Рішення

від 20.02.2024 по справі 904/6557/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6557/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", 49000, м.Дніпро, вул.Подолинського Сергія, буд.31, код ЄДРПОУ 39414945

до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", 49038, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд.7, код ЄДРПОУ 00659101

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Чумак Олена Василівна, посвідчення № 1501 від 17.08.2018р., адвокат

від відповідача: Замула Ростислав Олегович, посвідчення № 6307 від 29.03.2023р., адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості в сумі 228 669,73грн., з яких: 225 096,00грн. - основна заборгованість, 1 425,75грн. - пеня, 2 147,98грн. - інфляційні нарахування.

Також позивач просить суд стягнути судовий збір в розмірі 2 744,04грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору про закупівлю № 23291 від 31.08.2023р. в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 19.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.02.2024р. о 12:45 год.

28.12.2023р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

03.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.

04.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що всупереч п. 4.2. Договору, товарно-транспортні накладні №27 від 31.08.2023 та №31 від 06.10.2023, що долучені до позовної заяви, не містять код товару згідно УКТ ЗЕД, у зв`язку з чим Відповідачем не було пропущено, а також не порушено строк оплати за поставлений товар, оскільки документи Позивача не відповідають умовам цього Договору; до товаросупровідних документів відносяться: видаткова накладна, товарнотранспортна накладна, документи, визначені п. 2.2. Договору, а також документи, визначені в п. 6.3.6. Договору, за необхідності. надання Постачальником документів щодо якості на Товар, а також зазначення у товарнотранспортних накладних коду УКТ ЗЕД є обов`язковою умовою для виникнення у Замовника обов`язку зі сплати поставленого товару, але такі обов`язки Постачальника не описаний ним у позовній заяві. Надані Позивачем видаткові накладні №27 від 31.08.2023 та №31 від 06.10.2023 не містять відомостей про передачу документів, що підтверджують якість товару, а товарно-транспортні накладні №27 від 31.08.2023 та №31 від 06.10.2023 не містять коду товару згідно УКТ ЗЕД. Водночас, Позивач не надає суду відповідні докази виконання цього свого договірного зобов`язання. Позовна заява та додатки до неї не містять доказів надання замовнику документів щодо якості на товар та зазначення у товарно-транспортних накладних коду товару згідно УКТ ЗЕД, а відтак, Позивачем не доведено, що строк оплати за договором є таким, що настав. Внаслідок наведеного, також відсутні підстави для нарахування Відповідачу пені відповідно п. 7.5. Договору. В пункті 11.1. Договору Сторони погодилися, що текст Договору, будь-які інші матеріали, інформація та відомості, які стосуються Договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої Сторони Договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання Договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін Договору. Сторони домовилися, що прострочені

Замовником грошові зобов`язання, передбачені даним Договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків. Скріпивши підписами спірний договір, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору та погодилися з усіма умовами, що викладені в ньому, зокрема й умовою щодо незастосування індексу інфляції у разі прострочення замовником грошового зобов`язання. Якщо ТОВ «Альфа Сінержи» погодилось на відсутність компенсації у разі несвоєчасного виконання замовником грошового зобов`язання, то воно визнало для себе таку умову прийнятною.

08.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач звертає увагу на те, що зазначення у товарно-транспортних накладних такого реквізиту як код товарів згідно з УКТ ЗЕД не передбачено і отже зазначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД законом не вимагається. Код товарів згідно з УКТ ЗЕД застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, не зазначення УКТ ЗЕД в товарнотранспортних накладних ніяким чином не впливає на оплату поставленого товару, оскільки достатньо первинних документів для підтвердження операцій. Разом з цим, в податкових накладних коди товарів згідно УКТ ЗЕД зазначені Позивачем належним чином і всі податкові накладні були зареєстровані, про що свідчать відповідні квитанції, надані Позивачем. Позивач також звертає увагу, що з моменту отримання товару, Відповідачем жодного разу не було заявлено будь-яких вимог або претензій до Позивача з приводу відсутності в товарно-транспортних накладних коду товару згідно УКТ ЗЕД протягом всього періоду прострочення оплати товару, що свідчить про належне виконання Позивачем свого зобов`язання з поставки товару. Таким чином, враховуючи визначений сторонами договору у пункті 4.2 договору порядок розрахунків за поставлений товар, приймаючи до уваги його фактичне прийняття Відповідачем за видатковими накладними, строки оплати є такими, що настали. Разом із товаром Позивач передавав Відповідачу повний пакет товаросупровідних документів, в тому числі і документи, що підтверджують якість товару. Товар був прийнятий Відповідачем без заперечень, представник Позивача не викликався і видаткова накладна підписана Відповідачем без заперечень або зауважень щодо будь-яких недоліків. Стосовно ненадання Позивачем документів щодо якості товару, позивач зазначає, що статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. З моменту останньої поставки товару сплинуло майже три місяці і з боку Відповідача на адресу Позивача не надходило жодної вимоги про надання зазначених документів, про встановлення будь-яких строків для цього, відмови від договору, вимоги повернення товару або вчинення Відповідачем інших дій, які б могли свідчити про невиконання Позивачем своїх зобов`язань за договором у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору. Зі змісту ст.9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за № 88 вбачається, що зазначення у видаткових накладних припису про факт передання інших документів не передбачено і отже зазначення переліку документів щодо якості товару у видатковій накладній законом не передбачено. Із змісту частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України випливає, що норма про зобов`язання сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції має імперативний характер та спрямована на захист майнового права та інтересу кредитора. Можливість внесення змін у сторін договору передбачена лише для зміни розміру процентів річних.

15.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що реквізити, які визнаються обов`язковими для первинних документів згідно вищевикладених норм, носять саме обов`язковий характер. Тобто є такими, що повинні обов`язково міститься в первинних документах. Факт не зазначення у товарно-транспортній накладній коду товару згідно УКТ ЗЕД (за наслідком чого така товарно-транспортна накладна в розумінні укладеного договору є неналежно оформленою) має прямий вплив на виникнення у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару. Відповідач вважає неспроможним посилання позивача те, що з моменту останньої поставки товару сплинуло майже три місяці і з боку відповідача на адресу позивача не надходило жодної вимоги про надання документів щодо якості на товар, разом із посиланням на ст. 666 ЦК України, оскільки стаття 666 ЦК України встановлює саме право, а не обов`язок встановити продавцю розумний строк для надання таких документів.

01.02.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли клопотання про усунення недоліку позовної заяви

В судовому засіданні 01.02.2024р. було встановлено, що статтею 162 ГПК України передбачений обов`язок сторони, що подає позовну заяву вказувати відомості про наявність або відсутність у такої сторони електронного кабінету, але відповідно до ч.8 ст.6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Ухвалою суду від 01.02.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2024р.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 20.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2023 між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" (надалі - постачальник) був укладений договір про закупівлю № 23291.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у договорі.

Найменування (асортимент) товару: комплектуючі до тепловозу 2ТЕ116. (п.1.2. договору)

Кількість товару: згідно специфікації. (пункт 1.3. договору).

Ціна товару, що поставляється за договором вказана у специфікації (п.1.4. договору).

Згідно п. 1.5. договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від Постачальника до Замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов Договору.

Загальна сума (ціна) Договору складає 225 096,00 грн., в т.ч. 20 % ПДВ 37 516,00грн. (п.3.1. договору)

Пунктом 4.2. договору встановлено, що Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 30 календарних днів з дати поставки партії товару та на підставі отриманого від Постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання Постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарнотранспортної накладної, документів щодо якості на Товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.

За умовами пункту 5.1. договору поставка товару здійснюється партіями, не пізніше 5-ти робочих днів з дати отримання постачальником письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі на e-mail пошту постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці замовника.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною постачальник зобов`язується надати замовнику 1 екземпляр товарно-транспортної накладної, документи, визначені пунктом 2.2. договору, та за необхідності, документи, визначені пунктом 6.3.6. даного договору.

У пункті 5.5. договору сторони визначили умови поставки: DDP, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2010", транспортом та за рахунок постачальника. Місце поставки (передачі) товару: Україна, 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, 7 (склад замовника).

Згідно п.7.5. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п.10.1. договору)

Пунктом 11.1 договору сторони погодилися. що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості що стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін договору. Сторони домовилися, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені даним Договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

31.08.2023р. сторонами була підписана Специфікація № 1, в якій сторони узгодили поставку товару на загальну суму 225 096,00грн..

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 225 096,00грн., що підтверджується видатковими накладними № 27 від 31.08.2023р., № 31 від 06.10.2023р. та які були отриманий відповідачем без будь-яких зауважень. Видаткові накладні підписані представником відповідача без будь-яких зауважень та скріплені печаткою підприємства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У розділі 4 договору сторонами були визначені умови щодо порядку здійснення оплати, а саме:

- розрахунки провадяться у безготівковій формі на рахунок постачальника, вказаний у договорі, в національній валюті України - гривні (пункт 4.1. договору);

- замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 30 банківських днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній, зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (пункт 4.2. договору).

Враховуючи визначений у пункті 4.2. договору порядок та строк оплати товару, строк оплати поставленого позивачем вказаного вище товару є таким, що настав.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором про закупівлю № 23291 від 31.08.2023р. складає 225 096,00грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення пені в розмірі 1 425,75грн. за загальний період з 01.10.2023р. по 18.12.2023р. та інфляційних втрат в розмірі 2 147,98грн. за загальний період з 01.10.2023р. по 18.12.2023р., суд зазначає наступне.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.7.5. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01 % від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач посилається на те, що у пункті 11.1. договору сторони домовилися, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені даним Договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків.

Вказане твердження відповідача розцінюється судом критично, оскільки, закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України, законодавець також визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, зокрема, всупереч принципам справедливості, добросовісності, розумності.

Слід відзначити, що стаття 625 Цивільного кодексу України не надає сторонами права та можливості встановлювати розмір інфляційних втрат, напроти, вказана норма імперативним чином встановлює, що на вимогу кредитора боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем, під час якої враховано таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Контррозрахунок відповідачем не наданий.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат та пені за вказані вище періоди заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме, по стягненню пені в розмірі 1 425,75грн. за загальний період з 01.10.2023р. по 18.12.2023р. та інфляційних втрат в розмірі 2 147,98грн. за загальний період з 01.10.2023р. по 18.12.2023р.

З приводу заперечень відповідача щодо передачі постачальником разом із товаром товаросупровідних документів, суд зазначає таке.

Статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а сторонами у справі не надано доказів:

- звернення відповідача з вимогою надати документи щодо якості чи інші документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з ним, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання;

- відмови відповідача від договором про закупівлю № 23291 від 31.08.2023р.;

- доказів повного повернення отриманого вказаного вище товару на суму 225 096,00грн.;

- відмови від прийняття товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором у повному обсязі.

Також судом було враховано, що згідно з умовами пункту 6.2. договору замовник, зокрема, має право:

- залишити рахунок постачальника без здійснення оплати у разі не надання або неналежного оформлення товаросупровідних документів, поставки неякісного, некомплектного товару (пункт 6.2.5. договору);

- надавати замовнику відповідну товаросупроводжувальну документацію (видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару (пункт 6.3.3. договору).

Заперечення відповідача щодо ненастання строку оплати, з огляду на невідповідність складених у спірний період товарно-транспортних накладних вимогам, зазначеним у пункті 4.2. договору (щодо відсутності у них даних про код товару згідно з УКТ ЗЕД), судом відхиляються, з огляду на таке.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно зі статтею 1, частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію. У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, що викликає зміну в структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства. Метою складання первинних документів є відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.

До первинних документів відноситься, зокрема, видаткова накладна.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, кожна зі спірних видаткових накладних, складених сторонами, містить відомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Аналогічним чином вказані дані відображені і рахунках-фактурах.

Даних про код товару згідно з УКТ ЗЕД не містять лише товарно-транспортні накладні.

Суд відзначає, що код товарів згідно з УКТ ЗЕД застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, не зазначення УКТ ЗЕД ніяким чином не впливає на можливість оплати поставленого товару.

Слід також відзначити, що доказів звернення відповідача до позивача із вимогою/претензією стосовно не зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у товарно-транспортних накладних матеріали справи не містять. До моменту звернення позивача із позовом до суду відповідач не заявив про існування будь-яких перешкод в оплаті поставленого товару, з огляду на відсутність даних про код товарів згідно з УКТ ЗЕД, що свідчить про намагання відповідача уникнути виконання своїх зобов`язань за договором перед позивачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача за договором про закупівлю № 23291 від 31.08.2023р. заборгованість в розмірі 225 096,00грн., пеня в розмірі 1 425,75грн. за загальний період з 01.10.2023р. по 18.12.2023р. та інфляційні втрати в розмірі 2 147,98грн. за загальний період з 01.10.2023р. по 18.12.2023р.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 744,04грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", 49038, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд.7, код ЄДРПОУ 00659101 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", 49000, м.Дніпро, вул.Подолинського Сергія, буд.31, код ЄДРПОУ 39414945 заборгованість в розмірі 225 096,00грн., пеню в розмірі 1 425,75грн., інфляційні втрати в розмірі 2 147,98грн. та судовий збір в розмірі 2 744,04грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.02.2024

Суддя С.П. Панна