Рішення

від 22.02.2024 по справі 453/1122/23

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1122/23

№ провадження 2/453/75/24

ЗАОЧНЕ Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року Сколівський районнийсуд Львівськоїобласті ускладі:

головуючого судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рісної Ю.Б.

та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета

спору на стороні відповідача ОСОБА_2 адвоката Білика П.Б.,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в:

05.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Приватного підприємства «Профіт», в якій просить стягнути з останнього на його користь 6% річних за простим векселем серії АА №2127648 від 29.09.2010 року на суму 347414 грн. 00 коп. за період від 30.09.2015 року по 29.06.2023 року у розмірі 161504 грн. 67 коп., а також понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 27.07.2023 було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 24.08.2023 року було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження вказаної цивільної справи у розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

05.08.2005 року між Приватним підприємством «Нова Марка», в особі директора С. Миронова, що діє на підставі Статуту (за угодою Виконавець), з одного боку, та Приватним підприємством «Профіт» в особі директора Л. Ковальчука (за угодою Замовник), з другого боку, було укладено Угоду № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення (далі Угода). Відповідно до п.п. 1, 2 Угоди Виконавець бере на себе обов`язки по рекламно-інформаційному обслуговуванню Замовника, а Замовник розраховується з Виконавцем щомісяця згідно актів виконання робіт. 20.09.2010 року між ПП «Нова Марка» та ПП «Профіт» було укладено Додаток № 1 до Угоди, яким погоджено викласти п.2 Угоди в наступній редакції: «оплата відбувається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника або шляхом видачі векселя».

29.09.2010 ПП «Профіт», як векселедавець, в особі директора Чернікової Т.В., передало, а векселеотримувач ПП «Нова Марка» в особі директора Миронова С.О. прийняло вексель на загальну суму 347414 грн. 00 коп. (вексель №АА 2127648, номінальна вартість 347414 грн. 00 коп., дата видачі векселя 29.09.2010 року, термін погашення 29.09.2015 року, місцезнаходження векселедавця: АДРЕСА_1 ). 01.10.2010 року векселедавець ПП «Нова Марка» в особі директора Миронова С.О. передав, а векселеотримувач ОСОБА_1 прийняв вексель на загальну суму 347414 грн. 00 коп. (вексель №АА 2127648, номінальна вартість 347414 грн. 00 коп., дата видачі векселя 29.09.2010 року, термін погашення 29.09.2015 року, місцезнаходження векселедавця: АДРЕСА_2 ). Таким чином, враховуючи описані акти прийому-передачі векселя серії АА №2127648 на суму 347414 грн. 00 коп., законним держателем останнього на даний час є ОСОБА_1 .

Зазначено, що 11.10.2017 ОСОБА_1 звернувся в Сколівський районний суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення боргу за векселем у розмірі 347414 грн. 00 коп.

30.03.2018 Сколівським районним судом Львівської області у справі №453/1118/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення за векселем та зустрічним позовом Приватного підприємства «Профіт» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг», про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Приватного підприємства «Профіт» (місцезнаходження юридичної особи: 82615, Львівська область, Сколівський район, смт. Нижнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 1-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 20815483) на користь ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 . ідентифікаційний код фізичної особи: НОМЕР_1 ) заборгованість за простим векселем серії АА № 2127648 від 29.09.2010 року у розмірі 347 414 (триста сорок сім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. та 3 474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 14 коп. судових витрат у справі; у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Профіт» (місцезнаходження юридичної особи: 82615, Львівська область, Сколівський район, смт. Нижнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 1-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 20815483) до ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код фізичної особи: НОМЕР_1 ), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг» (місцезнаходження юридичної особи: 80380, Львівська область, Жовківський район, село Гряда, вул. Т. Шевченка, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 36395915) про визнання простого векселя серії АА № 2127648 від 29.09.2010 року таким, що не має вексельної сили, - відмовлено.

05.09.2019 Львівським апеляційним судом у справі № 453/1118/17 було винесено постанову, згідно якої було вирішено апеляційну скаргу Приватного підприємства «Профіт» - задовольнити, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення за векселем - відмовити, зустрічний позов Приватного підприємства «Профіт» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг» про визнання векселя таким, що не має вексельної сили - задовольнити, визнати простий вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347 414, 00 грн., який датовано 29.09.2010 року від імені ПП «Профіт» на ім`я ПП «Нова Марка» таким, що не має вексельної сили, стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Профіт» 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 7 611 (сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.

23.09.2020 Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду у справі № 453/1118/17 було винесено постанову, згідно якої вирішено касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

25.10.2022 Львівським апеляційним судом у справі № 453/1118/17 було винесено постанову, згідно якої вирішено апеляційну скаргу Приватного підприємства «Профіт» залишити без задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року залишити без змін.

21.06.2023 Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду у справі №453/11 18/17 винесено ухвалу, згідно якої було вирішено касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Профіт» на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення за векселем, за зустрічним позовом Приватного підприємства «Профіт» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг» про визнання векселя таким, що не має вексельної сили закрити, поновити дію рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року.

Отже, за результатами розгляду справи № 453/1118/17 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, стягнуто з Приватного підприємства «Профіт» на користь ОСОБА_1 заборгованість за простим векселем серії АА №2127648 від 29.09.2010 року у розмірі 347414 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 абз. 1 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Відповідно до п. 01.23 Постанови, на підставі п.2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону векселедержатель може вимагати від особи, до якої пред`явив позов, сплати відсотків, нарахованих на вексельну суму. Нарахування здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, і припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред`явив позов, чи від іншої зобов`язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум.

Таким чином ОСОБА_1 , як законний векселедержатель, має право отримати від Приватного підприємства «Профіт» 6 % річних, які нараховуються з дня, наступного за днем настання строку здійснення платежу за векселем, тобто з 30.09.2015 року. Розрахунок 6% річних виконано за формулою: сума основного боргу х 6 (%): 100 (%):кількість днів в році х кількість днів прострочення.

За період з 30.09.2015 року по 31.12.2015 року 5311 грн. 15 коп., з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року 20844 грн. 84 коп.; з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року 20844 грн. 84 коп.; з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року 20844 грн. 84 коп.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 20844 грн. 84 коп.; з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року 20844 грн. 84 коп.; 01.01.2021 року по 31.12.2021 року 20844 грн. 84 коп.; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року 20844 грн. 84 коп.; з 01.01.2023 року по 29.06.2023 року 10279 грн. 64 коп. Всього разом 161504 грн. 67 коп.

Отже, на думку позивача, приватне підприємство «Профіт» повинно йому сплатити 6% річних, які нараховуються з дня, наступного за днем настання даного позову, тобто з 29.06.2023 року, у розмірі 161504 грн. 67 коп. також позивач зазначає, що у зв`язку із довгим судовим процесом за його, ОСОБА_1 , позовом до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення боргу за векселем у розмірі 347414 грн. 00 коп., позивач не міг пред`явити позов про стягнення 6% річних за векселем від дати настання строку платежу, оскільки його первинне право на стягнення суми за векселем, оспорювалося.

20.09.2023 на адресу суду за вх. №5262 надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в якій він збільшив позовні вимоги та просив стягнути з Приватного підприємства «Профіт» (82615, Львівська область, Сколівський район, смт. Нижнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 1А, код ЄДРПОУ 20815483) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відсотки за векселем серії НОМЕР_2 від 29.09.2010 року на суму 347414 грн. за період від 30.09.2015 року по 05.07.2023 року у розмірі 408615, 67 грн.

Заяву обгрунтовує тим, що під час подання позову ним було здійснено нарахування відсотків за період з 30.09.2015 року по 29.06.2023 року у розмірі 161504 грн. 67 коп.

Оскільки нарахування згаданих відсотків було здійснено без урахування застережень щодо дії в Україні деяких норм Уніфікованого закону, зазначених в Законі України «Про обіг векселів в Україні», а саме п.2 ст. 48 Уніфікованого закону, вважає за необхідне здійснити перерахунок заборгованості по відсотках з вексельної суми, належних до сплати ПП «Профіт» на свою користь, збільшивши таким чином розмір позовних вимог.

Крім цього, позивач навів новий розрахунок заборгованості по сплаті відсотків за векселем за період з 30.09.2015 року по 05.07.2023 року, а саме:

- 30.09.2015 року- 31.12.2015 року (кількість днів прострочення - 93, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 22%) 19474,22 грн.;

- 01.01.2016 року - 21.04.2016 року (кількість днів прострочення - 112, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 22%) 23388,75 грн.;

- 22.04.2016 року - 26.05.2016 року (кількість днів прострочення - 35, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 19%) 6312,30 грн.;

- 27.05.2016 року - 23.06.2016 року (кількість днів прострочення - 28, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 18%) 4784,06 грн.;

- 24.06.2016 року - 28.07.2016 року (кількість днів прострочення - 35, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 16,5%) 5 481,74 грн.;

- 29.07.2016 року - 15.09.2016 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 15,5%) 7 209,32 грн.;

- 16.09.2016 року - 27.10.2016 року (кількість днів прострочення - 42, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 15%) 5980,08 грн.;

- 28.10.2016 року - 31.12.2016 року (кількість днів прострочення - 65, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 24%) 8837,89 грн.;

- 01.01.2017 року - 13.04.2017 року (кількість днів прострочення - 103, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 14%) 13725,23 грн.;

- 14.04.2017 року - 25.05.2017 року (кількість днів прострочення - 42, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 13%) 5196,93 грн.;

- 26.05.2017 року - 26.10.2017 року (кількість днів прострочення - 154, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 12,5%) 18332,52 грн.;

- 27.10.2017 року - 14.12.2017 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 13,5%) 6296,28 грн.;

- 15.12.2017 року - 31.12.2017 року (кількість днів прострочення - 17, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 14,5%) 2346,23 грн.;

- 01.01.2018 року - 25.01.2018 року (кількість днів прострочення - 25, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 14,5%) 3450,34 грн.;

- 26.01.2018 року - 01.03.2018 року (кількість днів прострочення - 35, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 16%) 5330,19 грн.;

- 02.03.2018 року - 12.07.2018 року (кількість днів прострочення - 133, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 17%) 21 520,63 грн.;

- 13.07.2018 року - 06.09.2018 року (кількість днів прострочення - 56, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 17,5%) 9327,83 грн.;

- 07.09.2018 року - 31.12.2018 року (кількість днів прострочення - 116, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 18%) 19873,98 грн.;

- 01.01.2019 року - 25.04.2019 року (кількість днів прострочення - 115, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 18%) 19702,66 грн.;

- 26.04.2019 року - 18.07.2019 року (кількість днів прострочення - 84, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 17,5%) 13 991,74 грн.;

- 19.07.2019 року - 05.09.2019 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 17%) 7928,65 грн.;

- 06.09.2019 року - 24.10.2019 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 16,5%) 7695,46 грн.;

- 25.10.2019 року - 12.12.2019 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 15,5%) 7229,07 грн.;

- 13.12.2019 року - 31.12.2019 року (кількість днів прострочення - 19, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 13,5%) 2441,42 грн.;

- 01.01.2020 року - 30.01.2020 року (кількість днів прострочення - 30, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 13,5%) 3854,87 грн.;

- 31.01.2020 року - 12.03.2020 року (кількість днів прострочення - 42, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 11%) 4385,39 грн.;

- 13.03.2020 року - 23.04.2020 року (кількість днів прострочення - 42, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 10%) 3986,72 грн.;

- 24.04.2020 року - 11.06.2020 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 8%) 3720,94 грн.;

- 12.06.2020 року - 31.12.2020 року (кількість днів прострочення - 203, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 6%) 11 561,48 грн.;

- 01.01.2021 року -04.03.2021 року (кількість днів прострочення - 63, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 6%) 3597,88 грн.;

- 05.03.2021 року -15.04.2021 року (кількість днів прострочення - 42, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 6,5%) 2598,47 грн.;

- 16.04.2021 року -22.07.2021 року (кількість днів прострочення - 98, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 7,5%) 6995,87 грн.;

- 23.07.2021 року -09.09.2021 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 8%) 3731,13 грн.;

- 10.09.2021 року -09.12.2021 року (кількість днів прострочення - 91, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 8,5%) 7362,32 грн.;

- 10.12.2021 року -31.12.2021 року (кількість днів прострочення - 22, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 9%) 1884,60 грн.;

- 01.01.2022 року -20.01.2022 року (кількість днів прострочення - 20, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 9%) 1713,27 грн.;

- 21.01.2022 року -02.06.2022 року (кількість днів прострочення - 133, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 10%) 12659,20 грн.;

- 03.06.2022 року -31.12.2022 року (кількість днів прострочення - 212, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 25%) 50446,42 грн.;

- 01.01.2023 року -05.07.2023 року (кількість днів прострочення - 187, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 25%) 44259,59 грн..

Усього разом 408615 грн. 67 коп.

Розрахунок заборгованості за відсотками виконано за формулою: сума основного боргу х облікова ставка НБУ (%): 100 (%): кількість днів у році х кількість днів прострочення.

04.10.2023 на адресу суду надійшли письмові заперечення представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Білика П.Б. на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких зазначено наступне.

Згідно доводів позивача, такий просить стягнути з відповідача 6% річних, нарахованих на суму боргу (347414 грн.), за період з моменту виникнення заборгованості за векселем (30.09.2015 року) по 29.06.2023 року на підставі п.2 ч.1 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі Уніфікований закон).

Згодом, 15 вересня 2023 року, у заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач збільшує міру цивільно-правової відповідальності відповідача із 6% до відсотків, виходячи із розміру облікової ставки Національного банку України. Підставою для цього позивач зазначає застереження щодо дії в Україні деяких норм Уніфікованого закону, зазначених в Законі України «Про обіг векселів в Україні».

Згадані позивачем застереження містяться у п.5 ч.1 ст. 2 згаданого Закону і передбачають, що відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Проте, наведений вище пункт передбачає нарахування відсотків від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно. Днем подання позову в розумінні наведеної норми слід вважати день подання позову щодо стягнення платежу за векселем, а не щодо стягнення відповідних відсотків.

Також необхідно врахувати, що сам Уніфікований закон пов`язує виникнення права на стягнення відповідних відсотків із використанням права регресу, однозначно визначаючи, що Держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Днем настання строку платежу є 30.09.2015 року, а днем подання позову про стягнення платежу за векселем є 11.10.2017 року. Таким чином, позивач міг би вимагати стягнення відсотків на суму платежу за векселем виключно за період з 30.09.2015 року по 11.10.2017 року, якби зробив це вчасно, разом із поданням позовної заяви про стягнення боргу за векселем ще 11.10.2017 року.

З огляду на те, що вексель серії АА № 2127648 було видано 29.09.2010 року ПП «Профіт» та передано ПП «Нова Марка», відповідач не знав і не міг знати про передання векселя ПП «Нова Марка» ОСОБА_1 , оскільки жодних доказів такого переведення не було направлено до ПП «Профіт». Таким чином, станом на дату виникнення обов`язку сплатити борг за векселем 30.09.2015 року, відповідач не знав про те, що позивач є векселедержателем, а також прагнув, але не міг виконати зобов`язання перед первісним векселедержателем ПП «Нова Марка», оскільки діяльність останнього була припинена на підставі ухвали господарського суду Львівської області у справі № 5015/6089/11 від 21.01.2013 року у зв`язку з визнанням ПП «Нова Марка» банкрутом, що підтверджується даними ЄДР ЮО ФОП ГФ.

Вимога про сплату заборгованості за векселем була направлена відповідачу лише 19.09.2017 року разом із непосвідченою належним чином копією акту приймання-передачі векселя від 01.10.2010 року, де ледь помітна сумнівна печатка ПП «Нова Марка», начебто складеного між ПП «Нова Марка» та ОСОБА_1 . Це підтверджується, зокрема, відповіддю ПП «Профіт» від 26.09.2017 року на згадану вимогу, де зазначено, що для розгляду такої вимоги ОСОБА_1 слід було надати належним чином засвідчені додатки, до яких, зокрема, входила й копія Акту приймання-передачі векселя від 01.10.2010 року. Це свідчить про той факт, що ПП «Профіт» не володіло ані документами, ані інформацією про те, що у зобов`язанні з оплати платежу за векселем відбулася зміна кредитора.

Виходячи з вищенаведеного, позивач міг та зобов`язаний був повідомити про те, що у вексельному зобов`язанні він став кредитором ще 01.10.2010 року, тож він сам поніс ризик настання несприятливих для нього наслідків, висунувши вимогу і повідомивши відповідача про своє право вимоги лише 19.09.2017 року, надавши при цьому сумнівні копії документів, які нібито підтверджують існування грошового зобов`язання ПП «Профіт» перед ОСОБА_1 .

Оскільки такі копії документів були сумнівними, між сторонами виник спір, внаслідок чого 11.10.2017 року ОСОБА_1 подав позов про стягнення боргу за векселем у справі № 453/1118/17.

21.06.2023 КЦС у складі Верховного Суду з процесуальних підстав неналежності представництва у зв`язку зі смертю директора закрив касаційне провадження за касаційною скаргою та зустрічним позовом ПП «Профіт», поновивши дію рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30.03.2018 та постанови Львівського апеляційного суду від 25.10.2022.

Отже, цивільне право ОСОБА_1 вимагати сплати боргу, а кореспондуючий обов`язок ПП «Профіт» сплатити такий борг, виник лише 21.06.2023, і саме з цього періоду можна говорити про підстави нарахування спірних відсотків та будь-яких інших додаткових (похідних, вторинних) зобов`язань, адже до того ПП «Профіт» було переконане, що наявний борг саме перед ПП «Нова Марка» і не мало жодних підстав вважати інакше.

З огляду на припинення юридичної особи - первісного векселедержателя 21.01.2013 року, направлення вимоги та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні до відповідача надійшло лише 19.09.2017, а у відповіді від 26.09.2017 року ПП «Профіт» заявило про неналежність доказів наявності права вимоги у позивача, то відповідач вважає, що безпідставним та незаконним є нарахування відсотків за період з 30.09.2015 по 21.06.2023 (остаточне судове рішення у справі), оскільки відповідач не знав і не міг знати про те, що обов`язок по сплаті вексельного платежу у вказаному розмірі перейшов до позивача.

Відповідно неправомірним представник третьої особи вважає нарахування відсотків за період, поки відповідач об`єктивно не знав про існування свого грошового зобов`язання і не міг про це знати. До того ж, представник третьої особи вважає, що суперечить засадам цивільного законодавства нарахування відсотків включно з дня ухвалення остаточного судового рішення та включно по день подання позову, адже захисту підлягає лише порушене право, а відсотки нараховуються за повну добу, що минула, а не лише її частину, а тому якщо нарахування і мало законні підстави, то повинно було б рахуватися з 22 червня до 04 липня 2023 (13 днів), а не з 21 червня до 05 липня 2023 року.

З огляду на це, якщо борг підставний, то його розмір згідно з не обгрунтованою заявою про збільшення позовних вимог складатиме 3093 грн. 41 коп. (347414,00 х 25% х 13днів:365:100) або 371 грн. 21 коп. (347414,00 х 6% х 13 днів:365:100) згідно з міжнародним договором, усталеною практикою нарахування шести відсотків річних та первинною редакцією позову, про що йшла мова у поясненнях.

З огляду на розмір позовних вимог, розмір платежу за векселем та правову природу відсотків, що стягуються за прострочення сплати платежу за векселем, доцільно звернути увагу на судову практику щодо неспівмірності між сумою боргу та відсотками, нарахованими на неї.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення (п.8.22 постанови ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 902/41/18).

Так, ОСОБА_1 , будучи протягом усього часу з моменту заснування співвласником з часткою 50% ПП «Профіт», свідомо спершу не повідомляв ПП «Профіт» про те, що він став його новим кредитором, а згодом свідомо не заявив позов про стягнення відсотків разом зі стягненням основного боргу, аби допустити отримання якомога більшого періоду для нарахування відсотків.

Щодо застосування позовної давності представник третьої особи зазначає наступне.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема щодо позовної давності, які викладені у Главі ХІ Уніфікованого закону та передбачають позовну давність для вимог, що випливають з відповідних вексельних відносин, у три роки.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Враховуючи це, а також аналогічну правову природу та компенсаційну функцію 6% річних за Уніфікованим законом та 3% річних за ст. 625 ЦК України, необхідно застосувати позовну давність до вимог про стягнення нарахованих на вексельну суму відсотків за увесь період, що передує останнім трьом рокам до моменту подання позову.

Таким чином, підлягали би нарахуванню лише відсотки за період з 05.07.2020 по 05.07.2023. Проте, з урахуванням наведених вище позицій, жодні відсотки стягненню не підлягають.

Аргумент, зазначений позивачем у позовній заяві про те, що позивач не міг пред`явити позов про стягнення 6% річних за векселем від дати настання строку платежу, оскільки його первинне право на стягнення суми за векселем оспорювалося, виглядає не як об`єктивна неможливість, а як небажання заявляти такі вимоги з огляду на ризики у справі та на збільшення розміру судового збору, а також з огляду на бажання нарахувати якомога більше таких відсотків, про що йшлося у поясненнях раніше.

Окрім того, на момент подання позовної заяви про стягнення тіла боргу - 11.10.2017, право позивача не оспорювалося, оскільки зустрічний позов про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, було подано пізніше та об`єднано в одне провадження ухвалою Сколівського районного суду Львівської області лише 07.12.2017.

Представник третьої особи зазначає, що на підтвердження недобросовісності позивача, окрім того, що він штучно не заявляв позов до закінчення розгляду справи про стягнення боргу за векселем, слід додати, що він є співзасновником ПП «Профіт». Під час руху справи про стягнення боргу за векселем померла директор ПП «Профіт», що і стало підставою для закриття касаційного провадження, оскільки нового директора фактично неможливо було обрати через те, що, маючи частку у розмірі 50% у статутному капіталі ПП «Профіт» ОСОБА_1 штучно блокував роботу підприємства. Цей та інші факти недобросовісності позивача доводять, що ступінь вини відповідача у цій справі суттєво нижчий та не відповідає розміру заявлених позовних вимог. Натомість існує також доля вини самого позивача через створення штучних умов для неможливості функціонування підприємства. У ПП «Профіт» абсолютно відсутня вина у невиконанні зобов`язання до ознайомлення з документами, що стали підставою для його виникнення у справі № 453/1118/17, адже відповідач ніяк не міг знати, хто саме є кредитором ПП «Профіт».

25.10.2023 на адресу суду за вх. №5854 надійшли заперечення позивача ОСОБА_1 на пояснення третьої особи, яка не завляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в яких зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 абз. 1 ст. 48 Уніфікованого закону, держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Тобто, з урахуванням застереження, наведеного в Законі України «Про обіг векселів в Україні», стягненню підлягають відсотки, які нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову, а не 6%, як це зазначено в Уніфікованому законі.

Посилання третьої особи на судову практику, в якій судами стягується лише 6 % за векселем, не заслуговує на увагу з огляду на те, що: по-перше, у згаданих судових справах позивачами заявлялись вимоги саме про стягнення 6 % із зазначенням конкретної суми, посилаючись на п. 2 абз. 1 ст. 48 Уніфікованого закону; по-друге, суди задовольняли такі позови в межах заявлених позовних вимог, як це передбачено ч. 2 ст. 264 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі цих вимог.

Підсумовуючи наведене вище, стягненню підлягають відсотки, які розраховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову, від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову, як позивачем і було зазначено у заяві про збільшення позовних вимог.

Щодо строку нарахування відсотків за векселем позивач зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні», відсотки,про якійдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, вираховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати, що нарахування відсотків за векселем здійснюється з дня, наступного за днем, який визначено для здійснення платежу за векселем. У нашому випадку днем здійснення платежу за векселем зазначено 29.09.2015, тобто нарахування відсотків здійснюється з 30.09.2015; нарахування відсотків за векселем припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред`явив позов (мається на увазі позов про стягнення відсотків).

У заяві позивача про збільшення позовних вимог здійснено розрахунок відсотків від 30.09.2015 до дня подання позову про їх стягнення, тобто до 05.07.2023 включно. Такий розрахунок було здійснено у зв`язку з тим, що на момент пред`явлення позову про нарахуння відсотків відповідачем не було погашено основну заборгованість за векселем, відповідач погасив заборгованість за векселем лише 14 липня 2023 року.

Крім того, як вбачається з п. 23 Постанови, нарахування за відсотками припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримавплатіж від особи, до якої пред`явив позов, чи від іншої зобов`язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум.

Тобто,у п.5ст.2Закону України«Про обігвекселів вУкраїні»,в якомує застереження щодо застосування Уніфікованого закону, законодавець має наувазі саме позов про стягнення відсотків за векселем, а не позов про стягнення основної суми векселя, як про це стверджує третя особа. Відповідно, нарахування відсотків здійснюється включно до дня подання позову про стягнення відсотків за векселем (05.07.2023).

Щодо моменту виникнення права на стягнення за векселем і, відповідно, нарахування відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2010 ПП «Профіт» передало ПП «Нова Марка» вексель на загальну суму 347 414,00 грн. (вексель № АА 2127648; номінальна вартість 347 414,00 грн.; дата видачі векселя 29.09.2010 року; термін погашення: 29.09.2015; місцезнаходження векселедавця: АДРЕСА_1 ).

01.10.2010 векселедавець ПП «Нова Марка» передало цей вексель ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.10.2010.

Тобто, з 01.10.2010 держателем векселя був саме ОСОБА_1 , якому ПП «Профіт» і повинно було здійснити платіж за векселем, строк погашення якого настав 29.09.2015 року.

Твердження третьої особи про те, що ПП «Профіт» не було відомо про перехід векселя до ОСОБА_1 , є оманливим та не відповідає дійсним обставинам справи.

19.09.2017 ОСОБА_1 було надіслано вимогу до ПП «Профіт» про стягнення заборгованості за векселем разом із копіями документів, які посвідчують перехід векселя до ОСОБА_1 . Згідно цієї вимоги, ПП «Профіт» було повідомлено про перехід векселя до ОСОБА_1 та про наявне зобов`язання ПП «Профіт» з його погашення, термін погашення якого настав ще 29.09.2015.

26.09.2017 від ПП «Профіт» надійшла відповідь на вимогу, в якій було зазначено те, що її буде розглянуто після надіслання документів у вигляді належним чином засвідчених якісних фотокопій.

Позивач зазначає, що законодавством, яке діяло на момент пред`явлення вимоги про оплату векселя, не було передбачено обов`язкового засвідчення копій документів, які відображають перехід векселя до нового держателя. Таким чином, на думку позивача, як мінімум з моменту одержання ПП «Профіт» вимоги про оплату векселя, останньому було відомо про нового держателя - ОСОБА_1 .

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що станом на момент пред`явлення вимоги про сплату заборгованості за векселем, термін погашення якого настав 29.09.2015, законним держателем станнього був ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що ним було дотримано правила пред`явлення вимоги про виконання вексельного збов`язання. Відповідно його право вимагати належного виконання вексельного зобов`язання від ПП «Профіт» настало 30.09.2015, як і кореспондуючий обов`язок ПП «Профіт» здійснити таке виконання на користь ОСОБА_1 .

Оскільки відповідно до п. 23 Постанови нарахування відсотків за векселем здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, ОСОБА_1 отримав право здійснювати таке нарахування починаючи з 30.09.2015.

Також позивач вважає посилання третьої особи про те, що відповідач «прагнув, але не міг виконати борг перед первісним векселедержателем ПП «Нова Марка», безпідставним, оскільки ПП «Нова Марка» було припинено на підставі ухвали Господарського суду Львівської області у справі № 15/6089/11 від 21.01.2013 року у зв`язку з визнанням ПП «Нова Марка» банкрутом». Так, третьою особою не надано жодних документів, які б тверджували те, що ПП «Профіт» зверталося до ПП «Нова Марка» з пропозицією про погашення боргу перед останнім, як і не надано доказів погашення заборгованості перед ПП «Нова Марка» (якщо таке мало місце), а також доказів, які б вказували на дату, коли ПП «Профіт» дізналося про визнання банкрутом ПП «Нова Марка».

Щодо позовної давності, то відповідачем у цій справі не заявлено вимоги про застосування судом позовної давності, а ОСОБА_2 не є відповідачем у справі, відтак не може заявляти про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_1 - адвокат Рісна Ю.Б. позовну заяву підтримала та просила таку задовольнити.

Відповідач - Приватне підприємство «Профіт» про час і місце судового розгляду було повідомлено належним чином. Відзиву на позовну заяву уповноваженим представником суду не подано.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - адвокат Білик П.Б. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовний вимог ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.08.2005 між ПП «Нова Марка» та ПП «Профіт» було укладено угоду № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення, з терміном дії до 31.12.2010. Усі розрахунки за такою угодою мали здійснюватися щомісяця згідно актів виконаних робіт, а, при необхідності, авансовими платежами (пункт 2 угоди).

29.09.2010, тобто протягом терміну дії угоди № 42 від 05.08.2005 року, її сторони домовились про внесення змін до такої угоди шляхом укладення додатку № 1. Зміни стосувалися виключно пункту 2 угоди і полягали у подальшому здійсненні усіх розрахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника або шляхом видачі векселя.

29.09.2010 ПП «Профіт», на підставі угоди № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення від 05.08.2005 із внесеними до неї 29.09.2010 змінами згідно додатку № 1, видало та передало ПП «Нова Марка» простий вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347414 грн. з терміном погашення до 29.09.2015, а ПП «Нова Марка», у свою чергу, прийняло такий простий вексель, після чого 01.10.2010 передало його ОСОБА_1 , а останній, у свою чергу, також прийняв цей простий вексель. Факти приймання-передачі векселя від ПП «Профіт» до ПП «Нова Марка» та від ПП «Нова Марка» до ОСОБА_1 підтверджується актами приймання-передачі від 29.09.2010 та від 01.10.2010 відповідно.

Відтак, після передачі від ПП «Профіт» до ПП «Нова Марка» та від ПП «Нова Марка» до ОСОБА_1 у встановленому порядку відповідно до угоди № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення від 05.08.2005 із внесеними до неї 29.09.2010 змінами згідно додатку № 1, припинилися грошові зобов`язання щодо платежу за цією угодою і виникли грошові зобов`язання щодо платежу за векселем серії АА № 2127648 від 29.09.2010 року, а ОСОБА_1 є законним держателем вказаного простого векселя серії АА № 2127648 від 29.09.2010 номінальною вартістю 347414 грн. з терміном погашення до 29.09.2015.

Судом встановлено, що 05.08.2005 року між ПП «Нова Марка» та ПП «Профіт» було укладено угоду № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення з терміном дії до 31.12.2010 року. Усі розрахунки за такою угодою мали здійснюватися щомісяця згідно актів виконаних робіт, а, при необхідності, авансовими платежами (пункт 2 угоди).

29.09.2010, тобто протягом терміну дії угоди № 42 від 05.08.2005, її сторони домовились про внесення змін до такої угоди шляхом укладення додатку № 1. Зміни стосувалися виключно пункту 2 угоди і полягали у подальшому здійсненні усіх розрахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника або шляхом видачі векселя.

29.09.2010 ПП «Профіт» на підставі угоди № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення від 05.08.2005 року із внесеними до неї 29.09.2010 року змінами згідно додатку № 1, видало та передало ПП «Нова Марка» простий вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347414 грн. з терміном погашення до 29.09.2015, а ПП «Нова Марка», у свою чергу, прийняло такий простий вексель, після чого, 01.10.2010 передало його ОСОБА_1 , а останній, у свою чергу, також прийняв цей простий вексель. Факти приймання-передачі векселя від ПП «Профіт» до ПП «Нова Марка» та від ПП «Нова Марка» до ОСОБА_1 стверджується актами приймання-передачі від 29.09.2010 та від 01.10.2010 відповідно.

Відтак, після передачі від ПП «Профіт» до ПП «Нова Марка» та від ПП «Нова Марка» до ОСОБА_1 у встановленому порядку відповідно до угоди № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення від 05.08.2005 року із внесеними до неї 29.09.2010 року змінами згідно додатку № 1, припинилися грошові зобов`язання щодо платежу за цією угодою і виникли грошові зобов`язання щодо платежу за векселем серії АА № 2127648 від 29.09.2010 року, а ОСОБА_1 є законним держателем вказаного простого векселя серії АА № 2127648 від 29.09.2010, номінальною вартістю 347414 грн. з терміном погашення до 29.09.2015.

Судом встановлено, що ПП «Профіт» платіж за виданим ним простим векселем серії АА № 2127648 від 29.09.2010 протягом усього строку платежу не здійснювався.

11.10.2017 у ОСОБА_1 звернувся в Сколівський районний суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення боргу за векселем у розмірі 347414 грн. 00 коп.

У свою чергу відповідач ПП «Профіт» 07.12.2017 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив визнати вексель таким, що не має вексельної сили.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 30.03.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, стягнуто з Приватного підприємства «Профіт» (місцезнаходження юридичної особи: 82615, Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 1-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 20815483) на користь ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код фізичної особи: НОМЕР_1 ) заборгованість за простим векселем серії АА № 2127648 від 29.09.2010 у розмірі 347414 (триста сорок сім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. та 3 474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 14 коп. судових витрат у справі.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства «Профіт» (місцезнаходження юридичної особи: 82615, Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 1-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 20815483) до ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код фізичної особи: НОМЕР_1 ), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг» (місцезнаходження юридичної особи: 80380, Львівська область, Жовківський район, село Гряда, вул. Т. Шевченка, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 36395915) про визнання простого векселя серії АА № 2127648 від 29.09.2010 року таким, що не має вексельної сили, - відмовлено.

05.09.2020 Львівським апеляційним судом у справі № 453/1118/17 було винесено постанову, згідно якої вирішено апеляційну скаргу Приватного підприємства «Профіт» - задовольнити, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення за векселем - відмовити, зустрічний позов Приватного підприємства «Профіт» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг» про визнання векселя таким, що не має вексельної сили - задовольнити, визнати простий вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347 414, 00 грн., який датовано 29.09.2010 року від імені ПП «Профіт» на ім`я ПП «Нова Марка» таким, що не має вексельної сили, стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Профіт» 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 7 611 (сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.

23.09.2021 Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду у справі № 453/1118/17 було винесено постанову, згідно якої вирішено касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

25.10.2022 року Львівським апеляційним судом у справі № 453/1118/17 було винесено постанову, згідно якої вирішено апеляційну скаргу Приватного підприємства «Профіт» залишити без задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року залишити без змін.

21.06.2023 Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду у справі № 453/1118/17 було винесено ухвалу, згідно якої вирішено касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Профіт» на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення за векселем, за зустрічним позовом Приватного підприємства «Профіт» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг» про визнання векселя таким, що не має вексельної сили закрити, поновити дію рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року.

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запровадженоУніфікований закон про переказні векселі та прості векселі(з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а такожЗаконами України від 5 квітня 2001 р. N 2374-III "Про обіг векселів в Україні"(ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 р. N 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 827-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

В силустатті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42), позовної давності (статті 70 і 71).

Згідно зі ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.

Відтак, згідно з статтею 38 Уніфікованого закону: "Держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред`явлення повинен пред`явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів".

Стаття 72 Уніфікованого закону визначає: "Якщо строк платежу за переказним векселем настає у встановлений законом неробочий день, то платіж не можна вимагати раніше наступного робочого дня. Так само всі інші дії, які стосуються переказного векселя, зокрема пред`явлення для акцепту і протест, можуть бути здійснені лише у робочий день."

Отже, наведені вище обставини справи та правові положення Уніфікованого закону у системному зв`язку, свідчать про наявність у Позивача (векселедержателя) безумовного права грошової вимоги до Відповідача (векселедавця) в розмірі основного боргу, що виник у наслідок неналежного виконання останнім зобов`язань за простим векселем.

Крім того, відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, в тому числі відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Отже, право векселедержателя на стягнення 6% річних із зобов`язаної за векселем особи від дати настання строку платежу, передбачене п. 2 ст. 48 вказаного Уніфікованого закону.

Відповідно до пункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів", відсотки, про які йдеться упункті 2статті 48 іпункті 2статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Відповідно до пункту 2 статті 49 Уніфікованого закону, особа, яка прийме переказний вексель і здійснить платіж за ним, може стягнути з інших зобов`язаних перед нею осіб відсотки навказану суму,обчислені врозмірі шести, починаючи з дня, коли вона здійснила платіж.

Враховуючи правові положення статті 72 Уніфікованого закону, день платежу для відповідача за простим векселем настав саме 29 вересня 2015 року, а тому розрахунок шести відсотків від дати настання строку платежу позивач почав здійснювати з 30 вересня 2015 року, тобто з наступного дня після дати, коли відповідачем мав би бути здійснений платіж за векселем.

В матеріалах справи наявний розрахунок позивача по сплаті відсотків за векселем за період з 30.09.2015 по 05.07.2023 , згідно якого сума заборгованості за вказаний період становить 408615 грн. 67 коп.

З вказаним розрахунком суд не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачені статтями 48, 49 Уніфікованого закону відсотки на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки НБУ на день подання позову та від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що нарахування відсотків на підставі пункту 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу до дня подання позову відповідно. Днем подання позову в розумінні наведеної норми слід вважати день подання позову щодо стягнення платежу за векселем, а не щодо стягнення відповідних відсотків.

Також необхідно врахувати, що сам Уніфікований закон пов`язує виникнення права на стягнення відповідних відсотків із використанням права регресу однозначно визначаючи, що Держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

В даному випадку днем настання строку є 30.09.2015 року, а днем подання позову про стягнення платежу за векселем є 11.10.2017 року.

Враховуючи факт порушення відповідачем строків платежу, оскільки до 29 вересня 2015 року відповідачем не було оплачено вимоги за векселем, а також те, що право на стягнення 6% передбачено Уніфікованим законом, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача 6% річних виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України за період з 30.09.2015 року по 11.10.2017 року в розмірі 116928 грн. 38 коп. (30.09.2015 року - 31.12.2015 року (кількість днів прострочення - 93, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 22%) 19474,22 грн.; 01.01.2016 року - 21.04.2016 року (кількість днів прострочення - 112, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 22%) 23388,75 грн.; 22.04.2016 року - 26.05.2016 року (кількість днів прострочення - 35, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 19%) 6312,30 грн.; 27.05.2016 року - 23.06.2016 року (кількість днів прострочення - 28, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 18%) 4784,06 грн.; 24.06.2016 року - 28.07.2016 року (кількість днів прострочення - 35, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 16,5%) 5 481,74 грн.; 29.07.2016 року -15.09.2016 року (кількість днів прострочення - 49, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 15,5%) 7 209,32 грн.; 16.09.2016 року - 27.10.2016 року (кількість днів прострочення - 42, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 15%) 5980,08 грн.; 28.10.2016 року - 31.12.2016 року (кількість днів прострочення - 65, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 24%) 8837,89 грн.; 01.01.2017 року - 13.04.2017 року (кількість днів прострочення - 103, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 14%) 13725,23 грн.; 14.04.2017 року -25.05.2017 року (кількість днів прострочення - 42, кількість днів у році - 365, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 13%) 5196,93 грн.; 26.05.2017 року - 11.10.2017 року (кількість днів прострочення - 139, кількість днів у році - 366, сума боргу - 347414,00 грн., облікова ставка НБУ 12,5%) 16537,86 грн.).

Щодо клопотання третьої особи про застосування позовної давності, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Згідно статті 48 ЦПК України, стронами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

А отже, враховуючи наведене, заява про застосування строку позовної давності може бути подана лише сторонами у справі чи їх представниками, а томутреті особи не мають право на подання такої заяви. Без заяви сторони у справі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин.

Згідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду, з врахування збільшення позовних вимог було сплачено судовий збір в розмірі 4 086 грн 16 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 29 %, а тому стягненню з відповідача пропорційно частці задоволених вимог підлягає 1 184 грн. 98 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280 - 281 ЦПК України, Законом України "Про обіг векселів", -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Профіт» (82615, Львівська область, Сколівський район, смт. Нижнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 1А, код ЄДРПОУ 20815483), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6% річних за простим векселем серії АА № 2127648 від 29.09.2010 року на суму 347414 грн. 00 коп. за період від 30.09.2015 року по 11.10.2017 року у розмірі 116928 (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн. 38 коп. та судові витрати по сплаті судового в розмірі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 98 коп.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Профіт», місцезнаходження: 82615, Львівська область, Сколівський район, смт. Нижнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 1А, код ЄДРПОУ 20815483.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст заочного рішення складено 22.02.2024.

Суддя