Ухвала

від 14.02.2024 по справі 921/65/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 лютого 2024 року м. ТернопільСправа № 921/65/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

розглянув заяву (вх.№78 від 07.02.2024)

заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА ФОРВАРДИНГ" , вул. Тороповського, 2, м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРГОБУД", просп. Злуки, 25/185, м. Тернопіль

про видачу судового наказу за вимогою щодо стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮА ФОРВАРДИНГ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРГОБУД" за вимогою про стягнення заборгованості за договором на транспортне обслуговування №ЮАФ-2023-522 від 01.05.2023, а саме: 8 000,00 грн основного боргу, 1655,08 грн пені, 111,78 грн 3% річних, 38,51 грн інфляційних втрат.

Крім того, заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2024, для розгляду справи №921/65/24 визначено суддю Боровця Я.Я.

14.02.2024 Господарським судом Тернопільської області видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРГОБУД", просп. Злуки, 25/185, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 30569736 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА ФОРВАРДИНГ" , вул. Тороповського, 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 43989502 - 8 000,00 грн основного боргу, 1655,08 грн пені , 111,78 грн 3% річних, 38,51 грн інфляційних втрат та 302,80 грн судового збору.

Розглянувши заяву в частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в цій частині у видачі судового наказу.

Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II "Наказне провадження".

Відповідно до частини 1 статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 152 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Як визначено частиною 3 статті 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи ( ч.ч. 1, 2, 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів, у тому числі статті 126 ГПК України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить приписам частини 1 статті 13 ГПК України.

Окрім того, зі змісту глави 8 "Судові витрати" ГПК України вбачається, що судові витрати на професійну правничу допомогу можуть бути предметом розгляду у позовному провадженні, де учасниками справи, в порядку ч.1 ст. 41 ГПК України, зокрема, є сторони, які мають право доводити розмір витрат, а суд за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та здійснити їх розподіл за результатами розгляду справи.

Разом з тим, згідно частини 2 статті 41 ГПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасники справи мають статус заявника та боржника.

Таким чином, у разі видачі судом судового наказу у ньому зазначаються судові витрати у вигляді судового збору, який справляється за подання заяви про видачу судового наказу.

Крім того, судові витрати на професійну правничу допомогу не є заборгованістю боржника за договором на транспортне обслуговування №ЮАФ-2023-522 від 01.05.2023

З урахуванням викладеного, оскільки процесуальний закон не передбачає при здійсненні судочинства у наказному провадженні розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору, а тому у видачі судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн слід відмовити.

Приписами частини 2 статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Як визначено частиною 2 статті 154 ГПК України, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу .

Керуючись ст. ст. 12, 147, 148, 150, 151, 152, 153, 154, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮА ФОРВАРДИНГ" у видачі судового наказу у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРГОБУД" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

2. Копію ухвали надіслати заявнику до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Ухвалу підписано "22" лютого 2024 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Я.Я. Боровець