Рішення

від 12.02.2024 по справі 910/15718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 м. КиївСправа № 910/15718/23

За позовом: приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";

про: стягнення 17.648.273,34 грн.

Суддя Сергій Балац

Секретар судового засідання Бут Д.О.

Представники:

позивача: Харченко М.В.;

відповідача: Серебряник О.О.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - відповідач) про стягнення 17.648.273,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 12.12.2019 № 1413-02024, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 17.648.273,34 грн., з яких: 17.171.955,36 грн. - основна заборгованість, 440.142,17 грн. - пеня та 36.175,81 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15718/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 20.11.2023.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням повного розрахунку з позивачем в заявлений період та відсутності підстав для нарахування решти заявлених до стягнення сум.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про: врегулювання між сторонами можливості зарахування оплат в попередні періоди заборгованості; неможливість застосування до спірних правовідносин постанови НКРЕКП, як підстави відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені; обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних.

В підготовчих засіданнях 20.11.2023 та 11.12.2023 оголошено перерви до 11.12.2023 та до 15.01.2024 відповідно.

В підготовчому засіданні 15.01.2024 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.02.2024.

В судовому засіданні 12.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як оператором системи передачі (ОСП), та відповідачем як користувачем, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 12.12.2019 № 1413-02024 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих відповідачем і погоджених з позивачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється:

- для позивача на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами позивача;

- для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;

- для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

- для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж позивача, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

- для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація.

З цією метою використовуютья дані обліку Адміністратора комерційного обліку.

Положеннями пункту 5.1 Договору передбачено, що планова та фактична вартість послуги (грн.) за цим Договорм визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт-год.) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн./МВт-год).

Порядок розрахунків за Договором визначений у розділі 6 Договору, а саме, зокрема:

- відповідач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги позивача таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця;

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед (п. 6.2 Договору);

- відповідач здійснює розрахунок з позивачем за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів отримання на підставі акта приймання-передачі послуги, який позивач надає відповідачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих позивачем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (п. 6.5 Договору);

- у випадку порушення відповідачем термінів розрахунку позивач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання відповідачем свої зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу (п. 6.7 Договору).

Відповідно до пункту 9.3 Договору, відповідач зобов`язаний:

1) подавати позивачу планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими позивачем формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 6 та 10 Договору;

2) повертати позивачу підписані зі свого боку акти у терміни та в порядку, що визначені і розділах 6 та 10 Договору;

3) здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених Договором;

4) надавати інформацію, зазначену в пункті 8.2 глави 8 розділу ІІ Кодексу системи передачі.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що планові обсяги передачі електроенергії відповідач зобов`язаний подавати позивачу до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю

позивач протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх відповідачу;

позивач протягом 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє відповідачу акт приймання-передачі наданої послуги;

відповідач отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його позивачу, підписаний зі свого боку.

Положеннями пункту 10.2 Договору передбачено, що позивач щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 3 Договору, та надсилає його відповідачу. Відповідач у триденний термін має повернути позивачу акт звірки розрахунків наданої послуги, підписаний зі свого боку. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами відповідач має право у триденний термін направити свій примірник акта звірки розрахунків позивача з мотивованим запереченням. Цей акт звірки має бути розглянутий позивачем у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий відповідачу. Якщо сторони и не дійшли згоди, застосовуються норми розділу 12 Договору.

Відповідно до пункту 10.4 Договору, рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за Договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомлення, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною у Договорі.

Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною:

- у день доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;

- у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом);

- у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.

Пунктом 5.2 додаткової угодою до Договору визначено, що відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги позивача таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Положеннями пункту 5.5 додаткової угоди до Договору, зокрема, передбачено, що відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих позивачем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Умовами пункту 5.7 додаткової угоди до Договору, зокрема, визначено, що у разі, якщо фактичний обсяг оплати відповідачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, позивач (за заявою відповідача) протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання заяви повертає відповідачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди відповідача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Між сторонами Договору підписано акт приймання-передачі послуги за Договором від 31.08.2023 № б/н на суму 12.248.793,24 грн. з ПДВ.

Відповідно до планового обсягу наданої послуги за вересень, позивачем сформовані рахунки-фактури на надання послуги в період вересня 2023 на загальну суму 5.239.080,00 грн. а саме: від 29.08.2023 № 1413-02024 29/08/2023 на суму 1.746.360,00 грн., від 05.09.2023 № 1413-02024 05/09/2023 на суму 1.746.360,00 грн. та від 11.09.2023 № 1413-02024 11/09/2023 на суму 1.746.360,00 грн.

Позивач стверджує, що послуги за Договором оплачені відповідачем частково, а саме:

- за серпень 2023 відповідачем здійснено оплату частково в сумі 315.917,88 грн.;

- за вересень 2023 відповідачем оплат не здійснено.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості в період з серпня 2023 по вересень 2023 в сумі 17.171.955,36 грн., з яких: 11.932.875,36 грн. за серпень 2023 та 5.239.080,00 грн. за вересень 2023.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 440.142,17 грн.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 36.175,81 грн.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідачем до господарського суду разом з відзивом на позов подані платіжні інструкції з яких вбачається, що відповідачем здійснено повне погашення заявленої до стягнення суми основної заборгованості в період з серпня 2023 по вересень 2023, а саме:

- від 14.09.2023 № 659 на суму 13.239.107,23 грн. (призначення платежу "Сплата за послугу передачі ел. ен. за 08/2023 згідно дог. 1413-02024 від 12.12.2019 у т.ч. ПДВ 20% 2206517.87 грн.";

- від 11.10.2023 № 469 на суму 9.952.240,19 грн. (призначення платежу "Сплата за послугу передачі ел. ен. за 09.2023 згідно дог. 1413-02024 від 12.12.2019 у т.ч. ПДВ 20% - 1658706.70 грн.".

Також відповідачем долучено до відзиву акт приймання-передачі послуги від 30.09.2023 № б/н на суму 9.952.240,19 грн.

Приймаючи до уваги повну сплату відповідачем заявленої до стягнення суми основної заборгованості суд дійшов висновку, що провадження справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17.171.955,36 грн. - підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Твердження позивача про зарахування частини здійсненого відповідачем 14.09.2023 платежу в рахунок заборгованості за попередні періоди на підставі п. 5.7 Договору судом відхиляється, оскільки:

- позивачем документально не доведено розмір та періоди такої заборгованості. При цьому, наявність, розрахунок та документальне обгрунтування такої заборгованості позивач мав би доводити з урахуванням рішення господарського суду м. Києва від 15.03.2023 у справі № 910/7875/22, яке набрало законної сили і яким позивача зобов`язано припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії по Договору, заборгованість за яким є предметом цього позову, при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії;

- у згаданих платіжних інструкціях № 659 та 469 відповідачем чітко визначено період за який проводиться оплата.

Таким чином, заборгованість попередніх періодів позивачем не доведена, є спірною та може бути предметом іншого позову.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, пунктом 16 частини 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" визначено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Станом на день вирішення спору по суті, Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 (який затверджений Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX) строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи те, що Договір регулює відносини між сторонами спору, як учасниками ринку електричної енергії та приймаючи до уваги, що строк дії воєнного стану в Україні охоплює період заборгованості (з серпня 2023 по вересень 2023) відповідача за укладеним між сторонами спору Договором суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 440.142,17 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позиція правомірності зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану також закріплена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, відповідачем здійснено розрахунок за Договором в період з серпня 2023 по вересень 2023 без порушення строку виконання грошового зобов`язання, який передбачений пунктом 5.5 Договору, який передбачає розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, а саме: за серпень 2023 - 14.09.2023, а за вересень 2023 - 11.10.2023.

Відтак, у відповідача не виникло прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором в заявлений період (08.2023 - 09.2023), що виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді зобов`язання відповідача сплатити суму 3 % річних.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних 36.175,81 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також суд зазначає, що взяті позивачем за основу нарахування 3 % річних планові платежі не можуть вважатися основним зобов`язанням, оскільки за умовами Договору є попередньою оплатою.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" основної заборгованості в сумі 17.171.955,36 грн. - закрити.

2. У задоволенні решти вимог - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 лютого 2024 року

Cуддя Сергій Балац