову, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (Україна, 01021, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 4 199 040,00 грн (чотири мільйони сто дев`яносто дев`ять тисяч сорок гривень 00 коп.) заборгованості скасовано та закрито провадження у цій частині. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23залишено без змін.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Доручено Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови. Повернуто Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 47 239,20 грн сплачений відповідно до платіжної інстанції №2413 від 09.11.2023. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 у розмірі 47 239,20 грн покладено на АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде установлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за установленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом установлено, що 16.05.2023 між ТОВ "Корнет Холдинг" (далі - постачальник, позивач) та ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №53-129-01-23-02765 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник (позивач) зобов`язувався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити оливу моторну М-20Г2 виробництва ТОВ "ЕВРО ОЙЛ ПРОДАКШН", Україна (далі - продукція) для потреб ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - кінцевий споживач), а покупець (відповідач) зобов`язувався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначені в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1 до Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, ціна Договору без ПДВ становить 3 499 200,00 грн, крім того ПДВ - 699 840,00 грн. Загальна сума Договору становить 4 199 040,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.4, 5.5 Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження продукції переходить до покупця з моменту її передачі Вантажоодержувачу.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що покупець сплачує вартість поставленої продукції протягом 30 робочих днів з дати підписання сторонами акту (актів) приймання - передачі продукції.

Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої продукції.

Договір є чинним з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку (п. 10.1 Договору).

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем була укладена Специфікація № 1 (Додаток № 1 до Договору), якою передбачено поставку 43 2000 кг оливи моторної М-20Г2 для ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на загальну суму 4 199 040,00 грн у строк до 04.06.2023.

Позивач поставив відповідачу передбачену Договором та Специфікацією № 1 продукцію на загальну суму 4 199 040,00 грн, що підтверджується належним чином оформленими та підписаними сторонами:

- товарно-транспортними накладними № Р900/2 від 31.05.2023, № Р900/1 від 31.05.2023 та № Р900 від 31.05.2023;

- видатковою накладною № 21 від 02.06.2023 на суму 4 199 040,00 грн;

- Актом приймання - передачі ТМЦ № 041-37/923 від 15.06.2023 на суму 4 199 040,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору відповідач був зобов`язаний здійснити оплату 4 199 040,00 грн за поставлену йому продукцію в строк до 27.07.2023, однак в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором не здійснив повну та своєчасну оплату отриманої ним продукції, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 4 199 040,00 грн заборгованості за Договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що покупець сплачує вартість поставленої продукції протягом 30 робочих днів з дати підписання сторонами акту (актів) приймання - передачі продукції.

15.06.2023 уповноваженими представниками сторін підписано та скріплено печатками Акт приймання - передачі ТМЦ № 041-37/923 від 15.06.2023, яким підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором щодо поставки продукції на загальну суму 4 199 040,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату за поставлену йому продукцію в строк до 27.07.2023 (15.06.2023 + 30 робочих днів). Отже, станом на час розгляду справи по суті строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленої продукції за Договором є таким, що настав.

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції за Договором не виконав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд відхиляє як безпідставні заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог з огляду на відсутність його вини у порушенні зобов`язання щодо розрахунків за Договором з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не установлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України установлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Виникнення обставин непереборної сили та строк їх дії підтверджується висновком Торгово-промислової палати України чи іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом (п. 8.2 Договору).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 10 (десяти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі та протягом 30 (тридцяти) днів, але не раніше строку, визначеного законом (іншим нормативно-правовим актом) для надання відповідного документу, підтвердити вказані обставини у передбачений п. 8.2 Договору спосіб (п. 8.3 Договору).

У разі пропущення стороною строків, визначених п. 8.3 Договору, остання позбавляється права посилатися на обставини непереборної сили при вирішенні спору, що виник при виконанні Договору (п. 8.4 Договору).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не повідомляв позивача про виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін, а відтак він позбавлений права посилатися на них як на підставу невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором.

Суд звертає увагу, що всі обставини, на які посилається відповідач, які стали підставами неможливості виконання ним своїх зобов`язань за Договором (несплата ДП "Гарантований покупець" заборгованості відповідачу; наявні воєнні дії в Україні та їх наслідки; руйнування енергетичної інфраструктури; захоплення Запорізької АЕС; відсутність достатнього фінансування у воєнний період, тощо), виникли ще до укладення Договору та до моменту настання строку оплати за Договором.

Крім того, згідно приписів статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання (якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили), проте не звільняється від виконання зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги, що заявлені позивачем про стягнення з відповідача 4 199 040,00 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, матеріалами справи, її фактичними обставинами установлено, що після відкриття провадження у суді апеляційної інстанції у справі відповідачем на користь позивача в рахунок погашення основної заборгованості сплачено 4 199 040,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2667 від 26.12.2023, дану оплату підтвердив представник позивача.

Отже, з матеріалів справи убачається, що відповідачем сплачено на користь позивача суму основної заборгованості.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України установлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном. Не зважаючи на те, що, як встановив апеляційний господарський суд, суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін. Фактично, стягнення боргу за рахунок іпотечного майна у разі відсутності такого боргу порушить принцип справедливості.

В силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.

Беручи до уваги установлені фактичні обставини справи, а саме сплату відповідачем заборгованості за Договором № 53-129-01-23-02765 у розмірі 4 199 040,00 грн та керуючись ст. 278 ГПК України, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 199 040,00 грн та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2023 у цій частині.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23

Беручи до уваги вищенаведені та установлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі №910/12489/23 в частині стягнення 4 199 040,00 грн (чотири мільйони сто дев`яносто дев`ять тисяч сорок гривень 00 коп.) основного боргу та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 у цій частині, в іншій частині рішення залишити без змін.

Стосовно клопотання відповідача про повернення судового збору останньому у зв`язку із закриттям провадження у частині стягнення суми основної заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За змістом положень статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Пунктами 1, 2, 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787), передбачено, що його розроблено, зокрема, на виконання положень статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Порядок № 787 визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства платник подає оригінал або належним чином засвідчену копію ухвали суду разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Частиною 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

З матеріалів справи слідує, що відповідач звертаючись із заявою про закриття провадження у справі, у зв`язку із сплатою боргу, тобто відсутності предмету спору, зазначав, про повернення останньому з бюджету судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи вищенаведене, з урахуванням оплати відповідачем суми боргу у суді апеляційної інстанції та закриття провадження в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про повернення Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) із спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 47 239,20 грн сплачений відповідно до платіжної інстанції №2413 від 09.11.2023.

Стосовно судового збору, який було стягнуто судом першої інстанції у розмірі 62 985,60 грн, то відповідно рішення Господарського суду м. Києва у цій частині підлягає залишенню без змін, оскільки сплата основної заборгованості відбулась у суді апеляційної інстанції.

Стосовно апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду від 13.10.2023 колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що 31.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення по справі №910/12489/23 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до наведеної заяви позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по справі №910/12489/23, яким стягнути з відповідача 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

10.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у справі №910/12489/23. Відповідно до якого, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, а у випадку задоволення заяви позивача зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного та справедливого розміру. Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач зазначив про те, що складність справи є незначною, а витрати позивача на професійну правничу допомогу не були необхідними та неминучими у даній справі.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу повністю суд першої інстанції виходив з того, що спір у справі №910/12489/23 виник саме в результаті невиконання відповідачем обов`язку з оплати поставленої позивачем продукції за Договором поставки № 53-129-01-23-02765 від 16.05.2023 також судом було ураховано ступінь складності справи та виконані адвокатами роботи (надані послуги). Однак колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У силу положень пункту 12 частини третьої статті 12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 ГПК України в числі питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, зазначено розподіл між сторонами судових витрат.

Зокрема, відповідно до положень частини четвертої статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

При цьому за аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 100 000,00 грн позивач долучив до матеріалів справи копії наступних документів:

- Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023, укладеного між Адвокатським бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" з Додатковою угодою № 2 до цього Договору від 31.07.2023, в якій визначено фіксовану вартість послуг в сумі 100 000,00 грн;

- Рахунку-фактури №231023 від 23.10.2023 згідно Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023 на суму 100 000,00 грн;

- Платіжної інструкції № 104 від 27.10.2023 на суму 100 000,00 грн;

- Акту приймання - передачі наданих послуг від 23.10.2023 за договором №2307 про надання правової допомоги від 07.07.2023 та додатковою угодою №2 від 31.07.2023 разом з Додатком №1 до Акту приймання - передачі наданих послуг від 23.10.2023.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро встановлюється в додаткових угодах до даного Договору.

У пункті 3.2 Договору сторонами погоджено, що за результатами надання послуг Адвокатським бюро не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, складається Акт приймання-передачі наданих послуг, який надсилається клієнту на підписання.

Відповідно до пунктів 3.3 Договору, на підставі виставленого Адвокатським бюро рахунку клієнт має сплатити вартість послуг наданих по кожному акту впродовж п`ятнадцяти робочих днів з дня підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, але не раніше дня отримання рахунку на оплату.

Додатковою угодою №2 від 31.07.2023 сторони установили, що у відповідності до умов п. 1.1. Договору клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов?язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у надані правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки №53-129-01-23-02765 від 16.05.2023 року, укладеного клієнтом з Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що включає:

1.1. представництво інтересів Клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов?язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів тощо): вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, підписання позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів поданих разом з позовною заявою тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником (боржниками), підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв/заяв по суті спору, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів Клієнта.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди визначено, що вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро встановлюється за надання послуг згідно п.1.1 даної Додаткової угоди - в розмірі 100 000,00 грн без ПДВ.

За результатом надання виконавцем клієнту правової допомоги в Господарському суді міста Києва відповідно до умов Договору сторони склали та підписали Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2023 разом з Додатком №1 до Акту з метою відображення детального опису послуг, наданих виконавцем.

Зі змісту наведеного Акту приймання-передачі наданих послуг з Додатком №1 вбачається, що виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги:

1. Аналіз первинних документів, що підтверджують заборгованість за договором № 53-129-01-23-02765 від 16.05.2023.

2. Підготовка, надсилання сторонам та подача до суду через канцелярію позовної заяви з доданими документами.

3. Підготовка та подача сторонам та до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

4. Аналіз відзиву на позовну заяву.

5. Підготовка та надсилання сторонам та до суду відповіді на відзив.

6. Аналіз заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.

7. Підготовка та надсилання сторонам та до суду заперечення проти заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.

8. Участь адвоката в судовому засіданні (25.09.2023).

9. Участь адвоката в судовому засіданні (23.10.2023).

Водночас суд вважає з урахуванням позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі та ураховуючи складність відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Додатково судом ураховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у постанові ВС Великої Палати від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зазначено, що в судовому рішенні суд повинен конкретно зазначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Водночас, приймаючи до уваги співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем вірно було зазначено в запереченнях щодо розміру на правничу допомогу, що предметом даного позову є заборгованість за договором поставки, тобто у даному випадку суд не убачає складності даної справи, оскільки у даному випадку, хоч і причиною звернення позивача до суду було не здійснення відповідачем розрахунку за договором, однак стягнення заборгованості за договором поставки на переконання суду не є надскладною, зі змісту позовної заяви (3 сторінки) убачається, що позивачем було зазначено, що заборгованість стягується на підставі договору поставки, наведені пункти договору та норми ЦК та ГК України, які регулюють дані відносини.

Крім того позивачем було зазначено в Додатку №1 послугу підготовка, надсилання сторонам та подача до суду через канцелярію позовної заяви з доданими документами, тобто дана послуга передбачає перевірку адвокатом позовної заяви, однак з матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції ухвалою від 14.08.2023 було залишено позовну заяву без руху з підстав не направлення відповідачу копії позовної заяви. Отже, на переконання колегії суддів дана послуга, яка включена адвокатом до виконаних робіт надана була не в повному обсязі. Послуга, яку зазначив адвокат, а саме підготовка та подача до суду клопотання про усунення недоліків і за яку у тому числі стягує з відповідача дані витрати, колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки зазначивши в даному Додатку №1 від 23.10.2023 послугу, як надсилання сторонам копії позовної заяви по факту не надавши її, і відповідно усунення недоліків у даному випадку, не є підставою для відшкодовуванням відповідачем наданих вище послуг.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Ураховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має ураховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).

Суд вважає правомірним нарахування витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 50 000,00 грн, з урахуванням наданих адвокатом позивача послуг та відповідних заперечень відповідача.

Отже, оскільки Верховний Суд акцентує увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та з огляду на заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково у розмірі 50 000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України та статті 7 Закон України "Про судовий збір", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (Україна, 01021, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 4 199 040,00 грн (чотири мільйони сто дев`яносто дев`ять тисяч сорок гривень 00 коп.) заборгованості скасувати та закрити провадження у цій частині.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 задовольнити частково.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (Україна, 01021, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

6. Повернути Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) із спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 47 239,20 грн сплачений відповідно до платіжної інстанції №2413 від 09.11.2023.

7. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 у розмірі 47 239,20 грн покласти на АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран