Рішення

від 19.02.2024 по справі 914/3663/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024 Справа № 914/3663/23

За позовом:Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів», м. Львівпро:стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації Суддя Крупник Р.В. Секретар Андрухів Д.О.Представники сторін:від позивача:Дяченко В.О. представник;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі Позивач, ПрАТ «УПСК») звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів» (надалі Відповідач, ТОВ «Фіакр-Львів») про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації.

Ухвалою від 20.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 22.01.2024.

Крім цього в ухвалі від 20.12.2023 суд розкрив інформацію, про те, що дружина судді ОСОБА_1 в період з 2011 по 2019 роки працювала на посаді начальника відділу кадрів ТОВ «Фіакр-Львів». За результатами розкриття інформації заяв про відвід судді Крупника Р.В. не поступало. В судовому засіданні 22.01.2024 представник позивача зазначив про відсутність сумнівів в неупередженості судді при розгляді даної справи.

Ухвалою від 22.01.2024 відкладено судове засідання у справі на 05.02.2024.

Ухвалою від 05.02.2024 суд відклав судове засідання у справі на 19.02.2024.

Представник позивача взяв участь у судовому засіданні 19.02.2024 у режимі відеоконференції, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 19.02.2024 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, поштове відправлення №0600085077675, яким ТОВ «Фіакр-Львів» надсилалась ухвала від 05.02.2024, отримане відповідачем 09.02.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта». Крім цього представниця відповідача 15.01.2024 знайомилася з матеріалами судової справи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 23.10.2022 у м. Львові трапився страховий випадок (ДТП), у зв`язку із чим позивач на підставі договору добровільного страхування №047/078/003513 від 20.12.2021 виплатив на користь ОСОБА_2 (потерпілий, страхувальник) страхове відшкодування в розмірі 220`000,00 грн. При цьому позивач вказує, що умовами договору передбачався обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування за вартістю відновлювального ремонту (без урахування зносу), а сума у розмірі 220`000,00 грн. погоджена із страхувальником в угоді про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування.

Особою, винною у настанні страхового випадку, є ОСОБА_3 , що підтверджуються постановою Залізничного районного суду міста Львова від 08.12.2022 у справі №462/5964/22. Оскільки ОСОБА_3 під час скоєння ДТП виконував свої трудові обов`язки у якості працівника ТОВ «Фіакр-Львів», то обов`язок щодо відшкодування збитків покладається на відповідача.

Як зазначає позивач, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу, який скоїв ДТП, застраховано ТДВ «СК «Гардіан» згідно із полісом №ЕР/209874595. Останнє виплатило на користь позивача 108`058,13 грн. та повинне додатково сплатити 14`910,75 грн. після надання доказів проведення ремонту автомобіля.

Зважаючи на це, невідшкодованою залишається сума у розмірі 97`031,12 грн. (220`000,00 - (108`058,13 + 14`910,75)). Оскільки ТОВ «Фіакр-Львів» в добровільному порядку не сплатив вказаної суми, позивач звернуся до суду із цим позовом про її стягнення.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

20.12.2021 між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №047/078/003513 (надалі Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки AUDI A7, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , якій належить йому на відповідній правовій підставі, а також додатковим обладнанням до нього згідно із програмою страхування «Класична».

Право власності ОСОБА_2 на вказаний вище транспортний засіб підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 від 16.12.2021.

Умовами Договору передбачено наступні положення, які мають значення для вирішення спору у цій справі:

- до страхових випадків відносяться дорожньо-транспортні пригоди (надалі ДТП) (п. 9.1);

- страхова сума для транспортного засобу становить 675`000,00 грн. (п. 10.1);

- останній страховий платіж за період з 21.09.2022 до 20.12.2022 підлягає сплаті до 20.09.2022 (п. 12), а тому Договір діє до 20.12.2022;

- розмір франшизи за іншими страховими випадками, у т.ч. у разі настання ДТП, становить 0,0% (п. 13.3);

- при виплаті страхового відшкодування знос деталей не враховується (п. 15).

23.10.2022 о 17 год. 30 хв. у місті Львові на проспекті Чорновола, 2Б, водій ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3 ), керуючи транспортним засобом БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_4 , здійснив зіткнення з автомобілем AUDI A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №156321 від 23.10.2022 та схемою місця ДТП.

У зв`язку із цим, постановою Залізничного районного суду міста Львова від 08.12.2022 у справі №462/5964/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Станом на дату настання ДТП, транспортний засіб БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_4 був застрахований ТДВ «СК «Гардіан» згідно зі страховим полісом ЕР 209874595, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з МТСБУ від 27.11.2023. У витязі також зазначено, що франшиза становить 1`600,00 грн., а ліміт за шкоду майну дорівнює 160`000,00 грн.

На момент настання страхового випадку ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Фіакр-Львів» та виконував свої трудові обов`язки, що підтверджується копією його трудової книжки та простежується зі змісту Протоколу серії ААД №156321 від 23.10.2022, схеми місця ДТП, постанови Залізничного районного суду міста Львова від 08.12.2022 у справі №462/5964/22.

24.10.2022 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявами про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування.

У свою чергу, Звітом №3513-1 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу, від 16.12.2022 встановлено, що станом на 23.10.2022 (дата проведення оцінки) вартість відновлювального ремонту автомобіля марки AUDI A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 (з врахуванням ПДВ на запчастини та матеріали) становить 295`257,77 грн., а вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зносу дорівнює 124`568,88 грн. При цьому коефіцієнт фізичного зносу становить 0,696.

Аналогічна вартість відновлювального ремонту без урахування зносу відображена й у Ремонтній калькуляції №КЗ-22786 від 30.11.2022.

26.12.2022 між позивачем та ОСОБА_2 укладено Угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування, згідно з якою розмір страхового відшкодування за шкоду пов`язану із пошкодженням внаслідок ДТП транспортного засобу AUDI A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_5 , складає 220`000,00 грн. та є загальним, остаточним і таким, що не підлягає оскарженню чи зміні.

У пункті 2 цієї Угоди передбачено обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування упродовж чотирьох робочих днів з дня підписання угоди на погоджений сторонами рахунок.

Позивачем складено Страховий акт №КАСКО 047/214/022786/22/1 від 28.12.2022 про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 220`000,00 грн. та перераховано вказану суму грошових коштів на рахунок останнього, що підтверджується платіжною інструкцією №162221003 від 28.12.2022.

Позивач звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із Претензією (заявою) вих. №0012/17 від 03.01.2023 про виплату страхового відшкодування у розмірі 220`000,00 грн.

Судом встановлено, що ТДВ «СК «Гардіан» лише частково задовольнило претензію позивача та сплатило на його користь суму у розмірі 108`058,13 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №7е19468dc2 від 07.04.2023.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача вих. №б/н від 10.11.2023, ТДВ «СК «Гардіан» листом №20/11/23/6 від 20.11.2023 повідомило, що розрахунок страхового відшкодування було проведено на підставі доданого до претензії звіту за вирахуванням 20% ПДВ на запасні частини та матеріали з урахуванням зносу та із врахуванням франшизи у розмірі 1`600,00 грн.

Зважаючи на це, позивач вказує, що загальний обсяг відповідальності страховика відповідача може становити 122`968,88 грн. Вказана сума визначена як різниця між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу (124`568,88 грн.) та розміром франшизи, встановленим страховим полісом ЕР 209874595 (1`600,00 грн.).

У свою чергу, на відповідача покладається обов`язок оплатити залишок вартості відновлювального ремонту, а саме у розмірі 97`031,12 грн. Вказана сума визначена як різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу (220`000,00 грн) та обсягу відповідальності страховика ТОВ «Фіакр-Львів» (122`968,88 грн.).

Позивач звертався до відповідача із претензією вих. №2757/03 від 14.09.2023 про сплату 97`031,12 грн. Однак, оскільки така залишилась без належного реагування, він просить стягнути згадану суму грошових коштів у судовому порядку.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» (надалі Закон №85/96-ВР) договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №047/078/003513 від 20.12.2021, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки AUDI A7, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону №85/96-ВР страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (ч. 16-17 ст. 9 Закону № 85/96-ВР).

Страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закону №85/96-ВР).

Судом встановлено, що 23.10.2022 у місті Львові на проспекті Чорновола, 2Б, трапився страховий випадок ДТП, внаслідок якої автомобілю AUDI A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із вини ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_4 , завдано механічні пошкодження.

У зв`язку із настанням страхового випадку, позивач замовив проведення оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля. Згідно зі Звітом №3513-1 від 16.12.2022, а також ремонтною калькуляцією №КЗ-22786 від 30.11.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки AUDI A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 (з врахуванням ПДВ на запчастини та матеріали) становить 295`257,77 грн.

Позивач та страхувальник у договірному порядку погодились зменшити розмір страхового відшкодування до 220`000,00 грн., що підтверджується змістом Угоди про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування від 26.12.2022.

На виконання свого обов`язку, ПрАТ «УПСК» сплатило на користь власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 , суму страхового відшкодування у зменшеному розмірі, а саме у сумі 220`000,00 грн., шляхом її перерахування на рахунок страхувальника.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом є, зокрема норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону №85/96-ВР, відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат (вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.04.2018 у справі №910/8982/17).

Зважаючи на викладене вище, а також враховуючи те, що позивач сплатив на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 220`000,00 грн., то до нього в деліктному правовідношенні в порядку суброгації перейшло право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Судом встановлено, що автомобіль БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_3 , застраховано ТДВ «СК «Гардіан» згідно зі страховим полісом ЕР 209874595.

Відтак, до вказаних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про обов`язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон №1961-IV).

Як передбачено ст. 3 Закону №1961-IV, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна №142/5/2092 від 24.11.2003).

Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а зменшує її на коефіцієнт фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Як встановлено ч. 2 ст. 1187 ЦК України, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно із ст. 1192 ЦК України особа, яка завдала шкоди майну, має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При застосуванні вищезазначених норм до спірних правовідносин, суд зауважує, що обсяг відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежений нормами Закону №1961-IV, в той час як завдавач шкоди в силу норм ЦК України зобов`язаний відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

В статті 1194 ЦК України унормовано, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду від 07.02.2019 по справі №645/3746/16 викладено правовий висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, як новий кредитор у деліктному зобов`язанні, звернувся до страховика особи, винної у вчиненні ДТП, а саме до ТДВ «СК «Гардіан», із Претензією (заявою) вих. №0012/17 від 03.01.2023 про виплату страхового відшкодування у розмірі 220`000,00 грн.

07.04.2023 ТДВ «СК «Гардіан» перерахувало позивачу 108`058,13 грн., страхового відшкодування.

У цьому контексті варто зазначити, що обсяг відповідальності ТДВ «СК «Гардіан» обмежується виплатою страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, що випливає із вказаних вище норм закону та правових висновків Верховного Суду.

Крім цього, слід зауважити, що відповідно до ч. 12.1 ст. 12 Закону №1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу AUDI A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 124`568,88 грн., що підтверджується Звітом №3513-1 від 16.12.2022, а розмір франшизи, встановленої страховим полісом ЕР 209874595, дорівнює 1`600,00 грн.

Таким чином, при визначенні обсягу відповідальності відповідача потрібно враховувати вказані вище обмеження.

Здійснивши відповідний перерахунок, судом встановлено, що загальний розмір страхового відшкодування, який позивач має право вимагати від особи, винної у вчиненні ДТП, становить 97`031,12 грн. Ця сума являє собою різницю між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу (220`000,00 грн) та обсягу відповідальності страховика ТОВ «Фіакр-Львів» (122`968,88 грн.).

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що на момент настання ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Фіакр-Львів» та виконував свої трудові обов`язки.

Зважаючи на це, суд доходить висновку про те, що відповідач зобов`язаний відшкодувати на користь позивача 97`031,12 грн. сплаченого страхового відшкодування, адже на момент настання ДТП саме його працівником, під час виконання трудових обов`язків заподіяно шкоду застрахованому транспортному засобу ОСОБА_2 .

Отже, матеріально-правова вимога про стягнення із відповідача 97`031,12 грн. матеріальної шкоди є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що позовна заява подана ПрАТ «УПСК» за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Як передбачено ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зважаючи на це, при зверненні до суду із позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2`147,20 грн. Вказана сума визначена з урахуванням коефіцієнту пониження розміру ставки судового збору (2`684,00 х 0,8).

Оскільки у справі №914/3663/23 позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд доходить висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2`147,20 грн.

У тексті позовної заяви ПрАТ «УПСК» також заявило про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 8`000,00 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу визначено ПрАТ «УПСК» у розмірі 8`000,00 грн. На підтвердження понесення таких витрат ним у встановлений процесуальним законом строк надано суду:

1) Копію Договору про надання правової допомоги №1/05 від 21.05.2019, згідно із п. 1.1 якого предметом договору є надання Адвокатським бюро «Юхименко та партнери» (адвокатське бюро) усіма законними методами та способами правової допомоги ПрАТ «УПСК» (клієнт) спрямованої на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення або невизнання.

Адвокатське бюро надає клієнту наступні види правової допомоги:

- надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності у будь-якому статусі. Складання заяв, претензій, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення.

- представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства (п. 1.2 Договору).

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 Договору гонорар це винагорода адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає клієнт.

Для визначення розміру гонорару за надання правової допомоги сторонами складаються акти про надання правової допомоги (п. 3.3 Договору).

2) Копію Додаткової угоди №4 від 21.05.2023, якою продовжено строк дії Договору про надання правової допомоги №1/05 від 21.05.2019 на підставі п. 3.9 договору на наступні 12 календарних місяців.

3) Копію Акта про надання правової допомоги №215 від 13.12.2023 до Договору, згідно із яким адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв правничі послуги у вигляді підготовки та складання позовної заяви до ТОВ «Фіакр-Львів» про відшкодування шкоди в порядку суброгації по договору №047/078/003513 від 20.12.2021.

Загальна вартість послуг за цим актом складає 8`000,00 грн. (п. 2).

Загальна вартість часу, витраченого на надання правових послуг становить 6 годин, що складається із:

- збір та правовий аналіз доказів по справі 1`000,00 грн. за 1 год.;

- опрацювання законодавчої бази, що регулює відносини між позивачем та відповідачем, формування та узгодження правової позиції з клієнтом, вибір стратегії 1`000,00 грн. за 1 год.;

- написання, підготовка позовної заяви 6`000,00 грн. за 4 год. (1`500,00 грн. за 1 год.).

4) Копію платіжної інструкції №162224981 від 13.12.2023, згідно із якою ПрАТ «УПСК» перерахувало на користь адвокатського бюро 8`000,00 грн. вартості наданих послуг із правничої допомоги згідно із актом №215 від 13.12.2023.

У матеріалах справи наявні також копії Ордеру серії АІ №1052677 від 01.09.2020, виданого Адвокатським бюро «Юхименко та партнери» адвокату Юхименку Сергію Юрійовичу, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1396 від 25.05.2018.

Приписами ч. 4-6 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Здійснивши аналіз та оцінку представлених позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги на суму у розмірі 8`000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено документально, розмір гонорару не виходить за межі розумності, є співмірним з ціною позову та складністю справи, заперечення про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі від відповідача до суду не надходили, а позовні вимоги ПрАТ «УПСК» задоволені у повному обсязі, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 8`000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів» (79018, м. Львів, вул. Федьковича, буд. 34б; код ЄДРПОУ 03114848) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; код ЄДРПОУ 20602681) 97 031,12 грн. матеріальної шкоди, 2 147,20 грн. судового збору та 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2024.

Суддя Крупник Р.В.