ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.02.2024Справа № 911/2473/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артбудпроект Інвест» (вул. Шевченка, буд. 31, приміщення 2, м. Богуслав, Київська область, 09701; ідентифікаційний код 41807426)
про стягнення 289 329,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Кушніренко Дмитро
від відповідача: Бузинний Андрій
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві (далі за текстом - Управління, Позивач, Замовник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артбудпроект Інвест» (далі за текстом - ТОВ «Артбудпроект Інвест», Відповідач, Виконавець) про стягнення 289 329 грн. з яких 139 099 грн. завищення вартості виконаних робіт з технічного обстеження будівлі по об`єкту: «Капітальний ремонт стадіону та спортивного майданчика, середня загальноосвітня школа № 288 за адресою: вул. Ірпінська, 68-А у Святошинському районі м. Києва» та 150 230 грн., завищення вартості виконаних робіт з технічного обстеження будівлі по об`єкту: «Капітальний ремонт стадіону та спортивного майданчику. Київська гімназія № 287 за адресою: вул. Чорнобильська, 10-Б у Святошинському районі м. Києва».
В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що за результатами проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської державної адміністрації планового аудиту щодо діяльності Позивача як замовника щодо дотримання актів законодавства встановлено завищення Відповідачем вартості виконаних робіт з технічного обстеження по вказаних вище об`єктам, що згідно доводів Позивача призвело до втрати фінансових ресурсів на суму 289 329 грн та стало підставою для звернення до суду з позовом.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Із наданого Відповідачем відзиву вбачається, що ним заперечуються заявлені вимоги з огляду на наступне:
- Відповідачем як учасником закупівель надано цінові пропозиції, які були найнижчими серед пропозицій інших учасників і його пропозиції не були відхилені на підставі невідповідності умовам оголошень про проведення спрощених закупівель та / або завдань на проектування, що й мало наслідком укладення договорів на виконання проектних робіт саме із Відповідачем;
- ціна договорів на виконання визначена на підставі позитивного експертного звіту;
- Позивачем не заявлено про допущення відступів від умов договорів у зв`язку з чим в силу положень частини 1 статті 853 ЦК України Позивач втратив право посилатися на такі відступи та недоліки в роботі;
- під час укладання договорів сторонами погоджено всі істотні умови, у тому числі вартість робіт, а Відповідачем належним чином виконано роботи;
- Позивачем, як Замовником прийнято виконані Відповідачем підрядні роботи без зауважень щодо їх якості та належного виконання, а відтак Позивачем погоджено підготовлену відповідачем проектно-кошторисну документацію;
- між сторонами підписано акти приймання - передачі виконаних робіт, у яких зазначено про відсутність будь яких претензій;
- проектна документація була предметом експертизи щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, якою встановлено, що документація складено у відповідності до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»;
- наданий Позивачем аудит не може змінювати та припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт;
- Позивачем не доведено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення та факту порушення Відповідачем господарського зобов`язання у зв`язку з чим відповідальність у вигляді збитків не може настати.
З огляду на зазначене Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2023 відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.09.2023.
26.09.2023 представником Відповідача подано відзив, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2023 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 25.10.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2023 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 15.11.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2023 матеріали справи № 911/2473/23 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 911/2473/23 обрано суддю Пукаса А.Ю. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 справу № 911/2473/23 прийнято до свого провадження суддею Пукасом А.Ю., підготовче засідання призначено 15.01.2024.
У підготовчому засіданні 15.01.2024 судом оголошено перерву до 29.01.2024.
16.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 29.01.2024 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 05.02.2024.
Судове засідання 05.02.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 судове засідання призначено на 19.02.2024.
У судовому засіданні 19.02.2024 представник Позивача надав пояснення по суті позову, просив суд його задовольнити.
Представник Відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 19.02.2024 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2021 за результатами спрощеної процедури публічних закупівель (ідентифікатори закупівель - UA-2021-08-16-008051-a та UA-2021-08-16-008121-a) 23.09.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено договори на виконання проектних робіт № 131 та № 132.
Договором № 131 від 23.09.2021 (далі за текстом - Договір № 131) визначено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт стадіону та спортивного майданчика, Київська гімназія № 287, вулиця Чорнобильська, 10-Б у Святошинському районі міста Києва» (далі Роботи) у відповідності з кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток № 2).
Згідно даного договору Виконавець являється замовником експертизи та здійснює супровід проведення експертизи цієї проектної документації (захист та обґрунтування проектних рішень) для отримання експертного висновку з позитивним відгуком за результатами проведеної експертизи (надалі Експертний висновок) і передає у власність Замовнику разом з Експертним висновком розроблену проектну та кошторисну документацію, що отримала позитивний висновок, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю належно виконані Роботи на умовах цього Договору.
Суд вказує, що Додатком № 2 до Договору № 131 від 23.09.2021 затверджено кошторис на проектні роботи - 182 900 грн (з ПДВ).
Пунктом 1.3.-1.4 Договору № 131 проектні роботи виконуються згідно з державними будівельними нормами, правилами, згідно наданого замовником технічного завдання та вихідними даними, наданими Замовником.
Результатом Робіт, визначених у пункті 1.1 цього Договору, є проектно-кошторисна документація, виконана у відповідності до державних будівельних норм та Завдання, вихідних даних Замовника, яка отримала позитивний Експертний висновок та погоджена з усіма установами, організаціями, що надавали технічні умови та інтереси яких зачіпаються.
Пунктом 3.2 Договору № 131 визначено, що ціна договору визначена на дату укладання і становить 182 900 грн, а згідно пункту 3.3 остаточна вартість робіт визначається на підставі позитивного експертного звіту, яка не може перевищувати вартість, зазначену в пункту 3.2 даного Договору.
Відповідно до пункту 4.1 Договору № 131 Виконавець виконує проектні роботи, керуючись Завданням, Кошторисами та відповідно до вимог стандартів, норм, правил, актів чинного законодавства України, якими регламентуються питання розробки та оформлення проектної документації, будівельними нормами і правилами, іншими нормативним актами. Стадія «РП» («Робочий Проект») передбачає розробку проектної документації у відповідності ДБНА 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Згідно пункту 4.2 Договору № 131 якісною визнається проектна документація, яка розроблена та оформлена відповідно до вимог Завдання, інших умов Договору, вимог чинного законодавства України з питань, що регламентують питання предмету Договору, і вимог, які ставляться до роботи відповідного характеру, та яка за результатами експертизи отримала позитивний висновок експертної організації (Експертний висновок), погоджена з усіма установами, організаціями, що надавали технічні умови та інтереси яких зачіпаються.
Відповідно до пункту 4.4 Договору № 131 проектні роботи визнаються виконаними з дати підписання Замовником завершального Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Пунктом 4.6 Договору № 1331 закріплено порядок прийняття Замовником робіт та порядок повідомлення Виконавця про їх недоліки.
Підписання Акту Замовником є підставою для проведення Виконавцю оплати за виконані проектні роботи.
Договором № 132 від 23.09.2021 (далі за текстом - Договір № 132) визначено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт стадіону та спортивного майданчика. Середня загальноосвітня школа № 288, вул. Ірпінська, 68-А у Святошинському районі міста Києва (далі - Роботи) у відповідності з кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору (додаток № 2).
Суд вказує, що Додатком № 2 до Договору № 132 від 23.09.2021 затверджено кошторис на проектні роботи - 187 900 грн (з ПДВ).
Пунктом 3.2 Договору № 132 визначено, що ціна договору визначена на дату укладання і становить 187 900 грн, а згідно пункту 3.3 остаточна вартість робіт визначається на підставі позитивного експертного звіту, яка не може перевищувати вартість, зазначену в пункті 3.2 даного Договору.
Всі інші вказані вище пункти Договору № 131 є ідентичними з положення, закріпленими пунктами Договору № 132.
Згідно доводів, викладених у відзиві та як вбачається із посилань: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-16-008051-a, https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-16-008121-a Відповідач як учасник закупівель надав цінові пропозиції, які були найнижчими серед пропозицій інших учасників і його пропозиції не були відхилені на підставі невідповідності умовам оголошень про проведення спрощених закупівель та / або завдань на проектування, що в результаті стало наслідком укладання Договору № 131 та № 132.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами за Договором № 131 підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт № 2 від 24.12.2021, згідно якого Виконавцем виконано всі необхідні роботи з розроблення проектно-кошторисної документації по об`єкту вартістю 182 900 грн.
Також даним актом закріплено, що сторони не мають претензій по якості та обсягу робіт один до одного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами за Договором № 132 підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт № 2 від 24.12.2021, згідно якого Виконавцем виконано всі необхідні роботи з розроблення проектно-кошторисної документації по об`єкту вартістю 187 900 грн.
Також даним актом закріплено, що сторони не мають претензій по якості та обсягу робіт один до одного.
Згідно доводів сторін кошти за Договором № 131 та № 132 Замовником сплачено Виконавцю.
На виконання пунктів 3.2 та 3.3 Договорів № 131 та № 132 та формування остаточної вартості робіт Відповідачем до відзиву додано позитивний експертний звіт № 28-0355/01-21 від 15.11.2021 та № 28-0354/01-28 від 15.11.2021 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по об`єктам вказаних договорів, виконаний філією ДП «Укрдержбужекспертиза».
Судом встановлено, що у вказаних експертних звітах закріплено відповідність заявленої кошторисної документації (яка враховує обсяги робіт за договорами), складеної відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
При цьому суду є незрозумілим надання до відзиву Експертного звіту від 05.06.2018 № 0391-18/ПРОЕКСП щодо об`єкту, який не входить до предмету розгляду справи.
Позивач у позові заявляє, що підставою для звернення до суду стало виявлення втрат фінансових ресурсів за кожним з договорів в загальному розмірі 289 329 грн ( за Договором № 131 - 150 230 грн, а за Договором № 132 - 139 099 грн.), які за своєю суттю є збитками, заподіяними Позивачу.
На обґрунтування власних доводів Позивачем надано Аудиторський звіт за результатами планового аудиту діяльності Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з реконструкції приміщень для відновлення роботи дошкільного навчального закладу № 497 по вул. Академіка Корольова, 5-А в Святошинському районі м. Києва та з капітального ремонту стадіону та спортивних майданчиків середньої загальноосвітньої школи № 285 по вул. Ірпінська, 68А та київської гімназії № 287 по вул. Чорнобильська, 10-Б у Святошинському районі м. Києва за період грудень 2021.
Згідно вказаного аудиторського звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу КМР (КМДА) встановлено порушення, допущені учасниками будівництва, чим завдано втрат бюджету Києва на суму 289 329 грн. з огляду на завищення Відповідачем вартості виконаних робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту.
Так, Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту зазначає, що вартість проектних робіт відповідно до кошторису до Договору № 131 та № 132 визначена за формою 2-П, тобто шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахунковій базі. Вартість будівництва глава 1-9 не визначена розрахунком та складає 4 000 000 грн. До розрахункової бази застосовано відсотковий показник вартості проектних робіт К = 5, 55 та договірний необґрунтований коефіцієнт К = 0,862329 та К = 0,885903. При розрахунку вартості проектних робіт на капітальний ремонт застосовано неправильний метод визначення ціни.
Також звітом рекомендовано керівництву та відповідним службам УБАЗ Святошинської РДА вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів за наслідком виконання Договорів № 131 та № 132.
Заперечуючи щодо зазначеного Відповідач наголошує на тому, що під час укладання спірних Договорів між сторонами погоджено всі істотні умови, у тому числі і вартість робіт.
Крім того, роботи за договорами Відповідачем виконано без зауважень та претензій, що також прийнято Позивачем шляхом підписання актів приймання - передачі виконаних робіт.
Додатково, Відповідач зазначає, що розрахунок вартості проектних робіт здійснений ним за формою 2-П "Кошторис на проектні (вишукувальні) роботи", Додаток Г до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (діючий станом на дату оформлення кошторису), а визначення вартості проектних робіт на підставі збірників цін на проектно-вишукувальні роботи (метод, застосований департаментом аудиту) використовується за умови якщо немає можливості визначити вартість проектних робіт за розділом 5 ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013.
Так, Відповідач вказує, що розрахункова база по спірним об`єктам визначалась на підставі вартісних показників об`єктів аналогів в порядку, передбаченому розділом 5 ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013.
Згідно переконань Відповідача, розрахункова база (вартість будівельних робіт) на етапі подання пропозицій в межах процедури спрощеної закупівлі та укладання договору визначена приблизно (на підставі показників аналогічної документації Відповідача) оскільки визначення точної вартості будівельних робіт неможливе до повного виконання предмету договору.
Більш того, Позивач не оскаржує дійсність наданих на виконання Договорів № 131 та № 132 кошторисів так само і погоджується із розрахованою Відповідачем вартістю будівельних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач в позасудовому порядку звертався до Відповідача із претензією від 21.07.2023 № 107-42-346 з вимогою повернути грошові кошти за завищення вартості робіт, в задоволенні чого Відповідачем відмовлено.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами Договорів, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами про виконання робіт (підряду).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 статті 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.
Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
З огляду на викладене, суд вказує, що сторони укладаючи Договори № 131 та № 132 діяли на власний розсуд та за вільним волевиявленням, при тому, що Відповідачем в порядку спрощеної процедури закупівлі подавалась цінова пропозиція, яка обрана Позивачем як найнижча та найвигідніша.
Враховуючи спірні правовідносини сторін, судом звертається увага на те, що Відповідач в першу чергу є суб`єктом господарювання, який здійснює комерційну господарську діяльність з метою отримання прибутку.
При цьому суд погоджується з доводами Відповідача, що наразі Позивачем не оскаржуються як такі результати Договорів № 131 та № 132 - проектно-кошторисна документація на об`єкти будівництва, що знову ж таки підтверджує належність виконання Відповідачем робіт в межах договірних правовідносин.
Крім того судом враховано, що правильність (законність) вартості проектних робіт підтверджена позитивними експертними звітами, що відповідає вимогам пунктів 3.2 та 3.3 Договорів № 131 та № 132, а відповідно станом на дату подання цінової пропозиції як такий розрахунок вартості проектних робіт об`єктів у Відповідача - відсутній, що унеможливлювало здійснення розрахунку у відповідності до розділу 5 ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013 та, що вбачалося б за можливе зробити після фактичного виконання Договору № 131 та № 132.
Суд погоджується з аргументами Відповідача, що при укладанні договорів обидві сторони договору визнали вартість послуг, які підлягали наданню за договором, економічно вигідними та обґрунтованими, про що свідчить факт укладання таких договорів.
Вартість послуг була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена у договорах, а в подальшому і в Актах прийому - передачі виконаних робіт без зауважень та претензій з відповідним проведенням проплат.
Відповідно до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання укладених між сторонами договорів недійсними матеріали справи не містять.
За приписами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань здійснюється в порядку статті 623 ЦК України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 2 статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань, а також причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Спір у даній справі виник, у зв`язку із тим, що, як стверджує Позивач, Відповідачем фактично завищено вартість робіт, що тим самим призвело до втрати фінансових ресурсів місцевого бюджету, на підтвердження чого Позивачем надано аудиторський звіт.
Відповідно до частини 3 статті 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Проаналізувавши та дослідивши Положення Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київського міського голови № 817/4881 від 17.05.2018, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1.7. вказаного положення Департамент є органом внутрішнього аудиту та не підміняє контрольних функцій будь - яких державних органів, діє в інтересах територіальної громади міста Києва.
Результати внутрішніх аудитів та інших контрольних заходів Департамент надає Київському міському голові висновки і пропозиції та на його вимогу готує інформацію про виконання плану діяльності Департаменту.
Згідно розділу 2 Положення основним завданням Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами проведених внутрішніх аудитів, моніторингів, аналізів та інших контрольних заходів ефективності діяльності та дотриманням законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва, іншими суб`єктами в частині використання ними об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва (майна, коштів та іншої комунальної власності) (далі підконтрольні суб`єкти), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з законодавством України. Внутрішній аудит створюється з метою вдосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків, поліпшення внутрішнього контролю та управління ризиками.
З огляду на зазначене, суд вказує, що наданий Позивачем аудиторський звіт, який складено за результатами внутрішнього аудиту Позивача є його внутрішнім документом, направленим на вчинення керівниками установи дій щодо усунення недоліків діяльності останнього, в тому числі і задля відшкодування коштів, які кваліфіковані як збитки аудиторською групою.
В даному випадку такий звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу з огляду на порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, однак жодного правового наслідку для Відповідача мати не може.
Відтак, враховуючи процес укладання Договорів, судом не вбачається підстав для поширення висновків та наслідків аудиторського висновку на Відповідача, вину якого у спірних правовідносинах встановити суду не вдалося, а правова природна заявленої до стягнення суми не може кваліфікуватися як надмірні витрати понесені Позивачем, оскільки станом на дату підписання спірних договорів, їх ціна відома сторонам, а відтак і розмір таких витрат був завідомо відомий.
Зазначене судом вище виключає можливість застосування до Відповідача відповідальності та стягнення заявленої суми.
При цьому судом знову ж таки звертається увага Позивача на відсутність претензій щодо якості та обсягу виконаних робіт станом на дату підписані Актів прийому - передачі робіт у зв`язку з чим посилання Позивача на завищення вартості виконаних Відповідачем робіт є безпідставним в силу положень частини 1 статті 853 ЦК України, а Договори № 131 та № 132 не визнані судом недійсними / неукладеними.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено факту втрати фінансових ресурсів внаслідок укладання та виконання Договорів № 131 та 132, а відтак і понесення збитків внаслідок недобросовісних та неправомірних дій Відповідача у зв`язку з чим суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та йому не відшкодовуються.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві - відмовити.
2. Судові витрати Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві - не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 22.02.2024
Суддя Антон ПУКАС
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 26.02.2024 |
Номер документу | 117174170 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукас А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні