Рішення

від 19.02.2024 по справі 920/561/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.2024м. СумиСправа № 920/561/23

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський комбікормовий завод» (вул. Ювілейна, б. 1, с. Стецьківка, Сумський район, Сумська область, 42303, код ЄДРПОУ 00686339)

до відповідача: SIMONI GRUP 2006 (Bulgaria, Burgas, Nessebar, with Kosharitsa, p.k. 8253, st. Buzludzha No. 26)

про стягнення 36813,32 євро (1456669 грн 94 коп. по курсу НБУ станом на 23.05.2023)

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 36813,32 євро заборгованості по контракту №09/01-1 від 09.01.2023, а саме: 24913,32 євро основного боргу та 11900,00 євро штрафу. Також, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 21850 грн 05 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено контракт (договір поставки). Позивач поставив, а відповідач прийняв без заперечень насіння соняшника врожаю 2011, 2022 років (далі за текстом «Товар»), проте відповідач оплату не здійснив, що є порушенням п. 5.1. Контракту. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу та штрафу.

За приписами статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 (виключна підсудність) цього Закону.

Суд встановив, що у пункті 10.1 контракту від 09.01.2023 № 09/01-1 сторони погодили, що якщо сторонами не досягнуто згоди щодо спору, який виник, такий спір підлягає розгляду в господарському суді України із застосуванням матеріального і процесуального права України.

Отже сторони досягли домовленості про розгляд спорів, що виникають за контрактом, у Господарському суді Сумської області за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 29.05.2023 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10.07.2023.

Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, проте ним не отримана та повернута на адресу суду з відміткою на конверті болгарською «Переместен».

Відповідно до ухвали суду від 10.07.2023 підготовче засідання у справі відкладене на 08.01.2024, копії матеріалів справи були надіслані до Центрального органу запитуваної Держави - Болгарії (Ministry of Justice of the Republic of Bulgaria International Legal Co-operaton and European Affairs Directorate1, Slavyanska, SOFIA 1040 Bulgaria) для їх подальшого вручення відповідачу - SIMONI GRUP 2006 (Bulgaria, Burgas, Nessebar, with Kosharitsa, p.k. 8253, st. Buzludzha No. 26); провадження у справі №920/561/23 було зупинене до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду та інших документів.

27.09.2023 зазначені вище матеріали повернуті на адресу суду, доручення не виконане, оскільки відповідач не знаходиться за адресою реєстрації.

Ухвалою суду від 08.01.2024 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2024.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду заяву (вх №4088 від 05.07.2023)про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмового відзиву на позов не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами 09.01.2023 був укладений контракт №09/01-1 (далі за текстом «Контракт»). Вищезазначений факт підтверджується копією Контракту (а.с.33-36).

Сторонами суду не надано доказів, що Контракт визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Контракт підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Відповідно до п. 1.1 Контракту Прода вець продає, а Покупець купує товар насіння соняшника, врожаю 2021, 2022 року (далі Товар) на загальну суму 26680,00 євро.

Згідно з умовами п. 3.1.1. Контракту продавець зобов`язується поставити проданий по контракту товар у повному обсязі у строк до 28 лютого 2023 року.

Датою поставки є дата проведеного вивантаження в пункті призначення, зазначеному в документах на вантаж (п. 3.1.2).

Відповідно до пункту 5.1. Контракту, оплата за Товар, що поставляється по цьому контракту, здійснюється покупцем в євро через уповноважений банк на рахунок продавця. Покупець зобов`язується здійснити оплату за товар в розмірі 100% згідно з рахунком-фактурою (проформи інвойсу) протягом 2 банківських днів з моменту вивантаження товару в пункті призначення.

23 січня 2023 року позивач здійснив поставку двох партій товару загальною вагою 42,954 тонн на загальну суму 24913,32 євро відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) №545760, №545775, які містять відмітку вантажоотримувача, а також підтверджується вантажними митними деклараціями (а.с. 37, 38, 41, 42).

Цього ж дня контрагенту були передані інвойси, які підлягали оплаті у розмірі 100% на протязі 2 банківських днів

Свої зобов`язання з оплати отриманого товару у передбачені Контрактом строки відповідач не виконав.

03 лютого 2023 року на адресу відповідача Позивачем було на правлено вимогу про оплату в десятиденний термін простроченого за Контрактом боргу у сумі 24913,32 євро та сплати штрафу в розмірі 900 євро. Письмової відповіді у зазна чений в претензії строк не надійшло і на дату складання позовної заяви (23.05.2023) відповідач свої грошові обов`язки так і не виконав.

Заборгованість у розмірі 24913,32 євро відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару вартістю 24913,32 євро підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема вантажними митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24913,32 євро основного боргу є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилається на п. 9.1. контракту, в якому сторони домовились про те, що у випадку порушення покупцем строку оплати за товар, зазначеного у п. 5.1. контракту, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 100 євро за кожний день затримки платежу.

Розрахунок штрафу в розмірі 11900,00 євро виконаний позивачем у тексті позовної заяви (а.с.3) та визначено період його нарахування: з 24 січня 2023 року по 22 травня 2023 року.

Суд звертає увагу сторін на те, що у п. 10.1 контракту від 09.01.2023 № 09/01-1 сторони погодили, що якщо сторонами не досягнуто згоди щодо спору, який виник, такий спір підлягає розгляду в господарському суді України із застосуванням матеріального і процесуального права України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що за своєю правовою природою «штраф», який позивач просить стягнути з відповідача, є пенею, а тому суд вважає за необхідне здійснити відповідний перерахунок нарахування пені, застосовуючи при цьому ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, якою передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи те, що судом вище було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4061,22 євро пені.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 7838,79 євро пені є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 17197 грн 44 коп покладаються на відповідача, на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 4652 грн 61 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський комбікормовий завод» до відповідача: SIMONI GRUP 2006 про стягнення 36813,32 євро задовольнити частково.

2. Стягнути з SIMONI GRUP 2006 (Bulgaria, Burgas, Nessebar, with Kosharitsa, p.k. 8253, st. Buzludzha No. 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський комбікормовий завод» (вул. Ювілейна, б. 1, с. Стецьківка, Сумський район, Сумська область, 42303, код ЄДРПОУ 00686339) 24913,32 євро основного боргу, 4061,22 євро пені, 17197 грн 44 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У позові в частині стягнення 7838,79 євро пені відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4652 грн 61 коп. покласти на позивача.

5.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумський комбікормовий завод» наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 22.02.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко