Рішення

від 01.11.2023 по справі 915/1340/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року Справа № 915/1340/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С.М.,

за участю:

представника Позивача: - Яценка В. А.,

представника Відповідача: - Сорочана В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73),

в інтересах держави в особі:

1. Міністерства освіти та науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги),

2. Миколаївського професійного машинобудівного ліцею (54018, м. Миколаїв, вул.Космонавтів, 66),

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Манченко Наталії Михайлівни ( АДРЕСА_1 , представник Сорочан В. В., ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 );

про: стягнення недоотриманих доходів та зобов`язання повернути приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2021 за вх. № 13282/21 Перший заступник керівника окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України та Миколаївського професійного машинобудівного ліцею звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 31.08.2021 № 51-6959вих-21, в якій просив стягнути з відповідача на користь Миколаївського професійного машинобудівного ліцею кошти в сумі 494 127,00 грн. та зобов`язати відповідача звільнити та повернути державі в особі Міністерства освіти та науки України в оперативному управлінні Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, нерухоме майно площею 475 кв.м, яке знаходиться під спільною діяльністю у гуртожитку № 2, розташованому за адресою вул. Космонавтів, 66 у м. Миколаєві та площею 969,2 кв.м, яке знаходиться під спільною діяльністю у гуртожитку № 3, розташованому за адресою вул. Космонавтів, 66 у м. Миколаєві.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.10.2021 об 11:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

21.09.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечує з наступних підстав:

- відповідач вважає, що прокурором не доведено, що нормами цивільного та господарського законодавства чи умовами договору про спільну діяльність від 15.12.2003 (далі - Договір) при продовженні (пролонгації) цього правочину на новий строк вимагалось укладення його сторонами окремої додаткової угоди;

- до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном», оскільки його положення застосовуються виключно до суб`єктів господарювання, що виявили намір укласти договір, а не продовжують вже існуючі правовідносини;

- додаткова угода від 30.12.2009 до Договору визнана неукладеною рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2020 у справі № 915/943/20;

- розмір заявленої до стягнення суми є помилковим, оскільки розрахований, виходячи з розмірів розподілу прибутку, передбачених додатковою угодою від 30.12.2009, яка не є чинною.

В зв`язку з вищевикладеним, відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним, просить суд у його задоволенні відмовити.

05.10.2021 від Окружної прокуратури міста Миколаєва до суду надійшли відповідь на відзив, та на виконання вимог ухвали у табличній формі перелік поданих суду та відповідачу доказів із зазначенням обставини, які вказані докази підтверджують або спростовують.

07.10.2021р. від відповідача до суду надійшли: заперечення на відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить в порядку підготовки справи до розгляду по суті витребувати із архіву Господарського суду Миколаївської області матеріали господарської справи №915/943/20.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що сума позовних вимог, заявлених до стягнення, розрахована невірно, та визначити справжній розмір прибутків, отриманих за спірний період, і, відповідно суми, що належить перерахуванню ліцею можливо виключно за допомогою економічної експертизи.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що сума позову визначена на підставі висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, який наданий суду разом з позовом.

Клопотань про призначення експертизи від сторін до суду не надходило.

Ухвалою суду від 16.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 16.12.2021. В подальшому ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 30.10.2023 прокурор підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, встановив наступне.

15.12.2003 між Державою в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні Міністерства освіти і науки України, в особі директора Професійно-технічного училища №11 м. Миколаєва (правонаступником якого є Миколаївський професійний машинобудівний ліцей) Гіржева В. С., як стороною-1 та приватним підприємцем Манченко Н. М., як стороною-2, був укладений договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого, сторони зобов`язались шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері надання житлових послуг для досягнення наступних загальних господарських цілей: доведення приміщень до належного технічного; отримання прибутку від надання житлових послуг (п.1 договору).

Відповідно до умов п.2.2 Договору, сумісна діяльність сторін здійснюється у відповідності до «Програми робіт» (додаток № 1), що додається до даного договору, в якій сторони визначають порядок, терміни, етапи та інші умови сумісної діяльності.

Розділом 6 договору його учасники узгодили внески сторін.

Так, внесок сторони-1 - майно у вигляді будівлі гуртожитку № 2 та гуртожитку № 3, що розташовані за адресою: вул. Космонавтів 66 у м. Миколаєві, надане стороні-2 на цілі сумісної діяльності. Частка сторони-1 складає 20 % (п. 6.1 Договору).

Внесок сторони-2 - особиста трудова участь, а також грошові внески згідно кошторисів, необхідні для доведення приміщень до нормального технічного стану; відновлення технічної документації на данні будівлі; оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Порядок і терміни подачі та здійснення внесків: по мірі потрібності, згідно кошторисів. Частка сторони-2 складає 80 % (п. 6.2 Договору).

Умовами п. 6.3 договору його учасники погодили, що при зміні обсягів робіт, що виконуються, сторони вносять відповідні зміни та доповнення до даного договору, в тому числі уточнюючи свою пайову участь у сумісній діяльності.

Відповідно до умов п. 8.2 договору, прибуток, що отримується сторонами від сумісної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам: сторона-2 - 80%, сторона-1 - 20%.

Термін дії даного договору визначений з моменту його підписання та до 31.12.2009 (п.10.1 договору).

В подальшому, відповідач отримав листа від Міністерства освіти і науки України від 31.12.2009 № 3.3/9-1542, про автоматичну пролонгацію договірних відносин за Договором, у разі відсутності взаємних заперечень сторін (в термін, передбачений законодавством України) на тих же самих умовах та на той же термін. Також, у даному листі зазначено, що Міністерство освіти і науки не має заперечень відповідно договору про спільну діяльність від 15.12.2003.

30.11.2015 відповідач звернувся до Миколаївського професійного машинобудівного ліцею з листом про погодження автоматичної пролонгації (згідно п.10.2 договору) договору про спільну діяльність від 15.12.2003 на шість років, яку було погоджено резолюцією директора ліцею на вказаному листі.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу УРСР, Цивільного кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», Закону України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об`єктами державної власності».

Згідно ст. 430, 432 ЦК УРСР, що діяв на час укладання договору про спільну діяльність, за договором про сумісну діяльність сторони зобов`язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і т. ін.

Для досягнення мети, зазначеної у статті 430 цього Кодексу, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю.

Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.

Згідно ст. 1, 4 Прикінцевих та Перехідних положень, Цивільний Кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

На час укладення договору від 15.12.2003 питання користування майном державної власності були врегульовані Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», який втратив чинність на підставі Закону України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об`єктами державної власності».

Згідно п. 1 Декрету № 8-92, на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади було покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності; здійснення контролю за ефективністю використання і збереження за підприємствами держаного майна.

В подальшому, порядок володіння, користування та розпорядження майном державної форми власності було визначено Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

Так, згідно з приписами ч.1 ст. 4, ст. 5 вказаного Закону, повноваження щодо реалізації прав держави, як власника таких об`єктів, було покладено на суб`єкти управління об`єктами державної власності, а саме: міністерства та інші органи виконавчої влади з наданням відповідних повноважень у сфері управління об`єктами державної форми власності.

За приписами статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Як унормовано статтею 1131 Цивільного кодексу України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до п.1.3 статуту Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, він у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 року №1240, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, Тимчасовим положенням про професійний ліцей, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 17.10.2002 №597, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, що є його засновником та іншими законодавчими актами України.

Пунктом 6.10 даного статуту визначено, що об`єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ліцею є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебувають у користуванні ліцею. Функції управління майном, закріпленим за ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України.

Нормами ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з приписами ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З огляду на вказані норми суд вважає, що для даного виду договору обов`язковим є отримання згоди від Міністерства освіти і науки України в силу приписів Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та статуту Миколаївського професійного машинобудівного ліцею.

Рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2012 у справі №50161361/2012 (4/45) та від 17.12.2020 у справі № 915/943/20 встановлено, що дію Договору у грудні 2009 року фактично було пролонговано Міністерством освіти і науки України, про що свідчить відповідний лист від 31.12.2009 №3.3/9-1542.

Окрім того, рішенням суду від 17.12.2020 у справі № 915/943/20З встановлено, що додаткова угода від 30.12.2009 про пролонгацію Договору від 15.12.2003, з огляду на недотримання сторонами порядку її укладання, не є укладеною (вчиненою).

Частиною четвертою ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За такого, факт не укладення додаткової угоди від 30.12.2009 є встановленим та доказуванню не підлягає.

Що ж стосується пролонгації Договору від 15.12.2003, яка була оформлена резолюцією директора Миколаївського професійного машинобудівного ліцею на листі відповідача від 30.11.2015, суд вважає, що оскільки не було отримано згоди від Міністерства освіти і науки на продовження дії Договору, така пролонгація не відбулась. Таким чином, дія Договору на сьогоднішній день припинена. На цій підставі відповідач повинен звільнити та повернути державі в особі Міністерства освіти та науки України в оперативному управлінні Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, нерухоме майно площею 475 кв.м, яке знаходиться під спільною діяльністю у гуртожитку № 2, розташованому за адресою вул. Космонавтів, 66 у м. Миколаєві та площею 969,2 кв.м, яке знаходиться під спільною діяльністю у гуртожитку № 3, розташованому за адресою вул. Космонавтів, 66 у м. Миколаєві.

Щодо стягнення з відповідача на користь Миколаївського професійного машинобудівного ліцею коштів в сумі 494 127,00 грн., суд зазначає таке.

Заборгованість в сумі 494 127,00 грн. розрахована позивачем, виходячи з норм додаткової угоди від 30.12.2009 (із розрахунку розподілу прибутків 50% на 50%).

Оскільки додаткова угода від 30.12.2009 визнана неукладеною, що підтверджується рішенням суду від 17.12.2020 у справі № 915/943/20, то розрахунок, здійснений на підставі такої угоди є невірним.

Відповідачем до матеріалів справи надані копії платіжних документів про перерахування коштів на рахунки позивача протягом 2017 - 2019 років з розрахунку розподілу прибутків, передбачених нормами Договору від 15.12.2003, а саме 20% на 80%. Позивач вказані обставини не спростував.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вищевикладеного, позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Манченко Наталю Михайлівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити та повернути державі, в особі Міністерства освіти і науки України в оперативному управлінні Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, нерухоме майно площею 475 кв. м., яке знаходиться під спільною діяльністю у гуртожитку № 2, розташованому за адресою: вул. Космонавтів, 66 у м. Миколаєві та площею 969,20 кв. м., яке знаходиться під спільною діяльністю у гуртожитку №; 3, розташованому за адресою: вул.Космонавтів, 66 у м. Миколаєві.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 22.02.2024 року.

Суддя О. В. Ткаченко