Рішення

від 08.02.2024 по справі 916/4842/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4842/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія УКРТАТНАФТА (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНСІС (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-З, код ЄДРПОУ 41694295)

про стягнення 779095,85 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія УКРТАТНАФТА звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНСІС про стягнення 779095,85 грн. основного боргу.

Позовні вимоги ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №1421/2/2118 від 10.09.2018 щодо повної сплати вартості отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.12.2023 о 12:00.

20.11.2023 за вх.№42304/23 до суду від позивача надійшли оригінали документів для огляду, які у підготовчому засіданні 21.12.2023 судом були оглянуті.

У підготовчому засіданні 21.12.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.01.2024 о 16:00. Ухвалою суду від 18.01.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/4842/23 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 08.02.2024 о 15:15.

У судове засідання 08.02.2024 позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У підготовчі та судове засідання відповідач не з`явився, про дату час та місце засідань належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/4842/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 08.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

10.09.2018 між Публічним акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕНСІС (покупець, відповідач) укладений договір поставки нафтопродуктів №1421/2/2118.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору; одиниця виміру товару - тонна.

Згідно з п.3.2 договору передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами; зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нафтопродуктів.

За п.3.3 договору строк поставки товару: вересень 2018 року - грудень 2019 року.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору; оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару; в останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати передачі товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів; оплата товару може здійснюватись частинами; підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника; в рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору; датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку; оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

Згідно з п.5.1 договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та встановлену чинним законодавством України.

За п.7.1 договору строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

Додатковою угодою від 20.12.2019 до договору №1421/2/2118 сторони, зокрема, продовжили строк дії договору до 31.12.2020.

Додатковою угодою від 18.12.2020 до договору №1421/2/2118 сторони, зокрема, продовжили строк дії договору до 31.12.2021.

В матеріалах справи наявна підписана з обох сторін специфікація від 01.10.2021 на поставку товару за договором №1421/2/2118, яка визначає найменування товару, кількість та ціну та загальну вартість у розмірі 779095,85 грн.

Також в матеріалах справи наявний підписаний з обох сторін акт приймання-передачі №1/10 нафтопродуктів до договору №1421/2/2118 на загальну суму 779095,85 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявні рахунки-фактури на загальну суму 779095,85 грн., а саме: №90835201 від 31.10.2021 на суму 332709,35 грн. та №90835200 від 31.10.2021 на суму 446386,50 грн.

У претензії від 23.01.2023 позивач просив відповідача здійснити оплату заборгованості за договором договору №1421/2/2118 у розмірі 779095,85 грн.

Супровідним листом від 04.04.2023 позивач повторно направив відповідачу рахунки на оплату, зокрема, рахунки №№ 90835200, НОМЕР_1 .

Доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу матеріали справи не містять.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №1421/2/2118 від 10.09.2018 в частині сплати за поставлений товар стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що даний спір виник внаслідок виконання укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів №1421/2/2118 від 10.09.2018.

Як встановлено судом, позивач як постачальник виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, підписаним актом приймання-передачі товару від 31.10.2021 та відповідачем не спростовано.

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №1421/2/2118 від 10.09.2018 та специфікацією до договору від 01.10.2021 в частині сплати вартості поставленого товару на суму 779095,85 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Публічним акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта позовні вимоги про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНСІС 779095,85 грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНСІС (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82-З, код ЄДРПОУ 41694295) на користь Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) 779095 /сімсот сімдесят дев`ять тисяч дев`яносто п`ять/ грн. 85 коп. основного боргу та 9349 /дев`ять тисяч триста сорок дев`ять/ грн. 15 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля