Рішення

від 22.02.2024 по справі 911/3795/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3795/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вудсістемс», м. Київ

до відповідачаФізичної особи-підприємця Іванова В`ячеслава В`ячеславовича, м. Бровари Київської області

про стягнення 35 760,71 грн.,

без виклику представників;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вудсістемс», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Вудсістемс») 18.12.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. №1 від 15.12.2023 до відповідача Фізичної особи-підприємця Іванова В`ячеслава В`ячеславовича, м. Бровари (далі за текстом ФОП Іванов В.В.) про стягнення заборгованості за договором підряду, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:

грошові кошти в розмірі 31 360,00 грн. відповідно до Договору №242 від 14.02.2023;

пеню в сумі 3 813,03 грн. (за період 18.03.2023-17.09.2023)

три відсотки річних в сумі 587,68 грн. (за період 18.03.2023-31.10.2023)

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

В обґрунтування первісних позовних вимог позивач вказує, що 14.02.2023 між ФОП Івановом В.В. (виконавець) та ТОВ «Вудсістемс» (замовник) був укладений договір №242, за умовами якого замовник виготовляє, а виконавець приймає замовлення на виконання роботи по виготовленню виробів зі шкіри згідно із дизайн-проєктом.

На виконання умов договору замовник вніс передплату 80% від загальної ціни Договору, а саме 14 800,00 грн. за платіжною інструкцією №104 від 17.02.2023. Також, замовник передав виконавцю матеріали для виконання робіт, вартість яких становить 16 560,00 грн. В свою чергу, виконавець зобов`язався виконати роботи, а саме виготовити вироби зі шкіри. Як зазначає позивач, виконавець не виконав зобов`язання, передбачені договором не виготовив вироби зі шкіри у встановлений строк, а також зіпсував матеріал, що був переданий для виготовлення виробу.

У позовній заяві позивач посилається на ст. 840, 852, 858, 849 ЦК України щодо права замовника вимагати безоплатного усунення недоліків, а у випадку суттєвих відступів від договору та істотних недоліків у роботі, які не можуть бути усунені право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Позивач твердить, що відповідач вартість зіпсованого матеріалу на суму 16500,00 грн. не компенсував, грошові кошти у розмірі 14 800,00 грн. за виконану роботу не повернув, та просить суд стягнути їх з відповідача в судовому порядку.

Також позивач, посилаючись на положення ст.ст. 651, 611, 612 ЦК України щодо наслідків порушення зобов`язання, на ст. 230, 231 ГК України щодо змісту та порядку застосування штрафних господарських санкцій, ст. 625 ЦК України щодо наслідків невиконання грошового зобов`язання, просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3 813,03 грн. та три проценти річних в сумі 587,68 грн., нараховані за період з 18.03.2023 по 31.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2023 відкрито провадження у справі №911/3795/23 у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).

15.01.2024 представник позивача подав заяву вих. 1 від 11.01.2024 про зміну підстав позову, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 38 760,00 грн., з яких:

14 800,00 грн. сума попередньої оплати;

16 560,00 грн. вартість переданого виконавцю матеріалу;

7 400,00 грн. вартість послуг іншого виконавця.

Крім того, позивач просить суд судові витрати у розмірі 2 684,00 грн. покласти на відповідача.

У заяві від 11.01.2024 позивач посилається на право замовника на односторонню відмову від договору підряду (ст. 849, 852, 858 ЦК України) у випадку значних відступів з боку підрядника від умов договору або істотних недоліків, які не можуть бути усунуті; та на обов`язок такого підрядника відшкодувати збитки (ч.3 ст. 858, пункт 4 ст. 611, ст. 22 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України), якими вважає: 14800,00 грн. суми попередньої оплати, 16560,00 грн. вартості матеріалу; 7400,00 грн. вартості послуг іншого виконавця, а разом 38 760,00 грн., та які просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 232, пункту 1 частини 5 статті 238 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов`язаних з вирішенням справи по суті, зокрема щодо вирішення процесуальних питань прийняття до розгляду заяв про зміну предмету або підстав позову та зменшення або збільшення позовних вимог. Крім того, у частині 2 ст. 232 ГПК України встановлено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Тож ухвалою від 17.01.2024 суд постановив не приймати до розгляду вказану заяву та повернути її заявнику з підстав, викладених в ухвалі.

09.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 31 360,00 грн. (14800,00 грн. сума попередньої оплати та 16 560,00 грн. вартість переданого виконавцю матеріалу). Вказана заява направлена до суду засобами поштового зв`язку 07.02.2024.

Ухвалою від 12.02.2024 суд постановив залишити без розгляду вказану заяву про зміну підстав позову на підставі ст.ст. 118, 119 ГПК України як таку, що подана із порушенням встановленого законом строку без клопотання про його поновлення та без обґрунтування поважності причин пропуску строку.

12.02.2024 від позивача надійшла заява про доручення доказів до матеріалів справи, до якої додано читабельну копію договору №242 від 14.02.2023, укладеного між позивачем та відповідачем.

Також 12.02.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача ФОП Іванова В.В. грошові кошти в розмірі 31 360,00 грн. Як вбачається із доданих до заяви описів вкладення до цінних листів, вказана заява була направлена позивачем на адресу відповідача та господарського суду Київської області поштою 06.02.2024.

Ухвалою від 12.02.2024 суд постановив залишити без розгляду вказану заяву про зменшення позовних вимог на підставі ст.ст. 118, 119 ГПК України як таку, що подана із порушенням встановленого законом строку без клопотання про його поновлення та без обґрунтування поважності причин пропуску строку.

Станом на 22.02.2024 відповідач відзив на позов не подав.

Копію ухвали від 22.12.2023 про відкриття провадження у справі суд направляв відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, на адресу, зазначену у позовній заяві (м. Бровари, бульвар Незалежності 8, кв. 69), яка відповідає адресі ФОП Іванова В.В. згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до Витягу від 21.12.2023 №32044799. Рекомендоване поштове відправлення №0600073005865 повернулось на адресу суду із довідкою підприємства зв`язку і посиланням на закінчення терміну зберігання.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У відповідності до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Вудсістемс» до ФОП Іванова В`ячеслава В`ячеславовича про стягнення 35760,71 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

14.02.2023 між ФОП Івановим В.В. (виконавець) та ТОВ «Вудсістемс» (замовник) було укладено договір №242 (далі Договір), відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв замовлення на виконання роботи по виготовленню виробів зі шкіри згідно з дизайн-проектом (пункт 1.1) протягом 20 робочих днів з моменту отримання передоплати 80% та отримання матеріалів (шкіри) від замовника (пункт 1.2)

Загальна сума виконуваних робіт складає 18 500,00 грн. (пункт 2.1), сума передоплати 14 800,00 грн. (пункт 2.2). Замовник вносить залишок вартості робіт в момент прийому роботи (пункт 2.3). Виконавець зобов`язаний виконати роботу згідно прийнятого ескізу та повідомити замовника про готовність робіт, а також провести встановлення з моменту повного розрахунку (пункт 3.1).

Замовник зобов`язаний провести остаточний розрахунок та прийняти виготовлений виріб або роботу, виконану згідно договору (пункт 3.4).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного розрахунку сторін.

До матеріалів справи позивач подав проект під назвою «Кабінет Кропивницький», одна сторінка якого (з поданих п`яти) 18.11.2022 підписана невідомою особою; доказів підписання сторонами договору вказаного проекту матеріали справи не містять, як і не містять доказів передання проекту замовником виконавцю, або будь-яких ідентифікуючих ознак того, що вказаний проект є саме тим проектом, який мав виконати виконавець за договором №242 від 14.02.2023. Разом із тим, за змістом пункту 2.2 Договору передання замовником передоплати є фактом того, що сторонами узгоджені всі суттєві умови робіт, передбачених договором.

До матеріалів справи додано копію рахунку на оплату №1 від 13.02.2023, який виставлений ФОП Яблонським А.І. на оплату шкіри із шкур ВРХ, дод.оброб. (стокова) у кількості 12,06 кв.м., за ціною 1373,13 грн., вартістю 16 560,00 грн., а також копію платіжної інструкції №98 від 13.02.2023, за якою ТОВ «Вудсістемс» здійснило оплату на користь ФОП Яблонського А.І. суми 16560,00 грн. із призначенням платежу «за шкіру згідно рахунку №1 від 13.02.2023). Видаткова накладна та/або акт приймання-передачі товару, які б фіксували факт господарської операції з поставки шкіри ФОП Яблонським А.І. позивачу ТОВ «Вудсістемс», матеріали справи не містять.

Доказів передачі шкіри у кількості 12,06 кв.м. вартістю 16560,00 грн. від замовника ТОВ «Вудсістемс» виконавцю ФОП Іванову В.В. матеріали справи також не містять.

ФОП Іванов В.В. виставив позивачу ТОВ «Вудсістемс» рахунок-фактуру №242 від 14.02.2023 на оплату згідно договору №242, у якому визначено види робіт та їх вартість, а саме: виготовлення килимків із шкіри (7 шт) 5000 грн.; обшиття фасадів шухляд шкірою (2 шт) 4500 грн.; обшиття стільниці шкірою (1 шт) 4500 грн., оздоблення опори столу шкірою (1 шт) 4500 грн., всього 18500 грн., передплата 14800 грн., післяоплата 3700 грн.

У рахунку зазначено вартість робіт без урахування вартості шкіри, а також зазначено, що шкіру надає замовник у кількості 12 п/м. Тобто конкретний перелік, обсяг та вартість кожного виду робіт вбачається із вказаного рахунку, який був оплачений (отже погоджений) замовником.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відтак, за правовим змістом відносини сторін є договором підряду, який є джерелом зобов`язальних відносин сторін у справі, зміст яких вбачається яз із тексту самого договору, так і документів, якими обмінялися сторони.

Суд встановив, що зміст зобов`язань відповідача як виконавця полягає у виготовленні виробів з матеріалу замовника та передачі замовнику результату робіт у строк 20 робочих днів з дати отримання від замовника передоплати 80% та матеріалу - шкіри, а зміст зобов`язань позивача як замовника полягає у сплаті авансу та переданні виконавцю придатного матеріалу, та відповідно - у прийнятті результату робіт та оплати залишку їх вартості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Платіжною інструкцією від 17.02.2023 №104 ТОВ «Вудсістемс» сплатив ФОП Іванову В.В. передплату за договором у сумі 14800,00 грн. із призначенням платежу «за послуги згідно рахунку №242 від 14.02.2023 без ПДВ».

Відповідно до частин 1, 2 ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Визначених вказаною статтею умов укладений між сторонами договір не містить.

Суд погоджується з тим, що в силу закону (ст. 841 ЦК України) підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Однак, доказів передання матеріалу замовником виконавцю матеріали справи також не містять.

Текст договору та документи, якими обмінялися сторони, не містять узгоджених сторонами умов та порядку передачі результату робіт замовнику, та не визначають документів, які б мали таке передання підтверджувати. Разом із тим, матеріали справи взагалі не містять будь-яких відомостей щодо виконання та передання робіт виконавцем замовнику повністю або частково. Такі докази не подані також на вимогу пункту 4 ухвали суду від 22.12.2023 про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною 3 ст. 849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до частини 3 ст. 858 ЦК України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно із статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Позивач твердить про прострочення виконання робіт та істотне порушення умов договору стороною виконавця, та додає до матеріалів справи копію претензії №1 від 01.05.2023, у якій із посиланням на частину 3 ст. 849 та частину 3 ст. 858 ЦК України повідомляє виконавця про розірвання договору та вимагає повернення сплачених коштів 14 800,00 грн. передплати та 16 560,00 грн. вартості матеріалу.

Однак, по-перше, відповідно до договору початок перебігу строку виконання робіт обумовлений настанням двох умов сплати авансу та передання матеріалу, відтак за відсутності доказів передання матеріалу виконавцю до матеріалів справи не додано достатніх доказів того, що строк виконання зобов`язань для виконавця настав та сплив 17.03.2023, як стверджує позивач.

По-друге, доказів надіслання або вручення вказаної претензії №1 від 01.05.2023 у будь-який спосіб відповідачу ФОП Іванову В.В. матеріали справи також не містять.

Відповідно до частини 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76, 77 ГПК України).

Щодо поданих до матеріалів справи скріншотів листування у месенджері Telegram між невідомою особою та контактом «Славик Мягкая Мебель», суд вказує, що за поданими матеріалами неможливо достовірно ідентифікувати осіб учасників поданого листування, крім того, фото документів, відправлених через месенджер Telegram 13 липня, не відповідають претензії №1 від 01.05.2023 про розірвання договору, яка подана до суду.

Договори підряду та надання послуг становлять певне виключення з загального правила зобов`язального права, яке передбачає неможливість односторонньої відмови від зобов`язань. Зазначені договори можуть бути розірвані замовником в односторонньому порядку, за певних умов, встановлених законом або договором, та з відповідними наслідками такої односторонньої відмови.

Згідно положень пункту 1 частини 1 ст. 611, частини 2 ст. 849 ЦК України умовою дострокової односторонньої відмови від зобов`язання та відшкодування збитків є порушення умов зобов`язання іншою стороною, яке має полягати в простроченні його виконання або у його невиконанні.

Крім того, частина 3 ст. 612, частина 2 ст. 849 ЦК України, частини 1, 2 ст. 220 ГК України визначають певний порядок дій кредитора у разі порушення зобов`язання: він має відмовитись від договору, при чому в розумінні ст. 654 ЦК України зробити це письмово. Фактично відмова від договору є одностороннім правочином, який має бути сприйнятий саме іншою стороною договору.

За матеріалами, доданими до справи, позивач не довів належними та достатніми доказами ані порушення виконавцем строку виконання зобов`язання, ані факту вчинення замовником у зв`язку з цим порушенням відмови від договору підряду.

Враховуючи, що докази направлення відповідачу претензії №1 про розірвання договору у матеріалах справи відсутні, а відповідно до пункту 5.1 Договору №242 сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного розрахунку сторонами, станом на дату звернення позивача з позовом до суду та на дату розгляду справи вказаний договір є чинним, відтак, за договором у відповідача є чинні зобов`язання з виконання робіт та передання їх замовнику, та відсутні грошові зобов`язання з повернення коштів та відшкодування вартості матеріалів. За відсутності у відповідача прострочених грошових зобов`язань відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України, відтак, похідна вимога про стягнення з відповідача процентів річних є безпідставною.

Пеня договором №242 від 14.02.2023 між сторонами не передбачена, а відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд робить висновок про те, що позов ТОВ «Вудсістемс» до ФОП Іванова В.В. про стягнення 35 760,00 грн. є передчасним та таким, що не доведений належними та достатніми доказами, та із заявлених підстав не належить до задоволення.

У зв`язку із відмовою у позові повністю суд відповідно до ст. 129 ГПК України залишає за позивачем витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові товариству з обмеженою відповідальністю «Вудсістемс» до фізично особи підприємця Іванова В.В. відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх