Рішення

від 12.02.2024 по справі 510/1728/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1728/23

Провадження № 2/510/458/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2024 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 16.11.2023р. було відкрите провадження по справі та призначене підготовче судове засідання 06.12.2023р. о 09 год. 30 хвл.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що представник позивача звернулась до суду із вищевказаними вимогами, зазначивши, що відповідачу на праві власності належить 6,49 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 938958;

13.01.2023р. між позивачем ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) була досягнута домовленість про купівлю-продаж вищезазначеного нерухомого майна. ОСОБА_2 як земельної ділянки площею 6,49 га., продав позивачу вищевказане нерухоме майно передавши у володіння та користування належний об`єкт нерухомості, отримавши за це грошову компенсацію. Позивач вступив у володіння та користування зазначеним майном. Сторони також домовились, що пізніше оформлять договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку.

Через деякий час позивач звернувся до відповідача, з метою посвідчення правочину у нотаріальному порядку, але остання постійно запевняв позивача, що не має вільного часу. Таким чином, відповідач свідомо ухиляється від нотаріального посвідчення договору, тому позивач звернувся із позовом до суду, для захисту своїх порушених прав.

У зв`язку із вищевикладеними обставинами позивач, вважає, що має всі підстави для визнання за ним права власності на земельну ділянку, оскільки правочин між сторонами відбувся, а тому право власності на це нерухоме майно може бути визнано за ним.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, а продавець передав покупцю нерухомість в натурі. Позивач фактично вступив в управління та володіння нерухомістю, тобто правочин між сторонами відбувся. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити правочин нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач запропонував відповідачу привести їх домовленість у відповідності до вимог законодавства, однак з незалежних від нього обставин, зробити це не вдалося, оскільки відповідач свідомо ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду за для захисту своїх порушених прав.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися, щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідача щодо земельної ділянки (які виникли в даний час) та встановленні права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна дійсним та визнати право власності на предмет договору вищезазначеного нерухомого майна, за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 657 ЦК України 2003р., суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Договір купівлі продажу земельної ділянки площею 6,49 га, укладеного 13.01.2023 р., згідно якого відповідач ОСОБА_2 продав, а позивач ОСОБА_1 купив зазначене нерухоме майно - визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 6,49 га, кадастрові номери 5124184000:01:003:0308, 5124184000:01:005:0278, що розташована на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишньої території Плавнівської сільської ради Ренійського району) призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков