Рішення

від 20.12.2023 по справі 910/12453/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2023Справа № 910/12453/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" (01054, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52А; ідентифікаційний код 43302216)

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 41037901)

про визнання односторонню відмову від договору управління недійсною

Представники учасників справи:

від позивача: Остапенко В.М.

від відповідача: Коваленко Н.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання одностороннього правочину з відмови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від договору управління майном (активами) від 08.06.2022 №б/н, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" повідомленням від 03.08.2023 №1492/6.1-33-23/6, недійсним.

07.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

07.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення документів.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення до заяви про забезпечення позову.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про доповнення до додаткових письмових пояснень до заяви про забезпечення позову.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли доповнення до додаткових письмових пояснень до заяви про забезпечення позову.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків та залучення документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» про забезпечення позову.

14.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» про забезпечення позову.

07.09.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

15.09.2023 через відділ діловодства суду від GREENENERGO COMMERCIAL LIMITED надійшла заява про залучення його до участі у справі як третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 підготовче засідання відкладено на 16.10.2023. Крім того, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд заяви від GREENENERGO COMMERCIAL LIMITED про залучення його до участі у справі як третьої особи до встановлення фактичних обставин справи.

19.09.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про залучення третьої особи.

27.09.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

16.10.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про долучення письмових доказів.

16.10.2023 в підготовчому засіданні представник позивача заперечив проти заяви GREENENERGO COMMERCIAL LIMITED про залучення його до участі у справі як третьої особи.

16.10.2023 в підготовчому засіданні представник відповідача не заперечував проти заяви GREENENERGO COMMERCIAL LIMITED про залучення його до участі у справі як третьої особи.

16.10.2023 судом у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволення заяви GREENENERGO COMMERCIAL LIMITED про залучення його до участі у справі як третьої особи у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю останньої.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 підготовче засідання відкладено на 08.11.2023.

06.11.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про залучення Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до участі у справі як третьої особи.

07.11.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про зміну місцезнаходження позивача.

08.11.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів.

08.11.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про долучення документів.

08.11.2023 в підготовчому засіданні представник позивача заперечив проти заяви представника відповідача про залучення Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до участі у справі як третьої особи.

08.11.2023 в підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заяву про залучення Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до участі у справі як третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 підготовче засідання відкладено на 20.11.2023. Крім того, судом відкладено розгляд заяви представника відповідача про залучення Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до участі у справі як третьої особи до встановлення фактичних обставин справи.

20.11.2023 суд у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про залучення Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до участі у справі як третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/12453/23 до судового розгляду по суті на 06.12.2023.

У судовому засіданні 06.12.2023 оголошувалася перерва до 20.12.2023.

У судовому засіданні 20.12.2023 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 20.12.2023 представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні 20.12.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора та Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019000000000022 від 30.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування 09.05.2022 за клопотанням процесуального прокурора ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова № 11-кс/953/1772/22 (справа № 953/17529/19) накладено арешт на понад 230 об`єктів нерухомого майна, яке належить ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ», ТОВ «АВТОНАФТА», ТОВ «АГЕНСТВО ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ» та іншим юридичним особам групи компаній «GLUSCO».

Крім цього, ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2021 № 1-кс/953/5421/21 (справа № 953/17529/19) та від 08.06.2021 № 1-кс/953/5671/21 (справа № 953/17529/19) накладено арешт на частки у статутних капіталах (корпоративні права) вказаної групи компаній.

Вказані об`єкти нерухомого майна та корпоративні права 34 юридичних осіб групи компаній «GLUSCO» ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова № 11-кс/953/1772/22 (справа № 953/17529/19) передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів управління ним.

Розпорядженням від 13.05.2022 № 385-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» Кабінет Міністрів України погодився із пропозицією Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і Міністерства енергетики щодо передачі в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» активів, на які накладено арешт у у кримінальному провадженні, згідно з переліками, що додаються до оригіналу.

У порядку виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.05.2022 у справі № 953/17529/19 у кримінальному провадженні № 22019000000000022 від 30.01.2019, а також ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2021 № 1-кс/953/5421/21 (справа № 953/17529/19) та від 08.06.2021 № 1-кс/953/5671/21 (справа № 953/17529/19), розпорядження КМУ від 13.05.2022 № 385-р між ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» (управитель) та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (установник управління) було укладено договори управління активами (майном):

б/н від 08.06.2022, відповідно до якого АРМА передало позивачу в управління активи - частки у статутних капіталах (корпоративні права) юридичних осіб групи компаній «GLUSCO»;

б/н від 13.06.2022, відповідно до якого АРМА передало позивачу в управління активи - нерухоме майно.

Так, відповідно до п. 1.1 договору від 08.06.2022 у порядку та на умовах, визначених цим договором, установник управління передає управителеві на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 договору, майно (далі - актив/активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління активами. Перелік, характеристики та вартість активів - частки у статутних капіталах (корпоративні права) юридичних осіб, визначені у пп. 1.1.1 п. 1.1 договору.

Згідно з п. 1.2 договору строк управління активами: з дати фактичної передачі активів, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі активів в управління, до 08.06.2027 або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, або до для одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або до випадку, визначеного у розділі 6 договору.

У силу п. 2.1 договору управління активами за цим договором здійснюється на таких загальних засадах: збереження вартості активів, ефективності управління, відкритості та прозорості, запобіганню корупції, тимчасовості управління активами.

Визначені у п. 2.1 цього договору загальні засади управління активами застосовуються у сукупності до всіх правовідносин, що виникають на підставі цього договору, у тому числі до відносин контролю за ефективністю управління активами, а також до відносин, що виникають на підставі цього договору, проте прямо не врегульовані ним чи актами законодавства, або у разі нечіткості, суперечності, юридичної колізії відповідних положень цього договору чи інших норм права (п. 2.2 договору).

У п. 4.1 договору сторонами погоджено, що установник управління має право, серед іншого, вимагати від управителя належного виконання цього договору; здійснювати контроль за ефективністю управління активами управителем відповідно до вимог чинного законодавства України; в односторонньому порядку відмовитися від цього договору виключно у порядку та на умовах, визначених цим договором; вимагати від управителя подання звітності про результати управління активами відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.4 договору управитель зобов`язаний, зокрема, управляти активами відповідно до умов цього договору та виконувати обов`язки учасника, визначені ст. 6 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю»; належним чином виконувати умови цього договору; при здійсненні управління активами, у тому числі, при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з АРМА, відповідно до ст. 70 ЦК України та Закону; забезпечити належне збереження активів; повернути активи установнику управління у порядку та на умовах, визначених цим договором, у разі настання визначеної законом підстави припинення управління чи відмови установника управління від цього договору з підстав, визначених цим договором; подавати звітність про результати управління активами відповідно до умов договору.

Згідно з п. 6.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 2027 року або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, або до для одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або до випадку та у порядку, визначеному в розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов`язань перед установником управління та зобов`язань щодо повернення активів установнику управління - до їх повного виконання.

Дія договору припиняється достроково у випадках та в порядку, передбачених пунктами 6.3 - 6.7 розділу 6 договору (п. 6.2 договору).

У силу п. 6.4 договору установник управління має прав достроково в односторонньому порядку відмовитися від цього договору у разі систематичного порушення управителем, у тому числі, зобов`язань, передбачених підпунктами 4.4.4, 4.4.7, 4.4.8, 4.4.10, 4.4.14 пункту 4.4 розділу 4 договору.

Пунктом 6.5 договору визначено, що відмова установника управління від цього договору здійснюється шляхом складення повідомлення про відмову від договору із зазначенням підстави такої відмови (припинення), визначеної у п. 6.4 цього договору, та направлення його на вказану у цьому договорі адресу управителя. Цей договір є припиненим з дати отримання управителем вказаного в цьому пункті повідомлення від установника управління або починаючи з дня опублікування установником управління повідомлення, вказаного в цьому пункті договору, на офіційному веб-сайті установника управління (http:arma.gov.ua) або в офіційних друкованих виданнях («Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур`єр»), а в частині зобов`язань, що лишились невиконаними - до їх повного виконання. При цьому, управитель, підписуючи цей договір, надає свою згоду на припинення дії цього договору у разі настання підстав, що передбачені в пункті 6.2 цього договору, та зобов`язується у повному обсязі виконати зобов`язання, що лишилися невиконаним за цим договором до моменту припинення договору.

Контроль за ефективністю управління активами управителем здійснює установник управління відповідно до цього договору та нормативно - правових актів (п. 9.1 договору).

Судом встановлено, що відповідно до Порядку здійснення контролю за ефективністю управління активами, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 № 351, АРМА було проведено камеральну перевірку ефективності управління активами управителем, за результатами якої відділом моніторингу ефективності менеджменту активів центрального апарату АРМА складено довідку від 31.07.2023 № 163-к/23.

Так, згідно вказаної довідки комісією встановлено систематичне порушення управителем зобов`язання, визначеного підпунктом 4.4.14 пункту 4.4 розділу 4 договору управління щодо подання звітності про результати управління активами відповідно до умов договору управління, що є підставою для дострокової в односторонньому порядку відмови АРМА від договору управління (підпункт 6.4.1.1 пункту 6.4 розділу 6 договору у правління).

Враховуючи викладене, керуючись п. 6.5 договору, АРМА 03.08.2023 на адресу управителя направило повідомлення про відмову (припинення) в односторонньому порядку договору управління майном (активами), укладеного 08.06.2022 (вих. № 1492/6.1-33-23/6 від 03.08.2023).

Факт отримання вказаного повідомлення 03.08.2023 позивачем не заперечується.

Крім цього, як зазначає позивач, повідомлення аналогічного змісту було розміщено АРМА 03.08.2023 і на своєму офіційному веб-сайті.

Утім, на переконання позивача, таке одностороннє розірвання договору управління від 08.06.2022 вчинене відповідачем з порушенням законодавства та умов договору. Так, відповідно до повідомлення відповідача від 03.08.2023 підстава розірвання договору визначена ним як систематичне порушення позивачем обов`язку щодо строків подання щомісячної звітності. Разом з тим, порушення саме строків подання звітності не може розглядатися як неподання вказаної звітності як такої, а тому, відповідно, не є порушенням у розумінні пп. 4.4.14 п. 4.4 договору. Крім цього, затримки щодо подання звітності мали місце з боку позивача лише на початку діяльності з управління активами та були пов`язані з налагодженням комунікації з АРМА, значним обсягом роботи, необхідної для налагодження процесу управління, у силу чого виключається така їх ознака, як систематичність. Наведене свідчить про необ`єктивність висновку відповідача стосовно систематичності порушень, застосування ним формального та вибіркового підходу у врахуванні дат подання звітності позивачем лише у 2022 році. До того ж, позивач зауважує, що у силу приписів п. 18 Порядку здійснення контролю за ефективністю управління активами пропозиції, викладені у довідці про результати контролю, є обов`язковими до виконання управителем у строки, визначені в ній. Управитель в разі наявності заперечень щодо обставин, висновків та пропозицій, викладених у довідці, має право протягом трьох робочих днів з дня її отримання подати АРМА обґрунтовані письмові заперечення (пояснення) та документи, що їх підтверджують (у разі їх наявності), які можуть враховуватися АРМА під час прийняття рішення щодо подальшого управління активами. Утім, відповідач, порушуючи означений пункт Порядку, повідомлення про відмову від договору надіслав 03.08.2023, тобто вже наступного дня після отримання позивачем довідки за результатами перевірки (02.08.2023), що позбавило Товариство можливості надати свої пояснення і заперечення позивачу.

Виходячи з наведеного, позивач наразі заявляє вимогу про визнання одностороннього правочину з відмови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від договору управління майном (активами) від 08.06.2022 №б/н, наданої ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг" повідомленням від 03.08.2023 №1492/6.1-33-23/6, недійсним.

Заперечення АРМА проти позову ґрунтуються на тому, що у розумінні п. 18 Порядку здійснення контролю за ефективністю управління активами, на який посилається позивач, пропозиції, викладені у довідці про результати контролю, є обов`язковими до виконання управителем. Тоді як врахування заперечень та пропозицій самого управителя є дискреційними повноваженнями АРМА. У силу наведеного факт надсилання повідомлення про відмову від договору управління поза наданням Товариством відповідних пояснень жодним чином не свідчить про порушення відповідачем приписів чинного законодавства. Крім цього, АРМА наголошує, що про встановлений факт неналежного виконання Товариством зобов`язань згідно з п. 4.4 розділу 4 договору від 08.06.2022 та припинення (розірвання) вказаного договору управління з Товариством з 03.08.2023 було повідомлено старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора О. Бондаренка листом від 03.08.2023 № 1505/6.1-25-23/6, а також невідкладно вжито заходів щодо зміни управителя відповідних активів. Так, розпорядженням від 15.08.2023 № 716-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадження, у виняткових випадках» КМУ з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до ст. 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів» погодився з пропозицією АРМА щодо передачі в управління ПАТ «Укрнафта» активів, на які накладено арешт у кримінальному проваджені, згідно з переліком, що додається до оригіналу. Так, 27.09.2023 між АРМА та ПАТ «Укрнафта» було укладено договір управління майном (активами) № 1303, а також вжито заходів щодо передачі таких активів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (чатина 2 навденої норми).

Відповідно до ч. 1ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

У випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ч. 6 ст. 1032 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 629 ЦК встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України унормоване основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставах, встановлених договором або законом. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

За правилом ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У силу ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина 2 наведеної норми).

Аналогічні положення містить ст. 291 ГК України.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже, є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене й безпосередньо у договорі.

Частиною 1 ст. 1044 ЦК України закріплене право односторонньої відмови установника управління від договору управління майном.

У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк (частина 2 наведеної норми).

Як уже зазначалося, у п. 6.2 договору управління сторони погодили, що дія договору припиняється достроково у випадках та в порядку, передбачених пунктами 6.3 - 6.7 розділу 6 договору.

У силу п. 6.4 договору установник управління має прав достроково в односторонньому порядку відмовитися від цього договору у разі систематичного порушення управителем, у тому числі, зобов`язань, передбачених підпунктами 4.4.4, 4.4.7, 4.4.8, 4.4.10, 4.4.14 пункту 4.4 розділу 4 договору.

Пунктом 6.5 договору визначено, що відмова установника управління від цього договору здійснюється шляхом складення повідомлення про відмову від договору із зазначенням підстави такої відмови (припинення), визначеної у п. 6.4 цього договору, та направлення його на вказану у цьому договорі адресу управителя. Цей договір є припиненим з дати отримання управителем вказаного в цьому пункті повідомлення від установника управління або починаючи з дня опублікування установником управління повідомлення, вказаного в цьому пункті договору, на офіційному веб-сайті установника управління (http:arma.gov.ua) або в офіційних друкованих виданнях («Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур`єр»).

Судом встановлено, що 03.08.2023 АРМА у порядку п. 6.5 договору на підставі довідки від 31.07.2023 № 163-к/23, складеної за результатами перевірки ефективності управління активами позивачем, направило останньому повідомлення (вих. № 1492/6.1-33-23/6) про відмову (припинення) в односторонньому порядку договору управління майном (активами), укладеного 08.06.2022, факт отримання якого цього ж дня позивачем не спростовується та не заперечується.

При цьому, як зазначає відповідач, розірвавши договір з позивачем, ним невідкладно було вжито заходів щодо визначення іншого управителя спірних активів.

Так, розпорядженням від 15.08.2023 № 716-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадження, у виняткових випадках» Кабінет Міністрів України з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до ст. 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів» погодився з пропозицією АРМА щодо передачі в управління ПАТ «Укрнафта» активів, на які накладено арешт у кримінальному проваджені, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2023 між АРМА та ПАТ «Укрнафта» було укладено договір управління майном (активами) № 1303 та вжито заходів щодо передачі управителю таких активів.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 2 ст. 20 ГК України передбачає, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, перелік яких не є вичерпним, тобто суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Такий висновок викладений в абз. 9 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/309/18 зазначено, що ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Отже, якщо договір було розірвано неправомірно однією зі сторін, то порушені права контрагента, в залежності від встановлених судом обставин, дійсно можуть відновлюватися, у тому числі, шляхом визнання відповідного одностороннього правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України), як на тому наполягає позивач.

При цьому варто враховувати, що позов про визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору по суті спрямований на визнання чинності (дії) такого договору і зобов`язань, що за ним виникли, спонукання до їх подальшого виконання в натурі.

Разом з тим, виходячи зі змісту наведеної вище ст. 1029 ЦК України, фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням майном, мають вчинятися управителем протягом всього строку дії договору у поточному режимі, що пов`язано з особливостями самого процесу управління. А, навпаки, надати послуги з управління майном зворотно, "заднім числом" неможливо, позаяк така послуга надається та споживається саме протягом періоду часу, передбаченого договором.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що направивши позивачу повідомлення від 03.08.2023 №1492/6.1-33-23/6, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері відповідачем 27.09.2023 було укладено з ПАТ «Укрнафта», як новим управителем активами, договір управління майном щодо того ж предмету та включаючи той самий період часу.

Оскільки послуги з управління активами вже були надані та надаються АРМА іншим управителем на підставі чинного договору між ними, то навіть у разі задоволення даного позову можливість ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг" виконання своїх зобов`язань в натурі за спірним договором фактично не поновиться, тим більше у той період часу, який вже минув.

Наведене свідчить про обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.02.2024.

Суддя М.Є. Літвінова