Ухвала

від 22.02.2024 по справі 906/1487/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"22" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1487/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,

розглядаючи заяву Фермерського господарства "Богданівський курінь" Кучерявого О.В. від 05.02.24р. (вх. г/с №01-44/424/24 від 05.02.24р.) про забезпечення позову у справі

за позовом: Фермерського господарства "Богданівський курінь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-СК"

про стягнення 592 428,00 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Житомирської області ухвалою від 16.11.23р. за правилами загального позовного провадження відкрито провадження за позовом Фермерського господарства "Богданівський курінь" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-СК" про стягнення 592 428 гривень, з яких : 432178,56грн основного боргу зі сплати орендних платежів за Договором суборенди землі № 8/2023 від 02.01.2023 ; 30 595,87 грн пені та 129 653,57 грн штрафу, за порушення умов проведення розрахунків за Договором суборенди землі № 8/2023 від 02.01.2023 .

Ухвалами суду від 19.12.23р. та від 16.01.24р. відкладено підготовче засідання на 22.02.24р. о 11:00 год.

До дати проведення підготовчого засідання 22.02.24р. Сторони справи скористались правом подати заяви по суті. Вчинення процесуальних дій щодо їх розгляду здійснюватиметься у підготовчому засіданні.

05.02.24р. через діловодну службу господарського суду надійшла заява Фермерського господарства "Богданівський курінь" від 05.02.24р. (вх. г/с №01-44/424/24 від 05.02.24р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "ЕДЕМ-СК" (код ЄДРПОУ 33518747) в межах суми 432 178, 56 грн, що відповідає сумі основної заборгованості за Договором №8/2023 від 02.01.2023 року (надалі за текстом - Заява про забезпечення позову від 05.02.2024).

Заяву про забезпечення позову від 05.02.2024 подано з дотриманням вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України.

Заява про забезпечення позову від 05.02.2024 мотивована наступним:

- умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення;

- згідно правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати КГС від 03.03.23р. у справі №905/448/22 визначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпоряджатися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін;

- згідно правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.10.22р. у справі №905/446/22, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності;

- у відзиві на позов відповідач просить суд розстрочити виконання грошового зобов`язання по сплаті суборендної плати за користування земельними ділянками відповідно до Договору суборенди землі №8/2023 від 02.01.2023 року на 12 місяців зі сплатою пропорційно за кожен місяць , посилаючись на скрутну економічну ситуацію обумовлену військовою агресією російської федерації проти України ;

- однак позивач заперечує щодо розстрочення виконання грошового зобов`язання відповідачу, оскільки , як орендар, має власні грошові зобов`язання перед власниками 38 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами, які вказані у додатку №1 та 1/2 до Договору в редакції додаткової угоди від 02.08.2023 та розташовані на території Бабушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області;

- Договір суборенди землі №8/2023 укладено сторонами 02.01.2023 в період дії воєнного стану строком на один рік, до 31.12.2023; відповідач використовував земельні ділянки на площі 130,0903 га, вирощував сільськогосподарську продукцію, реалізовував її і отримував прибуток, не поніс будь-яких витрат по сплаті орендної плати, розмір якої визначено в акті № 15 від 31.08.2023 , а строк сплати у п.4.5 Договору - до 01 вересня 2023;

- відповідач зазначає про наявність інших кредиторів і надає докази погашення заборгованості перед іншими кредиторами, що, на думку, позивача, свідчить про ухилення від сплати заборгованості за Договором суборенди землі №8/2023 від 02.01.2023;

- не накладення арешту на грошові кошти відповідача призведе до невиконання рішення суду в майбутньому, оскільки відповідач реалізує всю вирощену ним продукцію, а кошти від реалізації продукції буде направляти на погашення заборгованості перед іншими кредиторами;

- у постанові від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23 Верховний суд підтвердив усталену позицію про те, що саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення позову, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Господарський суд, розглянувши подану Заяву про забезпечення позову від 05.02.24р., виходить з такого.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача/ відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Згідно з ч. 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається до пред`явлення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може:

- або істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

З наведеного слідує, що позов, з яким позивач звертається до суду, може містити позовні вимоги майнового характеру, або позовні вимоги немайнового характеру, або об`єднувати майнові та немайнові позовні вимоги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього ( п. п. 52, 54 постанови ВПВС від 25.08.20р. у справі № 910/13737/19).

Забезпечення майнового позову полягає у вжитті судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за таким позовом та спрямовані проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо ( див. постанови ВПВС від 12.02.20р. у справі № 381/4019/18 , від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 ).

Процесуальний інститут забезпечення позову покликаний уникнути реальних ризиків реалізації в майбутньому актів правосуддя щодо задоволених вимог позивача, однак при його застосуванні важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також відсутність факту зловживання позивачем процесуальними правами на подання відповідної заяви та недопущення факту порушення прав та законних інтересів відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані ( постанова ВПВС від 18.05.21р. у справі № 914/1570/20).

Заходи забезпечення позову (як майнового, так і немайнового) мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу /відповідачам здійснювати певні дії ( постанова ВПВС від 12.02.20р. у справі № 381/4019/18).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Предметом позову у цій справі є вимоги майнового характеру про стягнення грошових коштів з відповідача у розмірі 592 428, 00 грн, з яких: 432 178, 56 грн основного боргу за Договором суборенди землі №8/2023, 30 595, 87 грн пені та 129 653, 57 грн штрафу.

За умовами п.4.5 Договору суборенди землі №8/2023 від 02.01.2023 суборенда плата в сумі 432 178, 56грн підлягала сплаті у строк до 01 вересня 2023 року.

З метою досудового врегулювання спору щодо погашення відповідачем боргу в сумі 432 178, 56 грн позивач звернувся з претензією, у якій просив виконати зобов`язання у строк до 21.09.2023. Докази надання відповіді на претензію у справі відсутні.

З позовом про стягнення боргу в сумі 432 178, 56 грн з відповідача позивач звернувся у листопаді 2023 року.

Відповідач , не заперечуючи наявність зобов`язання зі сплати основного боргу в сумі 432 178, 56грн, підтверджує, що у період з 01.09.2023 по 31.12.2023 пріоритетним погашенням заборгованості була заборгованість перед ТОВ "Фірма Ерідон" за договором поставки № 114/23/97 від 18.01.2023 за поставлені захисту рослин, мінеральні добрива та насіння.

06 лютого 2024 Відповідач частково погасив борг перед Позивачем на суму 150 000,00грн. Залишок основного боргу складає 282 178,56грн.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22. Викладена правова позиція Верховного Суду у судовій практиці розгляду питання щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову у майнових спорах є вже усталеною ( постанова ВС від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, від 11.10. 2023 у cправі № 916/409/21).

За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 та , в подальшому, у постанові від 11.10.2023 у cправі № 916/409/21).

Арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20, від 21.01.2022 у справі №910/5079/21, та, як вже мотивував суд, у постанові ВС від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23.

Крім того, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

При цьому відповідно до статті 145 ГПК заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи та з урахуванням результатів розгляду спору.

У ч. 11 ст. 137 ГПК України також передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

На підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду про те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова ВПВС від 18.05.21р. у справі № 914/1570/20; постанови ВС/КГС від 17.12.18р. у справі № 914/970/18, від 22.07.19р. у справі №914/120/19, від 10.11.20р. у справі № 910/1200/20, від 12.09.22р. у справі № 911/231/22).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 137, ч.ч.1,5 ст. 140, ст. 234-235 ГПК України , господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "Богданівський курінь" від 05.02.24р. (вх. г/с №01-44/424/24 від 05.02.24р.) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК" (вул. Чуднівська, буд. 32, с. Малі Коровинці, Чуднівського р-ну, Житомирської області, код ЄДРПОУ 33518747) та знаходяться (обліковуються) на всіх рахунках боржника у банківських установах, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, за винятком виплат, необхідних для сплати заробітної плати, податків, зборів та платежів, передбачених законодавством України в межах суми 282178,56грн до набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1487/23.

Стягувачем за ухвалою суду є: Фермерське господарство "Богданівський курінь" (вул. Центральна, буд. 5А, с. Бабушки, Чуднівського р-ну (нині - Житомирський р-н), Житомирської області, 13225, код ЄДРПОУ 38500561).

Боржником за ухвалою суду є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК" (вул. Чуднівська, буд. 32, с. Малі Коровинці, Чуднівського р-ну (нині - Житомирський р-н), Житомирської області, 13221, код ЄДРПОУ 33518747).

3. Оригінальний примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, направити стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, копію ухвали - боржнику через систему "Електронний суд".

Ухвала суду про забезпечення позову підписана та набрала законної сили - 22.02.2024, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.02.2024 у справі № 906/1487/23 становить три роки.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу ( оригінальний примірник ) рек. з пов.

3 - відповідачу ( копію) рек. з пов.