Рішення

від 21.02.2024 по справі 916/5318/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5318/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши справу № 916/5318/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: комунальної установи Одесреклама /ЄДРПОУ 25830211, адреса 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, e-mail: estetika@omr.gov.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ВІП АВТОПРОКАТ /ЄДРПОУ 35565998, адреса 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 14, кв. 52/

про стягнення заборгованості у розмірі 1220,16 грн

ВСТАНОВИВ:

13.12.2023 комунальна установа Одесреклама звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 5900/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю ВІП АВТОПРОКАТ про стягнення заборгованості за договором № 1687-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.02.2019 у розмірі 1220,16 грн за період з 01.03.2022 по 30.04.2023.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором

№ 1687-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.02.2019.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 530, 610, 612, 629 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5318/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі № 916/5318/23 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 14, кв. 52, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

06.02.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/5318/23, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 01.02.2019 між КУ „Одесреклама (Установа) та ТОВ ВІП АВТОПРОКАТ (Користувач) укладено договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №1687-од, згідно з п. п. 2.1, 2.2 якого Установа надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам. Місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору Користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пп. 4.2.4 п. 4.2 договору Користувач зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Відповідно до п. 5.2 договору Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.

Відповідно до п. 5.5 договору у разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва в місці розташування конструкції, плата не нараховується, про що Користувач завчасно повідомляє Установу.

Згідно з п. 8.3 договору договір укладено на строк з 01.02.2019 по 25.12.2024.

У додатках №1 до договору №1687-од від 01.02.2019 сторонами було погоджено адресу розташування рекламних засобів: вул. Буніна, 16, назву рекламного засобу: лайт-бокс на фасаді, розмір рекламного засобу: 0,5м*2м*1ст. Також визначено, що розмір плати складає 100,00 грн.

01.08.2019 між КУ „Одесреклама та ТОВ ВІП АВТОПРОКАТ укладено додаткову угоду №3 до договору №1687-од від 01.02.2019, якою сторонами було внесено зміни до договору.

У додатках №2 від 01.08.2019 до договору №1687-од від 01.02.2019 сторонами було погоджено адреси розташування рекламних засобів та визначено, що розмір плати складає 90,00 грн.

Крім того, додатковими угодами №4 від 01.11.2019, №5 від 03.01.2020, № 6 від 01.01.2021 сторонами також було внесено зміни до договору №1687-од від 01.02.2019.

При цьому, у додатку №2.1 від 01.11.2019 до договору №687-од від 01.02.2019 сторонами було визначено, що розмір плати складає 90,00 грн.

10.04.2023 КУ „Одесреклама звернулась до ТОВ ВІП АВТОПРОКАТ із претензією №287/01-27, відповідно до якої позивач просив погасити борг станом на 31.03.2023 за договором №1687-од від 01.02.2019 у сумі 1 130,16 грн. При цьому, по тексту вказаної претензії зазначено, що договір буде розірвано в односторонньому порядку за ініціативою позивача з 30.04.2023. На підтвердження факту направлення вказаної претензії надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом досліджено також розрахунок заборгованості, наданий позивачем, згідно якого станом на 30.04.2023 заборгованість відповідача за договором №1687-од від 01.02.2019 становить 1 220,16 грн.

Також судом досліджено наданий позивачем акт звіряння за період з 01.03.2022 по 30.04.2023. Однак, акт підписний лише позивачем в односторонньому порядку.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням вказаного, оскільки дослідженими матеріалами справи встановлено належне у повному обсязі виконання позивачем зобов`язання за договором, а також встановлення факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а саме відсутність в матеріалах справи доказів своєчасної та повної оплати відповідачем вартості послуг за договором №1687-од від 01.02.2019 за період з 01.03.2022 по 30.04.2023, приймаючи до уваги відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача та доказів на спростування доводів позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги КУ „Одесреклама про стягнення заборгованості у розмірі 1 220,16 грн. підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 875 від 23.11.2023.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог КУ „Одесреклама у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги комунальної установи Одесреклама задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВІП АВТОПРОКАТ /ЄДРПОУ 35565998, адреса 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 14, кв. 52/ на користь комунальної установи Одесреклама /ЄДРПОУ 25830211, адреса 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, e-mail: estetika@omr.gov.ua/ заборгованість за договором № 1687-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.02.2019 за період з 01.03.2022 по 30.04.2023 у розмірі 1220,16 грн /одна тисяча двісті двадцять гривень 16 копійок/ та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 21 лютого 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко