Ухвала

від 22.02.2024 по справі 918/184/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2024 р. м. РівнеСправа № 918/184/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Релігійної організації "Релігійна громада парафії Спасо-Преображенського собору Рівненської Єпархії Української православної церкви (православної церкви України" міста Вараш (34400, Рівненська обл., м. Вараш, мікрорайон Північний-1, код ЄДРПОУ 13969854)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна військова адміністрація (33028, м. Рівне, майдан Просвіти,1)

про визнання недійсним рішення парафіяльних зборів, про визнання недійсним статуту, визнання незаконним та скасування реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу та зміну керівника.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Господарський суду Рівненської області з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада парафії Спасо-Преображенського собору Рівненської Єпархії Української православної церкви (православної церкви України" міста Вараш про визнання недійсним рішення парафіяльних зборів, про визнання недійсним статуту, визнання незаконним та скасування реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу та зміну керівника.

Крім того, Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору але не довше, ніж до ухвалення рішення у справі.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та клопотання про відстрочення сплати судового збору, господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому суд керувався наступним.

Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи ОСОБА_1 за попередній календарний рік, а відтак він позбавлений можливості сплатити судовий збір.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Принцип правової визначеності, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії», заява № 76943/11). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (пункт 36 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «С. В. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі «Дель Ріо Прада проти Іспанії», заява № 42750/09). Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відтак, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов, передбачених законодавством, та з врахуванням майнового стану позивача, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 року у справі №904/9117/19, 917/1423/19 від 08.05.2020 року.

Фізична особа ОСОБА_1 посилаючись на відсутність грошових коштів на час подання позовної заяви, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, не подав належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а обмежився лише долучивши до матеріалів справи Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків стосовно доходів ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2023 року по третій квартал 2023 року. Проте загальновідомим є той факт, що до складу календарного року входить чотири квартали. З наведених підстав згадані вище Відомості не є доказом, які підтверджують ту обставину, що судовий збір перевищує 5 відсотків розміру саме річного доходу позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що клопотання Фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2920,00 грн..

Позивач, з урахуванням позовних вимог, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", повинен був сплатити судовий збір, як зі спору немайнового характеру за кожну із 4-х вимог.

Відтак, Позивачу необхідно подати господарському суду у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали докази сплати судового збору у розмірі 11680 грн. 00 коп.. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд звертає увагу Позивача, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Крім того, суд зауважує, що Позивач звертався до суду з тим же предметом позову та з тих же підстав, і відповідно, заявляв клопотання про відстрочення сплати судового збору та в обгрунтування цього подавав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків стосовно доходів ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2023 року по третій квартал 2023 року. Ухвалою суду від 18.01.2024 року у справі №918/1321/23 позивачу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву і додані до неї документи повернуто ОСОБА_1 без розгляду.

Однак звертаючись до суду з даним позовом позивач в обгрунтування можливості відстрочення сплати судового збору знову ж таки надає суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків стосовно доходів ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2023 року по третій квартал 2023 року і не враховує при цьому позицію суду, яка викладена в Ухвалі суду від 18.01.2024 року у справі №918/1321/23.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі ОСОБА_1 у відстроченні сплати судового збору при подачі позовної заяви.

2. Позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 11680 грн. 00 коп..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.