Ухвала

від 25.10.2007 по справі 37/412

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/412

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

справа №  37/412

25.10.07

За позовомДо                      Про                                                          Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»стягнення 132 062,36 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача : Тарасюк С.В. –представник за довіреністю № 31-30 від      04.01.2007 року;

Від відповідача :  Рева О.Є. –генеральний директор;

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 18.09.2007 р. та 04.10.2007 р. оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоальянс” суми нанесених збитків в розмірі 132 062,36 грн. у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки № 19/09/06-М-Д від 28.09.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2007 р. порушено провадження у справі № 37/412, розгляд справи було призначено на  18.09.2007 р. о 12-30.

Позовні вимоги мотивовані тим, що поставлений товар (мазут М-100) не відповідає якісним показникам, обумовленим договором та тендерним вимогам, а тому цистерни з неякісним мазутом були повернуті попередньому вантажовідправнику. За транспортування мазуту позивачем були понесені збитки, які за розрахунком позивача становлять 132062,36 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву не визнає позов в повному обсязі посилаючись на те, що ним поставлений мазут, який відповідає умовам договору та ДСТУ, а тому відповідач не вважає себе таким, що належним чином виконав вимоги договору, а отже не повинен відшкодовувати позивачу збитки за транспортування цистерн.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.09.2007 року було оголошено перерву до 04.10.2007 року та 25.10.2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні 25.10.2007 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача суму нанесених збитків в розмірі 132 062,36 грн.,  1 321 - грн. витрат по сплаті державного мита  та 118 грн. –витрат, понесених на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.10.2007 р. зазначив, що проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та  покласти судові витрати по забезпеченню судового процесу на позивача.  

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»був укладений договір № 19/09/06-М-Д (далі-договір).

Відповідно до умов договору (п.1.1, п.1.2, п.2.1, п.2.2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача 1500 тон мазуту М-100 (якість якого має відповідати ДСТУ 4058-2001 та підтверджуватись паспортом підприємства-виробника) на загальну суму 2 985 000,00 грн. в тому числі ПДВ 497 500,00 грн. Передача товару мала здійснюватись партіями відповідно до графіку, зазначеному у договорі.

Відповідно до п. 2.3. договору позивач прийняв на себе зобов'язання прийняти зазначений товар та оплатити його вартість протягом 30 діб з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі товару.

На виконання умов договору 25.10.2006 року на адресу одержувача: Добротвірської ТЕС (станція Добротвір Львівської залізниці) було поставлено 13 цистерн мазуту М-100 виробництва Львівського дослідного нафто-маслозаводу всього вагою 778,389 тон (накладні № 35758003, № 35876556, № 35876559, № 35876554, № 35876560, № 35876561, № 35876558, № 35758000, № 35876555, № 35876557, № 35758001, № 35757999, № 35758002). Якість поставленого позивачеві мазуту повністю відповідає ДСТУ 4058-2001, на підтвердження чого позивачеві були передані паспорти якості підприємства-виробника № 311, 312, 315, 316, 317, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327.

Позивач відмовився прийняти мазут, посилаючись на те, що мазут не відповідає вимогам договору та тендерним вимогам, а саме - температура спалаху становить від 190 до 216 градусів С° та повідомив відповідча, що в разі неприйняття ним рішення щодо переадресації мазуту третій особі цистерни з мазутом будуть переадресовані вантажовідправнику 26.10.2006 року (листи ВАТ „Західенерго” № 51-526 від 26.10.2006 року, № 51-540 від 30.10.2006 року).

26 жовтня 2006 року ТОВ «Енергоальянс»листом  № 108 просило позивача відповідно до п. 6.1., 6.2. договору провести приймання мазуту за якістю та для визначення фактичної якості мазуту провести його експертизу шляхом відбору проб зі складанням відповідного акту. Відповідач просив позивача провести зазначену експертизу за відсутності свого представника. Всі витрати по проведенню такої експертизи був готовий  компенсувати позивачу  в повному обсязі.

Однак, 06 листопада 2006 року позивач переадресував всі цистерни з мазутом попередньому вантажовідправнику, посилаючись на п. 41 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, в якому зазначено, що якщо якість продукції не відповідає технічним умовам або умовам договору, покупець має право відмовитися від приймання та оплати такої продукції, а постачальник повинен в 10-ти денний строк розпорядитися такою продукцією. Якщо ж постачальник в 10-ти денний термін не розпорядився продукцією, покупець має право її повернути постачальнику.

Позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору  Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»змушено було відмовитись від отриманого товару та повернути його вантажовідправнику у зв'язку з чим підприємство зазнало збитків в розмірі 132062,36 грн.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, –у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із статтею 623 ЦК України,  для стягнення збитків.           

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і неодержаних доходах.           

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, відповідно до п. 2 статті 34 Закону України  «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», договір про закупівлю укладається відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статтей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень п. 2 статті 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов цінової пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»не встановлено обов'язкової вимоги стосовно того, що умови договору про закупівлю, укладеного з учасником-переможцем за результатами відкритих торгів із зменшенням ціни, мають відповідати вимогам технічної специфікації товару, зазначеної у тендерній документації.

Відповідно до п. 1.2., п. 5.1. та 5.2. договору предметом договору є мазут М-100, якість якого має відповідати ДСТУ 4058-2001 та підтверджуватись паспортом підприємства-виробника. Відповідно до п. 12.7. договору № 19/09/06-М-Д від 28.09.2006 року після підписання зазначеного договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу.

Таким чином, ані умовами договору № 19/09/06-М-Д від 28.09.2006 року, ані положеннями Цивільного кодексу України та Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” не передбачено вимоги стосовно того, що якість поставленого мазуту має відповідати більш високим вимогам щодо його якості ніж ДСТУ 4058-2001.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс» належним чином виконало свої обов'язки по договору № 19/09/06-М-Д від 28.09.2006 року, а саме поставило позивачу мазут належної якості.

Крім того, відповідно до положень п. 6.2. договору № 19/09/06-М-Д від 28.09.2006 року, п.п. 4.1.3.5., 4.1.3.6. та додатку 1 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України», затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02 квітня 1998 року № 81/38/101/235/122, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за № 685/3978 (надалі «Інструкція») та Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (надалі «Інструкція П-7») у випадку сумніву, щодо якості отриманого мазуту позивач повинен був скласти акт, в якому вказати кількість оглянутої продукції та характер виявлених дефектів, провести приймання продукції за якістю у відсутності представника відправника (оскільки відповідач повідомив позивача про неявку свого представника листом від 26 жовтня 2006 року № 108) та провести відбір проб мазуту з кожної цистерни та передати їх для здійснення випробування на відповідність показників якості вимогам ДСТУ 4058-2001 до акредитованої Держстандартом України випробувальної лабораторії. За результатами приймання поставленого мазуту за якістю позивач повинен був скласти акт про його фактичну якість. У разі виявлення невідповідності поставленого мазуту вимогам ДСТУ 4058-2001 позивач відповідно до п. 3.3. договору № 19/09/06-М-Д від 28.09.2006 року мав право протягом 10 календарних днів з дня такого виявлення пред'явити відповідачу претензію.

Позивачем  такого   приймання   мазуту  за  якістю   проведено   не   було, факту невідповідності поставленого мазуту вимогам ДСТУ 4058-2001 виявлено не було, тому переадресація 13 поставлених цистерн з мазутом М-100  вагою 778 389 тон, яка була здійснена  позивачем   06  листопада 2006   року  і  на яку  позивач  посилається  у позовних вимогах, була безпідставною.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що відповідач неналежним чином виконав вимоги договору, в зв”язку з тим, що поставлений ним мазут не відповідає вимогам тендерної документації, оскільки дані твердження позивача спростовуються вищевикладеним.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що ні Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, ні Цивільним кодексом, ні будь-яким іншим чинним нормативно-правовим актом не встановлений обов'язок сторін укладати договір на поставку товару, який відповідає вимогам технічної специфікації, зазначеної у тендерній документації. Крім того, відповідно до п. 12.7 договору сторони погодили, що після підписання даного договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу. Договором сторони погодили, що поставлений мазут має відповідати ДСТУ 4058-2001. Судом досліджена якість поставленого мазуту та встановлено, що відповідно до паспортів якості, копії яких долучені до матеріалів справи,  мазут повністю відповідає ДСТУ 4058-2001.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Таким чином, надані позивачем докази на підтвердження вимог про притягнення до відповідальності у вигляді відшкодування збитків  не свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач зазнав збитків, а також того, що в діях відповідача є склад цивільного правопорушення, який є підставою для притягнення до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, тобто відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками. Зокрема, позивач не довів суду, що відповідач поставив позивачу мазут, який не відповідає вимогам договору № 19/09/06-М-Д від 28.09.2006 року та ДСТУ 4058-2001 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 623, 627, 628, 629  Цивільного  кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИ Р І Ш И В:

1.  В задоволенні позову відмовити повністю.

         2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя                                                                                              І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 26.11.2007 року