Рішення

від 30.01.2024 по справі 905/142/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2024 Справа №905/142/23

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ

до відповідача: Державного підприємства "Мирноградвугілля", м. Мирноград, Донецька область

про стягнення 29 796 038,18грн.

за участю представників сторін:

від позивача: участь не приймав,

від відповідача: участь не приймав;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Мирноградвугілля" м. Мирноград, Донецька область, про стягнення 29'796'038,18грн., з яких: 20'439'807,68грн. - сума основного боргу, 667'374,07грн - пеня, 1'518'016,96грн. - штраф, 778'268,59грн - 3 % річних, 6'392'570,88грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати послуг за договором №2095-02031 від 15.07.2021 про надання послуг з передачі електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.03.2023 відкрито провадження по справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк до 27.03.2023 для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 29.03.2023 судом продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 14.04.2023.

Відповідач жодного разу у судові засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та будь-які заяви (клопотання) від ДП «Мирноградвугілля» до суду не надходили. При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду судом справи не надходило і будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з ч.9 ст. 165 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд здійснював повідомлення учасників справи шляхом вручення ухвал господарського суду про дату, час та місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Процесуальні документи суду направлялись до електронного кабінету позивача та згідно довідок, сформованих у системі "Діловодство спеціалізованого суду", були доставлені до його електронного кабінету.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи та фізичних осіб-підприємців фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Відповідно до відомостей у ЄДР станом як на час порушення провадження у справі, так і винесення рішення у справі, місцезнаходження ДП «Мирноградвугілля» значиться за адресою: 85323, Донецька область, м.Мирноград, вул. Соборна, 1.

Відтак, на виконання приписів процесуального законодавства ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.03.2023 та про відкладення підготовчого засідання від 29.03.2023, у якій продовжено відповідачу строк на подання відзиву, направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка вказана у позові та ЄДР.

Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, ухвала про відкриття провадження у справі від 06.03.2023 отримана відповідачем 15.03.2023, ухвала про відкладення підготовчого засідання від 29.03.2023 отримана відповідачем 11.04.2023.

В подальшому суд також направляв ухвали суду відповідачу засобами поштового зв`язку, в підтвердження їх отримання учасником справи в матеріалах справи наявні зворотні рекомендовані повідомлення.

Враховуючи наведене, відповідач був обізнаний про розгляд справи у суді за його участю та відповідно мав можливість брати участь в судових засіданнях, одержувати інформацію про подальший рух справи.

Крім того суд додатково направляв всі ухвали по справі на електроні адреси відповідача POKRASNU@KRASN.dn.ua (яка значиться в ЄДР), mvug_gp@mvug.com.ua, energo@mvug.com.ua (яка зазначена у договорі), однак відповідно до наявних в матеріалах справи довідок ухвали не були доставлені з повідомленням про помилку.

В ухвалах від 28.11.2023, 21.12.2023, 10.01.2024 суд вказував про обов`язок ДП "Мирноградвугілля" в силу приписів ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) зареєструвати власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Однак, як вбачається з відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду", ДП "Мирноградвугілля" на виконання вимог чинного процесуального законодавства станом на час винесення рішення у справі не зареєструвало власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

При цьому, в усіх ухвалах суду було зазначено, що інформацію щодо руху справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою (з посиланням на адресу сайту).

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, учасник справи не був позбавлений можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/142/23.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжувався, про що судом винесені відповідні ухвали.

Неодноразове відкладення розгляду справи було зумовлено необхідністю з`ясування обраних позивачем граничних строків оплати, детального розрахунку заявлених до стягнення інфляції, 3% річних, пені та штрафу, враховуючи, що за наслідками дослідження під час судових засідань розрахунків позовних вимог виникала необхідність надати представнику позивача, в тому числі за його клопотанням, додаткового часу для перевірки розрахунку та надання пояснень.

21.04.2023 на електрону адресу суду у виконання вимог суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо граничних строків оплати за спірними місяцями.

18.05.2023 на електрону адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення до розрахунку щодо початку прострочення сплати по кожному акту окремо, в свою чергу у виконання вимог ухвал суду від 29.03.2023 та 04.05.2023 не наданий розрахунок інфляції, 3% річних, пені окремо за кожним спірним місяцем, а не підсумовуючим розміром нарахувань (враховуючи борг за попередні спірні місяці).

08.06.2023 на електрону адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення №01/27333 від 05.06.2023 з розрахунком заборгованості.

19.06.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшов лист №01/28258 від 12.06.2023 до якого долучений розрахунок у форматі А3 та копія договору №2095-02031 від 15.07.2021 (не засвідчена).

21.06.2023 на електрону адресу суду від представника позивача на виконання ухвали суду надійшла копія договору №2095-02031 від 15.07.2021, яка скріплена кваліфікаційним електронним підписом.

Ухвалою суду від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, розгляд справи по суті відкладався.

18.07.2023 через канцелярію суду від позивача надійшов лист б/н від 10.07.2023 з приєднаним до нього посвідченим представником розрахунком штрафних санкцій у форматі А3.

Ухвалою суду від 10.01.2024 востаннє відкладено розгляд справи по суті на 30.01.2024, позивача зобов`язано у строк до 24.01.2024 надати суду письмові обґрунтовані пояснення з питань, які виникли під час судового засідання.

25.01.2024 через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 10.01.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення, які були сформовані в системі 24.01.2024.

Також, 25.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява б/н від 25.01.2024 про виправлення описки у позові, відповідно до якої під час підготовки позову в її описовій частині помилково не було зазначено обставин нарахування інфляційних втрат та 3% річних до листопада 2022 року, однак вимоги в цій частині були заявлені як частина предмету позову. Представник звертає увагу на те, що основна заборгованість за період з березня по листопад 2022 відсутня, однак за даний період нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

В даній справі предметом позову є стягнення суми основного боргу у розмірі 20'439'807,68грн., пені у розмірі 667'374,07грн, штрафу у розмірі 1'518'016,96грн., 3 % річних у розмірі 778'268,59грн, інфляційних втрат у розмірі 6'392'570,88грн., підставою позовних вимог є прострочення виконання зобов`язань з оплати послуг за передачу електричної енергії за договором №2095-02031 від 15.07.2021.

Судом встановлено, що розмір заявлених позовних вимог у прохальній частині позову повністю відповідає розмірам відповідних нарахувань у приєднаному до позову розрахунку вимог, який є його невід`ємною частиною. У представлених суду детальних розрахунках позовних вимог відображені підстави нарахувань заявлених до стягнення інфляційних втрат та річних, відтак такі обставини (підстави позову) враховувались позивачем під час звернення до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи викладене, оскільки до розміру заявлених позовних вимог включені вимоги, які також стосуються договірних правовідносин сторін за період з березня по листопад 2022 року, суд дійшов до висновку, що в даному випадку підстави позову залишилися без змін, відтак враховує під час розгляду справи пояснення, викладені б/н від 25.01.2024 про виправлення описки.

26.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку на долучення документів. За змістом клопотання через незалежні причини, пов`язані з військовою агресією, представник не міг своєчасно разом з позовною заявою подати всі докази у підтвердження заявлених позовних вимог. Разом з цим, вже під час розгляду справи представником позивача подавалися письмові пояснення №01/27333 від 05.06.2023 разом з приєднаними до них актами за період березень 2022 по липень 2022. Посилаючись на пошкодження адміністративної будівлі товариства, тимчасову відсутність доступу до офісних приміщень працівників через постійні ракетні обстріли енергетичної інфраструктур, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на долучення наданих суду разом з листом №01/27333 від 05.06.2023 доказів по справі, а також доказів отримання актів відповідачу (реєстри зі статусом доставки).

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 1 ст.46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.1, ч. 3 ст. 113 ГПК України).

Як передбачено в ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Питання стосовно прийняття доказів, долучених до заяв по суті справи суд повинен вирішувати керуючись положеннями ч. 8 ст. 80 ГПК України та зважаючи на поважність причин пропуску строку на подання кожного конкретного доказу.

08.06.2023 на електронну адресу суду від представника позивача в обґрунтування розрахунку штрафних санкцій надійшли письмові пояснення №01/27333 від 05.06.2023 разом з приєднаними до них актами приймання-передачі та актами корегування за період березень - липень 2022, які не були подані разом з позовом. Направлення зазначених пояснень разом з додатками відповідачу на електронну адресу POKRASNU@KRASN.dn.ua, яка зазначена у позові та ЄДР, підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою сторінки електронної пошти позивача.

Згідно з ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи в їх сукупності, що мають значення для її вирішення по суті. Вказане кореспондуються з такими основоположними принципами господарського процесу як всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи, рівність перед законом і судом, змагальність, забезпечення сторонам реалізації їх конституційного права на захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів, забезпечення доступу до правосуддя.

Враховуючи аргументи позивача щодо підстав несвоєчасного подання ним доказів, воєнний стан в Україні та його наслідки, а також ту обставину, що докази подані позивачем під час підготовчого провадження у справі, завданням якого відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України є в тому числі визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення та забезпечення основних засад господарського судочинства при прийнятті рішення, суд вирішив прийняти до розгляду подані позивачем докази, здійснювати розгляд справи по суті із їх урахуванням.

Ухвалою суду від 26.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю можливості здійснити бронювання вільної зали, обладнаної системою відеоконференцзв`язку, у призначений день час судового засідання.

У судовому засіданні 30.01.2024 представники сторін участь не приймали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про що свідчить доставка ухвали від 10.01.2024 в електронній формі до електронного кабінету позивача; відстеживши поштове відправлення з трек-номером №0600078381393 на сайті Укрпошти, суд встановив, відповідач отримав зазначену ухвалу засобами поштового зв`язку 23.01.2024.

30.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване відмовою у проведенні судового засідання 03.01.2024 в режимі відеоконференції, знаходження представника за межами м.Харьків.

Розглянувши вказане клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд відзначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до ст. 2 ГПК України є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що явка представників учасників справи у судове засідання 30.01.2024 обов`язковою не визнавалась, в свою чергу позивач скористався своїм правом надати суду письмові пояснення з питань, які виникли під час попереднього судового засідання, заявник у клопотанні про відкладення розгляду справи не навів суду доводів, що унеможливлюють розгляд справи по суті за відсутності його представника.

Враховуючи тривалість розгляду справи, судом було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав. Зважаючи на наявність активних військових дій та постійні загрози небезпеки у тому числі в м. Харкові, де розташований Господарський суд Донецької області, а також додержуючись принципу розумності строків розгляду справи, суд вважає можливим вирішити спір по суті за відсутності представників сторін за наявними матеріалами, неявка у судове засідання належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, яких достатньо для розгляду справи по суті. Поважні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - оператор системи передачі, ОСП, позивач) та Державним підприємством "Мирноградвугілля" (далі - користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №2095-02031.

20.09.2021 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої договір викладений в новій редакції.

28.12.2021 сторонами було укладено Додаткову угоду, відповідно до якої договір викладений в новій редакції.

Відповідно до п.1.1 умов вказаного договору як в первісній редакції так і в редакції Додаткових угод до нього, ОСП зобов`язується надавати послуги з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Планова та фактична вартість послуг (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги МВт.год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн./МВт.год) (п.5.1. договору в його первісній редакції від 15.07.2021).

Згідно з п.6.1 договору в його первісній редакції від 15.07.2021, а також п.5.1 договору у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021, розрахунковим періодом за договором є 1 календарний місяць.

За змістом п.6.2 договору у первісній редакції від 15.07.2021 користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 год. другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п.5.2 договору у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021, користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОПС наступним чином: 1 платіж - до 17:00 год. другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні; до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсяги послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги (п.6.3 договору у первісній редакції від 15.07.2021).

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п.5.3 договору у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021).

Відповідно до п. 6.5. договору у первісній редакції від 15.07.2021 користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів м`ясця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

У п.5.5 договору у редакції Додаткової угоди №1 від 20.09.2021 сторони дійшли згоди про те, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів м`ясця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 8 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в сервісі згідно з вимогами правил ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акту коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акту ОСП. Оплата вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акту.

Відповідно до п.5.5. договору у редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів наданих послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі-сервер), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу), або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.

Відповідно до п.6.6. договору у первісній редакції від 15.07.2021 та п.5.6. договору у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021 у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Пунктом 6.7. договору у первісній редакції від 15.07.2021 та п.5.7. договору у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та 28.12.2021 сторони узгодили, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п.10.4 договору у первісній редакції від 15.07.2021, п.9.4 договору у редакції Додаткової угоди №1 від 20.09.2021 рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, буд-які повідомлення за цим договором повинні направлятись однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджуються квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою сервісу та/або електронною поштою.

Пунктом 9.4. договору у редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджуються квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "доставлено" у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

За умовами п. 14.1 договір у його первісній редакції набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Відповідно до п.13.1 договору у редакції Додаткової угоди №1 від 20.09.2021 строк дії договору до 31.12.2021, водночас сторони зазначили, що якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік та тих самих умовах. Відповідно до п.13.1 договору у редакції Додаткової угоди від 28.12.2021строк дії договору встановлено до 31.12.2022, якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік та тих самих умовах.

Договір та Додаткові угоди до нього, які є невід`ємною його частиною, підписані ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" м.Київ та ДП "Мирноградвугілля" без будь-яких заперечень, скріплені печаткою відповідача.

У підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором №2095-02031 від 15.07.2021 з передачі відповідачу електричної енергії позивачем надані суду наступні акти приймання-передачі послуг:

- за вересень від 30.09.2021 в обсязі 6667,156МВт/год, вартість послуг 2351612,59грн, який направлений засобами поштового зв`язку і отриманий відповідачем відповідно до реєстру доставки 18.10.2021;

- за жовтень від 31.10.2021, в обсязі 10661,438МВт/год, вартість послуг 3760459,76грн, який направлений засобами поштового зв`язку і отриманий відповідачем відповідно до реєстру доставки 22.11.2021;

- за листопад від 30.11.2021, в обсязі 10079,213МВт/год, вартість послуг 3555099,70грн; направлений засобами поштового зв`язку і отриманий відповідачем відповідно до реєстру доставки 20.12.2021;

- за грудень від 31.12.2021, в обсязі 9962,764МВт/год, вартість послуг 3514026,26грн; направлений засобами поштового зв`язку, отриманий відповідачем відповідно до реєстру доставки 24.01.2022;

- за січень від 31.01.2022, в обсязі 10155,876МВт/год, вартість послуг 4212332,38грн; направлений засобом сервісного електронного документообігу, доставлений відповідачу 10.02.2022;

- за лютий від 28.02.2022, в обсязі 8865,490МВт/год, вартість послуг 3677121,55грн; направлений засобом сервісного електронного документообігу, доставлений відповідачу 11.03.2022;

- за березень від 31.03.2022, в обсязі 10264,710МВт/год, вартість послуг 4257473,23грн, направлений засобом сервісного електронного документообігу, доставлений відповідачу 10.04.2022;

- за квітень від 30.04.2022 в обсязі 7803,343МВт/год, вартість послуг 3236576,96грн; направлений засобом сервісного електронного документообігу, доставлений відповідачу 10.05.2022;

- за травень від 31.05.2022 в обсязі 7713,869МВт/год, вартість послуг 3199466,02грн; направлений засобом сервісного електронного документообігу, доставлений відповідачу 10.06.2022;

- за червень від 30.06.2022 в обсязі 6063,000МВт/год, вартість послуг 2514738,38грн; направлений засобом сервісного електронного документообігу, доставлений відповідачу 09.07.2022;

- за липень від 31.07.2022 в обсязі 5308,573МВт/год, вартість послуг 2201826,20грн.; направлений засобом сервісного електронного документообігу, доставлений відповідачу 10.08.2022.

В подальшому за отриманими уточненими даними комерційного обліку позивачем здійснювалося корегування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду шляхом оформлення наступних актів:

- акт коригування від 21.03.2022 до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2021, відповідно до якого за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 2243171,82грн (зміна обсягу в бік зменшення);

- акт коригування від 19.05.2022 до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2021, відповідно до якого за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 3217293,35грн (зміна обсягу в бік зменшення);

- акт коригування від 30.05.2022 до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2021, відповідно до якого за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 3339037,15грн (зміна обсягу в бік зменшення);

- акт коригування від 16.06.2022 до акту приймання-передачі послуги від 31.12.2021, відповідно до якого за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 3607467,79грн (зміна обсягу в бік збільшення);

- акт коригування від 29.06.2022 до акту приймання-передачі послуги від 31.01.2022, відповідно до якого за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 4355411,58грн (зміна обсягу в бік збільшення);

- акт коригування від 27.07.2022 до акту приймання-передачі послуги від 28.02.2022, відповідно до якого за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 3677425,99грн (зміна обсягу в бік збільшення);

- акт коригування від 18.08.2022 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022, відповідно до якого за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 0,00грн (зміна обсягу в бік зменшення);

- акт коригування від 20.09.2022 до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2022, відповідно до якого за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 0,00грн (зміна обсягу в бік зменшення);

- акт коригування від 20.10.2022 до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022, відповідно до якого за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 0,00грн (зміна обсягу в бік зменшення);

- акт коригування від 18.11.2022 до акту приймання-передачі послуги від 30.06.2022, відповідно до якого за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 0,00грн (зміна обсягу в бік зменшення);

- акт коригування від 29.11.2022 до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2022, відповідно до якого за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 користувач отримав фактичний обсяг електричної енергії на суму 0,00грн (зміна обсягу в бік зменшення).

Вказані акти коригування були направлені відповідачу засобами сервісу електронного документообігу як передбачено умовами договору, у підтвердження чого суду надана відповідна роздруківка з реєстру відправок.

Таким чином, з урахуванням актів коригування до актів приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії, відповідач за період з вересня 2021 року по липень 2022 отримав від позивача послуги з передачі електричної енергії за договором загальною вартістю 20439807,68грн., що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Як встановлено судом, всі акти направлялись відповідачу рекомендованими листами та/або електронною поштою через систему електронного документообігу АСКОД. Доказів оскарження відповідачем зазначеної в актах вартості послуги після їх отримання, повідомлення позивача про виникли розбіжності за отриманим від ОСП актом відповідно до п.6.6. договору у первісній редакції від 15.07.2021 та п.5.6. договору у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021 матеріали справи не містять, відповідач про такі обставини суд не повідомив.

До матеріалів позовної заяви позивачем приєднані наступні рахунки-фактури за послуги з передачі електричної енергії: №2095-02031 20/01/2022 від 20.01.2022 на суму 836107,16грн, №2095-02031 28/01/2022 від 28.01.2022 на суму 826447,22грн, №2095-02031 04/02/2022 від 04.02.2022 на суму 826447,22грн, №2095-02031 10/02/2022 від 10.02.2022 на суму 826447,22грн, №2095-02031 15/02/2022 від 15.02.2022 на суму 826447,22грн, №2095-02031 18/02/2022 від 18.02.2022 на суму 826447,22грн. Вказані рахунки-фактури були направлені відповідачу засобами сервісу електронного документообігу.

Сторонами у двосторонньому порядку підписаний акт звірки розрахунків №2095-02031/03/2021 за 3 квартал 2021, відповідно до якого підтвердили сальдо станом на 30.09.2021 у розмірі 2351612,59грн.

Несплата вартості електричної енергії стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення основної суми заборгованості за договором у розмірі 20439807,68грн.

Враховуючи акти корегування до актів приймання-передачі, заборгованість за поставлену електричну енергію за період з березня 2022 по липень 2022 відсутня, однак відповідно до розрахунку позовних вимог та письмових пояснень позивача, до предмету позовних вимог входять вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, які заявлені до стягнення у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем планових платежів та актів приймання-передачі послуг за період березень 2022 - липень 2022.

Посилаючись на обставини неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором зі своєчасної оплати отриманої електроенергії, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 29'796'038,18грн, з яких: 20'439'807,68грн - сума основного боргу, 667'374,07грн - пеня, 1'518'016,96грн - штраф, 778'268,59грн - 3 % річних, 6'392'570,88грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як встановлено судом, 15.07.2021 між ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та ДП "Мирноградвугілля" було укладено договір №2095-02031 про надання послуг з передачі електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов`язався здійснювати її оплату в порядку визначеному договором. Зазначений договір укладався у новій редакції відповідно до Додаткових угод №1 від 20.09.2021 та від 28.12.2021.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги зазначений договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (надалі - Закон № 2019-VIII).

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.

Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору у позивача виник обов`язок надати послугу з передачі електричної енергії, а у відповідача обов`язок здійснити оплату послуги у визначеному договором порядку.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами по справі не заперечується, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №2095-02031 від 15.07.2021 ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в період з вересня 2021 року по липень 2022 року надало послуги ДП "Мирноградвугілля" з передачі електричної енергії загальною вартістю 20439807,68грн, враховуючи зміну обсягів та вартості послуг за актами корегування до актів приймання-передачі.

Як стверджує позивач, вказана вартість послуг не була сплачена відповідачем, в свою чергу факт наявності заборгованості у розмірі 20439807,68грн не спростований відповідачем.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом ст. 252 ЦК України вбачається, що строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 5 ст.254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

Сторони в розділі 6 договору у первісній редакції від 15.07.2021 та в розділі 5 договору "Порядок розрахунків" у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021 погодили строк та порядок здійснення поетапної передоплати планової вартості послуг п`ятьма платежами у визначений період.

Таким чином, у відповідача виникає грошове зобов`язання з оплати планової вартості послуги, а у позивача право вимагати сплати відповідних платежів у строки, визначені сторонами в п.6.2 договору у первинній редакції від 15.07.2021 та п. 5.2 у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021.

У п.5.5 договору у редакції Додаткової угоди №1 від 20.09.2021 сторонами визначені строки розрахунків за фактичний обсяг послуги - протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Як вже встановлено судом вище, акт приймання-передачі послуги від 30.09.2021 (за вересень 2021) отриманий відповідачем відповідно до реєстру доставки 18.10.2022; акт приймання-передачі послуги від 31.10.2021 (за жовтень 2021) отриманий відповідачем відповідно до реєстру доставки 22.11.2021; акт приймання-передачі послуги від 30.11.2021 (за листопад 2021) отриманий відповідачем відповідно до реєстру доставки 20.12.2021.

Враховуючи вищевикладені умови договору у редакції Додаткової угоди №1 від 20.09.2021, відповідач повинен був здійснити оплату послуг за актами приймання-передачі за період з вересня 2021 по листопад 2021 наступним чином:

- за актом від 30.09.2021 у розмірі 2351612,59грн останній день оплати 21.10.2021, відповідно з 22.10.2021 починається прострочення платежу;

- за актом від 31.10.2021 у розмірі 3760459,76грн останній день оплати 25.11.2021, відповідно з 26.11.2021 починається прострочення платежу;

- за актом від 30.11.2021 у розмірі 3555099,70грн останній день оплати 23.12.2021, відповідно з 24.12.2021 починається прострочення платежу.

В свою чергу, 28.12.2021 сторонами була укладена Додатковій угода до договору, у якій п.5.5 договору щодо строків розрахунків за фактичний обсяг послуги викладено у наступній редакції - користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів наданих послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі-сервер), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Враховуючи вищевикладені умови договору у редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 та ч.5 ст.254 ЦК України, відповідач повинен був здійснити оплату послуг за актами приймання-передачі за період з грудня 2021 по липень 2022 наступним чином:

- за актом від 31.12.2021 у розмірі 3514026,26грн останній день оплати 17.01.2022 (враховуючи вихідні дні 15.01.2022 та 16.01.2022), відповідно з 18.01.2022 починається прострочення платежу;

- за актом від 31.01.2022 у розмірі 4212332,38грн останній день оплати 15.02.2022, відповідно з 16.02.2022 починається прострочення платежу;

- за актом від 28.02.2022 у розмірі 3677121,55грн останній день оплати 15.03.2022, відповідно з 16.03.2022 починається прострочення платежу;

- за актом від 31.03.2022 у розмірі 4257473,23грн останній день оплати 15.04.2022, відповідно з 16.04.2022 починається прострочення платежу;

- за актом від 30.04.2022 у розмірі 3236576,96грн останній день оплати 16.05.2022 (враховуючи вихідний день 15.05.2022), відповідно з 17.05.2022 починається прострочення платежу;

- за актом від 31.05.2022 у розмірі 3199466,02грн останній день оплати 15.06.2022, відповідно з 16.06.2022 починається прострочення платежу;

- за актом від 30.06.2022 у розмірі 2514738,38грн останній день оплати 15.07.2022, відповідно з 16.07.2022 починається прострочення платежу;

- за актом від 31.07.2022 у розмірі 2201826,20грн останній день оплати 15.08.2022, відповідно з 16.08.2022 починається прострочення платежу.

У п.5.5 договору у редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 сторони також визначили строки оплати вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг - до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).

Судом встановлено, що обсяги та вартість наданої відповідачу послуги корегувались, за наслідками чого позивачем складені акти корегування до актів приймання-передачі відповідного розрахункового періоду як в бік зменшення обсягу послуг (акти коригування від 21.03.2022, від 19.05.2022, від 30.05.2022, від 18.08.2022, від 20.09.2022, від 20.10.2022, від 18.11.2022, від 29.11.2022), так і в бік збільшення обсягу послуг (акти коригування від 16.06.2022, від 29.06.2022, від 27.07.2022).

Матеріалами справи підтверджується, що акти корегування за якими фактичний обсяг послуг перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі, були направлені та доставлені відповідачу через систему електронного документообігу, а саме: акт корегування від 16.06.2022 доставлений 16.06.2022, акт корегування від 29.06.2022 доставлений 30.06.2022, акт коригування від 27.07.2022 доставлений 28.07.2022.

Таким чином, враховуючи умови п.5.5 договору у редакції Додаткової угоди від 28.12.2021, відповідач повинен був здійснити оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів в бік збільшення, наступним чином:

- за грудень 2021 відповідно до акту коригування від 16.06.2022 вартість фактично отриманих обсягів електричної енергії становить 3607467,79грн (більше на 93441,53грн ніж за актом приймання-передачі послуг від 31.12.2021), останній день оплати різниці 15.07.2022, відповідно прострочення платежу починається з 16.07.2022;

- за січень 2022 відповідно до акту коригування від 29.06.2022 вартість обсягів електричної енергії становить 4355411,58грн (більше на 143079,20грн ніж за актом приймання-передачі послуг від 31.01.2022), останній день оплати різниці 15.07.2022, відповідно прострочення платежу починається з 16.07.2022;

- за лютий 2022 відповідно до акту коригування від 27.07.2022 вартість обсягів електричної енергії становить 3677425,99грн (більше на 304,44грн ніж за актом приймання-передачі послуг від 28.02.2022), останній день оплати різниці 15.08.2022, відповідно прострочення платежу починається з 16.08.2022.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов?язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України відповідач зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, в свою чергу порушення відповідачем взятих на себе за договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг, відсутність належних та допустимих доказів в порядку ст.ст 77, 78 ГПК України доказів сплати заборгованості у розмірі 20439807,68грн, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 20439807,68грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення пені у розмірі 667374,07грн. та штрафу у розмірі 1518016,96грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст. 549 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України та ч.6 ст. 232 ГК України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Керуючись свободою договору, у п. 6.7. договору у первісній редакції від 15.07.2021 та п.5.7. договору у редакції Додаткових угод від 20.09.2021 та від 28.12.2021 сторони дійшли згоди, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

Сторонами також передбачено право додаткового стягнення штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу за прострочення терміну розрахунків понад тридцять календарних днів.

Як вбачається з розрахунку, позивач здійснює нарахування пені за період з 22.10.2021 по 23.02.2022 у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань зі здійснення поетапної попередньої оплати планових платежів за грудень 2021 - січень 2022 та чотирьох планових платежів за лютий 2022 та зі здійснення оплати за актами приймання-передачі послуг за період вересень 2021 - січень 2022.

Дослідивши розрахунок пені суд встановив, що розмір пені обмежений розміром подвійної облікової ставки Національного банку України, відповідає умовам договору.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок пені, в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що він є правомірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 667374,07грн.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати понад тридцяти календарних днів, позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% у загальному розмірі 1518016,96грн від суми прострочених платежів, розрахований наступним чином:

- на суму заборгованості 2351612,59грн (акт приймання-передачі послуги за вересень 2021 - строк оплати до 21.10.2021) нарахований штраф 30.11.2021 у розмірі 164612,88грн.;

- на суму заборгованості 6112072,35грн (акт приймання-передачі послуги за вересень 2021 - строк оплати до 21.10.2021 та акт приймання-передачі послуги за жовтень 2021 - строк оплати до 25.11.2021) нарахований штраф 31.12.2021 у розмірі 427845,06грн.;

- на суму заборгованості 13222271,75грн. (акт приймання-передачі послуги за вересень 2021 - строк оплати до 21.10.2021, акт приймання-передачі послуги за жовтень 2021 - строк оплати до 25.11.2021, акт приймання-передачі послуги за листопад 2021 - строк оплати до 23.12.2021 та планові платежі за грудень 2021 в загальному розмірі 3555099,70грн) нарахований штраф 31.01.2022 у розмірі 925559,02грн.

Дослідивши розрахунок суд не погоджується з нарахуванням 7% штрафу станом на 31.01.2022 на суму заборгованості у розмірі 3555099,70грн за плановими платежами за грудень 2021, адже при розрахунку позивачем не враховано акт приймання-передачі за грудень 2021 від 31.12.2021, яким було зменшено заборгованість за грудень на суму у розмірі 41073,44грн, таким чином правомірним є нарахування штрафу на залишок заборгованості за грудень 2021 у розмірі 3514026,30грн.

Таким чином підлягає задоволення штраф у сумі 1515141,82грн., в іншій частині штраф у розмірі 2875,14грн. не підлягає задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 778268,59грн суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Суд перевіривши розрахунок позивача, не погоджується з початком обраного періоду нарахування 3% річних за наступними актами коригування до актів приймання-передачі послуг:

- від 16.06.2022, яким фактичний обсяг послуг був збільшений на 93441,53грн, позивач починає здійснювати нарахування з 22.06.2022;

- від 29.06.2022, яким фактичний обсяг послуг був збільшений на 143079,20грн, позивач починає здійснювати нарахування з 05.07.2022;

- від 27.07.2022, яким фактичний обсяг послуг був збільшений на 304,44грн, позивач починає здійснювати нарахування з 02.08.2022,

оскільки це суперечить строкам оплати за умовами п.5.5. договору у редакції Додаткової угоди від 28.12.2021.

Враховуючи вищенаведені висновки суду щодо граничних строків оплати вартості збільшеного обсягу послуг за актами коригування від 16.06.2022, від 29.06.2022, від 27.07.2022, правомірним є початок нарахування 3% річних: за актом коригування від 16.06.2022 починаючи з 16.07.2022; за актом коригування від 29.06.2022 починаючи з 16.07.2022; за актом коригування від 27.07.2022 починаючи з 16.08.2022.

Враховуючи висновки суду, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок 3% річних в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що правомірними та такими, що підлягають задоволенню 3% річних у розмірі 777954,64грн. Відтак, вимоги в цій частині у розмірі 313,95грн не підлягають задоволенню.

Розглянувши заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 6392570,88грн, суд зазначає наступне.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі №910/13071/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

За вищевикладеними висновками суду, прострочення оплати послуг за актом коригування від 16.06.2022 починається з 16.07.2022; прострочення оплати послуг за актом коригування від 29.06.2022 починається з 16.07.2022; прострочення оплати послуг за актом коригування від 27.07.2022 починається з 16.08.2022.

За наслідками перевірки розрахунку позивача суд не погоджується з нарахуванням інфляційних втрат за актами корегування від 16.06.2022 та 29.06.2022 з використанням індексу за липень 2022 року, адже прострочення у липні 2022 року тривало менш половини місяця, відтак правомірним є застосування індексів інфляції за вказаними актами починаючи з серпня 2022 року.

Аналогічно позивачем неправомірно нарахована інфляція за актом від 27.07.2022 з використанням індексу за серпень 2022 року, розрахунок інфляційних втрат повинен починатися з наступного місяця.

Враховуючи висновки суду, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок інфляційних в межах обраних позивачем періодів суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 6390911,88грн. В частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1659,00грн вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Мирноградвугілля" (85323, Донецька обл., місто Мирноград, вул. Соборна, буд.1; код ЄДРПОУ 32087941) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25; код ЄДРПОУ 00100227) суму основного боргу у розмірі 20439807,68грн., пеню у розмірі 667374,07грн, штраф у розмірі 1515141,82грн, 3% річних у розмірі 777954,64грн, інфляційні втрати у розмірі 6390911,88грн, судовий збір у розмірі 446867,85грн.

В частині вимог у стягненні 3% річних у розмірі 313,95грн, штрафу у розмірі 2875,14грн. та інфляційних втрат у розмірі 1659,00грн - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2024, враховуючи період знаходження судді на лікарняному з 31.01.2024 по 06.02.2024 включно, з 12.02.2024 по 16.02.2024 на навчанні у школі суддів України.

Суддя Ю.В. Макарова