Рішення

від 22.02.2024 по справі 916/5674/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5674/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ФАБРИКА" (вул.Залаегерсег,18, м. Херсон)

про розірвання договору та стягнення 120514,7 грн

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ФАБРИКА" про:

- розірвання договору оренди від 14.01.2022,

- стягнення з відповідача 120514,72 грн забезпечувального платежу.

Ухвалою від 29.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання. Встановлено Відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.

Також суд в ухвалі звернув увагу відповідача на його обов`язок зареєструвати електронний кабінет.

Ухвала, надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань м. Херсон вул. Залаегерсег 18 повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд 01.02.2024 надіслав ухвалу на офіційну електронну пошту відповідача, яка зазначена в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань info@bhg.kiev.ua, що підтверджується довідкою.

15.02.2024, у встановлений строк, відповідач через підсистему Електронний суд подав відзив, яким заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що 13.11.2023 між сторонами було підписано додатковий договір до договору оренди, яким сторони домовились, що з 24.02.2024 і до закінчення строку дії воєнного стану орендар звільняється від сплати орендної плати та інших платежів, пов`язаних з утриманням орендованого приміщення. З огляду на викладене, відповідач заперечує щодо розірвання договору, оскільки вважає, що сторони вирішили цим додатковим договором продовжити орендні відносини. Щодо вимог про стягнення забезпечувального платежу, то відповідач не погоджується з тим, що позивач не мав ніякої заборгованості з оренди та інших платежів, оскільки відповідно до п. 5.3.7 договору орендар мав сплачувати оренду та інші платежі незалежно від отримання рахунків. А якщо рахунки не отримані орендарем, то згідно з п. 5.3.7 він мав самостійно звернутись до орендодавця і отримати самостійно рахунки. За поясненнями відповідача, він зарахував заборгованість позивача в сумі 17341,85 грн за рахунок забезпечувального платежу.

21.02.2024 через підсистему Електронний суд позивач подав "Відповідь на відзив" разом з доказами направлення її до електронного кабінету відповідача, але жодного змісту (тексту) цей документ не містить.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

14 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЦ ФАБРИКА» (орендодавець, відповідач у справі) та фізичною особою - підприємцем Фоміним Андрієм Володимировичем (орендар) було укладено договір оренди приміщення. На підставі зазначеного договору в оренду було передано об`єкт оренди: частину бутіка № 580 (п`ятсот вісімдесят), площею 108,6 кв. м. (сто вісім цілих шість десятих квадратних метрів), розміщений у Торговорозважальному центрі з офісними приміщеннями за адресою: місто Херсон, вулиця Залаегерсег, 18 (вісімнадцять) для розміщення, зберігання й роздрібної торгівлі дитячими товарами бренду «Original Marines».

Договір оренди приміщення сторони уклали строком до 31.12.2024 (п. 3.1)

15.01.2022 сторонами підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, забезпечувальний платіж, витрати пов`язані з експлуатацією, обслуговуванням та утриманням та інші платежі, визначені цим договором (в т.ч. штрафні санкції, відшкодування збитків та витрат у разі настання обставин, визначених цим договором).

Згідно з п. 5.2.5, 5.2.6 орендодавець виставляє орендарю рахунок до 15 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться розрахунок. При підготовці не враховуються дні, коли орендар не міг фактично використовувати об`єкт оренди внаслідок неналежного виконання орендодавцем своїх обов`язків.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що орендар має право на дострокове припинення даного договору в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення орендодавця про припинення даного договору за 3 місяці до дати такого припинення, при цьому забезпечувальний платіж, сплачений орендарем не повертається, а зараховується в рахунок орендної плати за останні 2 місяці користування.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час розгляду справи підприємницьку діяльність Фоміна Андрія Володимировича припинено, тому позивачем є ОСОБА_1 .

Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 31.01.2023 про розірвання договору оренди у зв`язку з істотною зміною обставин (військова агресія росії, через що м. Херсон був в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022, наразі на території міста ведуться активні бойові дії, а 01.03.2022 внаслідок ворожого обстрілу виникла пожежа будівлі ТРЦ) та повернути суму забезпечувального платежу відповідно до п. 10.3 договору.

Повторно позивач надіслав вимогу про розірвання від 17.07.2023.

Крім того, 11.09.2023 знову позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про розірвання договору разом з двома примірниками акту приймання-передачі орендованого приміщення для підписання.

Позивач 21.06.2023 повідомив в поліцію про пошкодження будівлі ТРЦ Фабрика, на підтвердження чого до справи додано талон-повідомлення єдиного обліку № 10159, в якому зазначено що приєднано до матеріального кримінального провадження № 12022231030000477 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

На адвокатський запит поліція повідомила листом від 23.10.2023 (а.с. 56), що 04.04.2022 зареєстровано заву про пошкодження та знищення об`єктів нерухомого майна ТРЦ Фабрика та розпочато кримінальне провадження № 12022230000000159.

Крім того, 13.11.2023 сторонами підписано додатковий договір про внесення змін до договору оренди приміщення (а.с. 57), яким сторони домовились, що з 24.02.2024 і до закінчення строку дії воєнного стану орендар звільняється від сплати орендної плати та інших платежів, пов`язаних з утриманням орендованого приміщення.

Суд відхиляє посилання відповідача, що підписання додаткового договору унеможливлює позовні вимоги про розірвання договору оренди, оскільки звернення до суду є правом кожної особи відповідно до Конституції України.

Розглянувши вимоги про розірвання договору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

24 лютого 2022 року з боку російської федерації було вчинено військову агресію проти України. Указом президента України № 64/22 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого продовжено і на теперішній час.

Місто Херсон фактично з моменту військової агресії перебуває в зоні ведення військових дій, які з травня віднесені до статусу активних.

Постановою КМ Україні від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309) Херсонська міська територіальна громада та безпосередньо м. Херсон включена до переліку територій тимчасовій окупації з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року. Разом із вказаним, відповідно до Переліку, Херсонська міська територіальна громада та безпосередньо м. Херсон включена до переліку територій де з травня 2023 року ведуться активні бойові дії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність одночасно чотирьох умов для розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин. Так:

1) в момент укладення договору оренди в січні 2022 року сторони явно виходили з того, що територія м. Херсон не опиниться ні в окупації ні в зоні активних бойових дій, а сам об`єкт не стане об`єктом ворожого обстрілу, що призведе до повного припинення діяльності такого об`єкту,

2) факт військової агресій, тимчасова окупація м. Херсона, активні бойові дії на його території, обстріл об`єкту відповідача ніяким чином не могли бути усунені після їх виникнення при всій турботливості та обачності ні позивачем ні відповідачем;

3) позивач наголошує, що не має об`єктивної можливості використовувати орендовані приміщення, вести звичайну господарську діяльність - продавати речі та отримувати дохід. Оренда приміщення передбачала ведення безперервної господарської діяльності з метою отримання прибутку, чого в даний час не відбувається, і хоча позивач не несе витрат пов`язаних з орендою певні втрати він має, а саме пошкодження та знищення майна та товару, належного позивачу, що перебував у орендованому приміщенні під час ворожого обстрілу та пожару. Разом із вказаним позивач звертає увагу, що на виконання положень п. 10.1 договору оренди приміщення з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань Орендаря, що виникають з Договору оренди (в тому числі зобов`язань щодо сплати будь-яких санкцій) ним було внесені на розрахунковий рахунок ТОВ «ТРЦ «Фабрика» забезпечувальний платіж в сумі 100 428,93 грн. (сто тисяч чотириста двадцять вісім грн. 93 коп.) гривень, крім того ПДВ 20% - 20 085,79 гривень, а разом з ПДВ - 120 514,72 гривень (сто двадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять грн. 72 коп.). Відповідно до положень п. 10.3. сума забезпечувального платежу зараховується в рахунок Плати за оренду Об`єкта оренди та плати на компенсацію комунальних, експлуатаційних витрат та витрат з обслуговування за останні два місяці оренди. Фактично зазначені кошти перебувають у володінні відповідача в умовах коли господарська діяльність з використанням орендованого приміщення припинена.

4) позивач наголошує, що ні умовами договору оренди ні звичаями ділового обороту на нього не покладаються ризики істотної зміни обставин, які в цьому позові зазначені як підстава для розірвання договору оренди. Окремо позивач звертає увагу на те, що для відповідача обставин з яких належний йому об`єкт став непридатним для використання (з технічних та безпекових умов) є непереборною силою - форс-мажором, однак відповідач з невідомих причин на зазначені обставини не опирається. А фактично уникає їх застосування. На думку позивача така поведінка пояснюється тим, що згідно із положеннями розділу 12 це однозначно призведе до необхідності розірвання договору та поверненню орендарю забезпечувального платежу, однак відповідач напевно має намір тримати ці кошти на своєму рахунку як найдовше для власної вигоди. Означене є особистою думкою позивача, яку він висловив, оскільки відповідач явно уникає теми розірвання договору та повернення грошових коштів належних позивачу.

Отже, суд задовольняє позовну вимогу позивача про розірвання договору.

Щодо вимоги про стягнення 120514,72 грн забезпечувального платежу, то суд виходить з наступного.

Згідно з п. 10.1 договору, виконання грошових зобов`язань орендаря мають бути постійно забезпечені сумою, що дорівнює розміру двомісячної орендної плати. З огляду на викладене, орендар протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору перераховує 120514,72грн.

Позивач не надав суду доказів сплати 120514,72 грн відповідачу. А відповідач заперечує, що позивач сплатив всі платежі і посилається на те, що він зарахував заборгованість позивача в сумі 17341,85 грн за рахунок забезпечувального платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 120514,72 грн, посилаючись на п. 10.3 договору, яким передбачено, що сплачена сума забезпечувального платежу зараховується в рахунок плати за оренду та плати на компенсацію комунальних експлуатаційних витрат та витрат з обслуговування за останні два місяці. У разі, якщо ця сума перевищує розмір плати за оренду та компенсаційні виплати, то залишок суми підлягає поверненню орендарю за його зверненням.

Позивач посилається на те, що він належним чином виконував вимоги договору оренди і сплатив всі платежі, однак ним не надано суду документального підтвердження сплати відповідачу орендної плати, плати на компенсацію комунальних експлуатаційних витрат та витрат з обслуговування.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором (в даному випадку сторонами в договорі оренди від 14.01.2022 такого не передбачено) або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідача забезпечувального платежу в сумі 120514,72грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди від 14.01.2022, укладений між фізичною особою-підприємцем Фоміним Андрієм Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ФАБРИКА".

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ФАБРИКА" (код 37541696, м. Херсон вул. Залаегерсег 18) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , адреса тимчасового проживання - АДРЕСА_2 ) 2684грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 лютого 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова